Справа № 2-А-76/11
2-А-1368/10
12 січня 2011 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бутенко М.В.,
при секретарі Іщенко Ю.П.,
за участю:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території міста Кіровограда Управління ДАІ УМВС України в Кіровоградській області старшого сержант міліції Давидова Євгена Олександровича, третя особа - Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Кіровоградській області про визнання дій посадової особи неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення , -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС роти ДПС відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території міста Кіровограда Управління ДАІ УМВС України в Кіровоградській області старшого сержант міліції Давидова Євгена Олександровича, третя особа - Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Кіровоградській області про визнання дій посадової особи неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 19 вересня 2009 року відповідачем винесено постанову про вчинення нею правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за перевищення швидкості, встановленої ПДР. Позивач вважає постанову незаконною та просить її скасувати, тому що порушення не допускав. З постанови не вбачається, як велася зйомка, з якого автомобіля, та як саме була визначена швидкість руху його автомобіля вимірювачем швидкості - «Візир». Доказів, що саме його автомобілем допущено перевищення швидкості, немає, документів про належну перевірку приладу, яким було здійснено фіксацію перевищення ним швидкості не надано. Просить скасувати постанову як незаконну.
В попередньому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позовних вимог заперечував.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов доведений та підлягає повному задоволенню.
Як вбачається з позову, а також письмових доказів (постанови) 19 вересня 2009 року відповідачем було винесено постанову про порушення позивачем ч.1 ст. 122 КУпАП, а саме - перевищення встановленої швидкості руху, за що на позивача накладено штраф в розмірі 255 грн.
Згідно вимог статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду справи встановлено, що 19 вересня 2009 року відповідачем винесено постанову ВА № 033406 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень на користь держави.
Відповідно до вказаної постанови 19 вересня 2009 року о 13 годині 36 хвилин по вул.. Мурманській, ОСОБА_1, керуючи автомобілем ЗАЗ держномер НОМЕР_1 перевищив швидкість руху, рухаючись зі швидкістю 88 км/год, чим порушив вимоги ч.1 ст.122 КУпАП. Порушення фіксувалося приладом «Візір» № 0812443.
Як вбачається з постанови ВА № 033406 від 19.09.2009 року ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ держномер НОМЕР_1. Однак, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу назва автомобіля позивача - DAEWOO держномер НОМЕР_1.
Оцінюючи надані суду докази, суд погоджується з доводами позивача, що надані докази законності використання відповідачем вимірювача швидкості не можуть бути допустимими.
Суду не надано доказів правомірності використання приладу «Візір» - хто з працівників міліції, на яких правових підставах здійснював це вимірювання, де саме, чи був він допущений до несення служби взагалі і в місці фіксації порушення ПДР зокрема.
Не надано також доказів належної сертифікації приладу вимірювання швидкості.
Суд приймає до уваги також, що притягнення до відповідальності позивача здійснено, в порушення вимог статті 33 КУпАП, без врахування даних про особу правопорушника, обставин вчинення правопорушення.
Відповідачем доказів правомірності своїх дій не надано.
Відповідачу було запропоновано надати суду всі докази правомірності своїх дій, однак ніяких належних доказів ним надано не було.
Тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 99, 100, 158-163, 1712 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 289, 293 КУпАП, суд -
Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території міста Кіровограда Управління ДАІ УМВС України в Кіровоградській області старшого сержант міліції Давидова Євгена Олександровича, третя особа - Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Кіровоградській області про визнання дій посадової особи неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Визнати дії відповідача - інспектора ДПС роти ДПС відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території міста Кіровограда Управління ДАІ УМВС України в Кіровоградській області старшого сержант міліції Давидова Євгена Олександровича неправомірними.
Скасувати постанову ВА № 033406 від 19 вересня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП і скоєне ОСОБА_1, винесену інспектором ДПС роти ДПС відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території міста Кіровограда Управління ДАІ УМВС України в Кіровоградській області старшим сержантом міліції Давидовим Євгеном Олександровичем, закривши провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Бутенко