ц
справа № 2а-1964/09/0470
Іменем України
03 вересня 2010 року м.Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Павловського Д.П.
при секретарі Шевченко Ю.В.
за участі представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Вікулової І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі про визнгання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
21 січня 2009р. до суду надійшов вищезазначений адміністративний позов, у якому позивач, з урахуванням уточнень до позову, просить визнати нечинним наказ №2 від 08.01.2009 Північної МДПІ у м. Кривому Розі; визнати незаконними дії посадових осіб Північної МДПІ у м. Кривому Розі щодо проведення позапланової невиїзної перевірки ФО-П ОСОБА_3 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2008р. по 30.09.2008р., визнати незаконними дії щодо складання акту перевірки №4/17-312-2401706373 від 22.01.2009р.
Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 21.01.2010р. та уточненнями до позовної заяви.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов за викладених у ньому підстав.
Представника відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на заперечення на позовну заяву від 05.06.2009р. вх.№25949, наявне у матеріалах справи, якими обґрунтована така позиція.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи сторін, суд встановив наступні обставини.
ФО-П ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) надано до Північної МДПІ в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року (№ 47270 від 19.11.2008 року). Згідно п.25.2 вищезазначеної декларації відображена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 78882.0 грн.
Також, у судовому засіданні були досліджені письмові докази, а саме: копії декларації ПДВ за жовтень 2008 року з додатками, листів Північної МДПІ у м. Кривому Розі від 24.11.2008 №33644/р/172-111 року, Північної МДПІ від 26.11.08р. №33845/р/172-111, ФО-П ОСОБА_3 від 26.12.08р. №26/12-2, акту відносно перевірки місцезнаходження ФО-П ОСОБА_3 та пояснення громадянки ОСОБА_4, листа ФО-П ОСОБА_3 від 29.12.08р. №29/12-3, наказу Північної МДПІ у м. Кривому Розі від 08.01.09р. №2, направлення Північної МДПІ у м. Кривому Розі від 12.01.09р. №0002/17.3 з розпискою про вручення, листа ФО-П ОСОБА_3 від 12.01.09р. № 12/01-1, акту недопуску до позапланової перевірки № 1 від 12.01.09р.
Відповідно до пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України Про податок на додану вартістьвід 03.04.1997 року N 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Північною МДПІ на підставі пункту 4 статті 11 Закону України від 04.12.1990 р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" та підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", який передбачає та поєднує в собі комплекс заходів, направлених на визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування ПДВ, рекомендованим листом із позначкою про вручення, лист від 24.11.2008 року за № 33644/р/172-111, запрошено СПД ОСОБА_3 з'явитися 4 грудня 2008 року о 14:00 годині до МДПІ для надання документів, з метою проведення документальної невиїзної перевірки декларації з податку на додану вартість із заявленим до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за грудень 2008 року та надання відповідних підтверджуючих документів, що стали підставою для декларування від'ємного результату ПДВ та як наслідок до заявленого відшкодування. Зазначене запрошення направлено за місцем проживання платника податків, згідно до даних облікової справи ФО-П ОСОБА_3, - АДРЕСА_1.
Також, листом Північної МДПІ у м.Кривому Розі від 26.11.2008р. №33845/р/172-111 повідомлено фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, що за результатами автоматизованого співставлення даних, з даними декларації по податку на додану вартість встановлені розбіжності (перелік підприємств наведено у листі).
Свій погляд на ненадання документів, викладено у листі підприємця від 26.12.2008 року №26/12-2, який вважає, що дії МДПІ з цього питання безпідставні. При цьому платник викладає своє бачення норм чинного податкового законодавства та оперує нормою п.п.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України від 21.12.2000р. 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки плутає поняття "наказ органу ДПС" та "рішення органу ДПС", які є різними за суттю (рішення органу ДПС має правові наслідки).
Оскільки, в проведенні документальної невиїзної перевірки (камеральної) заявлених в декларації даних, Північній МДПІ у м. Кривому Розі було відмовлено (лист СПД фізичної особи ОСОБА_3 від 26.12.08р. №26/12-2) то з метою проведення позапланової виїзної перевірки платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування, працівниками Північної МДПІ у м.Кривому Розі 17.12.2008р. було здійснено перевірку встановлення місця проживання ФО-П ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1. У ході перевірки з'ясовано, що ОСОБА_3 за вказаною адресою не мешкає, що підтверджено актом від 17.12.2008р. та поясненнями від мешканки АДРЕСА_1 ОСОБА_4
В свою чергу, ФО-П ОСОБА_3, листом від 29.12.08р. №29/12-3 просить провести зазначену перевірку за місцем здійснення ним підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_2.
У зв'язку з неподанням фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 для перевірки зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування копій первинних документів, що підтверджують факт оплати ним товарів (послуг) основним постачальникам, та копії реєстрів отриманих і виданих податкових накладних за жовтень 2008 року виникли підстави вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням.
Отже, невиконання вимог закону ФО-П ОСОБА_3 (платник податків не надав пояснення та документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу ДПС протягом 10-ти робочих днів) , примусило державну податкову інспекцію скористатися вимогами п.3 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-ХІІ (зазначений пункт не передбачає проведення перевірки у 30-ти денний термін), а саме: начальником Північної МДПІ у м.Кривому Розі 08.01.2009 року було видано наказ №2 про проведення позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та видано направлення від 12.01.2009 року про проведення виїзної позапланової перевірки платника податків для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування.
В свою чергу фізична особа-підприємець ОСОБА_3 відмовляє посадовим особам Північної МДПІ у м. Кривому Розі в допуску до позапланової перевірки згідно зазначеного вище наказу та направлення, про що підприємцем було надано лист-відмову від 12.01.09р. № 12/01-1.
На виконання функцій держави посадові особи Північної МДПІ у м.Кривому Розі складають акт №1 від 12.01.2009 року про недопуск до позапланової виїзної перевірки.
Із зазначеного вище випливає безпідставне недопущення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 посадових осіб МДПІ до проведення позапланової виїзної перевірки на підставі п.3 ст. 11-1 Закону "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями) і, як наслідок, безпідставні вимоги підприємця визнати нечинним та скасувати наказ Північної МДПІ у м. Кривому Розі №2 від 08.01.09 року.
Виходячи із вищевикладеного, суд доходить висновку, що оскаржуваний наказ, винесений відповідачем, є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства, а отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова складена у повному обсязі 08.09.2010р.
Суддя Д.П. Павловський