Справа № 420/951/26
04 березня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в письмовому провадженні в приміщені суду в м.Одесі клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не призначення службового розслідування обставин отримання травмування 10.02.2023 військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , з врахуванням додаткових відомостей про можливі нововиявлені обставини у вигляді пояснень військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 (станом на 10.02.2023) старшого лейтенанта ОСОБА_2 , рядових ОСОБА_3 , рядового ОСОБА_4 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 призначити службове розслідування обставин отримання травмування 10.02.2023 військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , з врахуванням додаткових відомостей про можливі нововиявлені обставини, у вигляді пояснень військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 (станом на 10.02.2023) старшого лейтенанта ОСОБА_2 , рядових ОСОБА_3 , рядового ОСОБА_4
28.01.2026 ухвалою судді відкрито провадження у адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
До суду разом із відзивом надійшло клопотання представника відповідача, в якому заявник просить розглядати справу за правилами загального позовного провадження з підстав того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі вимагають проведення судового засідання в порядку загального провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи, а тому варто прийти до висновку про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Дослідивши вказане клопотання, суд приходить до наступного.
Одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Слід вказати, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справіv. Germany, заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 рокуAssalino contre le Portugal, заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Відповідач не зазначає встановлення яких саме обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та що заважає надати такі письмові пояснення або дослідити з фахівцями які мають спеціальні знання у сфері містобудування документи подані позивачем.
Дослідивши матеріали справи, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка є справою незначної складності, та не вимагає проведення судового засідання з повідомлення сторін для повного та всебічного встановлення обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження із викликом сторін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 248, 257-261 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Іванов Е.А.