03 березня 2026 рокуСправа №160/18789/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 12430422/41071921 від 29.01.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 05.01.2025 року та зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначену податкову накладну.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем було подано на реєстрацію до податкового органу податкову накладну №2 від 29.01.2025 року, згідно квитанції вказану накладну було отримано, але реєстрацію зупинено та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства були подані до податкового органу. Вказані документи повністю підтверджують реальність господарської операції, за результатом якої складено податкову накладну, яку надіслано для реєстрації. При цьому, рішенням відповідача-1 було відмовлено у реєстрації вказаної податкової накладної, при цьому, в рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної вказано як підставу для відмови надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства, додаткова інформація не встановлено походження товару, який реалізується, тобто, в оскаржуваних рішеннях не вбачається конкретної підстави відмови, а тому рішення, прийняті відповідачем-1 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позивач просив позовні вимоги задовольнити.
03.07.2025 до суду надійшла заява позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
17.07.2025 року на адресу суду від відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваного рішення діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом. Також, зазначає, що дії по реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. У зв'язку з чим просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Також, 17.07.2025 на адресу суду від відповідача Державної податкової служби України надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог також заперечував, посилаючись на те, що комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваного рішення діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом. Також, зазначає, що дії по реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційними повноваженнями, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
17.07.2025 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло заперечення на заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
17.07.2025 від Державної податкової служби України надійшло заперечення на заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 року у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в адміністративній справі №160/18789/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
17.09.2025 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли додаткові пояснення, в яких останній проти задоволення позовних вимог заперечував, та підтримав позицію, викладену у письмовому відзиві на позовну заяву, та зазначено, що міркування позивача ґрунтуються виключно на формальних запереченнях щодо встановлених обставин справи.
24.09.2025 від представника позивача до суду надіслано заперечення на додаткові пояснення податкового органу, в яких позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
17.10.2025 до суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке обгрунтоване тим, що у даній справі Позивачем оскаржуються рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Спірна податкова накладна ТОВ «Груп Інтрейд» складено на адресу ПАТ КАЗ «АВІАКОН». У позовній заяві та поясненнях, наданих на розгляд Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, ТОВ «Груп Інтрейд» зазначає, що придбало товар, який було реалізовано відповідно до податкової накладної №2 від 05.01.2025 року ПАТ «АВІАКОН», у постачальника, який не є платниками ПДВ, а саме у Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОСТОР ЕЛІТ» (далі ТОВ «АВТОСТОР ЕЛІТ») на підставі виконання договору №3/2025 від 02.01.2025 року. Водночас, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 відкрито провадження у справі № 160/28825/25 за позовом ГУ ДПС у Дніпропетровській області до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Груп Інтрейд", відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСТОР ЕЛІТ" про визнання договору №3/2025 від 02.01.2025 року недійсним. Таким чином, саме на виконання умов спірного договору справі № 160/28825/25 посилається ТОВ «Груп Інтрейд» як на підтвердження походження товару, реалізованого за спірною податковою накладною №2 від 05.01.2025 року, рішення про відмову у реєстрації якої оскаржується в межах адміністративної справи № 160/23251/25. ТОВ «Груп Інтрейд» надано до суду та податкового органу видаткову накладну №1 від 02.01.2025 року, відповідно до якої Постачальником є ТОВ «АВТОСТОР ЕЛІТ», а Покупцем ТОВ «Груп Інтрейд». У вищезазначеній видатковій накладній № 1 від 02.01.2025 року зазначено розрахунковий рахунок ТОВ «АВТОСТОР ЕЛІТ» в АТ «КОМІНБАНК» НОМЕР_1 . Разом з тим, листом від 09.10.2025 вих. № 04.9/2250/БТ (вх.. ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 119545/6 від 15.10.2025), Акціонерне товариство «КОМІНБАНК» повідомило Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, що розрахунковий рахунок UA39322540000002600510111032, який раніше належав ТОВ «АВТОСТОР ЕЛІТ» закрито 02.10.2024. Даним листом Акціонерне товариство «КОМІНБАНК» спростувало факт розрахунку між ТОВ «Груп Інтрейд» (код ЄДРПОУ 41071921) та ТОВ «АВТОСТОР ЕЛІТ» (код ЄДРПОУ 45436432) за період з 01.01.2025 року по 29.09.2025 по рахунку UA393225400000026005101110326. Отже, вищевикладені обставини вказують про відсутність факту реального здійснення господарських операцій поставки товару від ТОВ «АВТОСТОР ЕЛІТ» на адресу ТОВ «Груп Інтрейд» та вказують на здійснення господарської діяльності за договором №3/2025 від 02.01.2025 без настання правових наслідків, шляхом формального оформлення первинних документів. Відповідно, походження товару, реалізованого ТОВ «Груп Інтрейд» за спірною податковою накладною на адресу ПАТ КАЗ «АВІАКОН» не прослідковується.
20 жовтня 2025 року від позивача надійшли заперечення, в якому зазначає, що Реєстрація вищезазначеної податкової накладної випливає з Договору укладеного між ТОВ «Груп Інтрейд» та ПАТ «АВІАКОН», а саме у зв'язку із здійсненням операції з продажу товару Позивачем своєму покупцю - ПАТ КАЗ «АВІАКОН». Договірні зобов'язання розповсюджуються на ТОВ «Груп Інтрейд» (ПОЗИВАЧА) та ПАТ КАЗ «АВІАКОН» - покупця товару. ТОВ АВТОСТОР ЕЛІТ не є стороною у вищезазначеному договорі, не має жодного відношення до господарської операції, по якій було направлено на реєстрацію податкову накладну, а тому посилатись на контрагента по іншому договору є необгрунтованим. Також Відповідач -1 ніяк не обґрунтував як рішення суду про визнання договору № 3/2025 від 02.01.2025 року (укладеного із ТОВ Автостор Еліт) вплине на реєстрацію податкової накладної по операції із ПАТ КАЗ «АВІАКОН». Позивач в свою чергу звертає увагу суду на той факт, що предметом розгляду у даній адміністративній справі є рішення контролюючого органу з приводу реєстрації податкової накладної, виписаної за фактом поставки товару своєму контрагенту-покупцю (а не за фактом операцій із контрагентом постачальником позивача ТОВ «АВТОСТОР ЕЛІТ»). Жодних невідповідностей в документах, які укладалися саме між позивачем та його покупцем (а не його постачальником) - заявником в клопотанні не зазначено. Однак, ті обставини, на які посилається Відповідач 1, абсолютно не стосуються податкової накладної, про реєстрацію якої просить Позивач у рамках даної справи, так як насправді вони стосуються правовідносин із контрагентом Позивача його Продавцем. При цьому, до обставин, які підлягають встановленню в рамках цієї справи, відносяться виключно обставини господарських правовідносин із контрагентом покупцем, так як саме по факту продажу товару виписувалася і направлялася на реєстрацію податкова накладна.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2026 року у клопотанні відповідача про зупинення провадження у справі №160/18789/25 відмовлено.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41071921) зареєстровано 06.01.2017 року у встановленому законом порядку та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість; основним видом господарської діяльності є: Неспеціалізована оптова торгівля (код згідно з ДКПП 46.90).
Між ТОВ «Груп Інтрейд» та ПАТ «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН» було укладено договір №1628-24 від 24.12.2023 року, за умовами якого ТОВ «Груп Інтрейд» взяло на себе зобов'язання здійснити поставку продукції, визначеної у Специфікаціях (додатках до Договору), на адресу Покупця (ПАТ «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН»), а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити такий товар.
Також сторонами було укладено Додаток №1 від 24.12.2024 до Договору договір №1628-24 від 24.12.2023 року.
Після укладення вищезазначеного Договору, ТОВ «Груп Інтрейд» виставило покупцю рахунок-фактуру №0002767 від 24.12.2024 року на суму 257 688,00 грн.
ТОВ «Груп Інтрейд» здійснило поставку товару на адресу Покупця на виконання умов вищезазначеного Договору, а саме поставило товар за видатковою накладною №3756 від 05.01.2025 року на суму 257 688,00 грн. з ПДВ та Експрес накладною № 5900129407482 від 05.01.2025 року. За фактом господарської операції із постачання товару за видатковою накладною було складено ПН №2 від 05.01.2025 року та направлено її на реєстрації в ЄРПН.
Згідно з квитанцією про реєстрацію ПН/PK кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 24.01.2025 року за №9007791045, така ПН №2 від 05.01.2025 року збережена, однак реєстрація такої ПН зупинена.
Підставою для зупинення вказаної ПН послужило те, що ТОВ «Груп Інтрейд» відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платників податків, а також запропоновано подати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
На виконання вищезазначених умов, ТОВ «Груп Інтрейд» були надані відповідні пояснення, та надано відповідні копії документів.
Так, ТОВ «Груп Інтрейд» у поясненнях зазначило, що основними видами діяльності Товариства є неспеціалізована оптова торгівля (46.90) та виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування (30.30). Товариство здійснює продаж радіоелектронних компонентів, здебільшого покупцями таких товарів є підприємства, які входять до складу ДК «Укроборонпром» (АТ «Українська оборонна промисловість»).
Господарська операція із поставки товару за видатковою накладною №3756 від 05.01.2025 року здійснена повністю у рамках договірних зобов'язань, які викладені у Договорі, найменування та кількість товару, вказаного у видатковій накладній, його ціна, повністю відповідає товару, вказаному у Специфікації до Договору.
До пояснень було надано копію Договору із Покупцем товару, Специфікацію до нього, видаткову накладну №3756 від 05.01.2025 року, рахунок-фактуру, ттн.
Крім того, по тексту пояснень було вказано, що товариство, яке є постачальником ТОВ «Груп Інтрейд» - не являється платником ПДВ, тож податкового кредиту не буде зареєстровано по даному коду товару згідно з УКТ ЗЕД, а також що для подальшої реєстрації ПН №2 від 05.01.2025 року було сплачено кошти на електронний ПДВ - рахунок н., на підтвердження чого разом із поясненнями була надано платіжна інструкція №2180 від 20.01.2025 року на суму 700 000,00 грн.
Також, до пояснень було надано картку по субрахунку 361, з якої вбачається факт здійснення поставки товару на користь покупця за видатковою накладною №3756 від 05.01.2025 року та картку по рахунку 281.
Крім того, до пояснень було додано документи, які підтверджують операцію із придбання товару ТОВ «Груп Інтрейд» у TOB «АВТОСТОР ЕЛІТ», а саме Договір №3/2025 від 02.01.2025 року, видаткову накладну №1 від 02.01.2025 року про придбання ТОВ «Груп Інтрейд» товару.
За результатами розгляду поданих пояснень, комісією було прийнято рішення № 12430422/41071921 від 29.01.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 05.01.2025 року.
Підстава для прийняття оскаржуваного рішення № 12430422/41071921 від 29.01.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 05.01.2025 року вказана: Надання платником податків копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: не встановлено походження товару, який реалізується.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165).
Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема:
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Під час розгляду справи судом встановлено, що реєстрація податкової накладної позивача зупинено з тієї підстави, що позивач відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Однак, суд зазначає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Як встановив суд, позивачем на виконання квитанції про зупинення реєстрації було надано пояснення та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.
При цьому, суд зазначає, що недотримання вимог контролюючого органу щодо змісту та обґрунтованості квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної обумовило неоднозначне трактування позивачем вимоги податкового органу щодо переліку документів, необхідних для реєстрації податкових накладних, що в свою чергу, обумовило прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, з підстав ненадання тих документів, які контролюючим органом не витребовувались.
Відповідно п.2, п.3, п.4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних №520 від 12.12.2019 року (далі - Порядок №520) прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, а саме:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно п.11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
2) та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
3) та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Разом з тим, у пункті 6 Порядку №1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
З урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже, контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю його діяльності, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях. Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку і обґрунтовану підставу для відмови в реєстрації податкових накладних.
При цьому судом встановлено, що позивач після зупинення реєстрації податкової накладної звертався до контролюючого органу з відповідними первинним документами щодо наявності підстав реєстрації податкової накладної.
Отже, суд зазначає, що позивачем надано письмові пояснення, додані документи, на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, до якої застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Таким чином суд доходить висновку, що спірне рішення контролюючого органу не містить конкретної інформації, які саме документи складені позивачем із порушенням законодавства, або документів, які мав надати позивач на пропозицію контролюючого органу, але не надав, що свідчить про не надання комісією належної оцінки, які ж саме документи платником податку подано не було, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
Більш того, з огляду на відсутність конкретизації вимог контролюючого органу щодо надання документів (чіткий їх перелік), рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості, а тому є протиправним.
При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 15.02.2023 року у справі №2240/3117/18.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень "суб'єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Оскільки відповідач у спірному рішенні зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, він прийняв невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення. Прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 01.02.2023 року у справі №2240/2900/18.
Таким чином, суд доходить висновку про протиправність спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, перебування платника в статусі «ризикового» чи позбавлення даного статусу не може беззаперечно свідчити про реальність чи нереальність вчинених таким платником податків господарських операцій.
Аналогічні висновки викладенні у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2024 року по справі № 160/31872/23.
До того ж змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом (постанова Верховного Суду від 07 грудня 2022 року по справі № 500/2237/20).
Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Державну податкову службу України обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, податковому органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» податкового органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 05.01.2025 року.
Решта доводів відповідача, спрямованих на заперечення факту реальності операцій, суд не може визнати обгрунтованими, оскільки приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Відповідна позиція висловлена у постанові КАС ВС від 7 грудня 2022 року по справі №500/2237/20.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ГРУП ІНТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.
Вирішуючи заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає таке.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У пунктах 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.05.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування понесених документально підтверджених ним витрат на правничу допомогу.
Разом з тим, суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України", у справі "East/West Alliance Limited" проти України" та "Ботацці проти Італії" (заява № 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Судом встановлено, що в підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано:
- ордер про надання правничої допомоги від 05.01.2025р.;
- договір доручення про надання правової допомоги від 01.02.2021р.;
- додаткові угоди №1 від 01.02.2021р.;
-додаткова угода №2 від 30.12.2022р.;
-додаткова угода №3 від 27.12.2023р.;
- акт №ОУ-0000113 приймання-передач наданої правової допомоги від 02.07.2025р.;
- розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу;
- розрахунок фактура №СФ-0000113 від 02.07.2025р.;
-платіжна інструкція №2371 від 02.07.2025р. на суму 5000,00 грн.
Так, за долученим до матеріалів справи актом прийому передач від 02.07.2025р. адвокат Жечев С.О. надав ТОВ «Груп Інтрейд» наступні послуги: підготовка адміністративного позову по справі №160/18789/25 на суму 5000,00 грн.
Варто вказати, що при вирішенні питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд враховує обсяг фактично наданих адвокатом послуг, складність справи, кількість витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірність обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Суд зауважує, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд немає права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Однак суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи, оскільки надані стороною докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 та від 31.07.2020 у справі № 301/2534/16-ц.
Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність справи та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв'язку з розглядом цієї справи, суд приходить до переконання, що витрати позивача на правову допомогу підлягають зменшенню до 4000 грн і що такий розмір відповідатиме вимогам розумності та справедливості.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №12430422/41071921 від 29.01.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 05.01.2025 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» №2 від 05.01.2025 року.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська буд.17-А, м.Дніпро 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» (вул. Лешко-Попеля, буд. 13 літ.А-2, нежитлове приміщення № 2-18 м. Дніпро 49005, код ЄДРПОУ 41071921) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1514,00 грн.
Стягнути з Державної податкової служби України (пл. Львівська буд.8 м.Київ код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» (вул. Лешко-Попеля, буд. 13 літ.А-2, нежитлове приміщення № 2-18 м. Дніпро 49005, код ЄДРПОУ 41071921) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1514,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУП ІНТРЕЙД» (вул. Лешко-Попеля, буд. 13 літ.А-2, нежитлове приміщення № 2-18 м. Дніпро 49005, код ЄДРПОУ 41071921) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська буд.17-А, м.Дніпро 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУП ІНТРЕЙД" (вул. Лешко-Попеля, буд. 13 літ.А-2, нежитлове приміщення № 2-18 м. Дніпро 49005, код ЄДРПОУ 41071921) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (пл.Львівська буд.8 м.Київ код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна