04 березня 2026 року
м. Київ
справа № 728/3110/25
провадження № 51-215 ск 26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду в складі (далі - Суд):
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу (Вх № 4366/0/170-26 від 02 березня 2026 року), яка має назву «додаток до касаційної скарги», ОСОБА_4 на судові рішення,
установив:
До Суду надійшла касаційна скарга (Вх № 4366/0/170-26 від 02 березня 2026 року) ОСОБА_4 , зі змісту якої вбачається, що він не погоджується з судовими рішеннями.
Проте касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених пунктом 4 частини другої, частиною п'ятою статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Суд, перевіривши касаційну скаргу, дійшов висновку про необхідність залишення скарги без руху із наданням ОСОБА_4 строку для усунення недоліків на таких підставах.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 424 КПК у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
Згідно з вимогами частин другої та третьої статті 427 КПК у касаційній скарзі, крім іншого, зазначаються: найменування суду касаційної інстанції; судове рішення, що оскаржується; обґрунтування вимог особи із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень, з урахуванням підстав для їх скасування судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК.
Частиною п'ятою статті 427 КПК визначено, що до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
У частині першій статті 433 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції, відповідно до яких суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно із частиною першою статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що можуть бути підставами для їх скасування, які, на її думку, були допущені судами під час ухвалення судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Однак наведених вимог кримінального процесуального закону скаржник не дотримався.
Так, зі змісту касаційної скарги вбачається, що ОСОБА_4 не погоджується з ухвалою слідчого судді Бахмацького районного суду Чернігівської області від 03 грудня 2025 року та ухвалою Київського апеляційного суду, при цьому дати постановлення цього рішення не зазначає.
Водночас скаржник не звернув увагу на те, що рішення слідчого судді з огляду на положення, передбачені статтею 424 КПК, не може бути предметом перегляду судом касаційної інстанції.
При цьому ОСОБА_4 не вказує, яке рішення прийнято апеляційним судом за результатами розгляду ухвали слідчого судді, не зазначає дати постановлення цього рішення та не додає його до касаційної скарги. Також скаржник не конкретизує у чому полягає недодержання судом апеляційної інстанції норм права при здійсненні провадження в цій конкретній справі та не наводить обґрунтування незаконності оскаржуваної ухвали апеляційного суду з огляду на положення статей 404, 405, 412, 419 КПК.
Вказане позбавляє суд касаційної інстанції можливості визначитись з предметом оскарження за касаційною скаргою та прийняти остаточне рішення за наслідками її розгляду. Внаслідок зазначеного не можливо визначити чи дотримано ОСОБА_4 строку на касаційне оскарження.
Водночас в порушення частини п'ятої статті 427 КПК скаржник не долучив до касаційної скарги копії оскаржуваного судового рішення.
Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
За правилами статті 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог статті 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху та надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.
Недоліки касаційної скарги, пов'язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.
Керуючись частиною першою статті 429 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу(Вх № 4366/0/170-26 від 02 березня 2026 року) ОСОБА_4 на судові рішеннязалишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3