04 березня 2026 року
м. Київ
справа № 346/250/24
провадження № 51-761ск26
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року,
установив:
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області вироком від 24 липня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудив за частиною другою статті 272 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів устаткування підвищеної небезпеки, на строк 1 рік.
Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 25 листопада 2025 року апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_6 залишив без задоволення, апеляційні скарги захисника ОСОБА_4 та прокурора задовольнив частково. Вирок Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 24 липня 2025 року стосовно ОСОБА_5 змінив в частині призначеного покарання. Постановив вважати ОСОБА_5 засудженим за частиною другою статті 272 КК та призначив покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з організацією та забезпеченням дотримання правил безпеки на підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності, на строк 1 рік.
Також постановив строк покарання рахувати з дня прибуття ОСОБА_5 до виправного центру та постановки на облік.
В решті вирок суду першої інстанції залишив без змін.
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд вказаної ухвали апеляційного суду стосовно його підзахисного в касаційному порядку.
Дослідивши подану касаційну скаргу на відповідність вимогам статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що при зверненні не було додержано пункту 4 частини другої цієї норми процесуального права.
Відповідно до вимог частини другої статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення з урахуванням підстав для його скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК.
У частині першій статті 433 КПК визначено, що повноваження суду касаційної інстанції, відповідно до яких суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Частиною першою статті 438 КПК встановлено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з законодавчими положеннями у касаційній скарзі має бути зазначено правове обґрунтування заявленої вимоги, адже суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм права і наділений повноваженнями скасувати чи змінити оскаржуване рішення виключно на підставах, передбачених частиною першою статті 438 КПК
Однак при зверненні до Суду скаржник вищезазначене не врахував.
Так, зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник,крім іншого, вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та оспорює правильність оцінки судами доказів, на підставі яких постановлені судові рішення. Таким чином, захисник просить надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж її надано судами першої та апеляційної інстанцій, що згідно зі статтею 438 КПК не є підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді кримінального провадження в суді касаційної інстанції.
У зв'язку із цим Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд є судом права, а не факту і відповідно до статті 433 КПК перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваних судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Крім того, як убачається зі змісту касаційної скарги, її автор вважає, що внаслідок істотних порушень вимог КПК засудженому призначили надто суворий захід примусу без застосування статей 69, 75 КК. Однак в касаційній скарзі не викладено аргументів, які б свідчили саме про явну несправедливість покарання, як це визначено у статті 414 КПК.
Водночас захисник, посилаючись у мотивувальній частині касаційної скарги на незастосування судами положень статті 69 КК, вимог в цій частині не ставить.
При цьому всупереч вимогам частини третьої статті 427 КПК захисник не зазначає в касаційній скарзі чи бажає вона брати участь у касаційному розгляді.
Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
За правилами статті 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху та надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.
Недоліки касаційної скарги, пов'язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 430 КПК суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження без виклику сторін кримінального провадження вирішує заявлені клопотання, питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, інші питання, необхідні для касаційного розгляду.
З огляду на зазначене, питання про зупинення виконання ухвали Івано- Франківського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року, яке захисник порушує у клопотанні, може бути вирішено лише після відкриття касаційного провадження.
Керуючись частиною першою статті 429 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року залишити без руху, надавши їй п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання нею ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3