26 лютого 2026 року
м. Київ
Справа № 910/15184/21 (910/1021/24)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Жукова С. В., Картере В. І.,
за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,
представники учасників справи:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" - Серебряник О. О.;
Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрейдінг" - Романченко О. М., Іванченко А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (вх. № 74/2026)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025
та рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2025
у справі № 910/15184/21 (910/1021/24)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрейдінг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"
про стягнення 1 637 413,74 грн
у межах справи № 910/15184/21
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрейдінг",
Спір у справі стосується стягнення збитків, завданих порушенням контрагентом за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Обставини справи
1. 28.09.2022 Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрейдінг" (далі - ТОВ "Мегатрейдінг", Боржник, Позивач), а 19.04.2023 - ухвалив постанову про визнання Боржника банкрутом.
2. У межах зазначеної справи Боржник у особі ліквідатора звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (далі - ТОВ "Укр Газ Ресурс", Відповідач) про стягнення заборгованості (збитків) у сумі 1 637 413,74 грн.
3. Позов мотивовано тим, що Відповідач не зареєстрував податкову накладну на суму сплаченої заборгованості в сумі 9 824 482,43 грн, у тому числі 1 637 413,74 грн ПДВ, чим порушив право Боржника на податковий кредит на вказану суму.
4. 10.04.2024 рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024, у позові відмовлено повністю.
5. Судові рішення мотивовано недоведеністю факту завдання Боржнику збитків у зв'язку з втратою права на формування податкового кредиту внаслідок нереєстрації Відповідачем податкової накладної, зважаючи на анулювання 20.09.2023 Боржнику реєстрації платника податку на додану вартість.
6. Апеляційний господарський суд також врахував, що відповідні грошові кошти без податку на додану вартість перераховано Боржнику на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 у справі № 910/14903/21, тому, за висновками суду, Відповідач не мав обов'язку реєструвати податкову накладну на отриману суму.
7. 24.10.2024 Верховний Суд ухвалив постанову, якою скасував зазначені судові рішення, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
8. Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не з'ясували правову природу зобов'язань, невиконання яких стало підставою для ухвалення рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 у справі № 910/14903/21 про стягнення коштів з Боржника на користь ТОВ "Укр Газ Ресурс". Відповідно, суди не надали правової оцінки таким зобов'язанням з точки зору наявності / відсутності передбачених Податковим кодексом України підстав для виникнення у зв'язку з їх виконанням у Відповідача податкових зобов'язань з податку на додану вартість, складання ним податкової накладної та / або розрахунку коригування, реєстрації їх у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) Відповідачем або Боржником.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
9. 01.03.2021 Відповідач (учасник балансуючої групи) та Боржник (сторона, відповідальна за баланс) уклали договір № БГ21/0103-2 (далі - Договір) про участь у балансуючій групі, за умовами якого Боржник зобов'язався нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії балансуючої групи перед оператором системи передачі, а Відповідач зобов'язався нести фінансову відповідальність за свої небаланси електричної енергії перед Боржником (пункт 1.1 Договору).
10. Згідно з пунктом 5.13 Договору № БГ21/0103-2 про участь у балансуючій групі від 01.03.2021, сторона, що продає небаланс електричної енергії зобов'язується скласти податкові накладні та/або розрахунки корегування до них в електронній формі та зареєструвати їх відповідно до порядку та строку, визначених законодавством України. В податковій накладній зазначається найменування товару згідно коду УКТ ЗЕТ 2716000000 "Електроенергія".
11. Відповідно до пункту 5.15 Договору № БГ21/0103-2 про участь у балансуючій групі від 01.03.2021, у разі порушення порядку заповнення/реєстрації податкової накладної Продавець зобов'язаний відшкодувати Покупцю суму коштів у розмірі податкового кредиту, що втрачений ним у зв'язку з неналежним оформленням/ реєстрацією податкових накладних Продавцем. Таке відшкодування сплачується Продавцем Покупцю не пізніше 5 календарних днів з дати отримання претензії від Покупця.
12. 06.12.2021 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі №910/14903/21, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023, про задоволення позову ТОВ "Укр Газ Ресурс" (Відповідач), стягнув на користь останнього із Боржника 10 390 445,65 грн основного боргу та 4 033 891,41 грн переплати, що виникли за Договором; 118 642,81 грн втрат від інфляції; 140 223,87 грн 3% річних; 720 693,62 грн пені та 231 058,47 грн судового збору. На виконання зазначеного судового рішення видано наказ від 29.12.2021.
13. У межах відкритого на виконання вказаного рішення суду у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 стягнуто з рахунків Боржника 14 427 227,46 грн, у тому числі: платіж 11.01.2022 на суму 14 424 337,06 грн; платіж 11.01.2022 на суму 274,76 грн; платіж 14.01.2022 на суму 2 300,00 грн; платіж 28.01.2022 на суму 100,00 грн; платіж 01.07.2022 на суму 215,64 грн.
14. 18.07.2022 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/14903/21 звернуто стягнення на грошові кошти у сумі 1 792 139,49 грн, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Статус Енерго", що має заборгованість перед Боржником за договором від 26.04.2021 №БГ2Н2604-1, у рахунок задоволення вимог стягувача в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.12.2021 у справі №910/14903/21.
15. Також ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 звернуто стягнення на грошові кошти у сумі 439 411,26 грн, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Скай Софт", що має заборгованість перед Боржником за договором від 24.03.2021 № БГ21/2403-1, у рахунок задоволення вимог стягувача в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.12.2021 у справі №910/14903/21.
16. Відповідно до листа від 07.09.2023 вих. №12883 приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердара М. М. на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 стягнуто з ТОВ "Скай Софт" грошові кошти в сумі 439 411,00 грн, а з ТОВ "Статус Енерго" - грошові кошти в сумі 1 709 722,15 грн.
17. Згідно з листом від 24.07.2023 вих. №10148 приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бердара М.М. у межах виконавчого провадження НОМЕР_1 стягнуто 16 576 360,87 грн, які розподілено таким чином: 15 068 992,61 грн перераховано стягувачу ТОВ "Укр Газ Ресурс" (Відповідач); 1 506 899,26 грн - основна винагорода приватного виконавця (10% від виплаченої стягувачу суми); 469,00 грн - витрати виконавчого провадження.
18. За рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/14903/21 ТОВ "Укр Газ Ресурс" отримано 15 068 992,61 грн, з якої у рахунок основної суми зобов'язання підлягало зарахуванню 13 858 373,84 грн (повернення передплати 4 033 891,41 грн, у тому числі ПДВ 20% - 672 315,24 грн; оплата заборгованості 9 824 482,43 грн, у тому числі ПДВ 20% - 1 637 413,74 грн) після вирахування сум 118 642,81 грн втрат від інфляції; 140 223,87 грн 3% річних; 720 693,62 грн пені та 231 058,47 грн судового збору.
19. Боржник звернувся до Відповідача з листом-вимогою від 03.08.2022 №71-юр, в якому вимагав провести дії та зареєструвати відповідні накладні та розрахунок корегування податкової накладної. Відповідач отримав зазначений лист-вимогу 09.08.2022, однак залишив без відповіді, податкові накладні і розрахунок корегування не оформив.
20. Боржник направив Відповідачу претензію (повторно) № 94/1-910/15184 від 25.10.2023, в якій вимагав відшкодувати суму коштів у розмірі податкового кредиту, який становить 1 637 413,74 грн, що втрачений у зв'язку з нереєстрацією податкової накладної на суму 9 824 482,43 грн, у тому числі ПДВ 20% - 1 637 413,74 грн, протягом 5 календарних днів з дати отримання претензії.
21. Згідно з інформацією з вебсайту АТ "Укрпошта" Відповідач отримав зазначену претензію №94/1-910/15184 від 25.10.2023, проте відповідь на неї не надав, грошові кошти не сплатив.
22. Станом на 20.09.2023 Боржнику анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість за рішенням контролюючого органу внаслідок ненадання декларації протягом року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
23. 11.08.2025 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025, про задоволення позову повністю; стягнув ТОВ "Укр Газ Ресурс" на користь ТОВ "Мегатрейдінг" збитки в розмірі 1 637 413, 74 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 70 000,00 грн та судовий збір в розмірі 24 561,21 грн.
24. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновків про те, що позивач довів наявність в діях відповідача склад господарського правопорушення.
25. Суди зазначили, що у спірних правовідносинах сторін є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи, а відтак наявні усі елементи складу господарського правопорушення, що відповідно свідчить про обґрунтованість позовної заяви та наявності підстав для задоволення позову.
26. При цьому, за оцінкою судів попередніх інстанцій, обставини щодо анулювання 20.09.2023 ТОВ "Мегатрейдінг" реєстрації платника податку на додану вартість за рішенням контролюючого органу, не мають значення під час вирішення цього спору, оскільки обов'язок відповідача щодо оформлення та реєстрації податкової накладної виник до 20.09.2023, тобто до дати анулювання ТОВ "Мегатрейдінг" реєстрації платника податку на додану вартість.
27. Також суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про покладення на Відповідача витрат Позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000 грн.
А. Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
28. У касаційній скарзі ТОВ "Укр Газ Ресурс" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2025 і ухвалити нове рішення про відмову у позові.
29. ТОВ "Укр Газ Ресурс" зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій:
- не дослідили обставин, про які зазначав Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 24.10.2024 у цій справі № 910/15184/21 (910/1021/24), чим порушили частину четверту статті 236 та частину першу статті 316 ГПК України;
- застосували статті 22, 1166 ЦК України, статті 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України) без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 та висновків судової палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22.
- не врахували висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 513/879/19 щодо застосування доктрини "venire contra factum proprium" (принцип "заборони суперечливої поведінки").
30. Скаржник вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про доведеність складу правопорушення, оскільки вважає, що суд не врахував висновків Великої Палати Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21.
31. ТОВ "Укр Газ Ресурс" зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доказам щодо наявності вини Відповідача стосовно не реєстрації податкових накладних, що надалі спричинило неможливість для Позивача отримати податковий кредит. Вважає, що суди попередніх інстанцій, оцінюючи наявність вини у Відповідача, не врахували і те, що Позивач не міг не знати того, що відповідно до умов Договору обов'язок реєстрації податкових накладних виникає після оплати коштів Позивачем за договором.
32. За доводами скаржника, суд апеляційної інстанції не врахував того, що невиконання Позивачем умов Договору у частині порушення термінів оплати за поставлений товар (електроенергію) унеможливило відповідно до умов Договору здійснити реєстрацію відповідних податкових накладних.
33. ТОВ "Укр Газ Ресурс" стверджує, що момент виникнення обов'язку реєстрації податкових накладних ПДВ був погоджений сторонами у Договорі. Позивач, укладаючи Договір, погодив умови, на підставі яких мала бути складена податкова накладна. Однак, надалі своїми недобросовісними діями вимагав від Продавця, в порушення погоджених умов Договору, здійснити реєстрацію податкових накладних. Така поведінка Позивача, на переконання скаржника, є суперечливою стосовно тієї, яка була на початку співпраці та етапі погодження умов співпраці.
34. Не погоджується скаржник і з розподілом судом першої інстанції судових витрат на правничу допомогу, оскільки вважає, що суд першої інстанції врахував заперечення відповідача щодо розміру заявлених витрат на правову (правничу) допомогу, однак при прийнятті рішення не обґрунтував чим саме керувався при визначенні саме такої суми стягнення (70 000 грн) на правничу допомогу. Вважає, що Позивач, який перебуває в процедурі ліквідації, своїми діями, спрямованими на укладення договору про надання правничої допомоги з додатками на загальну суму 250 000 грн, створює додаткові підстави вважати такі дії недобросовісними, а укладені угоди такими, що містять ознаки удаваності, а заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності, співмірності та пропорційності до предмета спору у цій справі з урахуванням ціни позову.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
35. У відзиві ТОВ "Мегатрейдінг" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
36. ТОВ "Мегатрейдінг" вважає, що наведені скаржником, нібито не враховані судами попередніх інстанцій висновки Верховного Суду, не спростовують, а навпаки підтверджують правомірність задоволення позову. Стверджує, що отримані кошти на виконання рішення суду є подією, за якою у продавця виникли податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість - за касовим методом, а відповідно і зобов'язання з оформлення податкової накладної, які не були виконані.
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
37. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
38. У цій справі позивач зазначав, що ТОВ "Укр Газ Ресурс" не зареєструвало податкову накладну на суму оплаченої заборгованості 9 824 482,43 грн, у тому числі ПДВ 20% - 1 637 413,74 грн, чим порушило право позивача на податковий кредит на загальну суму 1 637 413,74 грн.
39. За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
40. Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена
41. Згідно з частиною першої статті 225 ГК України (тут і далі - який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
42. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних (див. постанови від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21).
43. Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
44. Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.
45. Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
46. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, на які посилається скаржник, а також у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.12.2023 у справі № 926/3347/22.
47. Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
48. 3а змістом пунктів 198.1, 198.2 статті 198 цього Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
49. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
50. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
51. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
52. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
53. У пункті 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
54. Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
55. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
56. Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг, отже з огляду на положення статті 201 ПК України саме на Відповідача покладено обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних.
57. Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21, від 03.12.2018 у справі №908/76/18.
58. Хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків.
59. Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації належним чиним податкових накладних.
60. Такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21.
61. Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.12.2023 у справі № 926/3347/22 звернув увагу, що як обов'язок платника податку скласти та зареєструвати податкову накладну, так і обов'язок особи, якою заподіяно шкоду, відшкодувати її (зокрема шляхом відшкодування збитків) передбачені законом (стаття 201 ПК України, статті 1168, 1192 ЦК України), а тому не можуть встановлюватись договором (див. mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 910/17014/21 (пункт 6.21)).
62. У наведеній справі Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду виснував, що відносини сторін врегульовані не зазначеними умовами додаткової угоди, в якій сторони передбачили обов'язок постачальника послуг відшкодувати замовнику суму ПДВ за податковою накладною, яка не зареєстрована в ЄРПН протягом граничних строків, а безпосередньо законом.
63. Крім того, Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 06.02.2026 у справі № 904/2953/24, висновки якої враховуються судом касаційної інстанції відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України, обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, а включення до приватноправового договору обов'язків, що належать до публічно-правової сфери, до сфери регулювання податкового законодавства, не перетворює ці обов'язки на цивільні незалежно від волевиявлення сторін договору. У разі невідповідності договірного регулювання приписам імперативних норм застосуванню в будь-якому разі підлягають саме імперативні норми, відтак таке договірне регулювання не створює передбачених ним правових наслідків, не надає підстав для застосування договірної відповідальності.
Щодо суті спору
64. Суди попередніх інстанцій встановили, що за рішенням суду у господарській справі з ТОВ "Мегатрейдінг" на користь ТОВ "Укр Газ Ресурс" було стягнуто заборгованість, яка виникла на підставі договору про участь у балансуючій групі.
65. Таке рішення було виконане у примусовому порядку, а стягнуті з ТОВ "Мегатрейдінг" кошти перераховані на користь ТОВ "Укр Газ Ресурс".
66. Верховний Суд у постанові від 24.10.2024 у цій справі, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції наголосив на тому, що суди та апеляційної інстанцій, відмовляючи у позові, не з'ясували правову природу зобов'язань, невиконання яких стало підставою для ухвалення рішення про стягнення боргу.
67. На виконання вказівок Верховного Суду у постанові від 24.10.2024 у цій справі суди першої та апеляційної інстанції встановили, що грошові кошти перераховані з рахунків ТОВ "Мегатрейдінг" на користь ТОВ "Укр Газ Ресурс" не є грошовими коштами, які перераховані на підставі судового рішення, а є грошовими коштами, які були списані з рахунків ТОВ "Мегатрейдінг" задля подальшого перерахування ТОВ "Укр Газ Ресурс" на виконання порушених договірних зобов'язань.
68. Суди встановили, що стягнуті у примусовому порядку грошові кошти у сумі 15 068 992,61 грн Відповідач отримав декількома платежами протягом січня - липня 2022 року. При цьому Відповідачу було перераховано 9 824 482,43 грн як оплату за електроенергію, у тому числі ПДВ 20% - 1 637 413,74 грн.
69. Суди встановили, що Відповідач як продавець у встановлений статтею 201 ПК України термін не склав та не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні, у зв'язку з чим позивач не зміг отримати податковий кредит.
70. Надаючи оцінку вині Відповідача, суди виснували, що обставини щодо анулювання 20.09.2023 ТОВ "Мегатрейдінг" реєстрації платника податку на додану вартість за рішенням контролюючого органу, не має значення під час вирішення цього спору, оскільки обов'язок відповідача щодо оформлення та реєстрації податкової накладної на суму 1 637 413,74 грн виник до 20.09.2023, а тому відсутні будь-які підстави стверджувати про відсутність у ТОВ "Мегатрейдінг" права на формування податкового кредиту. Обов'язок по реєстрації останньої податкової накладної, відповідно до хронології здійснених банківських операцій по перерахунку грошових коштів на виконання судового рішення, мав бути виконаний відповідачем 31.08.2022, тобто до дати анулювання ТОВ "Мегатрейдінг" реєстрації платника податку на додану вартість.
71. Таким чином, суди попередніх інстанцій встановили наявність у поведінці Відповідача такі елементи складу господарсько правового правопорушення:
- протиправна поведінка, яка полягає у неоформлені податкових накладних на загальну суму оплаченої електроенергії 9 824 482,43 грн у тому числі ПДВ 20% - 1 637 413,74 грн;
- негативні наслідки: збитки для позивача у вигляді неможливості оформлення податкового кредиту на суму ПДВ 1 637 413,74 грн;
- причинно-наслідковий зв'язок, який полягає у тому, що не оформлення податкових накладних є безпосередньою єдиною причиною, через яку з 31.01.2022, 31.07.2022 та 31.08.2022 позивач не отримав податковий кредит;
- вина, що полягає у тому, що Відповідач ухилився від виконання обов'язку оформити податкові накладні, враховуючи те, що з 31.01.2022, 31.07.2022 та 31.08.2022 така бездіяльність перешкодила позивачу отримати податковий кредит і завдає таким чином збитки, які підлягають відшкодуванню за законом.
72. Отже, суди встановили у поведінці Відповідача склад господарського правопорушення, у зв'язку з чим дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
73. Скаржник у касаційній скарзі стверджував про відсутність у нього обов'язку здійснювати реєстрацію податкових накладних, оскільки зазначав, що відповідні кошти надійшли не від покупця, а від приватного виконавця у виконавчому провадженні з виконання рішення суду.
74. Колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки вони суперечать висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 24.10.2024 у цій справі у частині необхідності дослідження правової природи зобов'язань між сторонами спору, що стали підставою для ухвалення рішення суду про стягнення боргу, та обставинами, встановленими судами під час нового розгляду цієї справи.
75. Крім того, аналіз пункту 187.1 статті 187 та пункту 201.1 статті 201 ПК України свідчить про те, що обов'язок платника податку скласти та зареєструвати податкову накладну виникає у зв'язку з настанням передбачених податковим законодавством обставин (дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника, дата відвантаження товарів тощо) та не ставиться у залежність від способу виконання покупцем грошового зобов'язання. Перерахування коштів у порядку примусового виконання рішення не змінило правової природи платежу як оплати вартості поставленого товару та звільнило від обов'язку належного податкового оформлення господарської операції.
76. ТОВ "Укр Газ Ресурс" вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували доктрини "venire contra factum proprium" (принцип "заборони суперечливої поведінки"), оскільки саме порушення ТОВ "Мегатрейдінг" умов договору у частині не внесення оплати за отриману електроенергію призвели до неможливості реєстрації податкових накладних.
77. Однак такі доводи є необґрунтованими, оскільки як встановили суди, визначений ПК України обов'язок з реєстрації податкових накладних у Відповідача виник на дату зарахування коштів від Позивача.
78. Водночас наявність порушення з боку контрагента може бути підставою для застосування іншою стороною передбачених законом або договором способів захисту, однак не є підставою для звільнення від обов'язку виконання вимог податкового законодавства.
79. Помилковими є посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 про те, що "факт вчинення податкового правопорушення у справі про стягнення збитків з платника податків, може бути підтверджений лише чинними матеріалами податкової перевірки (актом або рішенням) відповідного контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства…", оскільки від таких висновків було частково відступлено шляхом уточнення у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.12.2023 у справі № 926/3347/22.
80. Зазначене уточнення полягає в тому, що обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо; господарський суд має повноваження самостійно надавати оцінку правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності Відповідача, зокрема стосовно відповідності його дій чи бездіяльності при виконанні зобов'язання податковому законодавству України, якщо це необхідно для вирішення спору.
81. Отже, доводи касаційної скарги у цій частині не підтвердилися.
Щодо судових витрат на правничу допомогу, заявлених у суді першої інстанції
82. У частині другій статті 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
83. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).
84. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (частина четверта статті 126 ГПК України).
85. Відповідно до частини п'ятої статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
86. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).
87. Позивачем просив стягнути з Відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 280 000 грн на підставі договору № 13/11-2023 від 13.11.2023, укладеного Адвокатським бюро "Олексія Романченко" (далі - АБ "Олексія Романченко").
88. Також між АБ "Олексія Романченко" та Позивачем було укладено низку додаткових угод на представництво інтересів позивача в суді першої, апеляційної та касаційної інстанції, зокрема такі: додаткова угода № 3 від 10.01.2024, відповідно до умов якої Адвокатське бюро зобов'язується представляти інтереси Позивача у цій справі в суді першої інстанції, а Позивач зобов'язається сплатити гонорар Адвокатському бюро в розмірі 100 000 грн, незалежно від того на чию користь буде прийнято рішення; додаткова угода № 5 від 30.04.2024, відповідно до умов якої Адвокатське бюро зобов'язується представляти інтереси Позивача у цій справі в суді апеляційної інстанції, а Позивач зобов'язається сплатити гонорар Адвокатському бюро в розмірі 60 000 грн, незалежно від того на чию користь буде прийнято рішення; додаткова угода № 6 від 22.07.2024, відповідно до умов якої Адвокатське бюро зобов'язується представляти інтереси Позивача у цій справі у Верховному Суді, а Позивач зобов'язається сплатити гонорар Адвокатському бюро в розмірі 80 000 грн, незалежно від того на чию користь буде прийнято рішення; додаткова угода № 7 від 06.12.2024, відповідно до умов якої Адвокатське бюро зобов'язується представляти інтереси позивача у цій справі в суді першої інстанції, а Позивач зобов'язається сплатити гонорар Адвокатському бюро в розмірі 10 000 грн, незалежно від того, на чию користь буде прийнято рішення. Також, Позивач на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подав Акти виконаних робіт, зокрема №1 від 1 від 13.11.2024, № 2 від 09.07.2024, №6 від 25.10.2024, №7 від 24.12.2024.
89. Відповідач, зі свого боку, заперечував щодо заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Зазначав, що матеріалами справи не підтверджується факт надання Позивачу правничої допомоги адвокатом Романченко О.М. в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, оскільки заяви у справі подавалися за підписом арбітражного керуючого Іванченко А.В., участь в судових засіданнях брала участь арбітражний керуючий Іванченко А.В., а не адвокат Романченко О.М., за виключенням судового засідання в суді касаційної інстанції.
90. Як встановили суди попередніх інстанцій, надання позивачу правничої допомоги за договором №13/11-2023 від 13.11.2023 частково підтверджується матеріалами справи, оскільки матеріалами справами не підтверджується, що позовна заява ТОВ "Мегатрейдінг" від 26.01.2024 була підготовлена чи подавалася АБ "Олексія Романченко", як і відсутні докази того, що АБ "Олексія Романченко" було складено та подано будь-які інші процесуальні документи під час розгляду справи в суді першої інстанції.
91. Крім того, представництво інтересів позивача в усіх судових засіданнях здійснювала арбітражний керуючий Іванченко А.В. У судовому засіданні 24.10.2024 крім Іванченко А.В., представництво інтересів позивача здійснював адвокат Романченко О.М. Також, касаційна скарга від 07.08.2024, та заява про усунення недоліків від 06.09.2024 були підписані та направлені до суду з електронного кабінету арбітражного керуючого Іванченко А. В., що, за висновками судами, свідчить про обґрунтованість заперечень Відповідача щодо заявленої позивачем суми про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
92. Врахувавши фактичні обставини цієї справи, керуючись принципом справедливості, суди першої та апеляційної інстанції виснували, що витрати Позивача на професійну правничу допомогу під час розгляду справи підлягають частковому покладенню на відповідача, визначивши такий розмір у 70 000,00 грн, який, на переконання судів, є обґрунтованим та співмірним наданим послугам на правничу допомогу відповідно до статті 129 ГПК України.
93. Доводи скаржника щодо безпідставності стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 70 000,00 грн є необґрунтованими.
94. Так, суд першої інстанції, врахувавши заперечення Відповідача щодо розміру заявлених витрат, на підставі оцінки поданих доказів та з урахуванням критеріїв розумності, співмірності й пропорційності до предмета спору та ціни позову дійшов висновку про часткове задоволення заяви про їх розподіл. Сам факт зменшення заявленої суми свідчить про здійснення судом відповідної оцінки заявлених до стягнення судових витрат та реалізацію наданої йому дискреції.
95. Посилання скаржника на перебування Позивача у процедурі ліквідації та наявність ознак удаваності договору про надання правничої допомоги ґрунтуються на припущеннях і не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень в цій частині.
96. Наведені у касаційній скарзі аргументи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з наданою судами оцінкою встановлених обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
97. Підстав для зміни чи скасування судових рішень в цій частині також не встановлено.
98. Отже, доводи касаційної скарги не підтвердилися.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
99. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
100. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В. Розподіл судових витрат
101. Судовий збір за подання касаційної скарги, згідно зі статтею 129 ГПК України, суд покладає на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2025 у справі № 910/15184/21 (910/1021/24) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді С. Жуков
В. Картере