Іменем України
05 березня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/1125/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Кузьменко Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу,
за позовом: Чернігівської окружної прокуратури, код ЄДРПОУ 02910114, вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000, в інтересах держави
в особі позивача: Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 04014246, вул. Єлецька, буд. 11, м. Чернігів, 14000;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДБК СПЕЦ БУД»,
код ЄДРПОУ 43468394, Польський узвіз,11, м. Одеса, 65026;
про стягнення 258318,03 грн.
без виклику представників сторін
Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.
13.11.2025 до Господарського суду Чернігівської області через підсистему “Електронний суд» надійшла позовна заява Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача: Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДБК СПЕЦ БУД» про стягнення 258318,03 грн, з яких 210630,90 грн штрафу та 47687,13 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору підряду № 6-Б від 27.07.2020 про закупівлю робіт за державні кошти “Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 3-4 лікаря) по вул. Перемоги, 2Б, в с. Киїнка, Чернігівського району Чернігівської області - будівництво (ДК 021:2015 - 45200000-9 “Роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва»)».
Посилаючись на приписи ст. 27, ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор зазначає про те, що за умовами Договору підряду №6-Б від 27.07.2020 об?єкт будівництва знаходиться за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Киїнка, вул. Перемоги, 2Б, тому враховуючи те, що місцем виконання Договору є територія Чернігівської області, позовна заява пред?являється до Господарського суду Чернігівської області.
У прохальній частині позову прокурором заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного провадження без виклику сторін у судове засідання.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено сторонам строки для заяв по суті позовних вимог, постановлено відповідачу невідкладно зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та надати суду докази такої реєстрації.
Прокуратурі та позивачу ухвала суду від 18.11.2025 була доставлена до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 19.11.2025 о 03:24, 03:22, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.
Ухвала суду від 18.11.2025, направлена відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією на адресу місцезнаходження (згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань): Польський узвіз, 11, м. Одеса, 65026, повернулася неврученою з відміткою поштового відділення “адресат відсутній за вказаною адресою».
В розумінні статті 242 ГПК України сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, про встановлені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, пояснень, заперечень.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області №02-01/36/26 від 12.01.2026 у зв'язку зі відрядженням судді Демидової М.О. до Господарського суду міста Києва, як тимчасове переведення, для здійснення правосуддя, було призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/1125/25.
Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Чернігівської області для розгляду справи визначено суддю Кузьменко Т.О.
Ухвалою суду від 21.01.2026 справу № 927/1125/25 прийнято до провадження суддею Кузьменко Т.О.
Відповідач своїм правом на подання відзиву у визначений судом строк не скористався, відзиву на позов не надав. Так само від відповідача не надходило клопотань (заяв) і щодо продовження встановленого судом процесуального строку для подання відзиву.
За загальними принципами здійснення судочинства, що також відображені у статтях 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, зважаючи на забезпечену можливість реалізації сторонами своїх процесуальних прав сторони у господарському процесі, у тому числі права на судових захист, рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 ГПК України.
Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
17.06.2020 Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації на вебпорталі публічних закупівель “Prozorro» оприлюднено оголошення про відкриті торги з предметом закупівлі: «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 3-4 лікаря) по вул. Перемоги, 2Б, в с. Киїнка Чернігівського району Чернігівської області - будівництво (ДК 021:2015 - 45200000-9 «Роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва»)», очікуваною вартістю 2507309 грн та строком виконання робіт до 31.10.2020 (ідентифікатор закупівлі: UA-2020-06-17-002538-a).
Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету УКБ Чернігівської обласної державної адміністрації від 14.07.2020 переможцем закупівлі UA-2020-06-17-002538-a визначено ТОВ «ДБК СПЕЦ БУД» (протокол №595 від 14.07.2020).
27.07.2020 між Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ДБК СПЕЦ БУД» (виконавець) укладено Договір підряду № 6-Б про закупівлю робіт за державні кошти “Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 3-4 лікаря) по вул. Перемоги, 2Б, в с. Киїнка, Чернігівського району Чернігівської області - будівництво (ДК 021:2015 - 45200000-9 “Роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва»)» (далі - Договір).
Згідно з пунктами 1.1-1.2 Договору замовник доручає, а виконавець виконує на свій ризик, своїми силами і засобами роботи по об'єкту: “Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 3-4 лікаря) по вул. Перемоги, 2Б, в с. Киїнка, Чернігівського району Чернігівської області - будівництво (ДК 021:2015 - 45200000-9 “Роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва»)», (далі - Об'єкт), і здає їх замовнику.
Виконавець виконує роботи та спільно з замовником здає об'єкт в експлуатацію у відповідності до затвердженої проектної документації, діючих ДСТУ та інших нормативних актів чинних на території України. Виконавець надає замовнику всю виконавчу документацію по об'єкту.
Відповідно до п. 3.1-3.3. Договору вартість будівництва визначається з урахуванням ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, проектної документації, тендерної документації, пропозиції виконавця та вимог чинного законодавства.
Ціна цього договору визначається виходячи із загальної вартості будівельних робіт, устаткування та інших витрат, що виконуються виконавцем за даним договором та становить 2 106 309,00 грн без ПДВ.
Оплата за Договором здійснюється за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров'я у сільській місцевості в сумі 1895,67810 тис. грн та коштів співфінансування з місцевого бюджету в сумі 210,63090 тис. грн.
Пунктами 4.1 Договору передбачено, що відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповується за бюджетні кошти», від 27.12.2001 №1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва», замовник до початку виконання робіт може перерахувати виконавцю аванс у розмірі, що не перевищує 30% вартості річного обсягу робіт на строк не більше одного місяця.
Конкретний розмір та строк попередньої оплати в межах строку, визначеного у п. 4.1 цього розділу, кількість платежів з попередньої оплати в межах строку, визначаються головним розпорядником бюджетних коштів виходячи із необхідності, що обґрунтовується, зокрема, реальним станом виконання робіт, помісячним розподілом бюджетних асигнувань, сезонністю робіт (п. 4.1.1 Договору).
Пунктами 4.2, 4.3, 4.7 Договору погодили, що замовник проводить розрахунки за виконані роботи на підставі підписаних сторонами актів форми № КБ-2в (акти приймання виконаних будівельних робіт) та форми КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат), при цьому сторони домовилися про те, що строк (термін) оплати замовником виконаних виконавцем робіт визначається відкладальною обставиною, а саме - після надходження коштів з бюджету на рахунок замовника за проведення робіт, які є предметом даного договору.
Замовник також може (має право) проводити часткову оплату виконаних за договором робіт шляхом здійснення проміжних платежів за фактично виконану виконавцем роботу на підставі підписаних сторонами актів форми № КБ-2в (акти приймання виконаних будівельних робіт) та форми КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат) за умови наявності відповідного бюджетного фінансування та в межах надходження коштів з бюджету на рахунок замовника на проведення робіт, які є предметом даного договору.
Поточні та остаточний розрахунок за виконані роботи замовник здійснює лише при умові надходження коштів з джерел фінансування, на підставі актів форми КБ-2в, КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. Акти виконаних робіт готує виконавець і передає їх для підписання замовнику у строк не пізніше 25-го числа звітного місяця в паперовому вигляді та на електронному носії (в програмному комплексі їх складання - АВК, тощо).
Пунктом 5.1. Договору обумовлені строки виконання робіт: початок робіт - липень 2020 року; закінчення робіт - відповідно до календарного графіку робіт, в якому зазначаються місяць початку та закінчення всіх видів робіт, передбачених даним договором.
Із додатку № 2 до Договору «Календарний графік» вбачається, що строком закінчення всіх видів робіт визначено жовтень 2020 року.
У п. 6.1.4. Договору сторони визначили, що замовник зобов'язаний щомісячно приймати якісно виконані роботи, шляхом підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за ф. № КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за ф. № КБ-3 разом з підтверджуючими документами відповідно до умов даного Договору.
Відповідно до пунктів 6.3.2, 6.3.3, 6.3.8-6.3.10 Договору виконавець зобов'язаний забезпечити якісне виконання робіт у встановлений цим Договором строк, відповідно до календарного графіку робіт; забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору; після завершення виконання робіт забезпечити спільно із замовником введення об'єкту в експлуатацію; у день підписання кінцевого акта приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) передати замовнику всю виконавчу документацію (згідно з ДБН А.3.1-5:2016) та інші документи про виконання договору; виконувати всі роботи відповідно до вимог будівельних норм та календарного графіку виконання робіт (Додаток 2 до Договору).
Пунктами 6.2.1, 6.2.7 Договору передбачено, що замовник має право достроково розірвати цей Договір у разі невиконання зобов'язань виконавцем, повідомивши про це його у строк 5 календарних днів до дати розірвання Договору; відмовитися від Договору, якщо виконавець своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений Договором, стає неможливим.
У відповідності до п. 7.1, 7.2 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавством України та цим Договором.
У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при виконанні робіт за бюджетні кошти замовник може виставити виконавцю штрафні санкції передбачені діючим законодавством та цим Договором.
Відповідно до п. 7.3.3 Договору у разі затримки виконання робіт або виконання не в повному обсязі з вини виконавця, з порушенням встановлених термінів, заявлених замовником, замовник може виставити виконавцю штраф в розмірі 10% від суми Договору.
Згідно з п. 11.15 Договору замовник може розірвати цей Договір в односторонньому порядку у випадку не закінчення робіт по даному Договору в повному обсязі у строк, обумовлений цим Договором. У такому разі замовник не відшкодовує учаснику будь-які збитки, понесені останнім у зв'язку із розірванням Договору. Одностороння відмова від Договору не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язань. У разі односторонньої відмови замовника, він повинен повідомити про це виконавця. Даний Договір припиняється на 10-й день з дня направлення рекомендованим листом за адресою вказаною в Договорі повідомлення про це Виконавцю.
Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020, а у разі невиконання сторонами зобов'язань, передбачених договором - діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Припинення дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення своїх зобов'язань, вчинених під час дії цього договору (п. 10.1 Договору в редакції додаткової угоди № 17 від 30.09.2021).
До Договору сторонами вносились зміни додатковими угодами: № 1 від 30.07.2020, № 2 від 11.09.2020, № 3 від 21.09.2020, № 4 від 28.10.2020, № 5 від 30.11.2020, № 6 від 15.12.2020, №7 від 22.12.2020, №8 від 25.02.2021, №9 від 30.04.2021, №10 від 07.05.2021, №11 від 25.05.2021, №12 від 31.05.2021, №13 від 30.06.2021, №14 від 15.07.2021, №15 від 28.07.2021, №16 від 30.08.2021, №17 від 30.09.2021, копії яких містяться в матеріалах справи.
Зокрема, додатковими угодами № 1 від 30.07.2020, № 2 від 11.09.2020, № 3 від 21.09.2020 до Договору сторонами погоджено суму авансового платежу, внесено зміни щодо строку і порядку використання авансу, а також відповідальність за його невикористання у встановлений строк.
Додатковими угодами № 10 від 07.05.2021 та № 11 від 25.05.2021 внесено зміни щодо реквізитів замовника та виконавця.
Додатковими угодами № 4 від 28.10.2020, № 5 від 30.11.2020, № 6 від 15.12.2020, №7 від 22.12.2020, №8 від 25.02.2021, №9 від 30.04.2021, №12 від 31.05.2021, №13 від 30.06.2021, №14 від 15.07.2021, №15 від 28.07.2021, №16 від 30.08.2021, №17 від 30.09.2021 змінено план фінансування договору, продовжено термін виконання робіт до кінця липня 2021 року та строк дії договору до 31.12.2021.
Таким чином, ціна Договору становить 2 106 309,00 грн без ПДВ; строк його дії встановлено до 31.12.2021, а Календарний графік виконання робіт в редакції додаткової угоди № 14 від 15.07.2021 передбачає помісячне виконання робіт на об'єкті з кінцевим строком виконання робіт до кінця липня 2021 року.
На виконання умов п. 4.1. Договору Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації відповідно до рахунків на оплату № 7 від 31.07.2020 та № 8 від 31.07.2020 сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю “ДБК СПЕЦ БУД» 631 800,00 грн, що підтверджується платіжними дорученням № 1155 від 03.08.2020 та № 1159 від 03.08.2020.
На підтвердження виконання договірних зобов'язань за Договором, Товариством з обмеженою відповідальністю “ДБК СПЕЦ БУД» надано Управлінню капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації: довідку № 1 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2020 року на суму 1 036 939,22 грн; акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 року на суму 42 946,67 грн; акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 року на суму 508 837,74 грн; акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 року на суму 399 934,67 грн; акт № 4 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за вересень 2020 року на суму 85 220,14 грн; довідка № 2 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на за жовтень 2020 року суму 121 568,78 грн; акт № 4/1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року на суму 62 263,35 грн; акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року на суму 59 305,43 грн; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат № 3 за листопад 2020 року на суму 177 346,12 грн; акт № 6 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року на суму 55 443,63 грн; акт № 7 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за листопад 2020 року на суму 54 864,80 грн; акт № 8 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2020 року на суму 67 037,69 грн; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат № 4 за грудень 2020 року на суму 353 006,01 грн; акт № 9 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року на суму 257 717,47 грн; акт № 10 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2020 року на суму 47 130,05 грн; акт № 11 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2020 року на суму 48 158,49 грн; довідку № 6 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за січень 2021 року на суму 0,00 грн; акт № 12 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2021 року на суму -4 474,84 грн; акт № 13 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2021 року на суму 6 136,24 грн; акт № 14 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2021 року на суму -1 475,05 грн; акт № 15 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2021 року на суму -186,35 грн; довідку № 7 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2021 року на суму 56 182,71 грн; акт № 16 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2021 року на суму 7 574,96 грн; акт № 17 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за квітень 2021 року на суму 48 607,75 грн.
Вищевказані роботи прийняті замовником та з урахуванням авансового платежу (631 800,00 грн) сплачені у повному обсязі на загальну суму 1 745 042,84 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.
За твердженням прокурора, виходячи з погодженої сторонами ціни Договору (2 106 309,00 грн), відповідачем виконані роботи на об'єкті згідно умов Договору лише на суму 1 745 042,84 грн; роботи на суму 361266,16 грн відповідачем виконані не були, а також не надані останнім Акти приймання виконаних будівельних робіт за травень-липень 2021 року.
У зв'язку з відставанням з вини Виконавцяу виконанні робіт більш як на один місяць, 30.11.2021 на його адресу позивачем направлено лист від 29.11.2021 № 01-11/2530 про розірвання в односторонньому порядку договору підряду від 27.07.2020 № 6-Б на підставі пунктів 6.2.7., 11.15 у термін 10 днів з дня направлення цього повідомлення рекомендованим листом, що підтверджується копіями опису вкладення в цінний лист, фіскального чеку та накладної № 1400606178524 від 30.11.2021 (а.с. 150-151). У вказаному листі позивач, зокрема, зазначив про те, що у порушення умов Договору відповідачем не надано акти виконаних робіт за травень, червень, липень 2021 року.
За доводами прокурора, Договір розірваний з 10.12.2021.
У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо строків виконання робіт за Договором, прокурор на підставі умов Договору просить стягнути з відповідача 210630,90 грн штрафу та 47687,13 грн пені за період прострочення з 01.08.2021 по 10.12.2021.
Підстави представництва прокурором інтересів держави.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частиною 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 3 статі 53 ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи значення поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Законом України "Про прокуратуру" визначені правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Стаття 23 Закону України "Про прокуратуру" містить, зокрема, такі норми:
1. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
3. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
4. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
У даній справі Чернігівською окружною прокуратурою подано позов в особі Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації, в зв'язку з невиконанням останнім обов'язків щодо захисту інтересів держави в суді.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, організаційна-правова форма Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації - орган виконавчої влади.
Відповідно до пунктів 1, 5 Положення про Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням начальника Чернігівської обласної військової адміністрації від 15.08.2025 № 1062 (далі - Положення), Управління утворюється головою Чернігівської обласної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Чернігівської області забезпечує виконання покладених на нього завдань.
Управління відповідно до визначених повноважень виконує такі завдання, а саме: забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів, розпорядником яких воно є; виконує функції замовника будівництва об'єктів житлово-комунального і соціального призначення; бере участь у реалізації державних і бюджетних програм з питань будівництва, реалізації проєктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури (у разі визначення розпорядником коштів за програмою); розміщує замовлення на капітальне будівництво, укладає з будівельними організаціями відповідні договори; разом з підрядними організаціями визначає і погоджує ціни на будівництво об'єктів відповідно до чинних нормативно-правових актів; передає закінчені будівництвом об'єкти, які прийняті в експлуатацію, підприємствам та організаціям, на які покладено їх експлуатацію; здійснює розрахунки з підрядниками та іншими організаціями за виконані роботи та послуги; здійснює інші передбачені законом повноваження.
Відповідно до пунктів 13, 18 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом. Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Згідно зі ст. 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені підпунктом 47 статті 2 БК України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (підпункт 6.20) та від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18 (підпункт 6.22)).
Інтереси держави у сфері бюджетних відносин полягають в ефективному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних асигнувань та призначень, своєчасному поверненні невикористаних бюджетних коштів (п. п. 4, 6, 8 ч.1 ст. 7 БК України).
Неефективне використання бюджетних коштів порушує зазначені державні інтереси та порядок надходження, акумулювання та використання бюджетних коштів, що може призвести до неможливості фінансування видатків бюджетів.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» публічні закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції, максимальної економії, ефективності та пропорційності.
УКБ Чернігівської обласної державної адміністрації, яке у розумінні ст. 22 БК України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля робіт за Договором), уповноважене на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та сфері публічних закупівель.
Оскільки, УКБ Чернігівської обласної державної адміністрації, відповідно до покладених на нього повноважень у сфері державної політики у сфері будівництва, розвитку соціальної інфраструктури, виступало замовником та розпорядником бюджетних коштів за Договором підряду № 6-Б від 27.07.2020, за об'єктом: «Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 3-4 лікаря) по вул. Перемоги, 2Б, в с. Киїнка Чернігівського району Чернігівської області - будівництво (ДК 021:2015 - 45200000-9 «Роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва»)», тому є уповноваженим органом на захист порушених інтересів держави.
З матеріалів справи вбачається, що прокурор у листах №55-77-3034вих-25 від 10.04.2025 та №55-77-7515ВИХ-25 від 30.09.2025 повідомляв УКБ Чернігівської обласної державної адміністрації про факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “ДБК СПЕЦ БУД» Договору підряду №6-Б від 27.07.2020, а також просив повідомити чи вживалися та чи будуть вживатися заходи щодо усунення порушень, у тому числі шляхом звернення з позовом до суду.
Разом з тим, відповідно до інформації УКБ Чернігівської обласної державної адміністрації від 08.05.2025 №01-11/659, від 04.11.2025 №01-11/1561 вбачається, що заходи до усунення виявлених порушень не вживалися та вживатися не будуть, у зв'язку із чим уповноважений орган просив захистити інтереси держави в особі Управління, шляхом звернення до суду про стягнення з ТОВ «ДБК СПЕЦ БУД» штрафу та пені за неналежне виконання умов Договору підряду № 6-Б від 27.07.2020.
Вказане свідчить про те, що УКБ Чернігівської обласної державної адміністрації, будучи проінформованим про допущені порушення, належних заходів для захисту порушених інтересів держави не вживає та не планує вживати.
Отже, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є компетентним органом у спірних правовідносинах, і у разі виявлення порушень законодавства має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів, однак цього не зробив і не планує робити.
У порядку ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор листом №55-77-8595вих-25 від 11.11.2025 повідомив позивача про звернення до Господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі УКБ Чернігівської обласної державної адміністрації до ТОВ «ДБК СПЕЦ БУД» про стягнення 210630,90 грн штрафу та 47687,13 грн пені за неналежне виконання Договору підряду № 6-Б від 27.07.2020 (а.с.164).
За таких обставин в їх сукупності суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності УКБ Чернігівської обласної державної адміністрації, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.
Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
Згідно з ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.
Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Передання і прийняття робіт за договором будівельного підряду врегульовано ст. 882 ЦК України.
Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено факт укладення 27.07.2020 між Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю “ДБК СПЕЦ БУД» Договору підряду № 6-Б про закупівлю робіт за державні кошти “Амбулаторія загальної практики сімейної медицини (на 3-4 лікаря) по вул. Перемоги, 2Б, в с. Киїнка, Чернігівського району Чернігівської області - будівництво (ДК 021:2015 - 45200000-9 “Роботи, пов'язані з об'єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об'єктів цивільного будівництва»)», ціна якого становить 2 106 309,00 грн без ПДВ.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з додатковою угодою № 14 від 15.07.2021 Календарний графік виконання робіт передбачає помісячне виконання робіт на об'єкті з кінцевим строком виконання робіт до кінця липня 2021 року на загальну суму 2 106,30900 тис.грн; згідно з додатковою угодою №17 від 30.09.2021 строк дії Договору продовжено до 31.12.2021.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем надавались акти приймання виконаних будівельних робіт за ф. № КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт, всього на загальну суму 1 745 042,84 грн, які прийняті замовником та з урахуванням авансового платежу (631 800,00 грн) сплачені у повному обсязі на загальну суму 1 745 042,84 грн.
Судом встановлено, що фактична сума невиконаних робіт становить 361 266,16 грн (ціна Договору 2 106 309,00 грн - 1 745 042,84 грн згідно з актами виконаних робіт).
Доказів виконання робіт на суму 361 266,16 грн відповідачем станом на день розгляду справи суду не надано, так само як і доказів внесення змін до договору щодо зміни вартості робіт, обумовлених предметом договору, чи існування спору з означеного питання.
Отже, відповідачем роботи за Договором в повному обсязі у строк, обумовлений цим Договором, не виконано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки (п. 1, 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Відповідно до частин 1 та 3 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч. 2 ст. 849 ЦК України).
Можливість розірвання договору підряду замовником в односторонньому порядку погоджена сторонами у пунктах 6.2.1, 6.2.7, 11.15. Договору.
У зв'язку з невиконанням робіт відповідачем у травні-липні 2021 року на суму 361 266,16 грн позивач повідомив відповідача листом від 29.11.2021 № 01-11/2530 про розірвання договору в односторонньому порядку та припинення дії договору на 10-й день з дня направлення повідомлення рекомендованим листом відповідно до абзацу 2 п. 11.15 Договору.
Отже, позивачем доведено правомірність розірвання Договору на підставі п. 11.15 Договору в односторонньому порядку з 10.12.2021.
Щодо заявленого до стягнення штрафу.
Прокурором заявлено до стягнення 210 630,90 грн штрафу на підставі п. 7.3.3 Договору.
За приписами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Стаття 61 Конституції України встановлює заборону на притягнення особи до подвійної юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки за статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, так як відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає в себе і пеню, і штраф як форми її сплати.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17 від 02.04.2019 у справі № 917/194/18 та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.
Позивач на підставі п. 7.3.3 Договору, беручи до уваги, що Договір було розірвано ним в односторонньому порядку через порушення встановлених термінів виконання робіт та їх виконання не в повному обсязі, нарахував та заявив до стягнення 210 630,90 грн штрафу (в розмірі 10% від суми Договору).
Здійснивши перевірку розрахунку штрафу, заявленого позивачем, судом встановлено, що зазначена сума останнім нарахована правомірно, у відповідності до умов Договору та вимог законодавства.
Щодо заявленої до стягнення пені.
Прокурором заявлено до стягнення 47 687,13 грн пені за період прострочення з 01.08.2021 по 10.12.2021 за порушення виконання договірних зобов'язань у порядку абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України (чинного на момент виконання зобов?язань за Договором підряду №6-Б від 27.07.2020).
Згідно зі статтею 230 ГК України (тут і далі - в редакції, що була чинною на момент виконання зобов?язань за Договором підряду №6-Б від 27.07.2020) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 та 2 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких, зокрема, розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Тлумачення приписів наведеної норми права дозволяє зробити висновок, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, санкції у виді штрафу, передбаченого абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, можливе за сукупності таких умов:
- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;
- якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту;
- якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховують у відсотковому відношенні розмір штраф.
Такий правовий висновок зробив Верховний Суд України у постанові від 04 лютого 2014 року у справі № 3-1гс14 і цей висновок послідовно застосовує Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема у постановах від 23 серпня 2022 року у справі № 910/9375/21, від 28 березня 2024 року у справі № 905/405/22, від 04 травня 2023 року справі № 910/21298/21 та багатьох інших.
Практика суду касаційної інстанції щодо застосування абзацу третього частини другої статті 231 ГК України є усталеною.
Отже, за порушення строків виконання зобов'язання за договором про закупівлю робіт за державні кошти №6-Б від 27.07.2020 обрахунку підлягає пеня у розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, обумовлена абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.
Здійснивши перевірку нарахованого розміру пені, суд зазначає, що він є арифметично вірним, відповідає положенню чинного законодавства та умовам договору, а тому вимога про стягнення пені в розмірі 47 687,13 грн є обґрунтованою з урахуванням диспозитивності господарського судочинства, встановленого ст. 14 ГПК України.
Водночас, суд зауважує, що відповідачем не було надано жодних доказів настання для нього обставин непереборної сили, визначених розділом 8 договору, які б звільняли його від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань.
При цьому, припинення зобов'язань сторін за договором не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії Договору. Таким чином, в результаті розірвання договору сторона не звільняється від відповідальності, якщо інше не було передбачено сторонами.
Схожа за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №916/1437/22.
Суд зазначає, що під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов'язок доказування покладається на учасників справи. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства. Зокрема, згідно з принципами рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України) обов'язок із доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.
Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).
Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведених обставин суд, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному розмірі.
При цьому судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясовано усі основні питання, винесені на його розгляд, які входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як в матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Розподіл судових витрат.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.
Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі сплачений прокуратурою судовий збір у розмірі 3099,82 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 236-239, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДБК СПЕЦ БУД» (код ЄДРПОУ 43468394, Польський узвіз,11, м. Одеса, 65026) на користь Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 04014246, вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, 14000) 210630,90 грн штрафу та 47687,13 грн пені.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДБК СПЕЦ БУД» (код ЄДРПОУ 43468394, Польський узвіз, 11, м. Одеса, 65026) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, будинок 9, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114; рахунок UA248201720343140001000006008, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, отримувач - Чернігівська обласна прокуратура) судовий збір в сумі 3099,82 грн.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.О.Кузьменко