Номер провадження: 33/813/387/26
Номер справи місцевого суду: 521/18291/25
Головуючий у першій інстанції Кузьменко Н. Л.
Доповідач Журавльов О. Г.
18.02.2026 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду - Журавльов О.Г., за участі - секретаря судового засідання Хангельдян К.С., представника Одеської митниці Ревенко Т.А, представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Олексієнко М.С., розглянувши апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Олексієнко М.С., на постанову судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 18.12.2025, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зміїв Харківської області, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , на момент подій, викладених у протоколі працюючого водієм в ТОВ «ФОКСТРАНС», працюючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Постановою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 18.12.2025, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості предметів правопорушення, що становить 133453 гривні 13 копійок, з їх конфіскацією.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати, понесені митним органом за зберігання предметів правопорушення за протоколом №0518/UA500000/2025 від 20.08.2025 року в період з 05.09.2025 року по день винесення даної постанови, на загальну суму 1187 гривень 13 копійок.
Встановлено, що 17.08.2025 року близько 13 години 06 хвилин в зону діяльності відділу митного оформлення №5 пункту пропуску «Орлівка», митного поста «Придунайський» Одеської митниці, в напрямку руху «виїзд за межі митної території України» до Румунії (порт Констанца) прибув вантажний автомобіль марки «DAF» державний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом марки «KRONE SDC 27», державний номер НОМЕР_3 , країна реєстрації Україна, під керуванням водія ТОВ «ФОКСТРАНС» (65003, Україна, Одеська область, м. Одеса, вул. Церковна, буд. 19, код ЄДРПОУ - 44278258), громадянина України ОСОБА_1 .
В якості підстави для переміщення вантажу через митний кордон України та його подальшого митного оформлення до Одеської митниці водієм, громадянином України ОСОБА_1 було надано митну декларацію типу «ЕК 10 АА» від 15.08.2025 №25UA500500025893U5, а також передбачені ст. 335 Митного кодексу України наступні товаросупровідні документи: CMR №27483 від 14.08.2025, інвойс від 14.08.2025 №WI1408, пакувальний лист №Б/Н (Packing List) до інвойсу від 14.08.2025 №WI1408.
Відповідно до митної декларації типу «ЕК 10 АА» від 15.08.2025 №25UA500500025893U5, у вказаному автомобілі в контейнері №HAMU3634981 переміщувався вантаж «Шпон з дубу, гатунок ABCD розміром (Шир x Товщ х Дов): 205мм х 2мм х 640-740-840-940-1040-1140-1240-1340-1940 мм-38,426 куб. м. Торговельна марка - нема даних. Виробник - ТОВ «ВУД ІНВЕСТ». Країна виробництва - UA», вагою нетто - 27 400,00 кг, вагою брутто - 28 000,00 кг, вартістю 38 426,00 доларів США.
Вказаний вантаж переміщувався на підставі контракту від 23.08.2018 №01-08/2018 та додаткових угод до нього від 05.09.2024 та 04.08.2025, від відправника - ТОВ «ВУД ІНВЕСТ» (66502, Одеська область, Подільський район, с. Любашівка, вул. Князя Володимира,188-а, ко ЄДРПОУ - 41694803), на адресу отримувача - «HANGZHOU HUIDE TRADE CO., LTD» (ROOM 2607-1,BLDG 2, QIANJIANG INTERNATIONAL TIMES PLAZA, CHENGXING ROAD, HANGZHOU, ZHEJIANG, CHINA).
На підставі договору доручення №2 від 06.08.2025 та відповідно до графи №14 та №54 митної декларації типу «ЕК 10 АА» від 15.08.2025 № 25UA500500025893U5, декларантом вказаного вантажу є ТОВ «АЛІДАРТ» (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20, оф. 418; код ЄДРПОУ - 39099293).
Під час митного оформлення вищевказаного вантажного автомобіля марки «DAF», державний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом марки «KRONE SDC 27», державний номер НОМЕР_3 , країна реєстрації Україна, на підставі проведення оцінки та аналізу ризиків було прийнято рішення про проходження митних формальностей із застосуванням мобільної скануючої системи «RAPISCAN EAGLEMOBILE M4507», в результаті чого встановлено спрацювання на наявність «аномалії», згідно отриманих зображень рекомендоване проведення фізичного огляду визначених місць вантажу.
За результатами проходження митних формальностей із застосуванням скануючої системи було ініційовано проведення митного огляду з урахуванням п. 2 ст. 338 МК України, у зв'язку з чим проведено поглиблений митний огляд вантажного автомобіля марки «DAF», державний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом марки «KRONE SDC 27», державний номер НОМЕР_3 , країна реєстрації Україна, а також вантажу, який у ньому переміщувався.
Здійснивши частковий митний огляд вказаного автомобіля та переміщуваного вантажу, його повнота унеможливлювала обстеження місця аномалії, у зв'язку з чим було згенеровано проведення повного митного огляду.
За результатом проведення повного митного огляду, в місцях «аномалій», визначених скануючою системою, виявлено наступні предмети, а саме:
- металеві запчастини, схожі на ножі для шпоно - різального верстату, загальною кількістю 13 штук, загальною вагою брутто 480 кг, які знаходились у 2 (двох) дерев'яних коробках, які були приховані від митного контролю у спосіб, що утруднювало їх виявлення, а саме, шляхом розміщення їх в кінці контейнеру, по обидві сторони на підлозі, в притул до заявленого товару, тобто їх було заставлено упаковками з переміщуваним вантажем «Шпон з дубу», що унеможливлювало їх візуальне виявлення.
Крім того, у наданій до митного оформлення митній декларації типу «ЕК 10 АА» від 15.08.2025 №25UA500500025893U5, а також у інших товаросупровідних документах, відсутні будь-які відомості щодо наявності в контейнері №HAMU3634981 виявлених коробок з металевими предметами, схожими на ножі для промислових верстатів.
Також, за результатами проведеного повного митного огляду товарів за митною декларацією №25UA500500025893U5, виявлено 22 вантажних місця, що не відповідає відомостям, заявленим в товаросупровідних документах, а саме, заявлено до митного оформлення 20 вантажних місць, під час митного огляду встановлено, що переміщується на 2 (два) місця більше.
За результатами проведеного огляду було складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 18.08.2025 №UA500420/2025/001533.
Таким чином, перевізником - водієм ТОВ «ФОКСТРАНС» (65003, Україна, Одеська область, м. Одеса, вул. Церковна, буд. 19, код ЄДРПОУ - 44278258), громадянином України ОСОБА_1 , для переміщення товару через митний кордон України було подано документи, які містять неправдиві відомості щодо кількості вантажних місць, та вчинено дії, спрямовані на переміщення цих товарів з приховуванням дід митного контролю, у спосіб, що утруднює їх виявлення.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України (далі - Постанови) від 03.06.2005 №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» - незаконне переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон України з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом або таких, що містять неправдиві дані.
Відповідно до п. 37 ст. 4 МК України перевізник - особа, яка переміщує товари або бере на себе зобов'язання та відповідальність за переміщення товарів через митний кордон України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 191 МК України перевізник зобов'язаний під час прийнята товарів до перевезення перевіряти точність відомостей щодо кількості вантажник місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування. У разі неможливості такої перевірки вносити відповідний запис до міжнародної автомобільної накладної.
Відповідно до ч. 2 ст. 460 МК України перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 цього Кодексу) виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).
Згідно з поясненнями водія ТОВ «ФОКСТРАНС» (65003, Україна, Одеська область, м. Одеса, вул. Церковна, буд. 19, код ЄДРПОУ - 44278258), громадянина України ОСОБА_1 , встановлено, що 14.08.2025 він був присутнім під час завантаження товару «Шпон з дуба» на території ТОВ «ВУД ІНВЕСТ» з початку й до повного завантаження контейнера. Вантаж «Шпон з дуба» був запакований та розміщений на 20 дерев'яних палетах, а також в його присутності завантажувалось 2 (дві) дерев'яні коробки меншого розміру, вміст яких йому не відомий. Після повного завантаження він не перераховував місця, виявлений вантаж перевозить вперше.
Таким чином, водій ТОВ «ФОКСТРАНС» (65003, Україна, Одеська область, м. Одеса, вул. Церковна, буд. 19, код ЄДРПОУ - 44278258), громадянин України ОСОБА_1 , прямуючи на вантажному автомобілі марки «DAF», державний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом марки «KRONE SDC 27», державний номер НОМЕР_3 , країна реєстрації Україна, вчинив дії, спрямовані на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю металевих запчастин, схожих на ножі для шпоно - різального верстату, загальною кількістю 13 штук, загальною вагою брутто 480 кг, які переміщувались ним без будь - яких товаросупровідних документів, з приховуванням від митного контролю з поданням документів, які містять неправдиві відомості щодо кількості вантажних місць, а також з використанням інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, а саме: шляхом розміщення їх в кінці контейнеру, по обидві сторони на підлозі, в притул до заявленого товару, тобто їх було заставлено упаковками з переміщуваним вантажем «Шпон з дубу», що унеможливлювало їх візуальне виявлення та стало можливим після повного вивантаження вмісту контейнеру.
Зазначені дії, на переконання митниці, мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
На дану постанову представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Олексієнко М.С. подала апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення .
Доводи обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 не складав митну декларацію, не визначав зміст інвойсу, пакувального листа, тощо. Він діяв добросовісно, виходячи з достовірності документів, наданих йому вантажовідправником та декларантом. Будь-які розбіжності у кількості вантажних місць с наслідком дій (бездіяльності) вантажовідправника/декларанта, а не водія.
Судова практика підкреслює, що сам факт використання особою документів, які в подальшому виявилися такими, що містять недостовірні відомості, не свідчить автоматично про наявність у цієї особи умислу на приховування товару від митного контролю, якщо не доведено, що особа знала про їх недостовірність.
Суд першої інстанції у своїй постанові не встановив та не навів жодного доказу того, що ОСОБА_1 знаючи про наявність у контейнері ножів, свідомо подав документи з метою приховування та жодних даних про попередню обізнаність ОСОБА_1 із змістом виявлених коробок та їх недекларуванням.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справипро адміністративне правопорушення, заслухавши представника особи, яка притягаєтьсядо адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Олексієнко М.С., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника Одеської митниці Ревенко Т.А., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП - апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положення ст. 487 МК України передбачають, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
В силу ст. 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Статтею 489 МК України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МКУ, суд виходив з того, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення, та особа, яка притягається до відповідальності свою вину визнає в повному обсязі.
Проте, всупереч вимогам ст.ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 486, 489 МК України суд першої інстанції належним чином не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тобто однобічно розглянув справу, без з'ясування фактичних обставин, що мають істотне значення для її розгляду, та не звернув уваги на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Згідно ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Частиною 1 статті 483 МК України встановлено адміністративну відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Аналіз даної норми права дає підстави вважати, що встановлений національним законодавством порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України є об'єктом порушення митних правил за ст. 483 МК України. Об'єктивною стороною зазначеного правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України. Під дією мається на увазі активна поведінка (вчинок) особи, в якій відображена зовні її воля і, що спрямована на спричинення певних негативних наслідків.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України або вивезти за межі території України з порушенням встановленого порядку.
Згідно роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.
Декларування, відповідно до вимог ч. 1 ст. 257 МК України, здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Пункт 8 ч. 1 ст. 4 МК України містить визначення поняття «декларант», згідно якого це особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 МК України, декларантами мають право виступати: 1) при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір; 2) в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.
Резидентами, згідно вимог п.п. а) п. 50 ч. 1 вищезгаданої ст. 4 МК України, є юридичні особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України, з місцезнаходженням на її території, а також їх відокремлені підрозділи за кордоном, що не здійснюють господарської діяльності.
Згідно положень ч. 5 ст. 265 МК України, декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
Стаття 266 МК України встановлює обов'язки, права та відповідальність декларанта та уповноваженої ним особи, зокрема, ч. 4 зазначеної статті передбачено, що у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
В свою чергу, відповідно до ч. 5 ст. 266 МК України, особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ВУД ІНВЕСТ» (Клієнт) та ТОВ «Клевер Тім» (Експедитор) укладений Договір транспортного експедирування №0104/20/01 від 01.04.2020 (надалі - Договір експедирування), у порядку та на умовах якого, Експедитор бере на себе зобов'язання за винагороду, за дорученням і за рахунок Клієнта виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування і організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів Клієнта морським і наземним транспортом, а також, надати інші послуги, необхідні для доставки вантажів Клієнта та узгоджені в Заявках до Договору.
Згідно п. 2.1.1. Договору експедирування, експедитор має право укладати від свого імені та/або від імені Клієнта договори і угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов'язків за цим Договором.
Так, на підставі укладеного між ТОВ «Клевер Тім» (Замовник) та ТОВ «ФОКСТРАНС» (Виконавець) Договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №0107/21/04 від 01.07.2021 (надалі - Договір перевезення), ТОВ «ФОКСТРАНС» залучено в якості перевізника, до перевезення вантажу «Шпон з дуба».
Згідно умов Договору перевезення, Виконавець за плату зобов'язується доставити довірений йому Замовником вантаж автомобільним транспортом в пункт призначення у встановлений строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (отримувачу) на умовах і в порядку, що погоджені Сторонами у цьому Договорі, у відповідності з вимогами чинного законодавства України та міжнародних правил перевезень, в також з правами та обов'язками Сторін, передбаченими Договором.
З метою виконання зобов'язань за Договором перевезення, ТОВ «ФОСТРАНС» визначили особу - ОСОБА_1 , як водія вантажного транспортного засобу, та якому доручено виконання Заявки з перевезення вантажу «Шпон з дуба».
14.08.2025 ОСОБА_1 в зазначений час прибув на завантаження товару «Шпон з дуба», яке відбувалось на території ТОВ «ВУД ІНВЕСТ».
15.08.2025 було оформлено митну декларацію №25UA500500025893U5, видано ОСОБА_1 товаросупровідні документи, в кількості та змістовності, достатній для митного контролю.
17.08.2025 ОСОБА_1 прибув на транспортному засобі марки «DAF», державний номер НОМЕР_4 , з напівпричепом марки «KRONE SDC 21», державний номер НОМЕР_3 , країна реєстрації Україна до ВМО №5 пункту пропуску «Орлівка», митного поста «Придунайський» Одеської митниці, в напрямку руху “виїзд за межі митної території України» до Румунії (порт Констанца), подав митному органу необхідні товаросупровідні документи.
17.08.2025 митницею було ініційовано проведення митного огляду, оскільки на підставі проведення оцінки та аналізу ризиків було прийнято рішення про проходження митних формальностей із застосуванням мобільної скануючої системи «RAPISCAN EAGLEMOBILE M4507», в результаті чого встановлено спрацювання на наявність «аномалії», згідно отримання зображень було рекомендоване проведення фізичного огляду визначених місць вантажу.
В матеріалах справи наявний акт огляду, проте, відсутні будь-які фотофіксації та відео, які підтверджували «утруднення виявлення прихованого вантажу», при цьому, митниця посилається в якості ознаки «утруднення..» лише на те, що два незадекларовані місця були «...розміщені в кінці контейнера, по обидві сторони на підлозі, впритул до заявленого товару…», що ніяким чином не створює умови що об'єктивно утруднюють виявлення таких товарів.
Відповідно до п. 53 ч. 1 ст. 4 МК України, спеціально виготовленим сховищем (тайником) є сховище, виготовлене з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнанні та пристосовані з цією метою конструктивні ємності чи предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо.
З опису самої митниці щодо розміщення двох незадекларованих місць вбачається, що при звичайному огляді контейнера ці два місця можливо безперешкодно виявити, що не відповідає поняттю «спеціально виготовлене сховище (тайник)».
В матеріалах справи відсутні докази того, що у транспортному засобі, в якому переміщувався зазначений вантаж, були створені сховища (тайники), або наявні ознаки приховування зазначеного вантажу від митного контролю, а з боку Одеської митниці не було вчинено незалежного експертного дослідження на предмет встановлення факту створення такого сховища в транспортному засобі, внесення змін у технічну складову з метою виготовлення та/або створення спеціальних сховищ (тайників).
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь у завантаженні вантажу « ОСОБА_2 з дубу» та фізично сам завантажував вказаний вантаж, або був обізнаний про те, що до контейнера завантажується два незадекларовані місця.
З листа вантажовідправника ТОВ «ВУД ІНВЕСТ», який наданий Одеському апеляційному суду 18.02.2026, вбачається, що водій ОСОБА_1 не приймав участі у безпосередньому завантаженні вантажу «Шпон з дубу», а завантаження зазначеного вантажу відбувалось силами вантажовідправника - ТОВ «ВУД ІНВЕСТ», із залученням власного персоналу та допоміжної техніки, відповідальним за завантаження вантажу «Шпон з дубу» зазначено іншу особу, ніж ОСОБА_1 .
Вищезазначені обставини не були враховані судом першої інстанції під час розгляду даної справи, що призвело до ухвалення необґрунтованої постанови.
Разом з тим, посилання суду першої інстанції в оскаржуваній постанові на те, що особи, яка притягається до адміністративної відповідальності надала заяву про розгляд без її участі та визнання вини, не може слугувати самостійною ознакою наявності в її діях складу адміністративної відповідальності та притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Повне визнання вини не звільняє суд від обов'язку перевірити, чи дійсно у діях особи наявний склад правопорушення, передбаченого законом та чи відповідають правові висновки суду об'єктивним обставинам справи.
Таким чином, наявними матеріалами справи не доводиться наявність об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення в діях громадянина ОСОБА_1 , а саме - умислу.
Отже, все вищевикладене у сукупності свідчить про те, що в діях громадянина ОСОБА_1 відсутній умисел на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, що свідчить про відсутність повного складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 495 МК України та статтями 251, 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім цього, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Частина 1, 2 статті 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97) Суд визначив, що «…адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень».
Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 року у справі №760/10803/15-а (адміністративне провадження №К/9901/19074/18) в якої зазначено, що один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб'єктом приватного права і суб'єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов'язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.
Докази, надані Одеською митницею до цієї справи на підтвердження вини ОСОБА_1 викликають розумні сумніви, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Таким чином, враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, та те, що під час апеляційного розгляду справи було встановлено те, що ОСОБА_1 не мав наміру вчиняти будь-яких протиправних дій направлених на приховування товару від митного контролю, що свідчить про відсутність умислу на вчинення митного правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Керуючись статтями 7, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргупредставника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Олексієнко М.С. - задовольнити.
Постановусудді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 18.12.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов