вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"02" березня 2026 р. м. Київ Справа № 911/39/26
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Батуріної Я.Я. розглянувши у підготовчому засіданні
заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
За участю учасників справи, зазначених у протоколі судового засідання від 02.03.2026.
1. 31.12.2025 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» до Господарського суду Київської області (далі - суд) звернувся ОСОБА_2 (далі - представник), діючий в інтересах ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник), із заявою від 11.11.2025 (вх. № 8545 від 12.01.2026) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність на підставі п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Водночас заявником у порядку абз. 2 п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ подано суду пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого реструктуризацією - Городніщеву Єлизавету Олегівну (свідоцтво № 2114 від 02.05.2024), яка, у свою чергу, подала заяву про участь у даній справі від 11.11.2025 № 01-34/170 (вх. № 109/26 від 12.01.2026).
Ухвалою суду від 06.02.2026 (після усунення недоліків), зокрема, заяву прийнято та призначено до розгляду у підготовче засідання на 19.02.2026, в якому на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) оголошено перерву до 02.03.2026.
2. Заслухавши представника заявника, перевіривши обставини, які викладені у заяві та дослідивши надані до неї докази, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 115 КУзПБ боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців (п. 2); наявні ознаки загрози неплатоспроможності (п. 4).
У свою чергу загроза неплатоспроможності - фінансово-господарський стан боржника, що характеризується наявністю обставин, які підтверджують, що боржник протягом наступних 12 місяців не зможе виконати свої грошові зобов'язання у строк, передбачений для їх виконання, чи здійснювати платежі за звичайними господарськими операціями (ч. 1 ст. 1 КУзПБ).
За змістом положень ст. 113, ч. 1 та ч. 2 ст. 116 КУзПБ про наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку мають свідчити достатні фактичні обставини з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (фізичної особи-підприємця). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.06.2025 справа № 906/820/24.
Частиною 1 ст. 119 КУзПБ установлено, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Водночас як зазначив Верховний Суд у постанові від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21, у справах про неплатоспроможність фізичних осіб стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб конкурсних кредиторів.
Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Такий правовий висновок убачається обґрунтованим також із тих підстав, що лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов'язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
У свою чергу способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у ч. 3 ст. 116 КУзПБ переліку документів, що мають додаватися до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Отже, наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатися з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Таким чином, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 909/937/21).
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 ГПК України).
Водночас згідно з ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Так із змісту заяви вбачається, що підставою звернення до суду є п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ, а саме: припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
У свою чергу ст. 1 КУзПБ визначено, що неплатоспроможність, зокрема - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Отже, для встановлення підстави для відкриття провадження у справі:
за п. 2 ч. 2 ст. 115 КУзПБ дослідженню підлягають: підстави виникнення зобов'язання (правочини); розмір щомісячного платежу за кожним таким зобов'язанням та строк його сплати (умови правочинів); дата останнього платежу, здійсненого заявником або дата прострочення зобов'язання; підстави не здійснення відповідних платежів. При цьому, відповідному дослідженню підлягає кожний кредитор, який зазначений заявником у конкретизованому списку кредиторів.
У свою чергу, дані обставини мають підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, відповідні правочини, судові рішення, банківські виписки, платіжні доручення, квитанції/чеки, вимоги (претензії) кредиторів та будь-які інші докази, що у сукупності доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань упродовж строку та у розмірі визначеному п. 2 ч. 2 ст. 115 КУзПБ перед усіма зазначеними ним кредиторами;
за п. 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ дослідженню підлягають конкретні (а не загальновідомі) обставини, які безпосередньо вплинули або вплинуть на заявника (змінили або змінять його матеріальний стан), та як наслідок, протягом наступних 12 місяців (тобто у майбутньому) ускладнять або унеможливлять виконання ним грошових зобов'язань у відповідний строк.
2.1. Щодо п. 2 ч. 2 ст. 115 КУзПБ. Так із змісту списку кредиторів ОСОБА_1 убачається, що у нього наявні грошові зобов'язання у загальному розмірі 313 479,98 грн перед:
АТ «Акцент-Банк» на підставі кредитних договорів № 46698299 (строк видачі кредиту 03.06.2025, строк виконання договору - 02.06.2030), № 41742503 (строк видачі кредиту 22.11.2024, строк виконання договору - 21.11.2026); № 26349783 (строк видачі кредиту 31.08.2022, строк виконання договору - 01.01.2099);
АТ «Унверсалбанк» на підставі кредитного договору № 26203301089812 (строк видачі кредиту 18.08.2018, строк виконання договору - 18.08.2043).
На підтвердження зазначеного до заяви надані: конкретизований список кредиторів станом на 19.11.2025, відомості з Українського бюро кредитних історій (далі - УБКІ) станом на 19.11.2025; довідки по рахункам; банківська виписка по рахункам боржника; адвокатські запити та відповіді на них фінансових установ.
При цьому суд зауважує, що наданий заявником список кредиторів є одним із основних документів на підставі якого судом здійснюється перевірка обставин, визначених у п. 2 ч. 2 ст. 115 КУзПБ, оскільки саме у зазначеному списку повинні міститися юридичні та/або фізичні особи, які підпадають під поняття «кредитор», визначеного у ст. 1 КУзПБ.
При цьому суд зауважує, що самостійно витяг з кредитної історії, сформований бюро кредитних історій (кредитний звіт), не може бути допустимим доказом наявності грошових вимог в силу ст. 77 ГПК України, так як обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (аналогічний по суті висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21 та від 11.01.2024 у справі № 924/622/23).
Проаналізувавши конкретизований список кредиторів та долучені до заяви документи, суд зазначає, що заявником не надано суду усі допустимі докази, зокрема, правочини, які зазначені ним у списку кредиторів, та на підставі яких можливо встановити наявне у нього зобов'язання перед відповідними кредиторами.
Відсутність зазначених доказів унеможливлює встановлення судом обставин, які є підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, наявність простроченого зобов'язання, розмір щомісячного чи одноразового платежу за кожним таким зобов'язанням та строк його виконання. Наявні довідки та/або виписки з банківських установ у даному випадку, самостійно без надання відповідних правочинів, не можуть підтверджувати зазначені обставини, оскільки не містять у собі інформацію, яка необхідна суду для встановлення таких обставин. До того ж із змісту списку кредиторів убачається, що строк виконання грошового зобов'язання перед згаданими кредиторами не є простроченим у розумінні ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України.
Крім того заявником не надано суду доказів на підтвердження погашення або припинення погашення грошових зобов'язань, про які зазначає заявник. Сам факт зазначення заявником у своїй заяві про наявність у нього заборгованості у відповідному розмір перед відповідним кредитором не є підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Щодо неможливості надання відповідних доказів, то суд зазначає, що із змісту адвокатських запитів та відповідей на них убачається, що підставою ненадання інформації та відповідних доказів (розкриття банківської таємниці) фінансовими установами є недотримання заявником Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 № 267.
Крім того сам по собі факт направлення адвокатських запитів або ненадання відповідей кредиторами не звільняє боржника від обов'язку дотримання вимог ст. 116 КУзПБ і не може бути підставою для відкриття провадження у справі за відсутності належно оформленої заяви та підтверджувальних документів.
Ураховуючи зазначене суд дійшов висновку, що заявником не підтверджено допустимими доказами, наявні у нього грошового зобов'язання перед вказаними ним фінансовими установами.
Як зазначалося вище, відсутність зазначеної інформації та доказів унеможливлює встановлення судом обставин, а саме, припинення погашення заявником кредитів за договорами з усіма вказаними ним у конкретизованому списку кредиторами, у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних зобов'язань упродовж двох місяців, а тому стверджувати, що у ОСОБА_1 наявні обставини для відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність на підставі п. 2 ч. 2 ст. 115 КУзПБ у суду підстав немає.
Додатково суд зазначає, що наявність відповідних обставин, які дають підстави для звернення до суду повинні бути наявні на день звернення до суду із відповідною заявою та підтверджуватися належними та допустимим доказами, які повинні подаватися разом із заявою. Оскільки, як зазначалося вище, метою підготовчого засідання є саме дослідження наданих доказів, а не їх збирання.
Водночас у разі неможливості отримання тих чи інших доказів особа може звернутися до суду із відповідним клопотанням, яке, без виключень, повинно відповідати вимогам ст. 81 ГПК України.
2.2. Щодо п. 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ. Як зазначено у заяві, обставини, які вказують на ознаки загрози неплатоспроможності ОСОБА_1 є зокрема: збройна агресія російської федерації на території України з 24.02.2022; щомісячна девальвація національної валюти (гривні); стабільно високий рівень інфляції упродовж 2021-2025 років; занадто висока вартість життя людини в Україні; скрутне матеріальне становище у родині - проходження лікування, а також відсутністю на ринку праці роботи з спеціальними умовами, який має такий рівень доходу, який би дозволяв покривати навіть базові потреби, що своєрідно «стимулює» отримувати нові кредити, у т.ч. для погашення виниклої заборгованості; накопичення боржником суттєвого розміру кредитних зобов'язань, які не можуть бути виконані ним у повному обсязі та одночасно.
Проте заявником не вказано, яким чином збройна агресія на території України та девальвація національної валюти безпосередньо вплинула або вплине на нього та, як наслідок, на виконання його зобов'язань у визначений строк, ураховуючи те, що зазначені обставини вже тривають значний час.
Щодо посилання заявника на скрутне матеріальне становище у родині (скрутне матеріальне становище) - проходження лікування, а також відсутністю на ринку праці роботи з спеціальними умовами, який має достатній рівень доходу, то зазначене судом не може братися до уваги оскільки:
належних та допустимих доказів вартості лікування чи суттєвої зміни цієї вартості заявником суду надано не було;
сам факт наявності кредитних зобов'язань у розмірі 335 924,53 грн та відповідний розмір заробітної плати (яка, згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних-осіб-платників про суми виплачених доходів та утриманих податків від 10.11.2025 за 2022-2024 роки, має тенденцію до зростання) без зазначення інших конкретних обставин, які вплинули чи вплинуть на матеріальне становище боржника, не є тією обставиною, яка вказує на те, що боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі.
Інших обставин, які змінили або змінять матеріальний стан заявника, та як наслідок, ускладнять або унеможливлять виконання ним грошових зобов'язань у відповідний строк, суду наведено не було.
Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку, що заявником не наведені обставини, як окремо так і у своїй сукупності, та не надані відповідні докази, на підставі яких можна було б встановити, що у нього саме існує загроза неплатоспроможності.
Додатково суд вважає, що п. 2 та п. 4 ч. 2 ст.115 КУзПБ є взаємовиключними, оскільки п. 2 передбачає вже наявну неплатоспроможність особи здійснювати свої платежі, зокрема, не менше як два місяці, тоді як п. 4 - лише наявність ознак загрози такої неплатоспроможності, тобто у майбутньому.
3. Відповідно до ч. 3 ст. 119 КУзПБ за наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 119 КУзПБ господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ураховуючи зазначене та те, що заявником не наведено обставин та не надано доказів, які б у своїй сукупності вказували на наявність підстав, визначених у п. 2 чи п.4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ, суд не вбачає правових підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
За таких обставин, заява арбітражної керуючої Городніщевої Єлизавети Олегівни про участь у даній справі залишається судом без розгляду.
Керуючись ст. ст. 3, 12, 73-78, 234-235 ГПК України, ст. ст. 2, 28, 113, 115, 119 КУзПБ, п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд
1. Заяву представника ОСОБА_1 - Дешка В'ячеслава Олександрович про відкриття провадження у справі від 31.12.2025 (вх. № 8515 від 12.01.2026) - залишити без задоволення
2. Відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможні ОСОБА_1 .
3. Заяву арбітражної керуючої Городніщевої Єлизавети Олегівни від 11.11.2025 № 01-34/170 (вх. № 109/26 від 12.01.2026) - залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КУзПБ ухвала набрала законної сили 02.03.2026 та згідно ст. 255 ГПК України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та порядку, передбаченому ст. ст. 256-257 ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Повна ухвала складена 05.03.2026.