Постанова від 18.02.2026 по справі 904/1826/25

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2026 року м.Дніпро Справа № 904/1826/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),

судді: Дармін М.О., Мартинюк С.В.

секретар судового засідання Солодова І.М.

За участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

Від позивача: Кучер А.Ю. (в залі суду) - представник Донецької обласної прокуратури, посвідчення № 082749 від 02.10.25

Від позивача 1: не з'явився

Від позивача 2: не з'явився

Від відповідача: Калятвинська Сабіна Олександрівна (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) - самопредставництво, довіреність

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2025

(повний текст рішення суду складено 15.09.2025)

у справі № 904/1826/25 (суддя Золотарьова Я.С.)

за позовом Покровської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі 1. Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління східного офісу Держаудитслужби у Донецькій області, 2. Покровської районної ради Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги»

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 111 354,77 грн

ВСТАНОВИВ:

Покровська окружна прокуратура Донецької області звернулась до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави, а саме Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби у Донецькій області та Покровської районної ради Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" і просить суд:

1. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 26.02.2021 до договору про постачання електричної енергії № 571 від 18.02.2021, укладену Покровською районною радою Донецької області та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 04.03.2021 до договору про постачання електричної енергії № 571 від 18.02.2021, укладену Покровською районною радою Донецької області та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 17.08.2021 до договору про постачання електричної енергії № 571 від 18.02.2021, укладену Покровською районною радою Донецької області та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 18.08.2021 до договору про постачання електричної енергії № 571 від 18.02.2021, укладену Покровською районною радою Донецької області та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".

5. Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 19.08.2021 до договору про постачання електричної енергії № 571 від 18.02.2021, укладену Покровською районною радою Донецької області та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".

6. Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 08.10.2021 до договору про постачання електричної енергії № 571 від 18.02.2021, укладену Покровською районною радою Донецької області та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".

7. Визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 08.12.2021 до договору про постачання електричної енергії № 571 від 18.02.2021, укладену Покровською районною радою Донецької області та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".

8. Визнати недійсною додаткову угоду № 11 від 09.12.2021 до договору про постачання електричної енергії № 571 від 18.02.2021, укладену Покровською районною радою Донецької області та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".

9. Визнати недійсною додаткову угоду № 12 від 10.12.2021 до договору про постачання електричної енергії № 571 від 18.02.2021, укладену Покровською районною радою Донецької області та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".

10. Визнати недійсною додаткову угоду № 13 від 12.12.2021 до договору про постачання електричної енергії № 571 від 18.02.2021, укладену Покровською районною радою Донецької області та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".

11. Визнати недійсною додаткову угоду № 14 від 14.12.2021 до договору про постачання електричної енергії № 571 від 18.02.2021, укладену Покровською районною радою Донецької області та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".

12. Визнати недійсною додаткову угоду № 15 від 15.12.2021 до договору про постачання електричної енергії № 571 від 18.02.2021, укладену Покровською районною радою Донецької області та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".

13. Стягнути з відповідача ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" на користь Покровської районної ради Донецької області безпідставно надмірно сплачені кошти за додатковими угодами № 1-2, 5-7, 9-15 до договору № 571 від 18.02.2021 в сумі 111 354,77 грн.

14. Стягнути з відповідача ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" на користь Донецької обласної прокуратури кошти, витрачені на сплату судового збору в сумі 31 491,20 грн.

В обґрунтування позову Прокурор зазначає, що у грудні 2020 року Покровська районна рада Донецької області провела відкриті торги на закупівлю електричної енергії (ID: UA-2020-12-30-002754-b) з очікуваною вартістю 1 093 870,00 грн за кошти місцевого бюджету.

Переможцем аукціону, проведеного через систему Prozorro, визначено ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» з остаточною пропозицією 928 807,04 грн з ПДВ.

18.02.2021 між радою та переможцем укладено договір № 571 на постачання електроенергії на 2021 рік обсягом 276 000 кВт/год за ціною 3,36524 грн з ПДВ за 1 кВт/год (2,81 грн без ПДВ). Загальна сума договору становила 928 807,04 грн з ПДВ. Істотні умови договору передбачали можливість збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % пропорційно коливанню ринкової ціни без збільшення загальної суми договору.

Надалі сторони уклали низку додаткових угод, якими ціна електроенергії була підвищена загалом на 2,83048 грн з ПДВ за 1 кВт/год, що становить 84,11 % від первісної ціни, із відповідним зменшенням обсягів постачання.

Прокурор вказує, що дія цих додаткових угод поширювалася на минулі розрахункові періоди (до моменту їх укладення), що суперечить умовам договору та вимогам законодавства. На його думку, такі зміни не відповідали принципам максимальної економії та ефективності використання бюджетних коштів.

Прокуратура повідомила раду про виявлені порушення листом від 16.01.2025, однак заходів щодо стягнення надмірно сплачених коштів не вжито. Також прокуратура звернулася до Східний офіс Держаудитслужби та його управління в Донецькій області з ініціативою вжиття заходів державного фінансового контролю. Листом від 18.03.2025 управління повідомило про відсутність підстав для реагування у зв'язку з виконанням договору.

З огляду на бездіяльність замовника та органу державного фінансового контролю, прокурор вважає, що незаконне укладення додаткових угод та витрачання бюджетних коштів на їх підставі порушує інтереси держави, що обґрунтовує звернення до суду з вимогами про визнання таких угод недійсними та стягнення безпідставно сплачених відповідно.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2025 позов задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсною додаткову угоду № 1 від 26.02.2021 до договору про постачання електричної енергії № 571 від 18.02.2021, укладену Покровською районною радою Донецької області та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".

Визнано недійсною додаткову угоду № 2 від 04.03.2021 до договору про постачання електричної енергії № 571 від 18.02.2021, укладену Покровською районною радою Донецької області та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".

Визнано недійсною додаткову угоду № 5 від 17.08.2021 до договору про постачання електричної енергії № 571 від 18.02.2021, укладену Покровською районною радою Донецької області та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".

Визнано недійсною додаткову угоду № 6 від 18.08.2021 до договору про постачання електричної енергії № 571 від 18.02.2021, укладену Покровською районною радою Донецької області та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".

Визнано недійсною додаткову угоду № 7 від 19.08.2021 до договору про постачання електричної енергії № 571 від 18.02.2021, укладену Покровською районною радою Донецької області та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".

Визнано недійсною додаткову угоду № 9 від 08.10.2021 до договору про постачання електричної енергії № 571 від 18.02.2021, укладену Покровською районною радою Донецької області та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".

Визнано недійсною додаткову угоду № 10 від 08.12.2021 до договору про постачання електричної енергії № 571 від 18.02.2021, укладену Покровською районною радою Донецької області та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".

Визнано недійсною додаткову угоду № 11 від 09.12.2021 до договору про постачання електричної енергії № 571 від 18.02.2021, укладену Покровською районною радою Донецької області та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".

Визнано недійсною додаткову угоду № 12 від 10.12.2021 до договору про постачання електричної енергії № 571 від 18.02.2021, укладену Покровською районною радою Донецької області та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".

Визнано недійсною додаткову угоду № 13 від 12.12.2021 до договору про постачання електричної енергії № 571 від 18.02.2021, укладену Покровською районною радою Донецької області та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".

Визнано недійсною додаткову угоду № 14 від 14.12.2021 до договору про постачання електричної енергії № 571 від 18.02.2021, укладену Покровською районною радою Донецької області та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".

Визнано недійсною додаткову угоду № 15 від 15.12.2021 до договору про постачання електричної енергії № 571 від 18.02.2021, укладену Покровською районною радою Донецької області та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 4Д; ідентифікаційний код 42086719) на користь Покровської районної ради Донецької області (85300, Донецька область, м. Покровськ, пл. Шибанкова, 1; ідентифікаційний код 05420273) безпідставно надмірно сплачені кошти за додатковими угодами № 1-2, 5-7, 9-15 до договору № 571 від 18.02.2021 у сумі 111 354,77 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 4Д; ідентифікаційний код 42086719) на користь Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, 6, ідентифікаційний код 25707002) судовий збір у розмірі 31 491,20 грн.

Не погоджуючись з висновками та мотивами, якими керувався суд першої інстанції під час прийняття рішення, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» звернувся через підсистему «Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2025 по справі № 904/1826/25 та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, а також з недотриманням норм процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування або зміни рішення у відповідності до ст. 277 ГПК України.

18.02.2021 між Покровською районною радою Донецької області (далі - Позивач2, Споживач) та ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (далі - Відповідач, Постачальник) укладено договір №571 про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу (далі -Договір).

У подальшому між сторонами укладено низку додаткових угод до договору про постачання (закупівлю) електричної енергії.

Предметом даного спору є визнання недійсними додаткових угод до Договору, які, за твердженням Прокурора укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

При цьому, при поданні позовної заяви Прокурором визначено в якості Позивача2 - Покровську районну раду Донецької області а в якості Відповідача - ТОВ «Донецькі енергетичні послуги».

Скаржник наполягає, що за цією справою, Прокурор подав позов в інтересах держави в особі Покровської районної ради Донецької області з посиланням на його бездіяльність щодо захисту інтересів держави, які полягають у забезпеченні реалізації принципів регулювання бюджетних відносин під час здійснення публічних закупівель.

Предметом позовних вимог, Прокурор зазначає визнання недійсними додаткові угоди №1-15 до Договору на підставі невідповідності останніх чинному законодавству України, зокрема застосування норм статей 203, 215, 216 ЦК України.

Як зазначив в позові Прокурор, зазначений Договір та додаткові угоди до нього були укладений двома сторонами, а саме ТОВ "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (Відповідач), як постачальником електричної енергії, та Покровською районною радою Донецької області, як Споживачем.

З огляду на наведене та враховуючи, що звертаючись з цим позовом до суду та користаючись своїми процесуальними правами, Прокурор не визначив Покровську районну раду Донецької області (сторону оспорюваної додаткової угоди) як співвідповідача та в подальшому не заявляв клопотання про його залучення до участі у справі як співвідповідача, Відповідач вважає, що суд першої інстанції повинен відмовити у задоволенні позову, так як незалучення усіх належних відповідачів виключає можливість вирішення судом цього спору по суті заявлених вимог.

Аналогічного висновку дотримувався Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.09.2024 по справі N 922/42/24 та у постанові від 24.07.2024 по справі №916/1062/23.

За таких обставин Відповідач вважає, що пред'явлення позовних вимог про визнання недійсними додаткові угоду до Договору лише до однієї зі сторін оспорюваних правочинів (ТОВ "ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" - Відповідач) не відповідає висновкам, наведеним як у зазначених постановах Верховного Суду.

Також скаржник зазначає про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції зроблені невірні висновки при аналізі норм матеріального права, зокрема ст. 203, 215, 651, 652 Цивільного кодексу України, положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Керуючись свободою договору та майновою самостійністю вибору контрагента - Покровська районна рада Донецької області, підписавши укладені з Відповідачем договір про постачання електричної енергії № 571 від 18.01.2021 (надалі - Договір), погодився з його умовами, в тому числі щодо порядку внесення змін до нього та правом розірвати договір у випадку незгоди з такими змінами.

Прокурором до позовної заяви не надано належних та допустимих доказів підтверджуючих недотримання Позивачем2 та Відповідачем під час укладення додаткових угод вимог статті 203 Цивільного кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі", спір щодо цього питання між сторонами відсутній.

Таким чином, оскаржувані додаткові угоди до Договору повністю відповідає вимогам чинного законодавства, а тому правові підстави для визнання їх недійсними відсутні.

Стосовно зміни ціни та способу її здійснення, скаржник зазначає наступне.

Частина п'ята статті 41 Закону N 922-VIII дає можливість сторонам змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню його ціни на ринку з одночасним зменшенням обсягів закупівлі цього товару та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника товару.

На теперішній час, чинним законодавством України не визначено виключний перелік органів, до компетенції яких відноситься надання підтверджуючих документів щодо коливання ціни товару на ринку, а також жодним нормативно- правовим актом не затверджено виключний перелік підтверджуючих документів щодо коливання ціни товару на ринку, в тому числі відсутні законодавчо визначені обов'язкові вимоги до назви, змісту, зазначення конкретного виробника товару, проміжку часу або конкретної дати, за які визначається коливання ціни, тощо для таких документів.

Для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, сторони можуть використовувати інформацію з сайту АТ «Оператор ринку» (https://www.oree.com).

Скаржник наполягає, що уклавши Договір, відносини за яким стали предметом даного спору, сторонами не допущено порушення будь-яких норм законодавства, а врегулювавши (деталізувавши) в умовах договору та його додатках механізми (порядок) внесення змін до договору, в тому числі і щодо зміни ціни за одиницю товару, сторони врегулювали саме ті відносини, які є неврегульованими у нормативно-правових актах.

Відповідно до частини 6 статті 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» за результатами торгів відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі- продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники. Отже, ці показники можуть використовуватися як орієнтир (індикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії.

Системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміни істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: 1) відбувається за згодою сторін; 2) порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); 3) підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); 4) ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; 5) загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Відповідач зазначає, що усі умови зміни ціни дотримані та виконані обома сторонами:

1. Умова «зміни відбуваються за згодою сторін» - згода сторін викладена у письмовий формі шляхом підписання додаткових угод до Договору, обома сторонами, як Відповідачем1 так і Відповідачем2;

2. Умова «порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором» - порядок зміни ціни встановлений у п. 1. Комерційної пропозиції;

3. Умова «підстава збільшення коливання ціни такого товару на ринку» - за умовами договору такими підтвердженням є інформацією АТ «Оператор ринку», що надавалась Відповідачем1 Відповідачу2 перед підписанням додаткових угод.

4. Умова «загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися» - факт збільшення загальної суми договору не відбувався.

5. Умова «ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%» - у додаткових угодах ціна за одиницю товару не була збільшена на 10% від ціни погодженої сторонами на момент укладання Договорів.

Таким чином, аналізуючи зміну ціни, можна зробити висновок, що підвищення ціни за кожною окремою додатковою угодою не перевищувало встановленого 10% відсоткового обмеження і було здійснено у спосіб передбачений договором.

Споживач самостійно підписав Додаткові угоди до Договору та не надавав Відповідачу ні яких заперечень зі свого боку.

Відповідно до укладених додаткових угод до договору було узгоджено зміну ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% кожного разу та дотримано умов Закону «Про публічні закупівлі», за якої зазначена зміна не призвела до збільшення суми, вказаної у договорі.

Щодо наслідків визнання додаткових угод недійсними та стягнення безпідставно отриманих коштів, скаржник зазначає наступне.

Підставою для повернення коштів, як наслідок визнання правочинів недійсними, прокурором обрані положення абз.1 ч.1 ст. 216 ЦК України - «Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.»; п.1 ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України - «Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.»

Прокурор, незважаючи на формальне посилання на вищезазначені правові норми, не ставить питання про застосування наслідків недійсності правочину до обох сторін правочину та безпідставно вимагає стягнути з Відповідача грошові кошти як різницю між первісною ціною та ціною останньої додаткової угоди.

Як вбачається з комплексного аналізу статей 626, 651, 654 ЦК України додаткова угода до договору є узгодженим сторонами способом зміни раніше укладеного договору. При цьому, вона має таке саме юридичне значення, як і укладений договір, вона з дати її вчинення фактично є зміненим договором із оновленими умовами.

Прокурор, вимагаючи визнати недійсними додаткові угоди до договору, посилається на положення абз.1 ч.1 ст. 216 ЦК України, ігноруючи абз.2 ч.1 ст. 216 ЦК України у сукупності з п.1 ч.3 ст.1212 цього Кодексу, не пропонує застосувати наслідки недійсності до обох сторін правочину. Такий підхід, на переконання скаржника, не відповідає справедливому та рівному ставленню до сторін правочину.

На думку скаржника, під час вирішення питання недійсності додаткових угод до договору шляхом застосування лише положення абз.1 ч.1 ст. 216 ЦК України та незастосування наслідків недійсності до обох сторін правочину не дотримані принципи справедливості та рівності.

Зобов'язання за Договором та додатковими угодами до нього вже виконані сторонами, строк дії Договорів закінчився у грудні 2021 року. Визнаючи недійсними вже реалізовані додаткові угоди, Прокурор не бере до уваги, що у сторін немає правових інструментів, аби відкоригувати умови укладених правочинів, зокрема шляхом розірвання договору.

Наразі незастосування наслідків недійсності додаткових угод до обох сторін правочину (Відповідача) носить дискримінаційний характер та доводить Відповідача до збитків.

Визнання додаткових угод недійсними не означає автоматичне застосування положень договору у первісній редакції, бо постачання товару за умовами договору не відбулося. Отже стягувати грошові кошти у розмірі 111 354,77 грн., неможливо через відсутність постачання електричної енергії після визнання недійсними додаткових угод.

На переконання скаржника, до договору про постачання електричної енергії через неможливість фізичного повернення спожитої електричної енергії мають застосовуватися спеціальні положення. За аналогією, як у випадку недійсності договорів оренди, договорів про надання послуг або виконання робіт, оскільки в такому випадку двостороння реституція є неможливою внаслідок неможливості повернення отриманого виконання за договором в частині, наприклад, здійсненого користування майном.

Враховуючи викладене, якщо не можна застосувати двосторонню реституцію через специфіку правочину з постачання електричної енергії (за аналогією з договором оренди землі), тоді неможливо і додаткові угоди визнавати недійсними, як вимагає прокурор, посилаючись на ч.1 ст.216 ЦК України, тому вважаємо за необхідне ставити питання про відмову в позові саме через неефективний спосіб захисту.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2025 матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» у судовій справі № 904/1826/25 передано на розгляд колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.10.2025 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали господарської справи № 904/1826/25. Вирішено питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2025, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, відкласти до надходження матеріалів справи № 904/1826/25 до Центрального апеляційного господарського суду.

17.10.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної господарської справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2025 у справі № 904/1826/25. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 18.02.2026 о 11 год. 40 хв.

23.10.2025 від Покровської окружної прокуратури до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про те, що доводи викладені в скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Щодо порушення процесуального права, а саме ст. 45, 48, ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Відповідач в апеляційній скарзі з посиланням на постанови Верховного Суду зазначає, що відсутні підстави для залучення Покровської районної ради Донецької області як позивача.

Однак, судові рішення, на які посилається відповідач, не є подібними та не підтверджують твердження про неправильне визначення прокурором суб'єктного складу сторін у справі.

Належним відповідачем є особа, яка є суб'єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (п. 8.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/15792/20 (провадження № 12-31гс22).

Саме, ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" є належним відповідачем у цій справі, оскільки саме зазначена юридична особа є заінтересованою у зміні умов договору та безпідставно отримала 111 354,77 грн бюджетних коштів, тобто є саме тією особою, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача 2.

Таким чином, прокурором правильно визначено суб'єктний склад за позовом про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених коштів у сумі 111 354,77 грн.

Щодо твердження Відповідача про відповідність вимогам чинного законодавства оскаржуваних додаткових угод та відсутність підстав для визнання їх недійсними.

Спірні правовідносини стосуються використання бюджетних коштів, а закупівля такого товару як електрична енергія не є виключенням з встановленого порядку та принципів здійснення публічних закупівель, то дані правовідносини, передусім, підлягають регулюванню Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон).

У позові чітко наведені вимоги, передбачені ст. 203 ЦК України. Зокрема, зміст додаткових угод до Договору суперечить ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо збільшення ціни за одиницю товару протягом дії договору.

Системний аналіз норм ЦК, ГК та Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави для висновку, що зміна істотних умов договору про закупівлю, а саме збільшення ціни за одиницю товару є правомірною тільки за сукупності таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Ключовим для збільшення ціни за одиницю товару після підписання договору є саме коливання ціни такого товару на ринку в сторону збільшення, що повинно оцінюватися починаючи від підписання договору та до моменту укладення відповідної додаткової угоди, тобто на момент укладення додаткової угоди ціни на товар повинні бути вищими, ніж на момент укладення основного договору про закупівлю.

Так, Покровською районною радою Донецької області з ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» 18.02.2021 укладено договір № 571 (далі - Договір) про постачання (закупівлю) електричної енергії на період з 01.01.2021 по 31.12.2021 на суму 928 807,04 грн з ПДВ.

Згідно з п. 5.1 Договору, загальна вартість цього договору на момент його укладання становить 928807,04 грн, у т.ч. ПДВ 154801,17 грн. Ціна електричної енергії за 1 кВт/ год складає 3,36524 грн (згідно з додатком № 2 до Договору - 2,81 грн без ПДВ за 1 кВт/год).

В подальшому між Споживачем та Постачальником протягом строку дії Договору укладено ряд додаткових угод, у зв'язку з коливанням ціни на ринку, якими суттєво збільшено ціну на товар, а саме на 2,83048 грн з ПДВ за 1 кВт/год, що складає 84,11 % від ціни, визначеної Договором за результатами відкритих торгів, та зменшено обсяги постачання електричної енергії.

Так, додатковою угодою № 1 від 26.02.2021 ціну електричної енергії збільшено до 3,69840 грн за кВт/год з ПДВ (3,08 грн за кВт/год без ПДВ), в результаті чого ціна у порівнянні з первісною зросла на 9,9 %, при цьому обсяги закупівлі зменшено до 251137 кВт/год. Дія додаткової угоди розповсюджується на розрахункові періоди з 18.02.2021.

Додатковою угодою № 2 від 04.03.2021 ціну електричної енергії збільшено до 3,86697 грн за кВт/год з ПДВ (3,23 грн за кВт/год без ПДВ), при цьому обсяги закупівлі зменшено до 240189 кВт/год. Дія цієї додаткової угоди також розповсюджується на розрахункові періоди з 18.02.2021.

Таким чином з 18.02.2021 ціна на електричну енергію збільшилася на 14,91 %.

Згідно з даними офіційного сайту АТ «Оператор ринку» https://www.oree.com.ua/, середньозважена ціна на РДН (ОЕС) України 18.02.2021 (день укладення договору) становила 1731,67 грн за кВт/год без ПДВ, 26.02.2021 (день укладення додаткової угоди № 1) -1710,93 грн за кВт/год без ПДВ, 04.03.2021 (день укладення додаткової угоди № 2) -1433,71 грн за кВт/год без ПДВ.

Наведені дані свідчать про відсутність коливання ціни на електроенергію у періоди між укладенням Договору №571 та додаткових угод № 1, 2. Збільшення ціни електроенергії за відсутності коливання на ринку є порушенням п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

У порівнянні з початковою ціною, визначеною у Договорі закупівельна ціна електроенергії за додатковою угодою № 5 від 17.08.2021 збільшилась на 20,41%.

У порівнянні з початковою ціною, визначеною у Договорі, закупівельна ціна електроенергії за додатковою угодою № 6 від 18.08.2021 збільшилась на 26,46%.

У порівнянні з початковою ціною, визначеною у Договорі, закупівельна ціна електроенергії за додатковою угодою № 7 від 19.08.2021 збільшилась на 33,11%.

Отже, у серпні 2021 року лише за три дні ціна підвищувалась тричі, в результі чого за 1 кВт/год електроенергії зросла на 33,11 % від первісної ціни, визначеної Договором. При цьому, в порушення вказаних у договорі положень, дія додаткових угод розповсюджена на минулий період, до укладення додаткових угод.

У порівнянні з початковою ціною, визначеною у Договорі, закупівельна ціна електроенергії за додатковою угодою № 9 від 08.10.2021 збільшилась на 37,97%.

У порівнянні з початковою ціною, визначеною у Договорі, закупівельна ціна електроенергії за додатковою угодою № 10 від 08.12.2021 збільшилась на 45,75%.

У порівнянні з початковою ціною, визначеною у Договорі, закупівельна ціна електроенергії за додатковою угодою № 11 від 09.12.2021 збільшилась на 54,31%.

У порівнянні з початковою ціною, визначеною у Договорі, закупівельна ціна електроенергії за додатковою угодою № 12 від 10.12.2021 збільшилась на 60,02%.

У порівнянні з початковою ціною, визначеною у Договорі, закупівельна ціна електроенергії за додатковою угодою № 13 від 13.12.2021 збільшилась на 69,99%.

У порівнянні з початковою ціною, визначеною у Договорі, закупівельна ціна електроенергії за додатковою угодою № 14 від 14.12.2021 збільшилась на 80,95%.

15.12.2021 Сторони уклали додаткову угоду № 15, якою ціну електричної енергії з 6,08934 грн за 1 кВт/год з ПДВ збільшено до 6,19572 грн за 1 кВт/год з ПДВ (5,17 грн за кВт/год без ПДВ)- ще на 1,75%.

Отже, у грудні 2021 року ціна підвищувалась шість разів, в результаті чого за 1 кВт/год електроенергії зросла на 84,11 % від первісної ціни, визначеної Договором. При цьому, в порушення вказаних у договорі положень, дія додаткових угод розповсюджена на минулий період, до укладення додаткових угод.

Тому аргументи ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» не спростовують безпідставність укладення додаткових угод, а прокурором викладено у позові та надано суду належні та допустимі докази недотримання відповідачем ст. 203 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Щодо наслідків визнання додаткових угод недійсними та стягнення безпідставно отриманих коштів.

Грошові кошти є такими, що були безпідставно одержані відповідачем - ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов'язаний їх повернути на розрахунковий рахунок позивача 2 - Покровської районної ради Донецької області, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Вказаний висновок зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Таким чином, доводи відповідача щодо неефективного способу захисту є безпідставними.

Враховуючи викладене Прокурор вважає, що оскаржуване Відповідачем судове рішення прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права (Господарським судом Дніпропетровської області надано належну правову оцінку оспорюваним додатковим угодам та ухвалено законне і обґрунтоване рішення у справі), а тому підстави для його скасування чи зміни відсутні. Просить апеляційну скаргу ТОВ «ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2025 у справі № 904/1826/25 залишити без змін.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.02.2026 (у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Кощеєва І.М.) у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В, судді Дармін М.О., Мартинюк С.В.

18.02.2026 Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління східного офісу Держаудитслужби у Донецькій області та Покровська районна рада Донецької області наданим процесуальним правом не скористались та не забезпечили явку в судове засідання повноважних представників.

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності зазначених представників позивача 1 та позивача 2.

У судовому засіданні 18.02.2026 проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) по справі.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2020 року Покровською районною радою Донецької області проведено відкриті торги із закупівлі електричної енергії ID: UA-2020-12-30-002754-b (код за ДК 021:2015: 09310000-5 Електрична енергія) з очікуваною вартістю 1093870,00 грн. Джерело фінансування - кошти місцевого бюджету. Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено на веб-сайті «Prozorro» за № UA-2020-12-30-002754-b.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій, розміщеного на веб-сайті «Prozorro», учасниками торгів подано наступні пропозиції: - ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» - 928807,04 грн; - ТОВ «Енергоносії України» з остаточною пропозицією - 1076400,00 грн; - ТОВ «Енергозбут-Транс» з остаточною пропозицією - 1092960,00 грн.

Переможцем вказаного аукціону визнано ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» з остаточною пропозицією 928807,04 грн, у тому числі ПДВ (арк.с.13).

За результатами проведеної процедури закупівлі Покровською районною радою Донецької області з ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» 18.02.2021 укладено договір № 571 (арк.с.16) про постачання (закупівлю) електричної енергії на період з 01.01.2021 по 31.12.2021 на суму 928 807,04 грн з ПДВ.

Відповідно до пункту 2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію код за ДК 021:2015: 09310000-5 Електрична енергія Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період з моменту підписання договору по 31.12.2021 становить 276000 кВт/час (п. 2.5 Договору).

Ціна електричної енергії за 1 кВт/ год складає 3,36524 грн (згідно з додатком № 2 до Договору - 2,81 грн без ПДВ за 1кВт/год).

Згідно з п. 5.1 Договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору, постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.4 Договору).

Згідно з п. 5.5 Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Відповідно до п.13.9 Договору істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Пунктом 1.2.3 додатку № 2, сторони узгодили, що постачальник здійснює коригування ціни електричної енергії для здійснення остаточних розрахунків та змінити ціну на наступний розрахунковий період, в разі зміни ринкової ціни за підсумками відповідного періоду від попередніх даних. Підтвердженням зміни ціни (коливання ціни) на ринку на електричну енергію є рівень середньозваженої ціни на ринку електричної енергії «на добу наперед» (далі - РДН) за підсумками відповідного періоду, що підтверджується інформацією ДП «Оператор ринку», які викладено на його офіційному сайті за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua це є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії, та підставою для коригування ціни на електричну енергію згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до п. 13.1 Договору, цей Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року, а в частині грошових розрахунків до повного виконання зобов'язань за цим Договором.

Між сторонами укладено ряд додаткових угод.

Додатковою угодою № 1 від 26.02.2021 ціну електричної енергії збільшено до 3,69840 грн за кВт/год з ПДВ (3,08 грн за кВт/год без ПДВ), в результаті чого ціна у порівнянні з первісною зросла на 9,9 %, при цьому обсяги закупівлі зменшено до 251137 кВт/год.

Дія додаткової угоди розповсюджується на розрахункові періоди з 18.02.2021.

Дія цієї додаткової угоди також розповсюджується на розрахункові періоди з 18.02.2021.

Відтак, з 18.02.2021 ціна на електричну енергію збільшилася на 14,91 %.

Згідно з даними офіційного сайту АТ «Оператор ринку» https://www.oree.com.ua/, середньозважена ціна на РДН (ОЕС) України 18.02.2021 (день укладення договору) становила 1731,67 грн за кВт/год без ПДВ, 26.02.2021 (день укладення додаткової угоди № 1) - 1710,93 грн за кВт/год без ПДВ, 04.03.2021 (день укладення додаткової угоди № 2) - 1433,71 грн за кВт/год без ПДВ.

Прокурор зазначає, що наведені дані свідчать про відсутність коливання ціни на електроенергію у періоди між укладенням Договору №571 та додаткових угод № 1, 2. Збільшення ціни електроенергії за відсутності коливання на ринку є порушенням п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

17.08.2021 сторони уклали додаткову угоду № 5, якою ціну електричної енергії з 3,86697 грн за 1 кВт/год з ПДВ збільшено до 4,05222 грн за 1 кВт/год з ПДВ (3,37 грн за кВт/год без ПДВ)- ще на 4,79%.

18.08.2021 сторони уклали додаткову угоду № 6, якою ціну електричної енергії з 4,05222 грн за 1 кВт/год з ПДВ збільшено до 4,25581 грн за 1 кВт/год з ПДВ (3,55 грн за кВт/год без ПДВ)- ще на 5,02%.

19.08.2021 сторони уклали додаткову угоду № 7, якою ціну електричної енергії з 4,25581 грн за 1 кВт/год з ПДВ збільшено до 4,47956 грн за 1 кВт/год з ПДВ (3,73 грн за кВт/год без ПДВ)- ще на 5,25%.

Прокурор вказує, що у серпні 2021 року лише за три дні ціна підвищувалась тричі, в результаті чого за 1 кВт/год електроенергії зросла на 33,11 % від первісної ціни, визначеної Договором. При цьому, в порушення вказаних у договорі положень, дія додаткових угод розповсюджена на минулий період, до укладення додаткових угод.

Прокурор зазначає, що у грудні 2021 року ціна підвищувалась шість разів, в результаті чого за 1 кВт/год електроенергії зросла на 84,11 % від первісної ціни, визначеної Договором. При цьому, в порушення вказаних у договорі положень, дія додаткових угод розповсюджена на минулий період, до укладення додаткових угод. У порівнянні з початковою ціною, визначеною у Договорі, закупівельна ціна електроенергії за додатковою угодою № 15 від 15.12.2021 збільшилась на 84,11%.

Наведені обставини, є на думку прокурора підставою для визнання спірних додаткових угод недійсними та стягнення з відповідача безпідставно сплачених коштів.

Вказане і стало причиною виникнення спору.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із такого.

Прокурором дотримано вимог законодавства щодо представництва інтересів держави.

Суд установив, що додаткові угоди №№ 1, 2, 5- 7, 9- 15 до договору № 571 від 18.02.2021 про постачання електричної енергії укладені з порушенням вимог Закон України «Про публічні закупівлі» та Закон України «Про ринок електричної енергії».

Первісна ціна електроенергії за результатами аукціону в системі Prozorro становила 3,36524 грн з ПДВ за 1 кВт/год. Надалі шляхом укладення додаткових угод ціна була підвищена до 6,19572 грн з ПДВ, що становить зростання на 84,11 % від початкової. Обмеження у 10 % зміни ціни, встановлене пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону, було порушене, оскільки загальне підвищення перевищило допустимий ліміт незалежно від кількості укладених угод.

Суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявності документально підтвердженого коливання ціни на ринку електричної енергії, яке б об'єктивно унеможливлювало виконання договору за первісною ціною. Дані АТ «Оператор ринку» не підтверджують зростання цін у відповідні періоди. Отже, підстави для зміни істотних умов договору були відсутні.

Крім того, нові ціни застосовано ретроспективно - до періодів, що передували укладенню додаткових угод, що суперечить вимогам законодавства щодо порядку та строків повідомлення споживача про зміну ціни (зокрема положенням Закону «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Суд зазначив, що зміна істотних умов договору про закупівлю є винятком і можлива лише за сукупності умов, визначених статтею 652 ЦК України та статтею 41 Закону «Про публічні закупівлі», які у цьому випадку відсутні. Поведінка відповідача, який після перемоги в тендері ініціював істотне підвищення ціни, оцінена як така, що суперечить принципам добросовісності та ефективного використання бюджетних коштів.

З огляду на невідповідність додаткових угод вимогам закону, суд визнав їх недійсними на підставі статей 203, 215 ЦК України. Недійсність первинної додаткової угоди зумовлює недійсність наступних, оскільки вони є похідними та ґрунтуються на зміненій, протиправно визначеній ціні.

У зв'язку з визнанням додаткових угод недійсними суд установив факт безпідставного отримання відповідачем 111 354,77 грн бюджетних коштів та стягнув зазначену суму на підставі статей 216, 1212 ЦК України. Підстав для застосування двосторонньої реституції суд не вбачав, оскільки основний договір залишився чинним, а поставлена електроенергія підлягала оплаті за первісною договірною ціною.

Належним відповідачем визначено ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», оскільки саме ця особа ініціювала зміну умов договору та безпідставно отримала спірні кошти. Суд дійшов висновку про правильність визначення прокурором суб'єктного складу спору.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з даним висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

В апеляційній скарзі не наведено доводів та не порушено питання щодо наявності чи відсутності передбачених законом підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді в особі визначених ним позивачів. З огляду на приписи частини першої статті 269 Господарський процесуальний кодекс України, відповідно до яких суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів не надає оцінки зазначеним обставинам, оскільки вони не є предметом апеляційного перегляду.

Так, відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

Відповідно до частин 1, 2 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Стаття 207 Господарського кодексу України передбачає, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 2 статті 189 України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (стаття 632 Цивільного кодексу України).

Преамбулою Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Частинами 1, 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (ч. 5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Однак ця норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.

Частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Згідно з Висновком Великої Палати Верховного Суду про застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який викладено у постанові від 24.01.2022 у справі № 922/2321/22 (провадження № 12-57гс23):

- ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається (п.88);

- зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (п.89);

- у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (п.90).

В іншому випадку не досягається мета, визначена Законом України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Відтак, критеріями (умовами), виключно за дотримання яких зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною за умови, що:

- відбувається за згодою сторін;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (постанови ВС у справах № 924/674/21 від 15.06.2022, від 09.06.2022 № 927/636/, від 07.12.2022 № 927/189/22, від 11.10. 2023 № 903/742/22 );

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником) (Постанови ВС від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, від 18.07.2023 у справі № 916/944/22).

- постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі та запропонованої на тендері. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції) (Постанови ВС від 10.02.2022 у справі № 927/284/21, від 07.02.2023 у справі № 927/188/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 16.03.2023 у справі №903/383/22, від 11.10.2023 у справі № 903/742/22).

- виключно коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару (постанови ВС від 23.11.2023 у справі № 917/1009/22, від 18.07.2023 у справі №916/944/22).

- ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону № 922- VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (постанови від 16.03.2023 у справі № 903/383/22, від 11.10.2023 у справі № 903/742/22, висновки щодо застосування норм права ВП ВС від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що додаткові угоди №№ 1, 2, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15 до договору № 571 від 18.02.2021 щодо підвищення ціни за одиницю електричної енергії було укладено з порушенням вимог законодавства України про публічні закупівлі, ціни підвищено Постачальником без належних підстав та з недотриманням встановленого Законом порядку з таких підстав:

Так, згідно п. 1 Комерційної пропозиції, на момент укладання Договору ціна сформована за результатами аукціону у системі Прозоро та становить 3,36524 грн. з ПДВ.

Ціна сформована з урахуванням регульованих цін на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

За умовами п. 6.1 Комерційної пропозиції послуги з передачі електричної енергії закуповуються та оплачуються Постачальником, а їх вартість включається до ціни електричної енергії і оплачується Споживачем на рахунки Постачальника.

Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», у договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема: перелік послуг, що надаються електропостачальником; ціна електричної енергії та послуг, що надаються.

При цьому, вартість кожної зі складових в Договорі не вказана. Саме по собі це є порушенням вимог ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», адже в Законі чітко вказано, що в Договорі має бути зазначена ціна електроенергії (як товару) та послуг, що надаються (передача, розподіл та послуги постачальника).

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Системний аналіз норм Цивільного кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави для висновку, що зміна істотних умов договору про закупівлю, а саме збільшення ціни за одиницю товару є правомірною тільки за сукупності таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Відповідно до п. 90 вказаної вище постанови Верховного Суду, у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В оспорюваних додаткових угодах фактично лише формально зафіксовано нібито коливання ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» за даними ДП «Оператор ринку», без належного підтвердження реальної зміни вартості.

Водночас укладення договору за результатами публічної закупівлі за однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10% шляхом укладення додаткових угод свідчить про недобросовісну ділову практику постачальника та про свідоме заниження ним тендерної пропозиції з метою перемоги у процедурі закупівлі за кошти місцевого бюджету.

Отже, укладаючи договір, ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» погодилось, відповідно до тендерної пропозиції, на постачання електричної енергії за ціною 3,36524 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

Відтак, з 18.02.2021 ціна на електричну енергію збільшилася на 14,91 %.

Згідно з даними офіційного сайту АТ «Оператор ринку» https://www.oree.com.ua/, середньозважена ціна на РДН (ОЕС) України 18.02.2021 (день укладення договору) становила 1731,67 грн за кВт/год без ПДВ, 26.02.2021 (день укладення додаткової угоди № 1) - 1710,93 грн за кВт/год без ПДВ, 04.03.2021 (день укладення додаткової угоди № 2) - 1433,71 грн за кВт/год без ПДВ.

Наведені дані свідчать про відсутність коливання ціни на електроенергію у періоди між укладенням Договору №571 та додаткових угод № 1, 2.

Збільшення ціни електроенергії за відсутності коливання на ринку є порушенням п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

17.08.2021 Сторони уклали додаткову угоду № 5, якою ціну електричної енергії з 3,86697 грн за 1 кВт/год з ПДВ збільшено до 4,05222 грн за 1 кВт/год з ПДВ (3,37 грн за кВт/год без ПДВ)- ще на 4,79%. У порівнянні з початковою ціною, визначеною у Договорі закупівельна ціна електроенергії за додатковою угодою № 5 від 17.08.2021 збільшилась на 20,41%.

18.08.2021 Сторони уклали додаткову угоду № 6, якою ціну електричної енергії з 4,05222 грн за 1 кВт/год з ПДВ збільшено до 4,25581 грн за 1 кВт/год з ПДВ (3,55 грн за кВт/год без ПДВ)- ще на 5,02%. У порівнянні з початковою ціною, визначеною у Договорі, закупівельна ціна електроенергії за додатковою угодою № 6 від 18.08.2021 збільшилась на 26,46%.

19.08.2021 Сторони уклали додаткову угоду № 7, якою ціну електричної енергії з 4,25581 грн за 1 кВт/год з ПДВ збільшено до 4,47956 грн за 1 кВт/год з ПДВ (3,73 грн за кВт/год без ПДВ)- ще на 5,25%. У порівнянні з початковою ціною, визначеною у Договорі, закупівельна ціна електроенергії за додатковою угодою № 7 від 19.08.2021 збільшилась на 33,11%.

Отже, у серпні 2021 року лише за три дні ціна підвищувалась тричі, в результаті чого за 1 кВт/год електроенергії зросла на 33,11 % від первісної ціни, визначеної Договором. При цьому, в порушення вказаних у договорі положень, дія додаткових угод розповсюджена на минулий період, до укладення додаткових угод.

08.10.2021 Сторони уклали додаткову угоду № 9, якою ціну електричної енергії з 4,47956 грн за 1 кВт/год з ПДВ збільшено до 4,64290 грн за 1 кВт/год з ПДВ (3,87 грн за кВт/год без ПДВ) - ще на 3,65%. У порівнянні з початковою ціною, визначеною у Договорі, закупівельна ціна електроенергії за додатковою угодою № 9 від 08.10.2021 збільшилась на 37,97%.

08.12.2021 Сторони уклали додаткову угоду № 10, якою ціну електричної енергії з 4,64290 грн за 1 кВт/год з ПДВ збільшено до 4,90499 грн за 1 кВт/год з ПДВ (4,08 грн за кВт/год без ПДВ)- ще на 5,64%. У порівнянні з початковою ціною, визначеною у Договорі, закупівельна ціна електроенергії за додатковою угодою № 10 від 08.12.2021 збільшилась на 45,75%.

09.12.2021 Сторони уклали додаткову угоду № 11, якою ціну електричної енергії з 4,90499 грн за 1 кВт/год з ПДВ збільшено до 5,19300 грн за 1 кВт/год з ПДВ (4,32 грн за кВт/год без ПДВ)- ще на 5,87%. У порівнянні з початковою ціною, визначеною у Договорі, закупівельна ціна електроенергії за додатковою угодою № 11 від 09.12.2021 збільшилась на 54,31%.

10.12.2021 Сторони уклали додаткову угоду № 12, якою ціну електричної енергії з 5,19300 грн за 1 кВт/год з ПДВ збільшено до 5,38504 грн за 1 кВт/год з ПДВ (4,49 грн за кВт/год без ПДВ)- ще на 3,70%. У порівнянні з початковою ціною, визначеною у Договорі, закупівельна ціна електроенергії за додатковою угодою № 12 від 10.12.2021 збільшилась на 60,02%.

13.12.2021 Сторони уклали додаткову угоду № 13, якою ціну електричної енергії з 5,38504 грн за 1 кВт/год з ПДВ збільшено до 5,72058 грн за 1 кВт/год з ПДВ (4,77 грн за кВт/год без ПДВ) - ще на 6,23%. У порівнянні з початковою ціною, визначеною у Договорі, закупівельна ціна електроенергії за додатковою угодою № 13 від 13.12.2021 збільшилась на 69,99%.

14.12.2021 Сторони уклали додаткову угоду № 14, якою ціну електричної енергії з 5,72058 грн за 1 кВт/год з ПДВ збільшено до 6,08934 грн за 1 кВт/год з ПДВ (5,08 грн за кВт/год без ПДВ)- ще на 6,45%. У порівнянні з початковою ціною, визначеною у Договорі, закупівельна ціна електроенергії за додатковою угодою № 14 від 14.12.2021 збільшилась на 80,95%.

У відповідності до роз'яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 «Щодо зміни істотних умов договору», внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.

Таким чином, постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Відповідач під час вирішення спору у цій справі не надав, а відтак матеріали справи не містять доказів, які підтверджують коливання ціни електричної енергії на ринку.

Таким чином, підстави для внесення зазначених змін до Договору є недоведеними та належними доказами не підтверджені. Здійснення оплати товару на умовах відповідних додаткових угод зумовлює безпідставне збільшення бюджетних видатків, що призводить до нераціонального використання коштів та порушення інтересів держави.

Розповсюдження нових цін на розрахункові періоди до укладення додаткових угод суперечить п. 4 ч. 3 ст. 57, п.11 ч.1 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії»; п. 3.1.1, 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) щодо повідомлення про такі зміни не пізніше, ніж за 20 днів до внесення та застосування. Нові ціни у випадку погодження могли бути застосовані не раніше, ніж через 20 днів після повідомлення про підвищення. Застосування нових цін у оспорюваних додаткових угодах раніше ніж через 20 днів після надходження відповідної пропозиції від Постачальника про зміну умов договору є неправомірним.

Підвищення сторонами Договору ціни шляхом укладання додаткових угод, суперечить меті Закону України «Про публічні закупівлі». Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у цій сфері, запобігання проявам корупції та розвитку добросовісної конкуренції.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 зі справи № 915/1868/18).

Перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 (провадження № 61- 22315сво 18) зроблено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті З ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra faktum proprium (заборона суперечливої поведінки) базується на римській максимі - «non concedit venire contra-US faktum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra faktum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Таким чином, підвищення ціни за одиницю товару більше, ніж на 10 % порушує принципи публічних закупівель щодо максимальної економії та ефективності, добросовісної конкуренції серед учасників.

З урахуванням допущених порушень вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» при укладенні додаткової угоди № 1, вона має бути визнана недійсною, а визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх інших додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна за послідуючими угодами фактично перевищуватиме ціну за одиницю товару більше, ніж на 10%, визначених в ст. 41 Закону, у порівнянні із основним договором.

Колегія суддів констатує, що укладення спірних додаткових угод №№ 1, 2, 5- 7, 9- 15 відбулося без належних правових підстав та з порушенням вимог пунктів 2, 7 частини п'ятої статті 41 Закон України «Про публічні закупівлі», умов Договору, пункту 4 частини третьої статті 57, пункту 11 частини першої статті 58 Закон України «Про ринок електричної енергії», а також пунктів 3.1.1, 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Унаслідок цього безпідставно підвищено ціну за одиницю товару за відсутності належного підтвердження факту коливання ціни на відповідному ринку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до частини першої статті 651 Цивільний кодекс України зміна договору допускається виключно за згодою сторін, якщо інше не передбачено договором або законом. Закон України «Про публічні закупівлі» не встановлює винятків із цього загального правила, що узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду, зокрема, у справах № 910/15786/21, №927/491/19.

Водночас закон пов'язує можливість зміни договору не лише з фактом істотної зміни обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України. Така правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у справах №912/3323/20, №903/383/22.

Отже, внесення змін до істотних умов договору є не загальним правилом, а виключним випадком, який допускається лише за наявності непередбачуваних для сторін обставин під час укладення договору та за умови доведення всіх передбачених законом критеріїв.

У спірних правовідносинах сукупність чотирьох умов, визначених статтею 652 ЦК України та необхідних для правомірної зміни істотних умов договору, відсутня.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання сторонами в момент його вчинення вимог, установлених статтею 203 цього Кодексу. Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а його зміст не може суперечити закону та інтересам держави і суспільства.

Оскільки недійсність таких правочинів прямо законом не встановлена, проте їх дійсність заперечується з підстав, передбачених законом, вони можуть бути визнані судом недійсними як оспорювані. Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З урахуванням наведеного наявні правові підстави для визнання недійсними додаткових угод №№ 1, 2, 5, 6, 7, 9- 15 до Договору № 571 від 18.02.2021.

Щодо вимоги про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 111 354,77 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до частини першої статті 1212 Цивільний кодекс України особа, яка без достатньої правової підстави набула або зберегла майно за рахунок іншої особи, зобов'язана повернути його потерпілому. Обов'язок повернення виникає також у разі, якщо підстава набуття майна згодом відпала.

Пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України передбачено, що положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Судом установлено, що на виконання додаткових угод №№ 1, 2, 5, 6, 7, 9- 15 до Договору № 571 від 18.02.2021, які визнані недійсними, позивачем надмірно сплачено бюджетні кошти у загальній сумі 111 354,77 грн.

Отже, зазначені грошові кошти є безпідставно набутими відповідачем, оскільки правова підстава їх одержання відпала у зв'язку з недійсністю додаткових угод. Відповідач зобов'язаний повернути їх позивачу, що узгоджується з положеннями статей 216, 1212 ЦК України та правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 111 354,77 грн є бґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи відповідача/скаржника про необхідність застосування двосторонньої реституції у разі визнання додаткових угод недійсними з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 216 Цивільний кодекс України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, окрім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна сторона зобов'язана повернути іншій стороні отримане на його виконання у натурі, а за неможливості такого повернення - відшкодувати вартість одержаного за цінами, що існують на момент відшкодування, зокрема, якщо одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі чи наданій послузі.

Водночас, відповідно до частини першої статті 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не тягне за собою недійсності інших його частин або правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би укладений і без недійсної частини.

Отже, визнання додаткових угод недійсними не впливає на чинність основного договору, який залишається дійсним у редакції, що існувала до внесення цих угод. Поставка електричної енергії, здійснена відповідачем і спожита позивачем, була оплачена за умовами дійсного договору. Таким чином, внаслідок недійсності додаткових угод, якими необґрунтовано підвищено ціну, ціна поставленої електричної енергії залишається такою, що погоджена основним договором.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що суб'єктний склад у справі визначено правильно. Відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, які викладено, зокрема у справах № 469/1044/17; № 910/15792/20, прокурор має право звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, якщо цей орган є стороною правочину, але не здійснює належного захисту відповідних інтересів.

Ключовим є розмежування понять «сторона у процесі» та «сторона у спорі»: належним відповідачем є саме суб'єкт матеріального правовідношення, за рахунок якого можливо реально задовольнити позовні вимоги та захистити порушене право позивача. У цій справі належним відповідачем є ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», оскільки саме ця юридична особа була зацікавлена у зміні умов договору та безпідставно отримала 111 354,77 грн бюджетних коштів, а отже, є тією стороною, яка має повернути ці кошти для відновлення законності.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області є законним та обґрунтованим. Суд першої інстанції надав належну правову оцінку оспорюваним додатковим угодам і ухвалив рішення з повним дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття рішення суду не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення суду підлягає залишенню без змін.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275 - 284, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2025 у справі № 904/1826/25 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2025 у справі № 904/1826/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст 287 ГПК України.

Повна постанова складена 05.03.2026.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін

Суддя С.В. Мартинюк

Попередній документ

134576801

Наступний документ

134576803

Інформація про рішення:

№ рішення:	134576802
№ справи:	904/1826/25
Дата рішення:	18.02.2026
Дата публікації:	06.03.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (11.03.2026)
Дата надходження:	10.03.2026
Предмет позову:	визнання недійсними додаткових угод та стягнення 111 354,77 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (7)

20.05.2025 09:30	Господарський суд Дніпропетровської області
12.06.2025 10:40	Господарський суд Дніпропетровської області
01.07.2025 14:00	Господарський суд Дніпропетровської області
15.07.2025 14:00	Господарський суд Дніпропетровської області
12.08.2025 14:00	Господарський суд Дніпропетровської області
04.09.2025 14:00	Господарський суд Дніпропетровської області
18.02.2026 11:40	Центральний апеляційний господарський суд