Справа № 715/1967/25
Провадження № 1-кс/715/15/26
05.03.2026 селище Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
у складі: слідчого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши клопотання слідчої відділення № 3 (селище Глибока) слідчого відділу ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з начальником Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025262020002349 від 25.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240, ч.2 ст.342 КК України, про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -
Слідча відділу ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області лейтенант поліції ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді із клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В клопотанні посилається на те, що в провадженні відділення № 3 (смт. Глибока) слідчого відділу Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області знаходиться кримінальне провадження № 12025262020002349 від 25.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240, ч.2 ст.342 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , достовірно знаючи про наявність залягань піщано-гравійної суміші в кустарному кар'єрі, розташованому неподалік русла річки Сірет в межах населеного пункту с. Нижні Петрівці Чернівецького району Чернівецької області, який ніхто не видобуває та про відсутність у нього документів на видобування піщано-гравійної суміші, реалізуючи злочинний умисел, видобував корисні копалини загальнодержавного значення, а саме гравій у кількості 5 (п'яти) метрів кубічних та перевезив вантажним автомобілем марки «КАМАЗ - самоскид із маніпулятором», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , до місця проживання в межах населеного пункту с. Їжівці Чернівецького району Чернівецької області, з метою подальшого його використання у власних потребах.
Так, ОСОБА_7 вступив у попередню змову із ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та іншими невстановленими на даний час особами, які мали повідомити ОСОБА_7 у випадку викриття його злочинної діяльності працівниками поліції та сприяти у безперешкодному залишенні ним місця події та уникнення передбаченої законом відповідальності.
У подальшому 24.06.2025 року близько 17 год. 30 хв. ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення - гравію, не маючи дозвільних документів для видобуток піщано-гравійної суміші, перебуваючи в межах населеного пункту с. Нижні Петрівці Чернівецького району Чернівецької області неподалік річки Сірет, здійснив незаконне видобування піщано-гравійної суміші за допомогою вантажного автомобіля марки «КАМАЗ - самоскид із маніпулятором», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , а саме незаконно видобув та за допомогою маніпулятора завантажив на вказаний вантажний автомобіль 5 кубічних метрів гравію.
Згідно висновку експертизи № СЕ-19/126-25/8222-ФХД від 30.07.2025 року незаконно видобуті ОСОБА_7 5 метрів кубічних гравійної суміші є гравієм та відносяться до корисних копалин державного значення.
Згідно прогнозованого розрахунку розміру збитків, заподіяних державі, складеного Державною екологічною інспекцією Карпатського округу 13.08.2025 року № 01-03/3422, внаслідок самовільного користування надрами ОСОБА_7 заподіяв державі збитків на суму 1 287,5 грн.
Окрім того, відповідно до Наказу №56 від 23.06.2025 року начальника відділення поліції №5 (с-ще Глибока) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_9 поліцейського відділення поліції №5 (с-ще Глибока) Чернівецького районного Управління поліції ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 та лейтенанта поліції ОСОБА_11 було залучено до виявлення та припинення несанкціонованого видобування гравійно-піщаної суміші в межах русла річки Сірет.
У ході відпрацювання Петровецької територіальної громади Чернівецького району вказаними поліцейськими отримано інформацію від прикордонного наряду НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про виявлення факту видобування гравійно-піщаної суміші поблизу русла річки Сірет у в межах населеного пункту с. Нижні Петрівці Чернівецького району Чернівецької області.
Того ж дня, приблизно о 18 год., поліцейськими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виявлено вантажний автомобіль марки «КАМАЗ - самоскид із маніпулятором», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 , який незаконно видобував та за допомогою маніпулятора завантажував у кузов вказаного автомобіля гравійно-піщану суміш.
ОСОБА_7 , перебуваючи на місці незаконного видобутку корисних копалин загальнодержавного значення - гравію, неподалік русла річки Сірет у межах с. Нижні Петрівці Чернівецького району Чернівецької області, діючи умисно та усвідомлюючи неправомірність і суспільну небезпечність своїх дій, перешкоджаючи поліцейським відділення поліції №5 (с-ще Глибока) Чернівецького районного Управління поліції ГУНП в Чернівецькій області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_10 та лейтенанту поліції ОСОБА_11 , що пред'явили свої службові посвідчення і, які відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», є працівниками правоохоронного органу та відповідно до статті 17 Закону України «Про Національну поліцію», є поліцейськими, а також були одягнуті у формений одяг з розпізнавальними знаками поліції, виконувати їхні службові обов'язків, спрямовані на охорону місця вчинення виявленого ними правопорушення, пов'язаного з незаконним видобутком гравію, збереження знаряддя призначеного для видобутку гравію, а також інших слідів вчинення кримінального правопорушення до приїзду слідчо-оперативної групи територіального органу поліції, перешкоджаючи виконанню завдань поліцейського, визначених статтею 2 Закону України «Про Національну поліцію», вчинив активний опір поліцейським.
Зокрема, він зателефонував до ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та невстановлених осіб, які під'їхали до місця незаконного видобутку гравію на позашляховиках марки «Тойота Прадо» та «УАЗ», при цьому маючи в руках заздалегідь підготовлені дерев'яні палки, почали погрожувати працівникам поліції фізичною розправою у випадку не залишення ними місця події, відштовхуючи їх від знаряддя кримінального правопорушення - вантажного автомобіля марки «Камаз - самоскид із маніпулятором» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , сприяючи при цьому у безперешкодному залишенні ним місця події та уникнення передбаченої законом відповідальності з метою надання можливості.
Після цього ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, достовірно розуміючи, що вказані поліцейські знаходяться при виконанні службових обов'язків, з метою уникнення притягнення до передбаченої законодавством відповідальності, продовжив чинити опір поліцейським відділення поліції №5 (с-ще Глибока) Чернівецького районного Управління поліції ГУНП в Чернівецькій області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_10 та лейтенанту поліції ОСОБА_11 , а саме протиправно застосував фізичну силу до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 відштовхнувши його, у той час як останній намагався припинити протиправні дії ОСОБА_7 та на вантажному автомобілі марки «КАМАЗ - самоскид із маніпулятором», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 втік з місця події.
06.12.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240 та ч.2 ст.342 КК України.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням про виявлення кримінального правопорушення наданого прикордонним загоном західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, протоколами допиту свідків, протоколом огляду місця події та іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.
Підозрюваний вчинив нетяжкий злочин та тяжкий злочин, а під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:
- підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість передбаченого законом покарання, у разі визнання судом останнього винуватим у його вчиненні), оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.240 та ч.2 ст.342 України, останній має змогу перетнути кордон України для переховування від органів досудового розслідування чи суду, з метою уникнення від покарання;
- з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може незаконно впливати на дачу показів свідків та інших підозрюваних, що може негативно вплинути на досудове розслідування даного кримінального провадження;
- у разі перебування на волі підозрюваний ОСОБА_4 , із застосуванням до нього будь-якого іншого, більш м'якого запобіжного заходу, існуватиме реальна можливість вчинення ним нових кримінальних правопорушень, оскільки він матиме змогу й надалі незаконно здійснювати видобуток корисних копалин.
Зважаючи на вищевикладене, просить суд обрати підозрюваному запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Прокурор Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що підозрюваний добровільно з'явився до органів досудового розслідування.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили суд призначити інший, більш м'який запобіжний захід.
Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання з додатками, суд приходить до наступних висновків.
Ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканість, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин.
Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обґрунтованість оголошеної ОСОБА_4 підозри на даному етапі досудового розслідування підтверджується зібраними органом досудового розслідування доказами, які були досліджені під час розгляду клопотання, зокрема повідомленням про виявлення кримінального правопорушення наданого прикордонним загоном західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, протоколами допиту свідків, протоколом огляду місця події та іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Як вбачається з вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів повинно містити посилання на один або кілька ризиків, передбачених ст. ст. 177, 194 КПК України.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Також, зважаючи на практику Європейського суду, враховую, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Із поданого клопотання та матеріалів до нього слідчим суддею не встановлено, а прокурором та слідчим не доведено наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вирішуючи питання, визначене в ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до цієї норми слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Суд, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, вважає, що слідчим та прокурором не надано переконливих доказів, що застосування найбільш суворого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 є доцільним та таким, що відповідає наявності ризику, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому з урахуванням вимог ст. 178 КПК України вважаю, що до підозрюваного слід застосувати більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання - АДРЕСА_1 , що буде необхідним для виконання ним процесуальних обов'язків. В основу своїх висновків слідчий суддя ставить отримані в ході розгляду клопотання характеризуючі дані щодо особи підозрюваного, зокрема наявність постійного місця проживання та міцних соціальних зв'язків у вигляді спільної сім'ї, відсутність в його біографії фактів притягнення як до кримінальної, так і до адміністративної відповідальності, а також те, що останній, отримавши підозру про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.240, ч.2 ст.342 КК України, 07 грудня 2025 року виїхав за межі України та повернувся 04 березня 2026 року.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишити житло цілодобово або у певний період доби та він може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 192-194, 196-199, 309 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання слідчої відділення № 3 (селище Глибока) слідчого відділу ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з начальником Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025262020002349 від 25.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240, ч.2 ст.342 КК України, про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання АДРЕСА_1 терміном до 17 квітня 2026 року
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
- прибувати до слідчих слідчої групи та / або прокурора, начальника Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 із встановленою періодичністю;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні та свідками;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не залишати місце фактичного проживання - АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора та суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Ухвалу про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту передати для виконання до СВ № 3 (селище Глибока) СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області.
Ознайомити підозрюваного ОСОБА_4 під розпис з ухвалою про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Розшук ОСОБА_4 припинити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: