24 лютого 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 лютого 2026 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026152110000014.
Учасники судового провадження:
захисник - ОСОБА_6 .
Короткий зміст рішення слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 лютого 2026 року клопотання прокурора задоволено частково, накладено арешт на майно, підозрюваного ОСОБА_5 , шляхом позбавлення його права на відчуження, розпорядження та користування майном, на речі, які 05.02.2026 р. у період часу 12.54 год. по 13.40 год. вилучені в ході обшуку автомобіля марки Hyundai моделі Sonata з реєстраційним номером НОМЕР_1 з VIN: НОМЕР_2 , а саме на:
- дві нетипові монети номіналом по 10 гривень кожна, які вилучені до сейф-пакету із серією та номером: WAR1057942;
- флеш-карту «ДТ191» чорного кольору 8Gb, яка вилучена та поміщено до сейф-пакету із номером: 3195375;
- хрестик з металу жовтого кольору з написом «Спаси и сохрани 585», який вилучено та поміщено до сейф-пакету із серією та номером: WAR1340162;
- кільце з металу жовтого кольору, з написом 585, який вилучено та поміщено до сейф-пакету із серією та номером: WAR1340161;
- кільце з металу жовтого кольору, яке вилучено та поміщено до сейф-пакету із серією та номером: WAR1340164;
- ланцюг з металу жовтого кольору, який вилучено до сейф - пакету із серією та номером: WAR1340163.
Ухвалено накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_7 , шляхом позбавлення його права на відчуження, розпорядження та користування майном, на наступні речі та документи, які 05.02.2026 р. вилучені у період часу з 15.44 год. по 18.17 год. в ході обшуку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон Samsung Galaxy Ultra моделі SM-S928B у полімерному чохлі, який обмежений системою логічного захисту у виді відбитку пальця та пін-коду, який поміщено до сейф-пакету із серією та номером: WAR1340216;
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер НОМЕР_3 , який вилучено та поміщено до сейф-пакету із серією та номером: WAR1340217.
В решті вимог клопотання прокурора - відмовлено.
Ухвалено відмовити у арешті майна, належного ОСОБА_9 , яким користується підозрюваний ОСОБА_5 а саме автомобіля Hyundai, моделі Sonata, з реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору з VIN: НОМЕР_2 , який вилучено 05.02.2026 р. в ході огляду місцевості за адресою: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, напроти будинку № 74 із GPS координатами: 46.469612, 30.737649 та поміщено на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області.
Ухвалено зобов'язати уповноважених осіб Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області повернути ОСОБА_9 , тимчасово вилучене 05.02.2026 р. майно, а саме автомобіль Hyundai, моделі Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору з VIN: НОМЕР_2 .
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник просить змінити ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на: флеш-карту «ДТ191» чорного кольору; мобільний телефон Samsung Galaxy Ultra моделі SM-S928B у полімерному чохлі; паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер НОМЕР_3 .
Просить дослідити відеозаписи з проведених обшуків в автомобілі та квартирі, а також записи з камер спостереження ТЦ «Острів».
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі захисник зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження.
Захисник вказує на те, що його не ознайомили з клопотанням прокурора та додатками до нього, ані до початку, ані під час розгляду клопотання про арешт майна.
Захисник вказує на те, що арешт накладено на майно, яке не мають зв'язку з кримінальним провадженням, зокрема мобільний телефон Samsung Galaxy Ultra належить ОСОБА_5 , а флеш-карта належить дружині підозрюваного. Потерпіла не вказувала про викрадення флешкарти, проте впізнала її як викрадену та таку, що була придбана її чоловіком у 2003 році, чого не могло бути, оскільки з таким об'ємом, флешки ще не продавались.
Апелянт звертає увагу на те, що прокурором не обґрунтовано у клопотанні накладення арешту на телефон, без зазначення конкретних даних, зокрема ІМЕІ, номерів, прив'язки до подій, результатів НСРД тощо. Апелянт вважає рапорт поліцейського щодо проведення НСРД не є належним доказом у кримінальному провадженні.
Апелянт посилається на те, що у протоколі обшуку неналежним чином ідентифіковані вилучені ювелірні речі, як викрадені, з огляду на те, що потерпіла в заяві не вказувала про крадіжку саме кільця, а вказувала про перстні, а також зазначала конкретні вагові характеристики ланцюжка, які під час впізнання не враховані. Крім того не обґрунтовано, чому частина вилучених речей, наприклад монети, хрестик тощо, є предметом кримінального правопорушення, оскільки потерпіла впізнала лише кільце і ланцюжок, однак прокурор стверджує, що всі перелічені речі є предметом злочину.
Захисник вказує на внутрішню суперечність у позиції сторони обвинувачення щодо належності речей, зокрема у клопотанні зазначено, що вилучені речі належать підозрюваному, що не узгоджується з версією про їх викрадення у потерпілої.
На думку апелянта є сумнівним порядок пред'явлення речей для впізнання - частину речей впізнано через протокол впізнання, а флеш-накопичувач, через протокол огляду речей, проте слідчий суддя не надав цьому належної оцінки.
На переконання захисника арешт майна використовується слідством, як інструмент неконкретизованого пошуку потенційно корисної інформації без доведення зв'язку кожного предмета зі злочином, що є порушенням згідно практики Європейського суду з прав людини у справах Smirnov v. Russia, Iliya Stefanov v. Bulgaria, Posevini v. Bulgaria щодо неприпустимості надмірно широкого втручання.
Крім цього, арешт закордонного паспорта застосовано не з метою, передбаченою ст. 170 КПК України, оскільки КПК України передбачає вилучення або здачу паспорта, як обов'язок у межах запобіжного заходу, а не через арешт майна, тому слідчий суддя вийшов за межі повноважень.
Апелянт посилається на грубі порушення під час затримання та обшуків і на можливу фальсифікацію доказів, що вбачається з камер відеоспостереження ТЦ «Острів» та відеозаписів обшуку, записи яких доводять, що речі могли бути підкинуті, а також доводять, що фактичний час та місце затримання підозрюваного не відповідає даним протоколу, проте слідчий суддя не дослідив у засіданні вказані відеозаписи і не надав оцінки цим доводам.
Захисник вказує на порушення 24-годинного строку повідомлення ОСОБА_5 про підозру з моменту фактичного затримання, а також на незрозумілу затримку між впізнанням підозрюваного потерпілою - 07.01.2026 р. та фактичним затриманням - 05.02.2026 р.
Захисник звертає увагу на про спроби досудового розслідування узаконити відбирання біологічних зразків через клопотання про примусове відібрання зразків - перше клопотання було відхилене, а повторне - задоволене.
Обставини, встановлені слідчим суддею.
В провадженні СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12026152110000014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно з клопотанням, Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжений, та діяв станом на 05.01.2026 р.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи неодноразово судимим та, притягуючись до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив злочин майнової спрямованості.
Так, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 05.01.2026 р. ОСОБА_5 прибув до м. Первомайська Миколаївської області, з метою підшукування квартири на території міста, звідки можна вчинити крадіжку.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, 05.01.2026 р. близько 10.30 год. ОСОБА_5 прибув на вул. Гетьмана Мазепи в м. Первомайськ та безперешкодно зайшов до 2 під'їзду будинку АДРЕСА_2 . В ході обстеження під'їзду ОСОБА_5 виявив, що власники квартири АДРЕСА_3 , дома відсутні. В цей же час у нього виник прямий злочинний умисел проникнути до вказаної квартири та викрасти звідти будь-яке цінне майно. Відімкнувши за допомогою невстановленого предмету вхідні двері, ОСОБА_5 незаконно проник до зазначеної квартири, яка належала сім'ї ОСОБА_10 .
Оглянувши квартиру, ОСОБА_5 на полиці в шафі-купе у спальній кімнаті побачив металевий сейф. Розуміючи, що у сейфі може знаходитись будь-яке цінне майно та грошові кошти, ОСОБА_5 вирішив його викрасти.
Реалізуючи задумане, діючи повторно, з прямим умислом та корисливим мотивом, будучи впевненим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та не може чинити перешкоди, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дії та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_5 в умовах воєнного стану таємно викрав майно ОСОБА_11 , а саме: металевий сейф розміром 30х40 см з кодовим замком, в якому знаходились: грошові кошти у сумі 3 000 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту становить 126 882,6 грн., золоті прикраси 585 проби металу загальною вартістю 351 184,8 грн., після чого з місця події зник, а викраденим майном розпорядився за власним розсудом.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_5 завдав майнової шкоди потерпілій на загальну суму 858 175,80 грн.
У рамках даного кримінального провадження, 05.02.2026 р., на підставі ухвал слідчого судді Первомайського міськрайонного суду проведено обшук автомобіля марки Hyundai моделі Sonata з реєстраційний номер НОМЕР_1 з VIN: НОМЕР_2 , у ході проведення якого виявлено та вилучено: дві нетипові монети номіналом по 10 грн. кожна, які вилучені до сейф-пакету із серією та номером: WAR1057942. Флеш-карту «ДТ191» чорного кольору 8Gb, яку вилучено та поміщено до сейф-пакету з номером: 3195375. Хрестик з металу жовтого кольору з написом «Спаси и сохрани 585», який вилучено та поміщено до сейф-пакету із серією та номером: WAR1340162. Кільце з металу жовтого кольору, з написом 585, який вилучено та поміщено до сейф-пакету із серією та номером: WAR1340161. Кільце з металу жовтого кольору, який вилучено до сейф-пакету із серією та номером: WAR1340164. Ланцюг з металу жовтого кольору, який вилучено до сейф-пакету із серією та номером: WAR1340163.
Також, 05.02.2026 р. у період часу з 15.44 год. по 18.17 год. в ході обшуку квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено: мобільний телефон Samsung Galaxy Ultra моделі SM-S928B у полімерному чохлі, який обмежений системою логічного захисту у виді відбитку пальця та пін-коду, який поміщено до сейф-пакету із серією та номером: WAR1340216. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер НОМЕР_3 , який вилучено та поміщено до сейф-пакету із серією та номером: WAR1340217.
Під час огляду місцевості від 05.02.2026 р. у період часу з 14.50 год. по 15.05 год., по вул. Пантелеймонівській в м. Одеса, напроти будинку № 74 із GPS координатами: 46.469612, 30.737649 виявлено автомобіль Hyundai моделі Sonata реєстраційний номер НОМЕР_1 сірого кольору з VIN: НОМЕР_2 , вказаний автомобіль вилучено та поміщено на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно, з метою його збереження, як речових доказів у кримінальному провадженні.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, доведення прокурором, що вилучені речі, окрім транспортного засобу, який належить третій особі, відповідають критеріям речових доказів, а саме містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на зазначене майно.
Стосовно паспорта громадянина України для виїзду за кордон, то слідчий суддя дійшов висновку, що є необхідність в його арешті з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України та обов'язків, покладених на нього ухвалою слідчого судді від 07.02.2026 р. про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, у випадку внесення застави.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали надані судом та обговоривши доводи апеляційної скарги апеляційний суд дійшов наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Ухвала слідчого судді в частині повернення ОСОБА_9 , тимчасово вилученого 05.02.2026 р. майна, у виді автомобіля Hyundai, моделі Sonata, реєстраційний номер НОМЕР_1 , учасниками судового провадження не оскаржується, томувідповідно до ст. 404 КПК України законність та обґрунтованість ухвали в цій частині апеляційним судом не перевіряється.
Стосовно накладення арешту на інше майно, апеляційний суд доходить наступного.
Так статтею 2 КПК України передбачено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку, передбаченому ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого або прокурора та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завдання арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами, ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно, слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Аналізуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про те, що прокурором у клопотанні наведено достатні підстави, які обґрунтовують необхідність накладення арешту на вилучене майно, зокрема мобільний телефон, монети, вироби з металу жовтого кольору.
Як убачається з клопотання, в провадженні СВ Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12026152110000014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за фактом можливого таємного викрадення ОСОБА_5 чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, вчинене у великих розмірах, вчинене в умовах воєнного стану.
В ході досудового розслідування 05.02.2026 р., на підставі ухвал слідчого судді, з метою відшукання та вилучення речових доказів у кримінальному провадженні, проведено обшуки у автомобілі, яким користувався ОСОБА_5 а також у квартирі за місцем мешкання останнього, за адресою АДРЕСА_1 , в ході яких виявлено та вилучено дві монети, флеш-карту, вироби з металу жовтого кольору, мобільний телефон, паспорт на ім'я ОСОБА_5 , а також вилучено автомобіль Hyundai моделі Sonata реєстраційний номер НОМЕР_1 , який ухвалою слідчого судді повернуто власнику та не є предметом апеляційного перегляду.
Зазначені у клопотанні слідчого обставини можливого таємного викрадення майна могли мати місце, не є очевидно безпідставними та підтверджуються наявними на цій стадії матеріалами, достатніми для висновку про існування обґрунтованої підозри та необхідність забезпечення збереження можливих речових доказів. Тобто існують обґрунтовані підстави вважати, що виявлене та вилучене в ході обшуку майно, зокрема ювелірні вироби та монети можуть бути предметами, що були об'єктом кримінально протиправних дій або цінностями, набутими кримінально протиправним шляхом, телефон і флеш-карта можуть містити відомості, що мають значення для встановлення обставин провадження, а тому арешт необхідний з метою недопущення їх зникнення, втрати або настання інших негативних наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Апеляційний суд доходить висновку, що на цьому етапі кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, як арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом з тим апеляційний суд не погоджується з висновком слідчого судді щодо необхідності накладення арешту на паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_5 № НОМЕР_3 .
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт з метою збереження речових доказів допускається лише за наявності достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України. Однак зазначений паспорт не є предметом кримінально протиправних дій у цьому провадженні, не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберігає на собі його слідів та сам по собі не містить відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні за ч. 4 ст. 185 КК України.
Мотив арешту паспорта, наведений слідчим суддею - з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та можливих обов'язків у разі внесення застави, не належить до цілей арешту майна, визначених ч. 2 ст. 170 КПК України, та фактично підміняє інший передбачений КПК України процесуальний механізм.
Так, питання обмеження можливості виїзду за межі України та здачі паспорта вирішується шляхом покладення відповідного процесуального обов'язку в межах застосування запобіжного заходу (п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України), а не шляхом накладення арешту на документ як на «речовий доказ».
За таких обставин арешт паспорта застосовано без належної правової підстави, а тому ухвала слідчого судді в цій частині підлягає зміні із скасуванням арешту на паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_5 , № НОМЕР_3 .
Доводи сторони захисту щодо можливих порушень під час затримання та проведення обшуків, а також посилання на відеозаписи з камер спостереження, стосуються перевірки законності слідчих (розшукових) дій та допустимості доказів, що виходить за межі предмета розгляду в порядку ст. ст. 170-173 КПК України. Такі доводи можуть бути предметом оцінки в іншому передбаченому КПК України порядку.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника підлягає задоволенню частково, ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали, якою клопотання прокурора слід задовольнити частково - накласти арешт на вилучені речі, що відповідають критеріям ст. 98 КПК України, та відмовити в арешті паспорта і транспортного засобу.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи судом під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -
апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 лютого 2026 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026152110000014 - скасувати.
Постановити нову ухвалу.
Клопотання заступника керівника Первомайської окружної прокуратури задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, шляхом позбавлення його права на відчуження, розпорядження та користування майном, на речі, які 05.02.2026 р. у період часу 12.54 год. по 13.40 год. вилучені в ході обшуку автомобіля марки Hyundai моделі Sonata з реєстраційним номером НОМЕР_1 з VIN: НОМЕР_2 , а саме на:
- дві нетипові монети номіналом по 10 гривень кожна, які вилучені до сейф-пакету із серією та номером: WAR1057942;
- флеш-карту «ДТ191» чорного кольору 8Gb, яка вилучена та поміщено до сейф-пакету із номером: 3195375;
- хрестик з металу жовтого кольору з написом «Спаси и сохрани 585», який вилучено та поміщено до сейф-пакету із серією та номером: WAR1340162;
- кільце з металу жовтого кольору, з написом 585, який вилучено та поміщено до сейф-пакету із серією та номером: WAR1340161;
- кільце з металу жовтого кольору, яке вилучено та поміщено до сейф-пакету із серією та номером: WAR1340164;
- ланцюг з металу жовтого кольору, який вилучено до сейф - пакету із серією та номером: WAR1340163.
Накласти арешт на майно, шляхом позбавлення його права на відчуження, розпорядження та користування майном, на наступні речі, які 05.02.2026 р. вилучені у період часу з 15.44 год. по 18.17 год. в ході обшуку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- мобільний телефон Samsung Galaxy Ultra моделі SM-S928B у полімерному чохлі, який обмежений системою логічного захисту у виді відбитку пальця та пін-коду, який поміщено до сейф-пакету із серією та номером: WAR1340216;
В іншій частині клопотання прокурора - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3