Справа № 543/1318/25 Номер провадження 33/814/409/26Головуючий у 1-й інстанції Попадюк С. С. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
04 березня 2026 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скарг ою представника Проценка Олександра Олексійовича - захисника Хомича Андрія Миколайовича на постанову судді Оржицького районного суду Полтавської області від 05 січня 2026 року,
Постановою судді Оржицького районного суду Полтавської області від 05 січня 2026 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді, 18 грудня 2025 року о 19:11 год. по вул. Миру в с. Заріг Лубенського району Полтавської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду стану сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці або в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції захисник Хомич А.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в діях водія складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що справу було розглянуто судом поверхнево, без з'ясування обставин події і після ознайомлення з матеріалами справи в найкоротший строк буде подано вмотивовану апеляційну скаргу з обґрунтованим викладенням незгоди з рішенням суду.
Після ознайомлення з матеріалами справи доповнена апеляційна скарга на адресу суду не надходила.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.
Висновки суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він підданий адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП.
Зокрема такими доказами по справі є:
протокол серії ЕПР1 №544507 складений 18.12.2025 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , в зв'язку з відмовою останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння,
постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо керування ОСОБА_1 ТЗ без реєстраційних документів на нього та притягнення до адмінвідповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП,
направлення на огляд водія до медичного закладу - КНП «Оржицька лікарня» Оржицької селищної ради,
записи з бодікамери працівника поліції.
Зазначені докази містять фактичні дані про подію скоєного правопорушення та не були спростовані під час перегляду постанови місцевого суду.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не спростовують висновків районного суду та не містять підстав, які виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення в розумінні положень п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Так, за нормативним визначенням ст.130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, ознаками об'єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є зокрема свідома відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У п.2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З долученого до справи відеозапису з бодікамери працівника поліції вбачається зупинка автомобіля ВАЗ під керуванням ОСОБА_1 в темну пору доби.
Під час перевірки документів та спілкування з водієм, в останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та було запропоновано пройти огляд на місці або в найближчому закладі охорони здоров'я, на що водій відповів «Може давайте якось договоримся?», на що поліцейським було роз'яснено про кримінальну відповідальність за пропозицію прийняття неправомірної вигоди.
Після приготування алкотестеру для проходження огляду ОСОБА_1 відмовився від його проходження на стан алкогольного сп'яніння, що стало підставою для складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисника щодо поверхневого розгляду справи, не з'ясування всіх обставин справи, відхиляються апеляційним судом як безпідставні та фактично нічим не вмотивовані.
Тоді як зібраними по справі доказами, яким місцевим судом була надана належна правова оцінка, в повній мірі доводиться вина ОСОБА_1 в скоєному правопорушенні за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
Під час апеляційного перегляду по справі не встановлено порушень працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння, наявність яких могла свідчить про безпідставне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами.
Порушень законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -захисника Хомича Андрія Миколайовича залишити без задоволення.
Постанову судді Оржицького районного суду Полтавської області від 05 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна