Справа № 538/602/25 Номер провадження 33/814/70/26Головуючий у 1-й інстанції Цімбота Л. Г. Доповідач ап. інст. Костенко В. Г.
03 березня 2026 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Костенко В.Г.,
з секретарем Гнітько А.М.,
з участю захисника Пугача В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , на постанову судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 11 квітня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, одружений, працюючий менеджером ТОВ "Столичний млин",
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, з накладенням адміністративного стягнення - штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 21 березня 2025 року о 21 год. 20 хв. керував транспортним засобом CHEVROLE COLORADO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на перехресті вулиць Рикова та Ватутіна в м. Заводське Миргородського району Полтавської області з ознаками алкогольного сп'яніння та, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
В апеляційній скарзі порушник просить скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
При цьому зазначає про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу та наголошує, що працівники поліції не представились і провокували його.
Вказує про відсутність безперервного відеозапису.
Зазначає, що на відеозаписі відсутні дані, які б свідчили про ознаки сп'яніння.
Стверджує, що суд першої інстанції не перевірив законності перебування працівників поліції на місці події та не надав належної оцінки протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши доказита доводи апеляційної скарги, приходжу до такого.
Фактичні обставини відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння узгоджуються з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №713397 від 21 березня 2025 року та підтверджуються відеозаписом події, а також письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій ОСОБА_1 , реалізувавши своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки, а тому у відповідності до вказаного пункту Правил дорожнього руху України зобов'язаний пройти на вимогу поліцейського у встановленому законом порядку огляд на стан сп'яніння.
Як видно з відеозапису події, долученого до матеріалів справи, після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 поліцейський під час спілкування з порушником виявив у нього ознаки алкогольного сп'яніння, які відповідають приписам п.3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та зазначив про це у протоколі про адміністративне правопорушення.
Пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння поліцейським зроблена у відповідності з вимогами ч.2 ст.266 КпАП України із застосуванням технічних засобів відеозапису, а також в присутності свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
З відеозапису видно, що ОСОБА_1 в категоричній формі висловив відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів, так і в закладі охорони здоров'я.
Всупереч твердженням порушника, під час зупинки транспортного засобу поліцейський дотримався вимог ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», а незгода водія із причинами зупинки не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Адже право уповноважених осіб органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 Правил дорожнього руху України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних речовин чи лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.
Крім того, порушник наділений правом оскаржувати незаконні, на його думку, дії працівників поліції, однак ухилення від виконання вимоги працівника поліції на момент її оголошення не може вважатися допустимим способом захисту ймовірно порушених прав.
Також на відеозаписі зафіксовано, що порушнику роз'яснено підстави для проходження огляду на стан сп'яніння і наслідки відмови від його проходження, права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України і ст.268 КпАП України.
Наявний відеозапис не містить даних щодо незаконних дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 .
Твердження апелянта про невідповідність долученого до матеріалів справи відеозапису вимогам Інструкції є неприйнятними, оскільки цей доказ отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.
Відеозапис хоча і складається з декількох фрагментів, проте за своєю суттю він є безперервним, про що свідчать відображені на ньому дата та час проведення зйомки, достатньо інформативним та фіксує повну картину розвитку подій. Крім того, кожний наступний фрагмент відеозапису є логічним продовженням попереднього.
Більше того, в апеляційній скарзі не ставиться під сумнів достовірність обставин, зафіксованих на відео.
Судом не встановлено порушень прав ОСОБА_1 , передбачених наведеними приписами закону.
Пленум Верховного Суду України в п.27 постанови від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснив, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності за ст.130 КпАП України.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами ст.255 КпАП України, та відповідає вимогам ст.256 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, вважаю обґрунтованим висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильною кваліфікацію його дій за ч.1 ст.130 КпАП України.
Стягнення накладене у відповідності з вимогами ст.33 КпАП України, у межах, установлених цим Кодексом, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану.
Порушень закону, які були б підставою для скасування оскаржуваної постанови судді, не встановлено.
Отже, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постанову судді Лохвицького районного суду Полтавської області від 11 квітня 2025 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Суддя Полтавського апеляційного суду Костенко В.Г.