Справа: №2а-2501/09 Головуючий у 1- й інстанції Коломеєць І.А.
Суддя - доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
13 січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Земляної Г.В., Петрика І.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Гвоздівської сільської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Гвоздівської сільської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії щодо виділення йому земельної ділянки під забудову.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2009 року закрито провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
Закриваючи провадження по справі суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні правовідносини виникли із земельних правовідносин, а належним способом захисту порушених прав позивача є звернення до суду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду не погоджується з даним висновком.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Пункт 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначає, що справа адміністративної юрисдикції -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Тобто, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржується бездіяльність Гвоздівської сільської ради при розгляді його заяви щодо виділення земельної ділянки під забудову.
Відповідно до ч.1 ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Перелік таких питань визначено у Конституції України та Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні». Зокрема, до питань місцевого значення належить вирішення питань стосовно виділення земельних ділянок громадянам під забудову.
Таким чином, органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема вирішують питання в галузі земельних відносин.
Таку позицію підтвердив Конституційний Суд України в Рішенні №10-рп/2010 від 01 квітня 2010 року.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, правові підстави для закриття провадження у справі відсутні, а судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи межі розгляду судом апеляційної інстанції та повноваження суду апеляційної інстанції щодо перегляду ухвал суду, матеріали по справі ухвалою апеляційного суду підлягають поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
За таких обставин апеляційну скаргу потрібно задовольнити, ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2009 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 160, 197, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2009 року скасувати.
Справу направити до Голосіївського районного суду м. Києва для продовження розгляду.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
Судді