Справа: № 2а-4949/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Д'яков В.І.
Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
Іменем України
"24" грудня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Шурко О.І., при секретарі -Погорілій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2010 р. адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до військової частини А1479, квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління про визнання дій неправомірними та визнання нечинним акту в частині,
ОСОБА_2., ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом про визнання неправомірними дій військової частини А1479 щодо передачі житлових будинків НОМЕР_1 та НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 квартирно-експлуатаційному відділу м. Чернігова Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління (надалі за текстом -«КЕВ м. Чернігова»), визнання неправомірними дій КЕВ м. Чернігова щодо прийняття зазначених будинків у військової частини А1479 та визнання нечинним акту приймання-передачі житлового фонду № 77 від 06.03.2008 р.
Позов вмотивовано тим, що відповідачі не набули права власності на згадані житлові будинки.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.09.2010 р. відмовлено у відкритті провадження у справі.
В апеляційних скаргах позивачі просять скасувати названу ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обставини, на які посилаються апелянти, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції»наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пункт шостий частини першої статті 3 КАС України містить положення, згідно з яким адміністративний позов це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Суб'єкт владних повноважень згідно з пунктом 7 частини першої згаданої статті КАС України -це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а цей суб'єкт відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Пункт перший частини другої статті 17 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Виходячи з цілісності та системного аналізу Кодексу адміністративного судочинства України можливо встановити наступні критерії визначення компетенції адміністративного суду у спорі: по-перше -наявність публічного характеру правовідносин, по-друге -хоча б однією стороною правовідносин є суб'єкт владних повноважень у зв'язку з виконанням владних управлінських функцій, по-третє -між сторонами виник спір, компетенція адміністративних судів на який поширена дією ст. 17 КАС України і такий спір не віднесений до компетенції інших судів.
У цьому контексті колегія суддів зазначає, що військова частини А1479 та квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігова Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління у спірних правовідносинах не здійснюють владних управлінських функцій, а тому не є суб'єктами владних повноважень в розумінні ст. 3 КАС України.
Оспорюваний позивачами акт приймання-передачі житлового фонду не є рішенням суб'єкта владних повноважень у сфері реалізації управлінських функцій, перегляд яких віднесено до компетенції адміністративних судів. За своїм змістом і правовим характером вищезгадане рішення має всі ознаки реалізації права власника на розпорядження майном.
Відповідно до частини шостої статті 319 Цивільного кодексу України держава не втручається у здійснення власником права власності, тобто пряме втручання з боку органів влади недопустиме.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами процесуального права.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 199, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 ї залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2010 р. -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Т.М.Грищенко
суддя О.І.Шурко
Ухвала складена в повному обсязі 29 грудня 2010 р.