Справа: № 2-а-4334/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
"11" січня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С,
суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження відповідно до ст. ст. 41, 197 КАС України апеляційну скаргу відповідача - Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року у справі за позовом приватного підприємства «Ісма-А»до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання рішення нечинним,-
Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання нечинним Рішення № 747 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахування сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 21 липня 2010 року.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року - позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції -скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Так, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку про те, що ПП «Ісма»обґрунтовано та на підставі норм чинного законодавства розраховано суму середньої заробітної плати найманого працівника -застрахованої особи, та виплачено допомогу по вагітності та пологах, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, до Чернігівської міської виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду звернувся страхувальник - ПП «ІСМА-А»з заявою про повернення дебіторської заборгованості в сумі 38216,57грн., пов'язаної з віднесенням на рахунок коштів Фонду витрат по вагітності та пологах в сумі 38309,04грн.
Так, працівником Чернігівської міської виконавчої дирекції з 07.06.2010 по 14.06.2010 була проведена планова перевірка правильності нарахування, перерахування та використання коштів Фонду (акт від 14.06.2010). Зазначеною перевіркою було встановлено порушення порядку використання коштів Фонду, а саме, ст. 38 Закону № 2240, відповідно до якої допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки по вагітності та пологах. Зазначене порушення виникло в зв'язку з наступним: допомога по вагітності та пологах була нарахована найманій працівниці позивача ОСОБА_2, яка відпрацювала 8 робочих днів з 20.10.2008 по 29.10.2008, за які їй нарахована заробітна плата в розмірі 382,61грн. та премія в розмірі 3100,00грн. Підставою для призначення премії в зазначеному розмірі було збільшення прибутку підприємства за період роботи ОСОБА_2 на 50000 грн. Позивач посилався на п.4.3.контракту, укладеному з ОСОБА_2, згідно якого в разі збільшення підприємством «ІСМА-А»обсягів реалізації більше, ніж 20000 грн. на місяць завдяки діяльності комерційного директора, йому нараховується премія в розмірі 10% суми перевищення.
Зокрема, за 9 днів роботи у жовтні 2008 року працівнику нарахована заробітна плата в сумі 382,61грн., премія 3100 грн. та допомога по вагітності та пологах 38309,04 грн. Разом з тим, на підтвердження виконаної працівником роботи не надано інших доказів, окрім табелю обліку робочого часу та не забезпечено достовірного обліку виконуваної роботи.
Премію працівнику нараховано «за успішне виконання службових обов'язків, знаходження нових та розширення ринків збуту». Згідно з наданим положенням про преміювання від 2008 року, умовою преміювання є виконання плану, наявність чистого прибутку, якісне та своєчасне виконання обов'язків, які закріплені в посадових інструкціях, але документи на підтвердження зазначених фактів на перевірку не надано.
Так, в Положенні про преміювання працівників ПП «ІСМА-А»зазначено: ч.1 Умови, показники та розміри преміювання:
- п.1.2 Премія всім працівникам виплачується лише за умови виконання підприємством плану з чистого прибутку.
- п.1.4 фонд преміювання визначається щороку. Асигнування на преміювання передбачаються в кошторисі витрат на оплату праці працівників підприємства.
- п 1.5 Загальна сума премій визначається на кожний місяць з урахуванням показників господарської діяльності, рентабельності та прибутковості підприємства.
Частиною 2 Порядок виплати та нарахування премій:
- п. 2.1 Преміювання працівників підприємства здійснюється щомісяця з урахуванням виконання показників.
- п. 2.4 Преміювання працівників здійснюється на підставі наказу директора підприємства за фактично відпрацьований час у звітному періоді.
- п. 2.9 Працівникам, які пропрацювали неповний місяць (квартал) в зв'язку з призовом на службу в Збройні сили, переводом на іншу роботу, вступом до вищого навчального закладу, виходом на пенсію, скороченням штатів та іншими поважними причинами, виплата премії проводиться за фактично відпрацьований час в обліковому періоді.
В декларації з податку на прибуток позивача за 2008 рік таблиця показники: рядок 01 - валовий дохід від усіх видів діяльності складає 76201грн. (доходи від продажу - 76188грн.), рядок 04 - валові витрати 74849грн. (з них витрати на придбання товарів -68215грн. - рядок 04.1, витрати на оплату праці - 4833грн.- рядок 04.3), рядок 11 - прибуток, що підлягає оподаткуванню - 1352грн.
Отже, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що виходячи з відомостей, наданих позивачем, розмір премії, який призначений працівнику (за відпрацьований час - 8 днів) становить 3100грн., що більш ніж в два рази перевищує оподаткований прибуток, та в три рази - чистий прибуток підприємства, з якого відповідно до ч. 1 Положення про преміювання формується фонд преміювання, що штучно призвело до збільшення розміру допомоги по вагітності та пологах.
Так, суд першої інстанції посилається, на п.1.5 Наказу Державної Податкової Адміністрації № 143 від 29.03.2003 «Про затвердження форми декларації на прибуток підприємства та Порядку її складення», але п.1.6. визначено, що у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства.
Отже, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що твердження суду першої інстанції щодо того, що для з'ясування обставин справи необхідно вивчати дані саме бухгалтерського обліку підприємства, а не інші документи, які також відображають здійснення господарських операцій, є неправомірним, так як повинні бути проаналізовані всі наявні докази по справі.
Крім того, на висновок експертизи було поставлене питання: чи підтверджується документально та нормативно нарахування та виплата витрат, пов'язаних із вагітністю та пологами ОСОБА_2 за листком непрацездатності № 708273, на що експертом була надана позитивна відповідь, тобто, що документально ця виплата оформлена вірно.
Однак судом не були враховані ті факти, що експертиза була проведена на підставі документів, які були надані позивачем за окремі періоди, повністю не висвітлювали господарську діяльність підприємства та правильність відображення проведення господарських операцій, та їх відповідність документам бухгалтерського обліку, фінансової та податкової звітності.
Зокрема, зазначені експертом в висновку обставини справи, складені на підставі документів бухгалтерського обліку суперечать даним, відображеним в декларації на прибуток ПП «ІСМА-А»за 2008 рік, а саме: на стор. 9 експертного висновку зазначено, що в період роботи комерційний директор ОСОБА_2 уклала чотири вищевказані договори з контрагентами, в тому числі про наміри співпраці та придбання товару в ПП «Ісма-А».
Так, двоє контрагентів придбало товар у жовтні 2008 року, а саме: 22.10.08- на суму 17004,00 грн.; 28.10.08- на суму 32996,00 грн.; Загальна сума - 50000,00 грн.
Самим експертом зазначено, що фінансові результати підприємства від вищезазначених операцій відображені бухгалтерською проводкою ДТ 702 КТ 791 на суму 52500,00 грн.
Крім того, на стор.14 зазначені дані щодо отримання грошових коштів ПП «Ісма-А»від контрагентів за листопад, грудень 2008 року на загальну суму 43445,00 грн.
Тобто, вже на підставі наведених даних бухгалтерського обліку в висновку експертизи дохід ПП «Ісма-А»в IV кварталі 2008 році становив: 52500,00 грн. + 43445,00 грн.= 98945,00 грн.
Співставляючи дані, відображені декларацією на прибуток підприємства ПП «Ісма-А»за 9 місяців 2008 року, де відображений валовий дохід від усіх видів діяльності в сумі 21249грн., та за 2008 рік - валовий дохід 76201грн., тобто збільшення за IV квартал 2008 року валового доходу на 54952грн.
Зазначене свідчить про невідповідність даних в документах бухгалтерського обліку, наданих на експертизу, даним, відображеним самим позивачем в податковій звітності.
Крім того, в декларації на прибуток підприємства «ІСМА-А»за 2008 рік в розділі Валові витрати в сумі 74849грн. (рядок 04) визначена сума витрат на придбання товарів в розмірі 68215грн. (рядок 04.1), тобто, різниця між цими сумами складає 6634 грн., саме з цієї суми були здійснені витрати на оплату праці та відрахування до фондів державного загальнообов'язкового страхування в розмірах 4833 грн. та 1796 грн. (рядки 04.3 та 04.4).
Отже, зазначений аналіз підтверджує відсутність коштів у підприємства ПП «ІСМА-А»на здійснення виплати допомоги по вагітності та пологах найманому працівнику ОСОБА_2, яка оформлена документально видатковими касовими ордерами та проведена по даним експертного висновку по субрахунку 661 (розрахунки за заробітною платою).
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що експертизою були досліджені не всі документи бухгалтерського обліку, а висновок експертизи, який підтверджує тільки документальне оформлення допомоги по вагітності та пологах, протирічить іншим матеріалам справи, неможливість фактичної виплати та неправомірність розміру зазначеної допомоги, яка є відповідно до ст. 38 Закону України № 2240 компенсацією втраченого заробітку, доведена іншими доказами по справі: деклараціями на прибуток, висновком Територіальної державної інспекції праці, положенням про преміювання працівників ПП «ІСМА-А».
Крім того, судом першої інстанції невірно зазначений акт ревізії, на підставі якого винесено рішення, а саме, в рішенні зазначений акт перевірки від 09.12.2008 року, на підставі якого рішення не приймалося. По результатах зазначеного акту та аналізу відповідей з Територіальної державної інспекції праці та інших документів позивачу було відмовлено в відшкодуванні зазначеної суми. Визнання незаконними дій щодо ненадання фінансування ПП «ІСМА-А»в сумі 38309,04 грн. та зобов'язання виплатити зазначену суму були предметом позову у справі № 2-а-12089/09/2570, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.12.2009 позивачу було відмовлено в задоволенні позову в повному обсязі, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2010 зазначене рішення залишено без змін.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що виконавчою дирекцією повністю доведена правомірність рішення № 747 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф-4 ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 21.07.2010 року.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню.
Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу відповідача -Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності -задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2010 року -скасувати, та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову приватному підприємству «Ісма-А»до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання рішення нечинним -відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий -суддя: Я.С. Мамчур
Судді: А.М. Горяйнов
І.Л. Желтобрюх
Постанову складено у повному обсязі 11.01.2011.