Справа №592/3461/26
Провадження №1-кс/592/1699/26
04 березня 2026 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянув клопотання слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026200480000349 від 08.02.2026 р. підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 317 КК України,
Слідчий своє клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 , будучи наркозалежною особою, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 22.01.2016 р. вирішив організувати за місцем свого проживання, у житловій квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , місце для незаконного вживання наркотичних засобів, а також надавати вказане житлове приміщення іншим особам для незаконного вживання наркотичних засобів.
Вказане житлове приміщення протягом січня та лютого 2026 р. неодноразово надавалось ОСОБА_4 іншим наркозалежним особам, а саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
02.03.2026 р. ОСОБА_4 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України.
03.03.2026 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 317 КК України.
Слідчий зазначає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Беручи до уваги сукупність вищевикладених фактів, а також тяжкість вчинених злочинів ОСОБА_4 , аналізуючи особистість останнього, вбачається, що перебуваючи на свободі він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжувати злочинну діяльність, вчинити інші кримінальні правопорушення та перешкоджати слідству шляхом здійснення впливу на свідків, що свідчить про неможливість запобігання ризикам в порядку ст. 177 КПК України шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, а тому тільки один запобіжний захід - тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків та забезпечать належну поведінку підозрюваного. Просить слідчого суддю: застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та у відповідності до ч. 3 ст. 183 та ст. 182 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у сумі шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила задовольнити.
Підозрюваний та захисник у судовому засіданні заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слідчий суддя, вислухавши думку прокурора, підозрюваного та захисника, приходить до наступного висновку.
Згідно ч. ч. 1-2 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 необхідно в межах доводів відповідного клопотання встановити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та обґрунтованість підозри; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м'які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
Слідчим суддею встановлено, що 03.03.2026 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 317 КК України.
Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в доданих до клопотання матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_4 підтверджується сукупністю зібраних доказів, які долучені стороною обвинувачення до клопотання.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та їх обґрунтованості, слідчий суддя зазначає наступне.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від правосуддя обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Злочин, у якому підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавлення волі. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику ймовірного переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наявність зазначеного ризику обґрунтовується характером та обставинами вчинення інкримінованого злочину. Таким чином, ОСОБА_9 використовуючи своє становище, може впливати на свідків у кримінальному провадженні, шляхом застосування психологічного тиску і спонукання їх до надання неправдивих свідчень, введення в оману органів досудового розслідування та замовчування відомостей, які мають значення для даного кримінального провадження.
За таких обставин зазначені в клопотанні слідчого ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає обґрунтованими.
На підтвердження наявності таких ризиків як вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 може продовжувати власні протиправні дії які спрямовані на незаконний обіг наркотичних засобів.
При цьому жодних доказів на підтвердження вказаних обставин прокурором не надано, на підставі чого слідчий суддя вважає недоведеними наявність ризиків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. (частина 1 статті 183 КПК).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, ризик незаконно впливати на свідків є актуальними безвідносно до стадії цього кримінального провадження.
При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного.
Зважаючи на викладені обставини слідчий суддя також бере до уваги дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я, який є інвалідом, характеризуючі матеріали, майновий та сімейний стан та на підставі чого приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
На думку слідчого судді запобігти існуючим ризикам можливо шляхом застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 домашнього арешту в нічний час доби, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 02.05.2026 р., тобто в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст. 181, 184, 193, 194, 196, 197 КПК України, суд
У задоволенні клопотання слідчого Сумського РУП ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026200480000349 від 08.02.2026 р. відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України - відмовити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти у залі суду.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною йому залишати у нічний час з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з встановленням окремих обмежень:
1. Не відлучатися з населеного пункту, в якому зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду.
2. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
3. Прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи слідчого.
Строк тримання особи під домашнім арештом не повинен перевищувати 60-ти днів, в межах строку досудового розслідування, тобто з 04.03.2026 р. по 02.05.2026 р. включно.
На ухвалу суду може бути подана апеляція безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її винесення.
Суддя ОСОБА_10