Березівський районний суд Одеської області
04.03.2026
Справа № 494/2848/25
Провадження № 2-о/494/14/26
04 березня 2026 року Березівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Панчишина А.Ю.,
при секретарі Станілевич А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №494/2848/25 за заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Березівської районної державної адміністрації Одеської області Березівської районної Військової адміністрації Одеської області, Служба у справах дітей Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин, -
ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 за участю заінтересованих осіб: Служб у справах дітей Березівської районної державної адміністрації Одеської області Березівської районної Військової адміністрації Одеської області, Служби у справах дітей Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області, звернувся із заявою про встановлення факту родинних відносин.
На обґрунтування заяви зазначає, що 22 вересня 2007 року він уклав шлюб з ОСОБА_3 , який зареєстрований 22 вересня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Березівського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 4, яка після шлюбу взяла його прізвище ОСОБА_3 .Син - ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в період його перебування в офіційних шлюбних відносинах. В його свідоцтві про народження в графі батько зазначено ОСОБА_1 , а в графі мати зазначено - ОСОБА_3 .
14 грудня 2010 року за результатами розгляду цивільної справи №2-634/2010 року Березівським районним судом Одеської області було винесено рішення, яким було розірвано укладений ним шлюб. Також зазначає, шо у його колишньої дружини ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_6 , який станом на сьогодні перебуває за межами території України, згідно Наказу №11-ОД від 01.03.2022 року про негайну евакуацію вихованців КЗ «Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Березівської РДА».
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати його колишньої дружини - ОСОБА_7 .На момент її смерті разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - донька померлої; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - онук померлої; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - онук померлої.
Після її смерті в якості спадкового майна залишилося наступне майно: земельна частка (пай), що розташована на території колишнього КСП «Перемога» яка належала ОСОБА_8 , розміром 6,92 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД № 0214699, а також земельна ділянка розташована на території Маринівської сільської ради Березівського району Одеської області, мас. № НОМЕР_1 , діл. № НОМЕР_2 , з кадастровим номером: 5121282900:01:001:0245, площею 11,20 га, цільове призначення (використання) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_7 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №553581.
За життя бабусі, його син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спілкувалися з нею, спільно проводив родинні свята, їздив до неї в гості.
ІНФОРМАЦІЯ_7 померла його колишня дружина ОСОБА_3 , яка фактично прийняла спадщину від своєї матері - ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
02 вересня 2022 року у приватного нотаріуса - Мухаір Валентини Тимофіївни було заведено спадкову справу № 120/2022 щодо спадкового майна, що залишилося після смерті - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Після спливу строку, що передбачений для вступу в спадкові права заявник та його син, 02 вересня 2022 року ОСОБА_2 звернулися до приватного нотаріуса - Мухаір Валентини Тимофіївни з питань отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, щодо майна своєї матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 . Але під час перевірки наданих ним документів, які містяться в матеріалах спадкової справи № 120/2022 йому приватним нотаріусом - Мухаір Валентиною Тимофіївною було надано письмове роз'яснення та рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .
Факт родинних відносин необхідний встановити для того, щоб оформити до кінця спадок його сина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті його матері - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
На підставі вищевикладеного просить встановити факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_7 - ОСОБА_3 є рідною дочкою - ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 09 січня 2026 року відкрито провадження по справі.
В судове засіданні заявник не з'явився, 23 грудня 2025 року подав заяву щодо розгляду справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити.
Заінтересовані особи в судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання у зв'язку з неявкою сторін не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 22 вересня 2007 року заявник уклав шлюб з ОСОБА_3 , який зареєстрований 22 вересня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Березівського районного управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 4.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син заявника - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народженнясерії НОМЕР_3 виданого 18 березня 2008 року виконавчим комітетом Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області, де в графі батько зазначено ОСОБА_1 , в графі мати ОСОБА_3 .
Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 14 грудня 2010 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого 26 лютого 2020 року Березівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати колишньої дружини - ОСОБА_7 . До дня своєї смерті ОСОБА_7 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 та на момент її смерті за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_3 - донька померлої, ОСОБА_2 - онук померлої, ОСОБА_6 - онук померлої, що підтверджується довідкою Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області №898 від 06 вересня 2022 року.
Після її смерті залишилось спадкове майно: земельна частка (пай), що розташована на території колишнього КСП «Перемога» яка належала ОСОБА_8 , розміром 6,92 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД №0214699, а також земельна ділянка розташована на території Маринівської сільської ради Березівського району Одеської області, мас. № НОМЕР_1 , діл. № НОМЕР_2 , з кадастровим номером: 5121282900:01:001:0245, площею 11,20 га, цільове призначення (використання) земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_7 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №553581.
ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданого 04 серпня 2022 року Березівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №69915800 від 02 вересня 2022 року після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Березівського районного нотаріального округу Одеської області Мухаір В.Т. заведено спадкову справу №120/2022 щодо спадкового майна померлої.
Як вбачається з письмового роз'яснення приватного нотаріуса Березівського районного нотаріального округу Одеської області Мухаір В.Т. №308/02-14 від 27 жовтня 2023 року виданого ОСОБА_2 для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті його матері - ОСОБА_3 , рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 .
Частиною 1 статті 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №363/214/17-ц перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
В п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертається увага судів на наступне: в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно ст.318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
У справах даної категорії, разом із заявою про встановлення факту родинних відносин заявник повинен подати суду не тільки відмову органу, що видав документ про внесенні виправлень у документи, що підтверджують родинні відносини, але і достовірні дані про те, що встановлення факту породжує для них юридичні наслідки і не пов'язане із спором про право. Разом з тим, підтвердження родинних відносин між живими фізичними особами здійснюється іншим шляхом, в залежності від обставин.
Верховний Суд України в листі 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: - спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв'язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; - особи, які мають право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; - інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом). При цьому до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.
Пунктом 1 ч.1 ст.315 ЦПК України, яким встановлюється можливість встановлення факту родинних відносин між фізичними особами в судовому порядку, в сукупності з висновками Верховного Суду України в листі 01.01.2012 року, вказує на те, що встановлення такого факту в судовому порядку можливо за умови смерті особи, з якою заявник бажає встановити факт родинних відносин.
Також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Чинне законодавство не містить вичерпного переліку засобів доказування, за допомогою яких має підтверджуватися факт родинних відносин, тому застосовуються загальні правила щодо доказів та обов'язків щодо доказування.
Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до вимог частини 1 ст. 77 ЦПК належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
В силу вимог ст. 78 ЦПК суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК).
Положеннями ст. 80 ЦПК встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У відповідності до вимог статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, дослідивши надані заявником докази суд встановив, що матеріали справи не містять доказу того, що померла ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_3 є рідною дочкою ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: відсутнє свідоцтво про народження ОСОБА_3 , яке може підтвердити вказаний факт.
Як встановлено судом, згідно письмового роз'яснення приватного нотаріуса Мухаір В.Т. від 27 жовтня 2023 року Доброславський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області повідомив про відсутність актового запису про народження ОСОБА_3 , у зв'язку із чим суд не може встановити факт, що ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_7 .
Оскільки докази у справі не дають підстав для однозначного висновку про те, що ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_7 , а суд неуповноважений на підставі припущень вважати доведеним той чи інший юридичний факт, то у задоволенні заяви належить відмовити з огляду на те, що заявник не довів у передбачений законом спосіб факт споріднення вказаних осіб.
Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня їх споріднення.
Проте, таких доказів заявником суду не надано.
Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є визнання права.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Довідка Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області №898 від 06 вересня 2022 року про зареєстрованих осіб, не є правовстановлюючим документом для встановлення факту родинних відносин, окрім того і така містить суперечності.
За встановлених обставин, суд доходить висновку про недоведеність факту родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , а тому у задоволенні вимог заяви про встановлення факту родинних відносин слід відмовити.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення по справі в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі вищевикладеного керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 294, 315 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Березівської районної державної адміністрації Одеської області Березівської районної Військової адміністрації Одеської області, Служба у справах дітей Раухівської селищної ради Березівського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів. Особи , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення .
Суддя Панчишин А.Ю.