Справа № 2а-6051/10/2570
30 грудня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бородавкіної С.В.
при секретарі - Андрушко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Насіння - Агрохім» до Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання недійсним податкового повідомлення- рішення,-
30.11.2010 року позивач звернувся з позовом до Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області і просить скасувати податкове повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області № 0000142300/1 від 22.10.2010 року в сумі 130591,00 грн. по податку на додану вартість.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно з підпунктом 1.20.2. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" зазначено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються півставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів. Так Товариством з обмеженою відповідальністю „Насіння-Агрохім" в період проведення перевірки було надано Варвинській міжрайонній державній податковій інспекції обґрунтування та докази того, що ціна на зерно кукурудзи проданого СТОВ „Батьківщина" на користь ТОВ „Насіння-Агрохім" за ціною 1300,00 гривень за 1 тону відповідали цінам в Чернігівській області, що підтверджувалися відповідною довідкою Чернігівської обласної державної адміністрації.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання в якому просив справу розглянути без його участі та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся завчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Суд, дослідивши надані відомості про належний виклик відповідача до суду, прийшов до висновку про можливий розгляд справи за його відсутності.
В наданих запереченнях зазначили, що при перевірці ТОВ «Насіння - Агрохім», встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ заявленого платником у декларації за січень 2010 року, декларувалось відшкодування від'ємного значення жовтня-листопада 2009 р. на суму 130591 грн. При перевірці показників декларацій за жовтень та листопад 2009 р., від'ємне значення яких декларувалось до відшкодування в декларації з ПДВ за січень 2010 р. Наказом Варвинської МДПІ №112 від 17.08.10 р. визначено застосування процедури визначення податкового зобов'язання з застосуванням звичайних цін. Підставою для застосування процедури звичайних цін є взаємовідносини ТОВ «Насіння - Агрохім» з пов'язаною особою, якою являється СТОВ „Батьківщина”, що є постачальником зерна у звітному періоді та по господарських операціях та господарських операціях з яким у жовтні 2009 року платником сформовано податковий кредит на загальну сум 576776,85 грн. та в листопаді 2009 р. сформовано податковий кредит на загальну суму 547065,60 грн., чим порушено вимоги п.п. 7.4.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». З метою визначення звичайної ціни кукурудзи, яка придбавалась платником у жовтні і листопаді 2009 року у СТОВ «Батьківщина» були направлені запити до сільськогосподарських підприємств Срібнянського району про необхідність надання даних стосовно цін продажу кукурудзи. Згідно зібраної інформації сільськогосподарські підприємства Срібнянського району не вирощували та як наслідок не здійснювали господарських операцій з продажу кукурудзи. Згідно отриманої інформації СТОВ «Батьківщина» у жовтні та листопаді 2009 року реалізовував кукурудзу непов'язаним покупцям за ціною 800 грн. за тонну. Враховуючи зазначене за методом порівняльної неконтрольованої ціни звичайною ціною є ціна продажу кукурудзи непов'язаним покупцям, яка становить 800 грн. За таких обставин договірна ціна кукурудзи придбаної ТОВ «Насіння-Агрохім» у пов'язаного продавця перевищує звичайну ціни кукурудзи більше ніж на 20 відсотків. Внаслідок включення до податкового кредиту декларації з ПДВ за жовтень 2009 року сум ПДВ сплачених при придбанні кукурудзи у СТОВ «Батьківщина» за договірною ціною 1083,33 грн. та за листопад 2009 року за договірною ціною 1200 грн. платником порушені вимоги п.п. 7.4.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
31.08.2010 року працівниками Варвинської МДПІ Чернігівської області було проведено планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року.
За результатами виїзної планової перевірки було складено акт № 428/2300/32517909 від 31.08.2010 року (а.с.41-103).
В акті встановлені наступні порушення (а.с.103):
1) п.5.9 ст. 5, п.п. 7.4.2, 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за І квартал 2010 року у розмірір 598729 грн.;
2) п.5.9 ст. 5, п.п. 7.4.2, 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 619226 грн., в тому числі за 2009 р. - 602596 грн. та І квартал 2010 р. в сумі 16630 грн.;
3) в порушення п. 7.4, п.п. 7.4.1, 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платником завищено суму податкового кредиту у жовтні 2009 року на суму 65664 грн. та відповідно завищено від'ємне значення на суму 65664 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ заявленого платником у декларації за січень 2010 року де декларувалось відшкодування від'ємного значення жовтня 2009 р. на суму 63664 грн.;
4) в порушення п. 7.4, п.п. 7.4.1, 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платником завищено суму податкового кредиту у листопаді 2009 року на суму 109413 грн. та відповідно завищено від'ємне значення на суму 109413 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого платником у декларації за січень 2009 р. де декларувалось відшкодування від'ємного значення листопада 2009 р. на суму109348 грн.;
5) п.п.8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” в результаті чого платником перерахування податку з доходів фізичних осіб утриманого з заробітної плати працівників підприємства за січень 2009 року в сумі 267,83 грн. проведено 05 березня 2009 року, за жовтень 2009 року в сумі 249,77 грн. проведено 08 грудня 2009 року.
Позиція податкового органу полягає у тому, що затрати на вирощування 1 тонни кукурудзи реалізованої пов'язаному покупцю складають 1300 грн. При цьому не надано документального підтвердження різниці затрат на виробництво 1 тонни кукурудзи проданої пов'язаним та непов'язаним покупцям. Враховуючи зазначене за методом порівняльної неконтрольованої ціни звичайною ціною є ціна продажу кукурудзи непов'язаним особам, яка становить 800 грн. За таких обставин договірна ціна кукурудзи придбаної ТОВ «Насіння-Агрохім» пов'язаного продавця перевищує звичайну ціну кукурудзи більше ніж на 20 відсотків (а.с.45).
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000142300/1 від 22.10.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 130591,00 грн. (а.с.6).
01.09.09 р. між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» та товариством з обмеженою відповідальністю «Насіння-Агрохім» було укладено договір купівлі-продажу №01/09-09К від 01.09.09 р. (а.с.158-159)
Згідно п.3 договору продавець (СТОВ «Батьківщина») зобов'язується передати товар (кукурудза для кормових потреб, українського походження, врожаю 2009 року), а покупець (ТОВ «Насіння - Агрохім») зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, що вказується у специфікаціях або видаткових накладних. Які є невідємною частиною цього договору.
Згідно п.6 договору якість товару була встановлена така: вологість - макс.14,0%, смітна домішка - макс.2,0%, зернова домішка - макс.10,05, биті зерна - макс.5,0%, пошкоджені зерна - макс.5,0%. Інші показники згідно ДСТУ 4525:2006. Товар за даним договором повинен бути не генетично модифікованим, бути нормальної товарної якості, у здоровому стані, без самозігрівання й теплового ушкодження при сушінні, мати нормальний запах, властивий здоровому зерну та мати нормальний колір.
Згідно п.7 договору, ціна товару та загальна вартість визначається за всіма підписаними сторонами специфікаціями або/і видатковими накладними.
На виконання договору купівлі-продажу №01/09-09К від 01.09.09 р. між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Батьківщина» та товариством з обмеженою відповідальністю «Насіння-Агрохім» було укладено специфікації №1,2,3 до договору купівлі-продажу (а.с.160-161).
Договір виконано обома сторонами, що підтверджується належним чином оформленими податковими накладними № 219/1 від 12.10.09 р., № 218/1 від 06.10.09 р., № 245/1 від 27.11.09 р. (а.с.127,130).
18.11.09 р. та 30.11.09 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Насіння-Агрохім» та ОСОБА_1 було укладено договіри № 75ТВО42 щодо продажу кукурудзи для кормових потреб, українського походження, врожаю 2009 року (а.с.-163-174).
Згідно п.4 договору товар повинен відповідати вимогам ДСТУ 4525:2006 та мати наступні показники: вологість - макс.14,0%, смітна домішка - макс.2,0%, биті зерна - макс.5,0%, пошкоджені зерна - макс.5,0%. Інші показники згідно ДСТУ 4525:2006. Товар за даним договором повинен бути не генетично модифікованим, бути нормальної товарної якості, у здоровому стані, без самозігрівання й теплового ушкодження при сушінні, мати нормальний запах, властивий здоровому зерну та мати нормальний колір.
Варвинською міжрайонною державною податковою інспекцією Чернігівської області при визначенні звичайних цін не було враховано фактору цілісності зерна (биті, пошкоджені), який в свою чергу суттєво впливає на ціну зерна кукурудзи.
Позивачем були надані докази того, що зерно кукурудзи реалізовувалося позивачем іншими непов'язаним особам за ціною 1200 гривень за одну тону.
Також Позивачем були надані докази, що ціна на зерно кукурудзи для кормових потреб в грудні 2009 року становила від 1050,00 грн. до 1340,00 грн. за одну тону, що є доказом правомірності формування реалізаційної ціни позивачем.
Відповідно до п.13 Указу Президента України від 23.07.1998, № 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).
Отже, виходячи з приписів наведеної норми законодавства звичайні ціни на товари для застосування їх у податкових або митних цілях мають бути установлені на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, проведеної уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.
Згідно з пунктом 4.1 статті 4 Закону України „Про податок на додану вартість" база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.
У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.
При цьому відповідно до п. 1.18. ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість" звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".
Відповідно до п.п.1.20.1 п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.
Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.
Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.
Відповідно до п.п.1.20.2 п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
Отже, враховуючи вищенаведене, для отримання інформації щодо звичайних цін порівнянню підлягають співставні умови договорів на певній території ринку ідентичних (однорідних) товарів. Зокрема, враховуються такі умови договорів, що впливають на ціну, як:
- кількість (об'єм) товарів;
- строки виконання зобов'язань;
- умови платежів, звичайних для такої операції;
- інші об'єктивні умови, які можуть вплинути на ціну.
Відповідно до п.п. 1.20.6 п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.
Відповідно до п.п. 1.20.8 п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.
За таких обставин, не може вважатися доведеним податковим органом той факт, що ціна товару, визначена у договорах з придбання у пов'язаної особи кукурудзи, не відповідає рівню звичайної ціни. А тому, виходячи із положень пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", необхідно вважати, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Крім того, відповідач не застосував порядку визначення рівня звичайної ціни, як це визначено пунктом 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та не отримав від уповноважених органів інформації щодо статистичної оцінки рівня цін реалізації товарів, що постачалися позивачем, на внутрішньому ринку України, а лише визначив рівень звичайних цін на підставі зібраної інформації сільськогосподарських підприємств Срібнянського району Чернігівської області.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм законодавства та враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позивачем не завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в жовтні-листопаді 2009 р. на суму 130591 грн.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх доказів, які б свідчили про завищення ціни, а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області № 0000142300/1 від 22.10.2010 року підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись ст.160-163 КАС України, суд,-
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення рішення Варвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області № 0000142300/1 від 22.10.2010 року.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Бородавкіна С.В.