Справа № 2а-6201/10/2570
27 грудня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бородавкіної С.В.
при секретарі - Андрушко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-
09.12.2010 року позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові і просить визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Чернігові щодо безпідставного зменшення йому податкового кредиту за квітень 2010 р. на суму 540,00 грн., за травень 2010 р. - на суму 4566,00 грн. та безпідставного нарахування штрафних санкцій за квітень 2010 р. - на суму 27,00 грн., за травень 2010 р. - на суму 228,00 грн. та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 жовтня 2010 р. № 0003601740/0, № 0003611740/0, та від 17 листопада 2010 р. № 0003601740/1, № 0003611740/1.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до п.п.7.5.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних без наявності податкових накладних було б безпідставним. Акт перевірки не містить більше жодного обґрунтування порушення з боку позивача Закону України “Про податок на додану вартість”, окрім не подання заяви зі скаргою на постачальника, що в жодній мірі не є порушенням Закону. Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Закону України “Про податок на додану вартість” свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це є єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. Крім того, вказував, що жоден пункт Закону (або іншій нормативно-правовий акт) не містить заборони на включення до податкового кредиту суми податку за податковими накладними, виписаними в минулих періодах.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Представники ДПІ у м. Чернігові позовні вимоги не визнали та пояснили, що в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону Закону України «Про податок на додану вартість», фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було завищено податковий кредит з ПДВ за квітень 2010 року на 540,00 грн., за травень на 4566,00 грн., в результаті чого, на підставі п.п.„в" п.п.4.2.2 п.4.2. ст.4 Закону № 2181-Ш підприємцю було збільшено розмір податкового зобов'язання, що підлягає сплаті за результатами звітного періоду на суму 5106,00 грн. Відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) зобов'язаний додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. Позивач таку скаргу не надавав.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
09.08.2010 року працівниками ДПІ у м. Чернігові було проведено невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за травень 2010 року.
За результатами виїзної планової перевірки було складено акт № 237/17-419/НОМЕР_1 від 09.08.2010 року.
Перевіркою встановлено, що розмір податку, зазначеного платником у декларації, є меншим (більшим), ніж визначено за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації платником порушено пп. 7.4.1 п. 7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до складу податкового кредиту згідно додатку №5 до податкової декларації з ПДВ „Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" в травні 2010 року включені податкові накладні виписані ТОВ "ПРОМОПТТОРГ-1" в березні 2010 року на суму 7385,82 грн. (ПДВ 1477,16 грн.), ТОВ "ТОПТРАНСЕНЕРГО" в лютому 2010 року на суму 15445,61 грн. (ПДВ 3089,12 грн.).
Оскільки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до складу податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за травень 2010 року включені податкові накладні, виписані постачальниками в лютому-березні 2010 року і заяви зі скаргами до податкових декларацій з ПДВ за лютий-березень 2010 року не були подані, ним в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на рдану вартість" завищено податковий кредит з ПДВ за травень 2010 року на 4566,28 грн.
Враховуючи вищевикладене рядок 10.1 та рядок 17 (колонка Б) податкової декларації з ПДВ за травень 2010 року зменшується на 4566,00 грн., відповідно р. 18.1, р. 20, р.27 збільшується 4566,00 грн. та становлять 4580,00 грн.(а.с.7)
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0003611740/0 від 26.10.2010 року за платежем податок на додану вартість на суму 4794,00 грн. з них: 4566,00 грн. - за основним платежем, 228,00 грн. - за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0003611740/1 від 17.11.2010 року за платежем податок на додану вартість на суму 4794,00 грн. з них: 4566,00 грн. - за основним платежем, 228,00 грн. - за штрафними санкціями (а.с. 9,12).
11.08.2010 року працівниками ДПІ у м. Чернігові було проведено невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за квітень 2010 року (а.с.8).
За результатами виїзної планової перевірки було складено акт № 236/17-419/НОМЕР_1 від 11.08.2010 року.
Перевіркою встановлено, що розмір податку, зазначеного платником у декларації, є меншим (більшим), ніж визначено за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації платником порушено пп. 7.4.1 п. 7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до складу податкового кредиту згідно додатку №5 до податкової декларації з ПДВ „Розшифровка податкових зобов'язань та здаткового кредиту в розрізі контрагентів" в квітні 2010 року включені податкові накладні виписані ТОВ "РОДОНІТ-М" в березні 2010 року на суму 2700,72 грн. (ПДВ 540,14 грн.).
Оскільки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до складу податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за квітень 2010 року включені податкові накладні, виписані постачальниками в березні 2010 року і заява зі скаргою до податкової декларації з ПДВ за березень 2010 року не були подані, їм в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищено податковий кредит з ПДВ за квітень 2010 року на 540,14 грн.
Враховуючи вищевикладене рядок 10.1 та рядок 17 (колонка Б) податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року зменшується на 540,00 грн., відповідно р. 18.1, р. 20, р.27 збільшується 1540,00 грн. та становлять 546,00 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0003601740/0 від 26.10.2010 року за платежем податок на додану вартість на суму 567,00 грн. з них: 540,00 грн. - за основним платежем, 27,00 грн. - за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0003601740/1 за платежем податок на додану вартість на суму 567,00 грн. з них: 540,00 грн. - за основним платежем, 27,00 грн. - за штрафними санкціями (а.с. 10,11).
01.11.2010 р. позивачем до ДПІ у м.Чернігові було подано скаргу на податкові повідомлення-рішення від 26 жовтня 2010 р. № 0003601740/0, № 0003611740/0, в якій просив скасувати дані податкові повідомлення-рішення (а.с.13).
11.11.2010 р. ДПІ у м.Чернігові прийняло рішення про результати розгляду первинної скарги, яким було було залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 26 жовтня 2010 р. № 0003601740/0, № 0003611740/0, а скаргу без задоволення (а.с.15-16).
17.11.2010 року позивачем до ДПА України в Чернігівській області було подано скаргу на податкові повідомлення-рішення від 26 жовтня 2010 р. № 0003601740/0, № 0003611740/0, в якій просив скасувати дані податкові повідомлення-рішення (а.с. 14).
30.11.2010 року рішенням Державної податкової адміністрації у Чернігівській області податкові повідомлення-рішення від 26 жовтня 2010 р. № 0003601740/0, № 0003611740/0 року було залишено без змін, а повторну скаргу - без задоволення (а.с.17-19).
Відповідно 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97 р. податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер, дату виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (продавця та покупця), опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг).
Згідно з підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст. 7 вказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Згідно з підпунктом 7.2.8 п.7.2 ст. 7 вказаного Закону платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з наступних подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем правомірно згідно з податковою декларацією з ПДВ за квітень 2010 року до складу податкового кредиту були враховані суми податку на додану вартість згідно податкових накладних виписаних в попередніх податкових періодах, а саме: ТОВ „Родоніт-М" в березні 2010 року на суму 2700,72 грн. (в т.ч. ПДВ - 540,14 грн.). Згідно з декларацією з ПДВ за травень 2010 року, підприємцем до складу податкового кредиту були враховані суми податку на додану вартість згідно податкових накладних виписаних в попередніх податкових періодах, а саме: ТОВ „Промоптторг" в березні 2010 року на суму 7385,82 грн. (в т.ч. ПДВ - 1477,16 грн.), ТОВ „Топтрансенерго" в лютому 2010 року на суму 15445,61 грн. (в т.ч. ПДВ - 3089,12 грн.), оскільки зазначені вище норми не забороняють відобразити податковий кредит в наступних періодах.
Відповідно до п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем дотримані обов'язкові вимоги виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість: податковий кредит сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних.
Оскільки податковим органом не встановлено будь-яких порушень щодо оформлення спірних податкових накладних, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 26 жовтня 2010 р. № 0003601740/0, № 0003611740/0, та від 17 листопада 2010 р. № 0003601740/1, № 0003611740/1.
Враховуючи, що оскільки позивачем не було порушено вимог Закону України «Про податок на додану вартість», а звертатись зі скаргою на постачальника це право, а не обов'язок позивача, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Чернігові щодо безпідставного зменшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 податкового кредиту за квітень 2010 р. на суму 540,00 грн., за травень 2010 р. - на суму 4566,00 грн. та безпідставного нарахування штрафних санкцій за квітень 2010 р. - на суму 27,00 грн., за травень 2010 р. - на суму 228,00 грн. та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 жовтня 2010 р. № 0003601740/0, № 0003611740/0, та від 17 листопада 2010 р. № 0003601740/1, № 0003611740/1, з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись ст.160-163 КАС України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Чернігові щодо безпідставного зменшення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 податкового кредиту за квітень 2010 р. на суму 540,00 грн., за травень 2010 р. - на суму 4566,00 грн. та безпідставного нарахування штрафних санкцій за квітень 2010 р. - на суму 27,00 грн., за травень 2010 р. - на суму 228,00 грн.
Скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 жовтня 2010 р. № 0003601740/0, № 0003611740/0, та від 17 листопада 2010 р. № 0003601740/1, № 0003611740/1.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Бородавкіна С.В.