Справа № 533/159/24
Провадження № 1-кп/533/6/26
03 березня 2026 року Козельщинський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Козельщина Полтавської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
установив
У провадженні Козельщинського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Від захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 до суду надійшло письмове клопотання про доручення органу досудового розслідування ГУ Національної поліції в Полтавській області проведення слідчого експерименту з метою перевірки і уточнення відомостей отриманих в ході допиту обвинуваченого в суді.
В ході слідчого експерименту, який відповідно провести в темний час доби при схожих умовах, з використанням імітаційного манекену в чорному або темному одязі, необхідно встановити наступні вихідні дані:
-з якої відстані з водійського сидіння можна ідентифікувати імітаційний манекен як перешкоду для руху (момент виникнення перешкоди);
-з якої відстані можна ідентифікувати імітаційний манекен, як об'єкт, схожий на лежачу людину (момент виникнення небезпеки для руху).
На обґрунтування клопотання захисник зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 та свідок (батько обвинуваченого) ОСОБА_6 під час судового розгляду пояснили, що встановлені обставини під час проведення слідчих експериментів та зафіксовані у відповідних протоколах за їх участі не відповідають фактичним обставинам справи, тобто слідчий експеримент проведений в результаті обману слідчого, який запевнив останніх проте, що слідчий експеримент є просто формальними діями, які необхідно провести швидко для закриття кримінального провадження.
Окрім, цього слідчий експеримент приводився не слідчим, а іншою особою. Протоколи слідчих експериментів були надруковані, що підтверджує їх складання заздалегідь. Під час проведення слідчого експерименту відеофіксація не застосовувалася. Під час слідчого експерименту отримані незаконні дані, які в подальшому були надані експерту для проведення судової автотехнічної експертизи, висновок якої ліг в основу обвинувачення.
Також, захисником в клопотанні зазначено, що потерпілий ОСОБА_7 , який лежав на дорозі не є пішоходом відповідно до положень правил дорожнього руху.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні клопотання про проведення слідчого експерименту з метою перевірки і уточнення відомостей отриманих в ході допиту обвинуваченого в суді підтримали та просили його задоволити.
Прокурор у судовому засіданні заперечив щодо заявленого клопотання та просив відмовити у його задоволенні, у зв'язку з тим, що клопотання сторони захисту не ґрунтується на вимогах закону є безпідставним та необґрунтованим, клопотання спрямоване на спотворення реальних обставин вчинення кримінального правопорушення, затягування та порушення розумних строків судового розгляду.
Окрім цього, прокурор зазначив, що 11.12.2023 слідчим проведено слідчі експерименти за участі ОСОБА_3 (водій) та ОСОБА_6 (пасажир). До проведення вказаних слідчих дій були залучені поняті.
Протоколи слідчих експериментів та додатки до них (схеми) особисто підписані ОСОБА_3 та ОСОБА_6 без будь яких зауважень чи доповнень.
Також, під час проведення слідчих експериментів проводилося фотографування та складалися схеми, які долучені до протоколу. За наслідком проведення експериментів було складено письмові протоколи з додатками.
Крім того, факт того що слідчу дію проводив вищевказаний слідчий підтвердили під час судового розгляду (судове засідання від 29.01.2025) працівники СРПП ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також понятий ОСОБА_10 .
Також, слідчий ОСОБА_11 під час допиту у якості свідка (судове засідання від 29.01.2025) зазначив що саме ним проводились слідчі експерименти за участі ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .
Суд, розглянувши клопотання, заслухавши учасників судового процесу, перевіривши матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Верховний Суд України в п. 10 Постанови Пленуму «Про застосування конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 за № 9, звернув увагу всіх судів на те, що конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції) зобов'язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав.
Згідно з ч. 3 ст. 333 КПК України, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановлені обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії.
Частиною 1 ст. 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу.
Тобто метою слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Відомості, повідомлені, зокрема ОСОБА_3 (водій) та ОСОБА_6 (пасажир) під час проведення слідчого експерименту, є складовою частиною змісту документа як іншого окремого процесуального джерела доказів - протоколу слідчого експерименту, де фіксуються його хід та результати.
Тобто відомості, які надаються під час слідчого експерименту, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої дії, що в розумінні ч. 2 ст. 84 та п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК України є документом.
При цьому показання необхідно розмежовувати з іншим самостійним джерелом доказів - протоколом слідчого експерименту.
Виходячи із сутнісних ознак показань, визначених в ч. 1 ст. 95 КПК України, у системному зв'язку із ч. 2 ст. 84 цього Кодексу, показання є самостійним процесуальним джерелом доказів лише в тому випадку, коли вони надаються під час допиту.
Приписами ч. 4 ст. 95 КПК України встановлено те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які було отримано в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, мають застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійного процесуального джерела доказів, згідно зі ст. 95 КПК України.
При проведенні слідчого експерименту участь, зокрема свідків не може виявлятися виключно в формі повідомлення відомостей про фактичні дані, які мають значення для кримінального провадження (адже це є предметом допиту).
Суд зазначає, що слідчий експеримент за участю обвинуваченого та свідка, проведений 11.12.2023 відбувався у формі, що містила ознаки відтворення дій, обстановки, обставин події, що свідчило про те, що ці слідчі (розшукові) дії були проведені із дотриманням вимог закону та прав учасників такої слідчої дії.
Посилання захисника на те, що дані, здобуті в результаті проведенного під час досудового розслідування слідчих експериментів не в повній мірі відповідають обставинам, які існували на момент ДТП, не є підставою для проведення слідчого експерименту в порядку ст. 333 КПК України, оскільки обставини вчинення кримінального правопорушення підлягають доказуванню не тільки слідчим експериментом, а сукупністю інших належних та допустимих доказів, оцінка яким має бути надана судом у нарадчій кімнаті при постановлені вироку.
Суд звертає увагу на те, що докази, надані сторонами і досліджені судом, можуть бути перевірені іншим шляхом у ході судового розгляду. Досліджені судом протоколи слідчого експерименту, покази свідків та експертів не дають підстав суду дійти висновку, що вони суттєво різняться, і в ході проведення повторного слідчого експерименту можуть бути отриманні дані, які мають істотне значення для кримінального провадження.
Також стороною захисту не спростовано достовірність даних, отриманих в ході слідчого експерименту, проведеного 11.12.2023.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що клопотання щодо необхідності проведення слідчого експерименту є необґрунтованим, відтак у задоволенні клопотання про доручення органу досудового розслідування проведення слідчого експерименту, необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 84, 240, 333, 368-372, 376 КПК України, суд,
постановив
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про доручення органу досудового розслідування ГУ Національної поліції в Полтавській області проведення слідчого експерименту з метою перевірки і уточнення відомостей отриманих в ході допиту обвинуваченого в суді - відмовити.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що повний текст ухвали буде оголошено о 11 год 00 хв 04.03.2026.
Повний текст ухвали виготовлений 04.03.2026.
Суддя ОСОБА_1