Справа № 373/564/26
про повернення позовної заяви
04 березня 2026 року Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду
Київської області Залеська А.О.,
розглянувши позовну заяву Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Дівичківської сільської ради Бориспільського району Київської області (позивач) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
встановив:
До суду надійшов вищевказаний позов від Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, який поданий ОСОБА_2 (вказаний як представник заявника), з вимогами про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Дівичківської сільської ради Бориспільського району Київської області 155584 грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вилову біоресурсів.
При вирішенні питання прийняття позовної заяви до розгляду суд перевіряє чи підсудна справа суду, чи підлягає вона розгляду у порядку цивільного судочинства, чи подана заява належним позивачем (представником), чи немає інших підстав, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Щодо права Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону на подання відповідного позову.
Представник спеціалізованої прокуратури при поданні позову послався на ч.3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» та ст. 56 ЦПК України в частині права прокурора звертатись до суду з позовом для здійснення представництва в суді законних інтересів держави, якщо таких захист не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
У цьому контексті суд зауважує, що у змісті позову не має посилання на жоден нормативно-правовий акт чи норму закону, якими врегульовано питання компетенції та повноважень Дівичківської сільської ради, як органу місцевого самоврядування, на звернення до суду з таким позовом. Також у змісті позову не вказано коли саме та на яких підставах у Дівичківської сільської ради виникло право на звернення до суду з відповідним позовом та в чому саме проявилось ухилення цього органу від виконання відповідних повноважень.
До того ж, по тексту позовної заяви при викладі обставин щодо спричинення шкоди згадується що відповідна шкода завдана саме рибному господарству України і що розмір такої шкоди визначало Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області. При цьому, особою, яка подала позов не зазначено про відсутність у такого органу повноважень на звернення до суду з відповідним позовом.
Також у позовній заяві жодним чином не аргументовано повноваження Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону у відповідних цивільно-правових правовідносинах.
Окремо суд звертає увагу на те, що особа, яка подала позов не вказує своє посадове становище (повноваження тощо) та взагалі не посилається на ст. 24 Закону України «Про прокуратуру», якою визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Щодо наявності чи відсутності підстав для звернення прокурора до суду у порядку цивільного судочинства , суд також звертає увагу на наступне.
Зі змісту заяви вбачається, що шкода, про стягнення якої заявлено позов, є істотною, що охоплюється об'єктивною стороною кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України, за ознаками якого розпочато та здійснюється кримінальне провадження №12026116240000004 сектором дізнання ВП №1 Бориспільського РУП ЗУНП в Київській області. До позовної заяви долучені окремі матеріали згаданого кримінального провадження.
Суд роз'яснює, що цивільні правовідносин виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актам, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ст. 11 ЦК України). Окремим видом юридичної відповідальності є цивільно-правова відповідальність, яка настає у випадку порушення особою (відповідачем) цивільних прав іншої особи. Таке правопорушення може мати як суто цивільний, так і адміністративно-правовий та кримінальних характер.
За правилами ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Тобто, якщо цивільна відповідальність виникає наслідком порушення прав іншої особи шляхом вчинення правопорушником (відповідачем) дій, які підлягають під кваліфікацію адміністративного правопорушення чи кримінального правопорушення, то для притягнення особи до цивільної відповідальності (у тому числі і шляхом примусу (стягнення) відшкодування шкоди) необхідним є рішення суду у справі про адміністративне правопорушення або у кримінальній справі відносно такої особи.
Цивільне судочинство не може замінювати собою інший вид судочинства для з'ясування наявності події та складу іншого (відмінного від цивільного) правопорушення. Так, для встановлення події (часу, місця, обставин), а також складу кримінального правопорушення, у тому числі причетності особи до його вчинення та наслідків, що настали, передбачене кримінальне провадження, у тому числі і стадія судового розгляду.
Саме тому у частині 6 статті 82 ЦПК України зазначається, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором у випадках, встановлених законом (ч. 3 ст. 126 КПК України).
Згідно ч.2 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання цивільного позову у кримінальному провадженні надається прокурору, який бере в ньому участь.
За змістом статті 129 КПК України вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні у великій мірі залежить від того чи доведена винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення та чи встановлена подія кримінального правопорушення та чи причетний до нього обвинувачений. Так, при ухваленні обвинувального вироку, у залежності від доведення підстав і розміру позову він задовольняється судом повністю або частково або суд відмовляє в ньому; у разі відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові; у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення суд залишає цивільний позов без розгляду.
Враховуючи все вищевикладене, слідує висновок, що за загальним правилом звернення до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням або діями особи, яка обвинувачується (обвинувачувалась) у вчиненні кримінального правопорушення, можливе як під час розгляду судом відповідного кримінального провадження так і в цивільному судочинстві окремо, проте після закінчення судового розгляду кримінального провадження.
Судом встановлено, що 02.03.2026 в один день з даною заявою з вимогами до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, спричиненої діями відповідача, які розслідуються у кримінальному провадженні № 12026116240000004 за ч.1 ст. 249 КК України, з Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону до суду надійшов та зареєстрований обвинувальний акт відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12026116240000004 за ч. 1 ст. 249 КК України (справа №373/565/26). За даними автоматизованої системи документообігу суду (Д3) судове засідання для розгляду обвинувального акта у кримінальній справі призначено на 23.03.2026. Вказані обставини дозволяють прокурору, який бере участь у кримінальному провадженні подати цивільний позов до обвинуваченого (цивільного відповідача). У потерпілої особи також зберігається право на звернення до суду з таким позовом після набрання чинності рішенням суду (вироком, ухвалою) у кримінальному провадженні.
За правилами п. 1, п. 4 ч. .4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли: п. 1) заяву подано особою, процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою посадове становище якої не вказані; п. 4) відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.
У даному випадку суд встановив наявність зазначених обставин, що викладено та мотивовано судом вище, а отже існують підстави для повернення позовної заяви особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись п.1,4 ч.4 ст.185, ст. 261 ЦПК України, суд
Позовну заяву Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону в інтересах держави в особі Дівичківської сільської ради Бориспільського району Київської області (позивач) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, - повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення та підписання суддею.
Суддя А.О. Залеська