Справа № 372/1262/26
Провадження 2-з-18/26
ухвала
Іменем України
03 березня 2026 року м.Обухів
Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Зінченко О.М.
при секретарі Калашник І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову,
До Обухівського районного суду Київської області звернулася позивач ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що нею до суду подано позовну заяву до ОСОБА_2 про визнання майна (автомобіля) особистою приватною власністю померлого та включення його до складу спадщини. Предметом спору є автомобіль марки MITSUBISHI, модель LANCER, 2006 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був зареєстрований 25.11.2024 р. на ім'я її покійного чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що спірний автомобіль був придбаний спадкодавцем за особисті кошти в період фактичного припинення шлюбних відносин з відповідачем, що підтверджується рішенням Обухівського районного суду Київської області від 25.01.2024 р. у справі №372/3713/23. Позивачці стало відомо, що відповідач звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право власності на 1/2 частку вказаного автомобіля як частку у спільному майні подружжя. Оскільки правовстановлюючі документи на автомобіль знаходяться у нотаріуса або можуть бути відновлені відповідачем, існує реальна загроза того, що ОСОБА_2 отримає свідоцтво про право власності та здійснить відчуження автомобіля (продасть, подарує або перереєструє на третіх осіб) до ухвалення рішення у цій справі. Невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Якщо відповідач оформить право власності на себе та відчужить майно, позивачка буде змушена подавати нові позови про витребування майна від добросовісних набувачів, що призведе до тривалих судових процесів та порушення її прав як спадкоємця.
В зв'язку з цим просить суд вжити заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю, шляхом: накладення арешту на рухоме майно, а саме автомобіль марки MITSUBISHI, модель LANCER, 2006 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що зареєстрований на ім'я ОСОБА_3 .
Розгляд заяви проводився у порядку ч.1 ст.153 ЦПК України без виклику сторін.
Дослідивши заяву та додані до неї докази, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст.149 ЦПК України - суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
В порядку ст.150 ЦПК України, видами забезпечення позову, зокрема може бути накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, частина 3 цієї ж статті передбачає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на захист матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують реальне виконання судового рішення. Він застосовується лише до позовів про визнання і про присудження. Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
У п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особувідповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У заяві заявниця ОСОБА_1 посилається на те, що нею до Обухівського районного суду Київської області подано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору Нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Донченко Вікторії Юріївни, про визнання автомобіля особистою приватною власністю померлого та включення його в повному обсязі до складу спадщини.
В позовній заяві позивач просить суд визнати автомобіль марки MITSUBISHI, модель LANCER, 2006 року випуску, сірого кольору, номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований 25 січня 2024 року, особистою приватною власністю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Включити до складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), автомобіль марки MITSUBISHI, модель LANCER, 2006 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , у повному обсязі (цілому складі). Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору.
Разом з тим позивач ОСОБА_1 просить суд вжити заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю, шляхом: накладення арешту на рухоме майно, а саме автомобіль марки MITSUBISHI, модель LANCER, 2006 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що зареєстрований на ім'я ОСОБА_3 .
Суд вважає, що заявницею не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, а також, що такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на рухоме майно, а саме автомобіль марки MITSUBISHI, модель LANCER, 2006 року випуску, номер шасі (кузова) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що зареєстрований на ім'я ОСОБА_3 є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог заяви, неспівмірність запропонованих заходів забезпечення позову, тому у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 149-153, 157 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя О.М. Зінченко