Справа № 283/245/26
провадження №1-кс/283/108/2026
04 березня 2026 року слідчий суддя Малинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчого СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 розглянувши
клопотання слідчого СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_4
в кримінальному провадженні, внесеному 06 лютого 2026 року в Єдиний державний реєстр досудового розслідування за № 12026060510000043 за ст.286 ч.2 КК України,
про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання,
04 березня 2026 року слідчий СВ ВП №1 Коростенського РУП за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу - особистого зобов'язання підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05 лютого 2026 року, близько 14 години 45 хвилин, ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ОPEL» моделі «VEKTRA» держаний реєстраційний знак НОМЕР_1 , у світлий час доби, рухався ним по автодорозі М-07 «Київ-Ковель-Яготин», у районі розташування с. Макалевичі Коростенського району Житомирської області, у напрямку з м. Ковель до
м. Київ, перевозячи на передньому пасажирському сидінні пасажира ОСОБА_6 . Водій ОСОБА_5 , рухаючись вказаним транспортним засобом автодорогою у напрямку м. Київ, у районі розташування 79 км + 84 м. вказаної автодороги, в порушення вимог пункту п. 1.10 «Дорожні умови», «Дорожня обстановка», 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, не врахувавши дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, стану поверхні проїзної частини автодороги, на якій покриття було з низьким щепленням у вигляді ожеледиці, не обравши безпечної швидкості, не впорався з керуванням транспортного засобу, допустив його виїзд на сніговий вал на правому узбіччі, та подальшого некерованого виїзду на смугу для руху зустрічного транспорту, де він зіткнувся з автомобілем марки «KIA» моделі «SPORTAGE» держаний реєстраційний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 .
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля «ОPEL» моделі «VEKTRA» держаний реєстраційний знак НОМЕР_1 ОСОБА_6 , було заподіяно тілесні ушкодження, у вигляді множинних саден шиї і правої гомілки, множинних синців правої і лівої кистей і лівої гомілки, рани лівого передпліччя, відкритих переломів обох кісток лівого передпліччя, множинних розривів тонкого кишковика з явищами перитоніту. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла в реанімаційному відділенні КНП «Бородянська центральна районна лікарня», смерть якої настала внаслідок закритої травми живота у вигляді розривів тонкого кишковика, яка супроводжувалася внутрішньо-черевною крововтратою з явищами сепсису.
Таким чином, порушення водієм ОСОБА_5 під час керування автомобілем «ОPEL» моделі «VEKTRA» держаний реєстраційний знак НОМЕР_1 , вимог пунктів 1.10, 12.1 Правил дорожнього руху знаходиться у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками. Своїми діями, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_6 ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
28.02.2026 слідчим СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 повідомлено ОСОБА_5 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцю м. Семипалатинськ Казахстан, проживаючому та зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, з вищою освітою, працюючому муляром виробничого цеху ТОВ «ВКМЗ «ФАСАД», не одруженому, на утримані осіб не має, не інваліду, не судому, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:
- рапортом телефонного повідомлення оперативного чергового від ОСОБА_7 , про ДТП на автодорозі М07 "Київ-Ковель-Яготин», у районі розташування 79 км, що поблизу с. Макалевичі Коростенського району з травмованою особою;
- рапортом телефонного повідомлення оперативного чергового від медсестри хірургічного відділення Бородянської центральної районної лікарні про смерть потерпілої з ДТП ОСОБА_6 ;
- протоколом огляду місця пригоди, схемою, фото таблицею, на автодорозі М07 "Київ-Ковель-Яготин» у районі розташування 79 км+80 м. с. Макалевичі Коростенського району Житомирської області від 05.02.2026, у ході чого було зафіксовано стан дорожнього покриття, дорожню обстановку, слідову інформацію, розташування обох транспортних засобів після їх зіткнення;
- висновком експерта № СЕ-19/106-26/2423-ІТ від 23.02.2026 експертизи технічного стану транспортного засобу, автомобіля марки «KIA» моделі «SPORTAGE» держаний реєстраційний знак НОМЕР_2 ;
- висновком експерта № СЕ-19/106-26/2412-ІТ від 23.02.2026 експертизи технічного стану транспортного засобу, автомобіля марки «ОPEL VEKTRA» номерний знак НОМЕР_1 ;
- висновком експерта трасологічної експертизи № СЕ-19/106-26/3034-ІТ від 24.02.2026;
- рапортами оперативного чергового відділення поліції №2 Бучанського РУП по телефонним повідомленням від медсестри з Бородянської ЦРЛ, про доставлення з місця ДТП потерпілої ОСОБА_6 з тілесними ушкодженнями у вигляді закритої травми живота та відкритого перелому нижньої третини лівого передпліччя;
- медичною довідкою лікаря Бородянської ЦРЛ від 05.02.2026 року, про наявність тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 у вигляді закритої травми живота, ушкодження бріжі тонкого кишківника, внутрішня кровотеча, забій шийного відділу хребта, перелом лівого передпліччя.
- протоколом огляду місця події від 08.02.2026, у ході чого було здійснено у приміщені моргу Бородянської ЦРЛ, огляд тіла покійної ОСОБА_6 , яку направлено на розтин до Макарівського районного відділення ДСУ Київського обласного бюро СМЕ»;
- лікарським свідоцтвом про смерть № 16 від 09.02.2026 в якому вказано, що причиною смерті ОСОБА_6 явилося крововтрата, розрив тонкого кишківника, закрита травма живота;
- протоколом допиту у якості свідка ОСОБА_7 , від 10.02.2026;
- протокол слідчого експерименту від 11.02.2026 року за участю свідка ОСОБА_7 ;
- показами свідка ОСОБА_8 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ;
- протоколом слідчого експерименту від 13.02.2026 року, за участю свідка ОСОБА_5 , у ході чого останній вказав та пояснив на механізм даної ДТП;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 , від 13.02.2026;
- висновком експерта № СЕ-19/106-26/2942-ІТ від 25.02.2026 експертизи обставин та механізму ДТП;
- висновком судово-медичного експерта № 1/16 від 26.02.2026, в якому вказано, що смерть ОСОБА_6 настала внаслідок закритої травми живота у вигляді розривів тонкого кишковника, яка супроводжувалася внутрішньо-черевною крововтратою з явищами сепсису
та іншими зібраними доказами у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 причетний до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Будучи допитаним під час досудового розслідування, підозрюваний ОСОБА_5 свою вину визнав у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
З метою запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий СВ клопоче про обрання стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
В судовому засіданні ОСОБА_5 з приводу клопотання слідчого не заперечив.
Прокурор та слідчий СВ клопотання підтримали та просили задовольнити.
У ході здійснення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, підтверджується тим, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років, тому є підстави вважати, що ОСОБА_5 , знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «О'Хара проти Сполученого Королівства» доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчинені кримінального правопорушення на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу має відповідати стандарту «розумна підозра».
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що саме особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому, тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997 у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, § 51; рішення від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення «Мююрей проти Сполученого Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). У справі «Ілійков проти Болгарії від 26.07.2001 Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Згідно зі змістом статей 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження які застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
В силу частини 1 статті 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Статтею 179 КПК України передбачено, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати. Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
Зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та доведення прокурором та слідчим обставин, які свідчать про існування ризиків, що дають достатні підстави слідчому судді для застосування запобіжного заходу, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню; зважаючи на необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання та застосувати щодо підозрюваного найбільш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст. 179,184,193,194,196 КПК України,
Застосувати запобіжний захід - особисте зобов'язання до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Семипалатинськ Казахстан, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, працюючого муляром виробничого цеху ТОВ «ВКМЗ «ФАСАД», не одруженого, на утримані осіб не має, не інваліда, не судимого, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання
на строк з 04 березня 2026 року по 28 квітня 2026 року. Покласти на підозрюваного виконання наступних обов'язків:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або навчання.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя