12 січня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-6824/101670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Єресько Л.О.,
при секретарі - Курбалі А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
23 грудня 2010 року Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постановистаршого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Полтавській області від 30.11.2009 року.
В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, що починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Кошторисні призначення не передбачають відшкодування коштів за рішеннями судів за минулі роки. Асигнування на виконання судових рішень Головного управління праці та соцзахисту населення Полтавської облдержадміністрації не відкривалися, а управління не наділено повноваженнями щодо внесення змін до Закону України про державний бюджет щодо визначення додаткових бюджетних видатків на загальносуспільні портеби, самостійного розпорядження коштами держбюджету на цілі, не передбачені в бюджеті.
В судове засідання позивач не забезпечив явку уповноваженого представника, в прохальній частині позову, крім іншого, просив проводити розгляд справи у відсутності їх представника.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча в матеріалах справи наявні докази, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області.
За таких обставин суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними в ній матеріалами та даної явки.
Суд, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 08.12.2010 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття провадження на підставі заяви стягувача від 07.12.2010 року, відповідно до ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" з виконання виконавчого листа № 2а-3023/09, виданого Лубенським міськрайонним судом Полтавської області 15.11.2010 року про зобов"язання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову компенсацію, як інваліду 1 групи по захворюванню, пов'язаному із ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, в розмірі 60 мінімальних заробітних плат, згідно ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням виплачених сум.
Вищевказана постанова про відкриття виконавчого провадження від 08.12.2010 року за вихідним № 4863 була направлена сторонам та отримана позивачем 13.12.2010 року (згідно пояснень позовної заяви).
З даною постановою позивач не погодився та оскаржив її до суду.
Надаючи оцінку оскаржуваній постанові, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно положень статті 1 Закону України “ Про виконавче провадження” від 21.04.1999, № 606-XIV, виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документу, зокрема, за заявою стягувача.
Частиною 1 ст. 24 цього ж Закону встановлено, що державний виконавець зобов"язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред"явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, пред"явленим Законом України "Про виконавче провадження" та пред"явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Судом встановлено, що заява ОСОБА_3 (стягувача в даному провадженні)надійшла до підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Полтавського МУЮ 07.12.2010 року, якою заявник просив прийняти до примусового виконання виконавчий лист № 2а-3023/2009, виданий 15.11.2010 року Лубенським міськрайонним судом Полтавської області.
З огляду на те, що поданий виконавчий лист відповідав вимогам ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", в якому визначено строк пред"явлення даного виконавчого документа до виконання, поданий за місцезнаходженням боржника Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, а також відсутністю підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, визначених ст. 26 вищевказаного Закону, то державний виконавець в силу ч. 1 ст. 24 цього ж Закону зобов"язаний був прийняти даний виконавчий документ до виконання та відкрити виконавче провадження.
Таким чином, протиправності в діях державного виконавця під час винесення оскаржуваної постанови судом не встановлено, як і підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 23081993 від 08.12.2010 року.
Доводи позивача про те, що кошторисні призначення не передбачають відшкодування коштів за рішеннями судів за минулі роки, а асигнування на виконання судових рішень Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації не відкривалися, а Центр не наділений повноваженнями щодо внесення змін до Закону України про державний бюджет щодо визначення додаткових бюджетних видатків на загальносуспільні потреби, самостійного розпорядження коштами держбюджету на цілі, не передбачені в бюджеті, судом до уваги не беруться, з огляду на наступне.
Як вбачається із змісту позовної заяви, Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації фактично не згоден із постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області, винесеної в порядку адміністративного судочинства, що набрала законної чинності 17.06.2010 року та на виконання якої видано виконавчий лист № 2а-3023/2009 від 15.11.2010 року.
Незгода із винесеною постановою однієї із сторін, коли вона набрала законної чинності, не є підставою згідно ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не грунтуються на вимогах чинного законодавства та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 17 січня 2011 року.
Суддя Л.О. Єресько