11 січня 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-6325/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Єресько Л.О.,
при секретарі - Курбалі А.В.,
за участю:
представника позивача - Бухало С.В.,
представника відповідача - Онищенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім"Ізумруд" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
07 грудня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім"Ізумруд" (надалі - позивач) звернулися до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (надалі - відповідач), яким просиливизнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000181550/0/1950 від 18.06.2010 року, № 0000181550/1/2802 від 03.09.2010 року, № 0000181550/2/30343253/3949 від 26.11.2010 року, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 14925, 37 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 7462,69 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що за результатами документальної невиїзної перевірки, оформленої актом від 10.06.2010 року № 2857/15-552/30343253, Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією зроблено висновки про заниження позивачем суми орендної плати за землю у зв'язку із порушенням ст. 21 Закону України “Про оренду землі” і внесенням протягом січня-грудня 2008 року щомісячної орендної плати в розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі замість 3 %. Позивач не згоден із вказаним висновком, посилаючись на те, що у його користуванні перебувало 2 земельні ділянки: відповідно до договору оренди землі від 10.12.2003 року - земельна ділянка по вул. Профспілкова, 7 м. Кременчук, термін дії договору до 01.11.2008 року, відповідно до договору оренди землі від 27.11.2004 року - земельна ділянка по вул. Л. Чайкіної, 37, м. Кременчук, термін дії договору до 29.01.2008 року, орендна плата за які сплачувалася відповідно до встановленого у договорах розміру до закінчення терміну дії вказаних договорів. Зазначав, що зміна умов договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати може здійснюватися лише за взаємною згодою сторін договору оренди, натомість додаткові угоди між орендарем та орендодавцем в частині зміни розміру орендної плати укладені не були, судового розгляду щодо зміни умов договорів оренди землі також не було, тому до укладення та вступу в дію додаткових угод до договорів оренди землі із зміною розміру орендної плати позивач не мав підстав здійснювати виплати орендної плати із застосуванням нових ставок. Зазначав також, що зміни до ст. 21 Закону України “Про оренду землі”, якими було встановлено мінімальний розмір орендної плати у трикратному розмірі земельного податку, були внесені п. 8 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 був визнаний неконституційним, а після цього повторно внесені лише Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008 року № 309-VІ, і поширюють свою дію виключно на договори, укладені після набрання чинності вказаними Законами, натомість укладення договорів оренди позивачем здійснено до набрання чинності зазначеними Законами.
Позивач вказував, що договори оренди земельних ділянок надавалися Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції також під час проведення планових виїзних документальних перевірок позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за періоди з 01.07.2006 року по 31.03.2008 року та з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року, оформлені відповідно актом від 29.07.2008 року № 1815/23-210/30343253 та актом від 25.06.2009 року № 2728/23-209/30343253, якими заниження або завищення нарахування та сплати земельного податку за перевіряємі періоди не встановлено, тому податковий орган не мав повноважень повторно перевіряти ті ж самі питання за той самий період.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.
У запереченнях посилалася на те, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності відповідно до ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” віднесена до загальнодержавних податків та зборів. Розмір орендної плати визначений ст. 7 Закону України “Про плату за землю”, і з 01 січня 2008 року з урахуванням змін, внесених згідно Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 03.06.2008 року № 309-VІ, повинен був складати не менше трикратного розміру земельного податку (3 % від грошової оцінки землі). Документальною невиїзною перевіркою від 10.06.2010 року було встановлено, що позивачем по договорам оренди земельної ділянки комунальної власності орендна плата у 2008 році нараховувалася та сплачувалася в розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі, у зв'язку з чим констатовано заниження податкового зобов'язання зі сплати орендної плати. За таких обставин Кременчуцькою об'єднаною податковою інспекцією було правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000181550/0/1950 від 18.06.2010 року, № 0000181550/1/2802 від 03.09.2010 року, № 0000181550/2/30343253/3949 від 26.11.2010 року, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 14925, 37 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції на суму 7462,69 грн.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім"Ізумруд" (код ЄДРПОУ 30343253) зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 03.08.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 126038, довідкою з ЄДРПОУ серії АБ № 275937.
Позивач перебуває на обліку як платник податків у Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ізумруд" було орендарем земельних ділянок комунальної власності на підставі укладених із Кременчуцькою міською радою договорів оренди землі, а саме:
1) договір оренди земельної ділянки від 10.12.2003 року для експлуатації та обслуговування складу з підвалом та адміністративної будівлі по вулиці Профспілковій, 7 у м. Кременчуці Полтавської області (зареєстровано у Кременчуцькій міській раді за № 010454800027 від 20.01.2004 року);
2) договір оренди земельної ділянки від 27.11.2004 року для експлуатації та обслуговування адміністративно-побутових приміщень по вулиці Л. Чайкіної, 37 у м. Кременчуці Полтавської області (зареєстровано у Полтавській регіональній філії ДП “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті по земельних ресурсах за № 010454800460 від 30.12.2004 року).
Позивачем було подано до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції:
- податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2008 рік від 18.01.2008 року, у якій позивачем самостійно нараховано орендну плату за землю в розмірі 33707, 46 грн.;
- уточнюючу податкову декларацію за 2008 рік від 22.04.2008 року, у якій позивачем самостійно перераховано орендну плату за землю в розмірі 14068, 31 грн.
- уточнюючу податкову декларацію за 2008 рік від 19.02.2010 року, у якій позивачем самостійно перераховано орендну плату згідно з договорами оренди земельних ділянок за 2008 рік з урахуванням термінів дії договорів в розмірі 15675, 57 грн., у тому числі:
за січень 2008 року -2907,83 грн.;
за лютий 2008 року -2907,82грн.;
за березень 2008 року -2627,26 грн.;
за квітень 2008 року -803,63 грн.;
за травень 2008 року -803,63 грн.;
за червень 2008 року -803,63 грн.;
за липень 2008 року -803,63 грн;
за серпень 2008 року -803,62 грн.;
за вересень 2008 року -803,63 грн;
за жовтень 2008 року -803,63 грн.;
за листопад 2008 року -803,63 грн.;
за грудень 2008 року -803,63 грн.
10 червня 2010 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією на підставі листа Контрольно-ревізійного управління в Полтавській області № 01-14/1368 від 26.05.2010 року було проведено відносно позивача документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, в ході якої перевірено правильність нарахування та сплати позивачем орендної плати за земельні ділянки згідно податкової декларації за 2008 рік, уточнюючих декларацій та договорів оренди землі.
За результатами перевірки складено акт № 2857/15-552/30343253 від 10.06.2010 року, в якому зафіксовано порушення позивачем ст. 21 Закону України “Про оренду землі” із змінами, внесеними Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 03.06.2008 року № 309-VІ, внаслідок чого занижено суму орендної плати за землю за січень-грудень 2008 року на загальну суму 14925 грн. 37 коп.
За висновками перевірки вказане порушення виникло у зв'язку з тим, що орендна плата по договорам оренди землі комунальної власності у 2008 році позивачем нараховувалася та сплачувалася в розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі, замість встановлених 3 % від грошової оцінки землі.
На підставі акту перевірки № 2857/15-552/30343253 від 10.06.2010 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення № 0000181550/0/1950 від 18.06.2010 року, яким ТОВ "Торговий дім "Ізумруд" визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 22 388,06 грн., в тому числі за основним платежем -14925,37 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -7462,69 грн.
Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції.
За результатами розгляду скарги позивача було прийнято рішення від 30.08.2010 року № 33614/10/25-010 про залишення скарги без задоволення та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000181550/1/2802 від 03.09.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 22 388,06 грн., в тому числі за основним платежем -14925,37 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -7462,69 грн.
На вищевказані податкові повідомлення-рішення позивачем було подано повторну скаргу до Державної податкової адміністрації в Полтавській області, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 11.11.2010 року № 2949/10/25-016 про залишення повторної скарги без задоволення та винесено податкове повідомлення-рішення № 0000181550/2/30343253/3949 від 26.11.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю в загальному розмірі 22 388,06 грн., в тому числі за основним платежем -14925,37 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -7462,69 грн.
Із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погодився та оскаржив їх до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішеням, суд виходить з наступного.
Статтею 2 Закону України “Про плату за землю”від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Відповідно до п. 8 частини 1 статті 14 Закону України “Про систему оподаткування”від 25.06.1991 року № 1251-ХІІ (в редакції, яка діє з 31.03.2005 року, після внесення змін Законом України від 25.03.2005 року № 2505) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно ч. 1 ст. 17 вказаного Закону сплата податків і зборів (обов'язкових платежів) провадиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.
Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до загальнодержавних податків і зборів, порядок нарахування та сплати якої регламентований положеннями Закону України “Про плату за землю”, Закону України “Про оренду землі”.
Так, ст. 13 Закону України “Про плату за землю”визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до ст. 13 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998 року № 161-XIV договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Частиною 4 ст. 21 Закону України “Про оренду землі” в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, було передбачено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 10 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Разом з тим, підпунктом 4 п. 8 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 року № 107-VІ було внесено зміни до ч. 4 ст. 21 Закону України “Про оренду землі”(набрали чинності з 01.01.2008 року), у зв'язку з чим встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".
Зміни, внесені підпунктом 4 пункту 8 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Проте Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів” від 03.06.2008 року № 309- VI частина 4 ст. 21 Закону України “Про оренду землі” знову була викладена у редакції, яка передбачала аналогічний мінімальний розмір орендної плати -трикратний розмір земельного податку. Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень вказаного Закону, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування -04.06.2008 року та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Зазначений Закон неконституційним не визнавався та є чинним на даний час.
Враховуючи викладене, норми податкового законодавства щодо визначення мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності -не менше трикратного розміру земельного податку, діяли з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року (до дня визнання їх конституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008), а також з 22.05.2008 року, тобто протягом всього 2008 року та підлягали виконанню платниками вказаного податку.
З огляду на те, що згідно ст. 7 Закону України “Про плату за землю”ставки земельного податку із земель населених пунктів, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі 1 відсотка від їх грошової оцінки, розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в межах населених пунктів у 2008 році повинен був складати не менше 3 відсотків від грошової оцінки земель.
Перевіркою позивача встановлено та підтверджено в ході розгляду справи, що договори оренди землі від 10.12.2003 року та від 27.11.2004 року, укладені позивачем з Кременчуцькою міською радою, передбачали розмір орендної плати в сумі 1,5 % грошової оцінки землі.
Таким чином, зміст вказаних договорів в частині визначення розміру орендної плати в сумі 1,5 % від грошової оцінки землі не відповідав вимогам чинного законодавства у 2008 році, якими було встановлено мінімальний розмір орендної плати не менше 3 % від грошової оцінки земель.
Разом з тим, судом встановлено та не заперечується позивачем, що зміни до вищезазначеного договору в частині розміру орендної плати у 2008 році не були внесені, і позивач при самостійному нарахуванні орендної плати на 2008 рік у податковій декларації виходив із розміру орендної плати по цим договорам -1,5 % грошової оцінки землі.
Статтею 14 Закону України “Про плату за землю” встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Відповідно до ст. 27 Закону України “Про плату за землю” контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Статтею 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органам державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, надано право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства платниками податків.
З огляду на те, що у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2008 рік, уточнюючих податкових деклараціях за 2008 рік, поданих позивачем до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, позивачем самостійно нараховано орендну плату згідно з договорами оренди землі, виходячи із розміру орендної плати в сумі 1,5 % від грошової оцінки землі за 2008 рік в сумі 15675 грн. 57 коп., замість встановленого мінімального розміру - 3 % від грошової оцінки землі, перевіркою констатовано факт заниження розміру орендної плати за 2008 рік в загальному розмірі 14925 грн. 37 коп. , зокрема:
за січень 2008 року -2640,21 грн.;
за лютий 2008 року -2640,21 грн.;
за березень 2008 року -2412,29 грн.;
за квітень 2008 року -803,63 грн.;
за травень 2008 року -803,63 грн.;
за червень 2008 року -803,63 грн.;
за липень 2008 року -803,63 грн;
за серпень 2008 року -803,63 грн.;
за вересень 2008 року -803,63 грн;
за жовтень 2008 року -803,63 грн.;
за листопад 2008 року -803,63 грн.;
за грудень 2008 року -803,63 грн.
Разом з тим, у ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що термін дії договору оренди земельної ділянки по вул. Л. Чайкіної, 37 від 27.11.2004 року закінчився 29.01.2008 року. Рішенням Кременчуцької міської ради від 29.01.2008 року зазначений договір було припинено шляхом його розірвання за погодженням сторін, а земельну ділянку по вул. Л.Чайкіної передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю - підприємству "Ізумруд", про що в подальшому було укладено договір оренди зазначеної ділянки від 03.03.2008 року, у якому встановлено розмір орендної плати в сумі 3% від грошової оцінки землі.
Проте, судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивачем було задекларовано та сплачено орендну плату за вказану земельну ділянку по березень 2008 року включно.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заниження позивачем розміру орендної плати за земельну ділянку по вул. Л. Чайкіної мало місце лише в межах дії договору оренди зазначеної ділянки, тобто за січень 2008 року. Проте, враховуючи той факт, що позивачем орендна плата за вказану ділянку, виходячи із розміру 1,5 % від грошової оцінки землі, сплачувалася по березень 2008 року включно, загальна сума сплаченої орендної плати за 2008 рік за земельну ділянку по вул. Л. Чайкіної склала більше 3%, тому донарахування Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією податкового зобов'язання з орендної плати за вказану ділянку є необґрунтованим та безпідставним.
Стосовно договору оренди земельної ділянки по вул. Профспілковій, 7 від 10.12.2003 року, то його термін дії згідно умов договору закінчився 01.11.2008 року.
Як пояснив представник позивача, склад з підвалом та адміністративну будівлю, які знаходяться на вказаній земельній ділянці та для експлуатації і обслуговування яких позивачу надавалася в оренду земельна ділянка по вул. Профспілковій, 7, за договором купівлі-продажу № 232 від 29.09.2008 року було передано у власність іншій особі, а саме ЗАТ "Градосфера". Із зазначеної дати користування позивача вказаною земельною ділянкою фактично припинилося, проте, оскільки припинення договору оренди від 10.12.2003 року у встановленому законом порядку не реєструвалося, позивачем було задекларовано та сплачено орендну плату за вказану земельну ділянку відповідно до терміну дії договору, тобто, по жовтень 2008 року включно.
Враховуючи викладене, донарахування Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією податкового зобов'язання з орендної плати за ділянку по вул. Профспілковій, 7 за листопад-грудень 2008 року є також необґрунтованим.
Разом з тим, позивач у січні-жовтні 2008 року в порушення вимог ст. 21 Закону України “Про оренду землі” здійснював нарахування і сплату орендної плати за землі комунальної власності по договору оренди земельної ділянки по вул. Профспілковій, 7 в розмірі 1,5 % від грошової оцінки землі, замість встановлених Законом 3 % від грошової оцінки, а тому висновок перевірки про заниження позивачем суми орендної плати за землю є законним та обґрунтованим в частині нарахування орендної плати за землю за договором оренди земельної ділянки від 10.12.2003 року для експлуатації та обслуговування складу з підвалом та адміністративної будівлі по вулиці Профспілковій, 7 у м. Кременчуці Полтавської області за період січень-жовтень 2008 року.
З урахуванням викладеного, а також даних уточнюючої податкової декларації позивача за 2008 рік, згідно якої сума щомісячної орендної плати за землю за договором від 10.12.2003 року складає 803,63 грн., сума заниження позивачем орендної плати за землю за 2008 рік складає 8839,93 грн. (803,63х10).
Таким чином, висновки перевірки щодо заниження позивачем розміру орендної плати за землю за 2008 рік на суму 6085,44 грн. (14325,37 - 8839,93) є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Посилання позивача на те, що зміна умов договору оренди земельної ділянки щодо розміру орендної плати може здійснюватися лише за взаємною згодою сторін, суд оцінює критично, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності належить до загальнодержавних податків і зборів, порядок нарахування та сплати якого регламентований положеннями спеціальних Законів. Тому положення договору оренди земельної ділянки, які суперечать вказаним Законам, не можуть застосовуватися.
Доводи позивача щодо відсутності у відповідача повноважень повторно перевіряти договори оренди земельних ділянок, які вже досліджувалися під час проведення планових виїзних перевірок з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, оформлених актом від 29.07.2008 року № 1815/23-210/30343253 та актом від 25.06.2009 року № 2728/23-209/30343253, суд оцінює критично, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки позивача) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).
Судом встановлено, що документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності від 10.06.2010 року у зв'язку з надходжненням до Кременчуцької ОДПІ листа Контрольно-ревізійного управління в Полтавській області № 01-14/1368 від 26.05.2010 року, у якому зазначено про встановлення в ході проведеної КРУ ревізії дії договорів з оренди земельних ділянок, які не відповідають вимогам чинного законодавства, та з проханням вжиття належних заходів щодо усунення вказаних порушень.
Посилання позивача на п. 4 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" № 817/98 від 23.07.1998 року суд до уваги не бере, оскільки даною нормою регулюється порядок проведення повторних планових та позапланових виїзних перевірок, а Кременчуцькою ОДПІ було проведено перевірку іншого виду, а саме, документальну невиїзну перевірку.
Згідно пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Враховуючи визнання судом протиправними висновків перевірки щодо заниження позивачем розміру орендної плати за землю за 2008 рік на суму 6085,44 грн. , застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 3042,72 (6085,44х50%) є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства.
З огляду на викладене, податкові повідомлення-рішення № 0000181550/0/1950 від 18.06.2010 року, № 0000181550/1/2802 від 03.09.2010 року, № 0000181550/2/30343253/3949 від 26.11.2010 року, якими позивачу донараховано податкові зобов'язання з орендної плати за землю, є протиправними та підлягають визнанню протиправними та скасуванню в частині визначення податкового зобов'язання за основним платежем в сумі 6085,44 грн. (14925,37 - (803,63х10) ), за штрафними (фінансовими) санкціями - 3042,72 грн. (6085,44х50%). В іншій частині податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 27 Закону України “Про плату за землю”, ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування”, ст.ст. 13, 21 Закону України “Про оренду землі”, ст. 5, 6, 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ізумруд" до Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000181550/0/1950 від 18.06.2010 року, № 0000181550/1/2802 від 03.09.2010 року, № 0000181550/2/30343253/3949 від 26.11.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання з орендної плати за землю за основним платежем - 6085,44 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3042,72 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ізумруд" витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 грн. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 17 січня 2011 року.
Суддя Л.О. Єресько