Головуючий у суді першої інстанції: Ларіонова Н.М.
справа № 758/16038/24
провадження № 33/824/325/2026
23 січня 2026 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 29 травня 2025 року, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
раніше притягувався до адміністративної відповідальності, згідно постанови Оболонського районного суду м. Києва від 12 серпня 2024 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП; постанови інспектора від 23 листопада 2024 року за ч. 4 ст. 126 КУпАП, -
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 29 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк на три роки. Стягнуто в дохід держави судовий збір в сумі 605, 60 гривень.
Згідно із постановою судді, 23 листопада 2024 року о 22 годин 45 хвилин, ОСОБА_1 , керував автомобілем «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_2 , за адресою: просп. Свободи, 28, що у Подільському районі м. Києва, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомого газоаналізатора «Alcotest 7510» із позитивним результатом огляд на стан алкогольного сп'яніння 0,25 %, чим порушив п. 2.9(а) Правил дорожнього руху, та вчинив повторно протягом року адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просить її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити та поновити йому строк на оскарження постанови.
В обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови зазначає, що оскаржувана постанова отримана ним лише 23 червня 2025 року через онлайн сервіс OpenDataBot, судом першої інстанції така копія не направлялась, також про день на час судового засідання повідомлений не був.
В апеляційній скарзі посилається на порушення процедури огляду, оскільки інформації щодо інших осіб, як свідків та їх пояснень поліцейськими не надано; заперечує факт керування ним транспортним засобом; висновки суду не ґрунтується на всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи.
З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Подільського районного суду міста Києва від 29 травня 2025 року, як такий, що пропущений з поважних причин.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що підстави для її задоволення відсутні, у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, за перебування у стані алкогольного сп'яніння , а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Як судом першої, так і апеляційної інстанції були досліджені докази у адміністративному провадженні, відповідно до яких вбачається наступне.
Судом досліджено наявні в справі письмові докази та вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується письмовими доказами по справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 180716 від 23 листопада 2024 року, в якому викладені обставини вчинення правопорушення; випискою газоаналізатора «Alcotest 7510», результат позитивний - 0,25 %; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення водія на стан сп'яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серія ЕНА № 3534702 від 23 листопада 2024 року), до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу за вчинення правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП за те, що він 23 листопада 2024 року близько о 23 годині 32 хвилини по просп. Свободи, 28 у м. Києві керував транспортним засобом, будучи позбавлений права керування; довідкою від 25 листопада 2024 року щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення; витяг з ЄДРСР постанови Оболонського районного суду м. Києва від 12 серпня 2024 року по справі №756/8821/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП; інформацією, яка розміщена на CD.
Кваліфікуючи дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції взяв до уваги постанову Оболонського районного суду м. Києва від 12 серпня 2024 року по справі № 756/8821/24, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.
Відповідно до довідки щодо проведених заходів із встановлення повторності, вчиненого адміністративного правопорушення, складеної старшим інспектором з о/д відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП, постановою Оболонського районного суду м. Києва від 12 серпня 2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік. Зазначено, що повторність правопорушення на місці неможливо було встановити, після перевірки було встановлено та кваліфіковано правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим просить суд розглядати справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Приймаючи судове рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із доведеності його вини наявними в матеріалах справи доказами, які поза розумним сумнівом свідчать про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, виходячи з наступного.
Згідно із п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.
Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі за змістом Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, вищезазначених Інструкції і Порядку, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
В матеріалах справи міститься виписка газоаналізатора «Alcotest 7510», результат позитивний - 0,25 % та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Про незгоду з такими результатами ОСОБА_1 у протоколі не вказав. Результати огляду не спростовані та не дійсними не визнавались.
З наданого працівниками поліції відеозапису слідує, що під час спілкування працівників поліції з водієм, в останнього були виявлені типові зовнішні ознаки алкогольного сп'яніння, та запропоновано йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
На указану пропозицію працівників поліції водій погодився, що було зафіксовано на камеру працівника поліції.
Протокол про адміністративне правопорушенняза ч. 2 ст. 130 КУпАПскладений уповноваженою на те особою заступником командира 2 роти 4 батальйону поліцейським УПП в м. Києві лейтенантом поліції Кизимою І.О., дії якого ОСОБА_1 не оскаржував.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи та відомостей з ЄДРСР, постановою Оболонського районного суду м. Києва від 12 серпня 2024 року по справі № 756/8821/24, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.
В цій справі ОСОБА_3 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом строком на один рік, був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом без такого права, пройшовши тест на стан сп'яніння з позитивним результатом - 0,25 % проміле, що є перевищенням дозволеної законом норми, такі результати не оскаржував. В апеляційній скарзі висловлені заперечення, які не є обґрунтованими по суті, а зводяться до незгоди з рішенням суду першої інстанції.
Викладені в обґрунтування поданої апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних по справі доказів, не дають жодних сумнівів в правильності висновків суду та не спростовують встановлені судом обставини щодо керування ОСОБА_3 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та вчинення ним повторного правопорушення, що кваліфікується за ч.2 ст. 130 КУпАП.
Всі доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене повторне адміністративне правопорушення.
Адміністративне стягнення ОСОБА_3 призначене в межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП у відповідності до положень ст. 36 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова Подільського районного суду міста Києва від 29 травня 2025 рокупро притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 29 травня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду міста Києва від 29 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її ухвалення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна