29 грудня 2010 року м. ПолтаваСправа № 2а-6567/10/16701
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
при секретарі - Ємець Я.М.,
за участю:
представників позивача - Шапаренко Л.Я., Мельницька Т.В.,
представника відповідача - Керекелиця О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Решетилівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в Решетилівському районі до закритого акціонерного товариства "Украгротехніка " про стягнення боргу, -
14 грудня 2010 року Прокуратура Решетилівського району , Управління Пенсійного Фонду України в Решетилівському районі звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавська філія закритого акціонерного товариства "Украгротехніка " про стягнення боргу по сплаті збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 72943,01 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурором зазначено, що відповідно до статей 14 - 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Статтею 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Але в порушення вказаних норм відповідач своєчасно не сплатив страхові внески, з 01.09.2009 року по 01.11.2010 року. У зв'язку із несплатою своєчасно страхових внесків було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахована пеня, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в загальній сумі 72 943,01 грн.
Прокурор у судове засідання не з'явився.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Також надали суду заяву про зменшення позовних вимог на 11 221,74 грн. та просили кінцево стягнути заборгованість у загальній сумі 61721,27 грн. Пояснили, що відповідачем було частково сплачено спірну заборгованість та надали у якості доказу відповідні платіжні доручення.
У ході судового розгляду справи відповідача -Полтавську філію ЗАТ «Украгротехніка»було замінено на належного -закрите акціонерне товариство «Украгротехніка».
Представник відповідача з'явився у судове засідання, заперечував проти задоволення позову. Пояснив, що підприємством своєчасно сплачувалися страхові внески за відповідні періоди, однак територіальним управлінням було зараховано сплачені суми в погашення заборгованості зі страхових внесків в порядку календарної черговості її виникнення. Більш рання заборгованість виникла внаслідок дій та рішень територіального управління пенсійного фонду, що оскаржуються у судовому порядку, наразі відповідні судові рішення, що винесені на користь Пенсійного фонду, перебувають на стадії касаційного оскарження.
Вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV (надалі -Закон) Полтавська філія ЗАТ «Украгротехніка»є страхувальником -платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Решетилівського району Полтавської області, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків передбачено ст.ст. 19, 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та розділом 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663.
Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Розмір страхових внесків встановлений Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400, а саме, 33,2% від фонду оплати праці та 2%, що утримуються із заробітної плати працюючих.
Згідно з п. 11.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць.
Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, відповідачем своєчасно подано до управління Пенсійного фонду України Решетилівського району Полтавської області розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за вересень 2009 року-листопад 2010 року та відповідні суми страхових внесків були своєчасно сплачені. Сплачені грошові кошти були зараховані управлінням Пенсійного фонду України в Решетилівському районі на погашення заборгованості відповідача в порядку календарної черговості її виникнення, у зв'язку з цим утворилася заборгованість по сплаті страхових внесків за вересень 2009 року - листопад 2010 року, були застосовані у зв'язку із несвоєчасною сплатою страхових внесків фінансові санкції та нарахована пеня. Дані факти також не оспорювалися сторонами, окрім того підтверджуються витягом з картки особового обліку платника страхових внесків -відповідача, розрахунком пені, що додається до позову.
Суд вважає правомірними дії позивача щодо зарахування поточних платежів зі страхових внесків на погашення заборгованості платника страхових внесків в порядку календарної черговості її виникнення, оскільки відповідно до частини п'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
У такому разі страхові внески, сплачені за період часу вересень 2009 року -листопад 2010 року, але зараховані на погашення заборгованості за більш ранні періоди, не можна вважати сплаченими за відповідні періоди, а тому зі сплати страхових внесків за вересень 2009 року -листопад 2010 року обґрунтовано виникає заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом. Тому суд вважає обґрунтованим та правомірним висновок позивача про несвоєчасність сплати страхових внесків відповідачем, наявність заборгованості та відповідно - підстав для стягнення її у судовому порядку.
Згідно ч. 2 ст. 106 Закону, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка).
Територіальні органи Пенсійного фонду відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі, якщо страхувальник який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби, а також має право звернутися до суду про стягнення недоїмки.
30.09.2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в Решетилівському районі Полтавської області прийнято рішення № 184 про застосування до відповідача фінансових санкцій та пені у зв'язку із несвоєчасною сплатою страхових внесків на загальну суму 25 797,25 грн., а 05.10.2010 року була сформована вимога № Ю-9-10 на суму недоїмки зі страхових внесків, фінансових санкцій та пені у загальній сумі 47 145,76 грн., яка вручена відповідачу.
01.11.2010 року була сформована та направлена відповідачу вимога № Ю-9-11 на загальну суму 72 943,01 грн.
Враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що на даний час у відповідача наявна не сплачена заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, несплачені суми фінансових санкцій та пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивач довів суду правомірність та обґрунтованість своїх позовних вимог, відповідач обґрунтованості своїх заперечень проти позову не довів, як на думку суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути зі закритого акціонерного товариства "Украгротехніка" (ідентифікаційний номер 30782457) на користь управління Пенсійного фонду Решетилівського району заборгованість у сумі 61 721,27 грн. (шістдесят одна тисяча сімсот двадцять сім гривень двадцять сім копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 04 січня 2011 року.
Суддя І.С. Шевяков