Справа № 161/4977/26
Провадження № 1-кс/161/1743/26
м. Луцьк 04 березня 2026 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023030580003422 від 02.11.2023 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України,
Прокурор Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про арешт майна, яке було вилучене 25.02.2026, в ході проведення обшуку за адресою: Волинська область, Луцький район, с.Липне, вул.Незалежності, 2 Б.
У поданому клопотанні слідчий вважає, що вилучене майно зберегло на собі сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому необхідно вжити заходів до його збереження шляхом накладення на нього арешту.
В судове засідання прокурор не з'явився, водночас, подав суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності, клопотання підтримав повністю.
Власник майна ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, водночас у матеріалах клопотання наявна заява про розгляд клопотання за його відсутності, у якій він зазначив, що не підтримує клопотання.
Оскільки учасники судового розгляду не прибули на розгляд клопотання, тому відповідно до вимог ч.1 ст.172, ч.4 ст.107 КПК України судове засідання проводиться за їх відсутності, також не здійснюється фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023030580003422 від 02.11.2023 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02.03.2026 клопотання слідчого про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12023030580003422 від 02.11.2023 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, повернуто прокурору та встановлено строк сімдесят дві години для усунення недоліків.
Після усунення недоліків клопотання подано прокурором 04.03.2026, тобто у визначений ухвалою слідчого судді строк.
25.02.2026, на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.02.2026, проведено обшук за адресою: Волинська область, Луцький район, с.Липне, вул.Незалежності, 2 Б, в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон, який постановою слідчого від 25.02.2026 визнано речовим доказом.
Разом з тим, слідчий суддя встановив, що наданими до клопотання доказами підтверджується наявність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених ст.131 КПК України.
Відсутні підстави вважати, що майно вилучено з порушенням процесуальних норм.
Прокурором у клопотанні доведено, що існують достатні підстави вважати, що майно дійсно відповідає критеріям, зазначеним у ст.ст. 98, 167 КПК України, обмеження права власності на це майно є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження.
Таким чином, слідчий суддя встановив, що стороною кримінального провадження доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, яке було вилучене в ході проведення обшуку, з метою забезпечення збереження речових доказів та проведення з ним відповідних слідчих (процесуальних) дій.
Тому, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити.
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, на яких і покладено обов'язок визначення місця зберігання тимчасово вилученого майна.
Крім того, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до ст.174 КПК України за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 130, 132, 167, 170, 174, 175, 372 КПК України,
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку від 25.02.2026, а саме на: мобільний телефон марки «Iphone 14 PRO», imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 .
Заборонити відчуження, розпорядження та користування майном, на яке накладено арешт.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя