Категорія №2.33
Іменем України
06 січня 2011 року Справа № 2а-8988/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Лагутіна А.А.,
за участю
секретаря судового засідання Кашкаровій Г.Є.
та
представників сторін:
від позивача не з'явився
від відповідача - головний спеціаліст керівництва
Соболь К.Л. (довіреність № 41/1-8-596 дійсна до 28.02.2011)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до т.в.о. начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області старшого державного інспектора на автомобільному транспорті Губанова В.М. про скасування постанови про застосування фінансових санкцій від 03 серпня 2010 року № 103263,
23 листопада 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до т.в.о. начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області старшого державного інспектора на автомобільному транспорті Губанова В.М. про скасування постанови про застосування фінансових санкцій від 03 серпня 2010 року № 103263.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
03.08.2010 року т.в.о. начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області старший державний інспектор на автомобільному транспорті Губановим В.М. винесено постанову про застосування фінансових санкцій № 103263 відносно позивача, у зв'язку з тим, що позивачем допущено порушення абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач вважає постанову про застосування фінансових санкцій № 103263 від 03.08.2010 року незаконною, та такою, що не має юридичної сили, з наступних підстав.
Пунктом 20 Постанови КМУ від 08.11.2006 року № 1567 визначений порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, в якому зазначено, що за результатами планової або позапланової перевірки за місцезнаходженням суб'єкта господарювання складається акт за формою згідно з додатком. Акт складається у двох примірниках, кожен з яких підписується посадовими особами, що провели перевірку та посадовою особою суб'єкта господарювання або фізичною особою-суб'єктом господарювання. Один примірник акту передається уповноваженій особі суб'єкта господарювання, щодо якого було проведено перевірку, інший-до органу державного контролю.
Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. Але відповідачем у вищезазначеній постанові не вказано на підставі якого акту перевірки винесена вказана постанова. Позивачем також зазначено, що примірник акту від суб'єкта господарювання отримано не було.
Пунктом 26 Постанови КМУ від 08.11.2006 року № 1567 зазначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час та місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. Але ж позивач не був повідомлений належним чином та справа була розглянута без його участі.
Таким чином, позивач просить скасувати постанову про застосування фінансових санкцій від 03 серпня 2010 року № 103263.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не доповів.
Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав суду заперечення на адміністративний позов від 01 грудня 2010 року № 6626 (арк. справи 32-34), в яких посилається на таке.
12 червня 2010 року на посту ДАІ в с. Михайлівка інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції в Луганській області був перевірений транспортний засіб СПВ 25 Рута СПГ державний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3, що належить ОСОБА_2, який надав послуги з нерегулярного перевезення 12 пасажирів.
За результатами перевірки було виявлено порушення положень ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» при перевезенні пасажирів, у водія були відсутні договір з замовниками транспортних послуг, документ про сплату транспортних послуг, узгодження з ГДІАТ та ДАІ на незаперечність перевезень, страхові полюси на окремому бланку на кожного пасажира, у зв'язку з чим посадовими особами складено акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 181473.
Про результати перевірки транспортного засобу посадова особа робить запис у дорожньому листі із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис. Водій від пояснень та підпису відмовився, про що в акті зазначено.
У зв'язку з порушенням ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» до ОСОБА_2 застосовані фінансові санкції у розмірі 1700 грн.
Таким чином, просимо у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із статтею 39 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документами, на підставі яких виконуються нерегулярні пасажирські перевезення, для автомобільного перевізника є - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Статтею 60 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із Положенням про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року № 1190, урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті є головна державна інспекція на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується. Згідно зазначеного Положення Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів, здійснює у передбачених законодавством випадках ліцензування видів господарської діяльності, пов'язаних з наданням послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом, державний контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за наявністю відповідної ліцензії та ліцензійної картки на транспортний засіб суб'єкта господарювання. Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.
Відповідно до Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14 грудня 2005 року № 888 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2005 року за № 1573/11853, територіальні управління відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні, серед іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів та дотриманням вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, здійснюють контроль за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», та видають розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (надалі - Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567).
Згідно із пунктами 2 та 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі.
Відповідно до пункту 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок. Планові, позапланові та рейдові перевірки можуть проводитися із залученням спеціалістів органів внутрішніх справ і науково-дослідних установ (за погодженням з їх керівниками) з питань, що належать до їх компетенції.
Згідно із пунктом 12 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Графік проведення рейдових перевірок відповідно до пункту 13 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 складається територіальним управлінням Головавтотрансінспекції з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, та інших обставин. Щотижневий графік складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж один раз на квартал.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону (пункт 14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567).
Під час проведення рейдової перевірки у відповідності із пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 перевіряється:
- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України «Про автомобільний транспорт»;
- наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут;
- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;
- оснащення таксі справним таксометром;
- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;
- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;
- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;
- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів;
- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Згідно із пунктами 16 та 17 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Головавтотрансінспекція». Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, у відповідності із пунктом 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 складається акт.
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (пункт 22 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567).
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі графіку рейдових перевірок щодо контролю за виконанням перевізниками автомобільного транспорту законодавства України про автомобільний транспорт 12 червня 2010 року на посту ДАІ в с. Михайлівка інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції в Луганській області був перевірений транспортний засіб СПВ 25 Рута СПГ державний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3, що належить ОСОБА_2, який надав послуги з нерегулярного перевезення 12 пасажирів.
Перевіркою встановлено порушення положень ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» при перевезенні пасажирів, у водія були відсутні договір з замовниками транспортних послуг, документ про сплату транспортних послуг, узгодження з ГДІАТ та ДАІ на незаперечність перевезень, страхові полюси на окремому бланку на кожного пасажира, у зв'язку з чим посадовими особами складено акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 181473(арк.справи 37).
Від підписання акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом водій транспортного засобу від 12.06.2010 № 181473 року ОСОБА_3 відмовився, про що в акті перевірки зроблено відповідний запис.
У відповідності із пунктами 25 та 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення згідно із пунктом 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
На підставі акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12.06.2010 року територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області винесено постанову про застосування фінансових санкцій від 03 серпня 2010 року № 103263 (арк. справи 36).
Оскільки пунктом 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 передбачена можливість у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання розглядати справу про порушення без її участі, суд не вбачає порушень зі сторони відповідача щодо розгляду справи про порушення законодавства України про автомобільний транспорт за відсутності належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи ОСОБА_2
Згідно із частиною 2 пункту 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників у відповідності із абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 12 червня 2010 року № 181473, яким зафіксовано порушення позивачем вимог статті 39 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» щодо надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону, територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області винесено постанову від 03 серпня 2010 року № 103263 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. (арк. справи 36).
Факт вчиненого позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом підтверджений матеріалами справи та доведений відповідачем, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 06 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до т.в.о. начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області старшого державного інспектора на автомобільному транспорті Губанова В.М. про скасування постанови про застосування фінансових санкцій від 03 серпня 2010 року № 103263 відмовити повністю за неогрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова складена у повному обсязі 11 січня 2011 року.
Суддя А.А. Лагутін