Категорія №2.33
Іменем України
24 грудня 2010 року Справа № 2а-9476/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді: Захарової О.В.
при секретарі: Білоконі Д.І.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 18.12.2010),
представника 1-го відповідача: Виноградова А.М. (довіреність від 16.06.2010 №17/10/1)
представника 2-го відповідача: Кожихової Г.В. (довіреність від 22.11.2010 № 7060/09-10)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання рішення незаконним, зобов'язання вчинити певні дії,
08 грудня 2010 року позивач - ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання рішення незаконним, зобов'язання вчинити певні дії.
У судовому засіданні 24.12.2010, до початку судового розгляду справи по суті, позивач уточнила позовні вимоги, після чого просила визнати рішення комісії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області щодо визначення періодів служби незаконним; зобов'язати управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області: зарахувати у вислугу років для призначення пенсії період роботи з 05.07.1977 по 25.05.1994 на посаді вільно найманого інженера; надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області довідку про зміну вислуги років для проведення перерахунку пенсії; провести перерахунок грошового забезпечення з урахуванням надбавки за вислугу років в розмірі 40% з 08.05.2007 та виплатити заборгованість по грошовому забезпеченню; провести перерахунок вихідної допомоги з урахуванням нового розміру грошового забезпечення, вислуги років і виплатити заборгованість в сумі 29 259,03 грн. Залучити в якості другого відповідача та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок і виплату пенсії за вислугу років на підставі довідки управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області про нову вислугу років і новий розмір грошового забезпечення. Уточнені позовні вимоги позивач просила задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування уточнених позовних вимог позивач пояснила, що з 1977 року працювала вільнонайманим інженером відділу матеріально-технічного постачання і збиту Управління виправно-трудових закладів УВС Ворошиловградського облвиконкому. Вільнонайманим співробітником працювала до 1994 року, після чого на підставі наказу МВС України №374 від 26.06.1992 ця посада була переведена в категорію посад, які заміщуються особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ і було присвоєно спеціальне звання лейтенанта внутрішньої служби. На пенсію позивач звільнилась 18 грудня 2009 року, до пенсії і вихідної допомоги був зарахований тільки стаж роботи у складі рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ з 1994 по 2009 рік, тобто 15 років. Вважає, що посада інженера відноситься до посад, визначених у п.п.2.2. п.2 Переліку посад службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого Наказом Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 12.12.2006 № 243, як фахівець (спеціаліст). Крім того, відповідно до «Типового передня должностей руководящих, инженерно-технических работников и других специалистов промышленности, строительства, сельского хозяйства, транспорта и связи и других отраслей народного хозяйства, подлежащих аттестации в соответствии с постановлением Совета Министров СССР от 26 июля 1973г. № 531» затвердженого Постановленим ГКНТ СССР и Госкомтруда СССР от 22 октября 1979 г. №528/445, яке є чинним, інженери усіх спеціальностей та найменувань відносяться до спеціалістів (за виключенням спеціалістів, призначення і звільнення з посади яких відбувається вищестоящими органам).
Позивач зазначила, що неодноразово зверталась до Державного департаменту України з питань виконання покарань з питання перерахунку вислуги років для нарахування та виплати відсоткової надбавки за вислугу років. Листом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 01.12.2009 №8/2/2-С-5697 повідомлено, що питання з визначення періодів служби за посадою має здійснюватися комісією управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області з урахуванням вимог наказу від 12.12.2006 № 243. Комісією управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області листом від 09.08.2010 № 17/5347 було прийнято рішення про відмову у зарахуванні мені до вислуги років часу перебування на посаді інженера управління виконання покарань з 1977 року по 1994 рік .
Представник першого відповідача - управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області позовні вимоги не визнав в повному обсязі, в судовому засіданні надав пояснення аналогічні, викладеним у письмових запереченнях, пояснив, що до вислуги років для призначення пенсії зараховується час перебування на посадах службовців Державної кримінально-виконавчої служби України у підрозділах професійної (невоєнізованої) пожежної охорони, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом за переліком посад і на умовах, які визначаються Державним департаментом України з питань виконання покарань та Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Зазначив, що ОСОБА_1 не проходила службу в підрозділах професійної (невоєнізованої) пожежної охорони, у зв'язку із чим посилання позивача на п. «і» ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» є безпідставними.
У період з 25.08.1975 по 25.05.1994 позивач перебувала на вільнонайманих інженерних посадах, однак посади, які займала ОСОБА_1, не містяться у Переліку посад службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом Державної кримінально-виконавчої служби України, та умови зарахування їм часу перебування на цих посадах для визначення стажу служби, затвердженому наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 12.12.2006 № 243.
Вважав, що посада інженера не належить до категорії посад, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом Державної кримінально-виконавчої служби України, визначених п.2 наказу від 12.12.2006 № 243, відповідно до якого до таких посад належать старші фахівці (спеціалісти) усіх найменувань; фахівці (спеціалісти) усіх найменувань; старші інспектори, інспектори (службовці). Та також оскільки у п.1 цього Наказу конкретно вказано, що посада інженера належить до категорії посад, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом, а у п.2 інженер не зазначений, вважав, що відсутні правові підстави для зарахування до вислуги років позивача періоду роботи на посаді інженера. У зв'язку з чим представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 24.12.2010, за клопотанням позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області було залучено до участі у справі в якості другого відповідача.
Представник другого відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області заперечував проти позову, суду пояснив, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» від 02.11.2006 №1522 органам Пенсійного фонду України передано лише функцію з призначення та виплати пенсій, а функції з визначення права на пенсію та складових грошового забезпечення залишились за структурними підрозділами силових міністерств та відомств, в яких до 01.01.2007 пенсіонери перебували на пенсійному обліку. Відповідальними за правильність та достовірність даних, необхідних для призначення та перерахунку пенсій даної категорії громадян є уповноважені органи, а саме управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області. Крім того, відповідно до Постанови КМУ від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» вислуга років, яка була обчислена для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», перегляду не підлягає. Відповідач вважає, що підстав для перегляду вислуги років немає. У задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Державний департамент України з питань виконання покарань є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції.
Державний департамент України з питань виконання покарань має територіальні органи управління - управління (відділи) Державного департаменту України з питань виконання покарань в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві і Севастополі. Ці органи реалізують рішення і накази Департаменту на місцях, у межах своєї компетенції здійснюють поточне керівництво органами та установами виконання покарань у відповідній області (районі, місті), інформують центральний апарат Департаменту про стан органів та установ виконання покарань відповідної території, виконують інші функції щодо забезпечення діяльності кримінально-виконавчої системи.
Таким чином, відповідач у розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАСУ, є суб'єктом владних повноважень, спори за участю цих органів є публічно-правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню адміністративної справи, наведеному у п.1 ч.1 ст.3 зазначеного Кодексу.
Позивач - ОСОБА_1 згідно послужного списку-особистий номер № М-033200 (а.с. 16-20) та довідки управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (а.с. 40), в період з 25.08.1975 по 25.05.1994 перебувала на службі в Управлінні виправно-трудових установ Управління внутрішніх справ Ворошиловградського обласного виконавчого комітету і обіймала наступні посади:
- з 25.08.1975 по 05.07.1977 - інженер-технолог технологічного відділу Ворошиловградського філіалу проектно-технологічного інституту автоматизації та механізації виробництва ГУВТУ МВС СРСР (наказ №44 о/с від 25.08.1975);
- з 05.07.1977 по 01.01.1989 - інженер відділу матеріально-технічного постачання та збуту УВТУ УВС Ворошиловградського облвиконкому (наказ УВС №0189 о/с від 05.07.1977);
- з 01.01.1989 по 25.05.1994 - інженер відділу матеріально-технічного постачання, збуту, поставок та залізничного транспорту УВС Ворошиловградського облвиконкому (наказ УВС №11 о/с від 31.01.1989).
З 1994 позивач працювала на посаді, яка була переведена в категорію посад рядового та начальницького складу органів внутрішньої служби.
У 2009 році позивач звільнений у відставку за віком у званні майора внутрішньої служби.
Як встановлено судом, та не заперечувалось сторонами, до вислуги років позивача першим відповідачем був зарахований тільки період роботи у складі рядового та начальницького складу органів внутрішньої служби, а саме з 1994 по 2009 рік, тобто 15 років.
Час перебування на посаді інженера за період з 05 липня 1977 року по 25 травня 1994 року першим відповідачем при призначенні пенсії та нарахуванні вихідної допомоги врахований не був.
Закон "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" 2262-XII від 09.04.1992 з наступними змінами і доповненнями визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до пункту "і" статті 17 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу до вислуги років для призначення пенсії зараховується час перебування на посадах службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом за переліком посад і на умовах, які визначаються Державним департаментом України з питань виконання покарань.
Відповідно до абзацу 13 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” особам офіцерського складу до вислуги років зараховується час перебування на посадах службовців в органах і установах виконання покарань, які переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби за переліком посад і на умовах (в порядку), затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ та Державним департаментом з питань виконання покарань.
На виконання Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" Державним Департаментом України з питань виконання покарань прийнято наказ від 12.12.2006 № 243, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2007 року за № 440/13707 "Про затвердження Переліку посад службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом Державної кримінально-виконавчої служби України, та умови зарахування їм часу перебування на цих посадах для визначення стажу служби".
Наказ Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 12.12.2006 № 243 набрав чинності 08.05.2007.
Пунктом 1 зазначеного наказу затверджено Перелік посад службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом Державної кримінально-виконавчої служби України.
Пунктом 2 наказу Державного Департаменту України з питань виконання покарань № 243 від 12.12.2006 визначено, що особам, які перебували на службі на день набрання чинності Законом України від 4 квітня 2006 року № 3591-IV "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців", до вислуги років зараховується час перебування на посадах службовців в управліннях (відділах, відділеннях) виконання покарань управлінь МВС України в областях на умовах - один місяць роботи за один місяць служби в календарному обчисленні з дня призначення на відповідну посаду.
Водночас, наказом Державного Департаменту України з питань виконання покарань № 243 від 12.12.2006 встановлено - посади, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом, визначаються згідно з типовими штатами, типовими структурами та штатними нормативами, затвердженими наказами колишнього МВС СРСР, МВС України, Державного департаменту України з питань виконання покарань або окремими спеціальними наказами стосовно затвердження того чи іншого штату або структури.
Судом встановлено, що позивач перебувала на службі на день набрання чинності нормативно-правовими актами, переліченими у п.2 Наказу та займала посаду інженера.
Суд погоджується з доводами позивача, що посада інженера підпадає під визначення категорії посад, зазначених у п.п. 2.2. п.2 Переліку посад, затвердженому Наказом №243 від 12.12.2006, яким передбачено, що фахівці (спеціалісти) усіх найменувань управлінь (відділів, відділень) виконання покарань управлінь МВС України в областях, належать до посад службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом Державної кримінально-виконавчої служби України.
Відповідно до статті 17-2 "Документи, що мають підтверджувати окремі періоди проходження служби особою, яка має право на пенсію за цим Законом" Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.
Як вже було зазначено, позивач згідно послужного списку особової справи (а.с.16.20) та довідки управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (а.с.40), перебувала на службі в Управлінні виправно-трудових установ Управління внутрішніх справ Ворошиловградського обласного виконавчого комітету і обіймала з 05.07.1977 по 01.01.1989 посаду інженера відділу матеріально-технічного постачання та збуту УВТУ УВС Ворошиловградського облвиконкому (наказ УВС №0189 о/с від 05.07.1977); з 01.01.1989 по 25.05.1994 працювала на посаді інженера відділу матеріально-технічного постачання, збуту, поставок та залізничного транспорту УВС Ворошиловградського облвиконкому (наказ УВС №11 о/с від 31.01.1989).
Зазначені обставини представниками сторін під час судового розгляду не оспорювались.
Виходячи з даних послужного списку, наказів УМВС України в Луганській області від 09.07.1992 № 74 "Про організаційно-штатні питання по апарату УВС" та від 25.07.1992 № 194 о/с, наказу ДДУПВП від 12.12.2006 № 243 "Про затвердження Переліку посад службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом Державної кримінально-виконавчої служби України, та умови зарахування їм часу перебування на цих посадах для визначення стажу служби", а також відповідно до абзацу 13 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393, час перебування на посаді службовця - інженера повинен бути зарахований ОСОБА_1 у вислугу років на умовах один місяць роботи за один місяць служби з 08.05.2007.
Таким чином, починаючи з 08.05.2007 вислуга років ОСОБА_1 становить 30 років, що дає позивачу право на отримання 40-відсоткової надбавки за вислугу років при визначенні розміру грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби які звільняються із служби за віком… виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Згідно з пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктом 1 цієї постанови. Таким чином, відповідно до абзацу 13 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 при обчисленні суми одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 повинен бути зарахований час перебування на посаді інженера-службовця.
Згідно з пп. "б", "і" статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 до вислуги років для призначення пенсії підлягає зарахуванню час перебування на посаді інженера-службовця з 05.07.1977 по 25.05.1994 на умовах один місяць роботи за один місяць служби.
Судом встановлено, що позивач зверталась до Державного департаменту України з питань виконання покарань з питання перерахунку вислуги років для нарахування та виплати відсоткової надбавки за вислугу років (а.с. 21-22).
Листом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 01.12.2009 №8/2/2-С-5697 позивачу повідомлено, що питання з визначення періодів служби за посадою має здійснюватися комісією управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області з урахуванням вимог наказу від 12.12.2006 № 243 "Про затвердження Переліку посад службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом Державної кримінально-виконавчої служби України, та умови зарахування їм часу перебування на цих посадах для визначення стажу служби"(а.с.23).
У зв'язку із складністю порушеного позивачем питання, 23.12.2009 управлінням Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області до Державного департаменту України з питань виконання покарань був направлений запит про надання роз'яснення щодо зарахування ОСОБА_1 часу перебування на посаді інженера (службовця), яка в подальшому була переведена в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом в управлінні виконання покарань з 1977 року по 1994 рік (а.с. 69-70).
Державним департаментом України з питань виконання покарань листом від 17.06.2010 №10/3205-Сд повідомлено, що відповідно до п.п. 2.2 п. 2 Переліку посад службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом Державної кримінально-виконавчої служби України, до вислуги років ОСОБА_1 може бути зараховано період роботи з 28.06.1990 по 26.06.1992 на посаді інженера з моменту переведення в категорію спеціаліста до затвердження штату УВС Луганської області наказом МВС України від 26.06.1992 №374 (а.с. 71-72).
Для надання відповіді ОСОБА_1 щодо зарахування до вислуги років часу перебування на посаді інженера управління виконання покарань з 1977 року по 1994 рік, управлінням Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області була створена комісія та затверджений склад комісії згідно наказу управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області (а.с.66-67).
Згідно протоколу засідання комісії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області від 09.08.2010 було прийнято рішення про відмову у зарахуванні до вислуги років ОСОБА_1 часу перебування на посаді інженера управління виконання покарань з 1977 року по 1994 рік (а.с. 68).
09 серпня 2010 року відповідачем було направлено ОСОБА_1 лист №17/5347 від 09.08.2010, яким повідомили позивача про неможливість зарахування до вислуги років часу перебування на посаді інженера (службовця) управління виконання покарань з 1977 по 1994 роки (а.с. 26).
Саме цей лист оскаржується позивачем як рішення про відмову зарахування до вислуги років часу перебування на посаді інженера (службовця) управління виконання покарань з 1977 по 1994 роки.
Як встановлено судом, та пояснив представник першого відповідача, рішення, яким позивачу відмовлено в зарахуванні до вислуги років періоду роботи, міститься в протоколі засідання комісії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області від 09.08.2010, окремо рішення за наслідками розгляду не виноситься, лист сам по собі не є рішенням, а носить характер повідомлення про прийняте рішення.
Таким чином, рішення про відмову у зарахуванні до вислуги років ОСОБА_1 часу перебування на посаді інженера управління виконання покарань з 1977 року по 1994 рік міститься в протоколі комісії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області від 09.08.2010, тому суд не вбачає підстав для визнання незаконним листа №17/5347 від 09.08.2010, яким відповідач повідомив позивача про неможливість зарахування до вислуги років часу перебування на посаді інженера (службовця) управління виконання покарань з 1977 по 1994 роки.
Однак, з урахуванням положень ч.2 ст.11 КАС України, якою передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять, суд вважає за необхідне визнати незаконним рішення комісії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області від 09.08.2010 про відмову у зарахуванні до вислуги років ОСОБА_1 часу перебування на посаді інженера управління виконання покарань з 1977 року по 1994 рік, яке викладене у протоколі комісії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області від 09.08.2010.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 12 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» від 02.11.2006 №1522 органам Пенсійного фонду України передано лише функцію з призначення та виплати пенсій.
Визначення права на пенсію та складових грошового забезпечення є функцією структурних підрозділів силових міністерств та відомств.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачами не надані обґрунтовані заперечення та відповідні докази в їх підтвердження щодо спростування вимог позивача, натомість останнім доведено належними засобами доказування правомірність заявленого позову, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання по судових витратах вирішується наступним чином, відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 24, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати рішення комісії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області від 09.08.2010 про відмову у зарахуванні до вислуги років ОСОБА_1 часу перебування на посаді інженера управління виконання покарань з 1977 року по 1994 рік, яке викладене у протоколі комісії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Луганській області від 09.08.2010, незаконним.
Зобов'язати управління Державного департаменту з питань виконання покарань в Луганській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років час перебування на посаді інженера за період з 05 липня 1977 року по 25 травня 1994 року.
Зобов'язати управління Державного департаменту з питань виконання покарань в Луганській області надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області довідку про зміну вислуги років ОСОБА_1 для проведення перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату грошового утримання з урахуванням надбавки за вислугу років в розмірі 40% з 08.05.2007 та вихідної допомоги ОСОБА_1 з урахуванням нового розміру грошового утримання та проведених виплат.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складений і підписаний 29 грудня 2010 року.
СуддяО.В. Захарова