ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" січня 2011 р. Справа № 2a-168/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Суддя Остап'юк С.В.
за участю секретаря Надраги Л.Я.,
представника позивача: Яновського М.І.
представника відповідача: Солонини Р.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Богородчанському районі в Івано-Франківській області до Богородчанського державного підприємства по видобутку нафти і газу «Богородчанинафтогаз»про продовження терміну застосування умовного адміністративного арешту активів на 4400 годин, -
13.01.2011 року Державна податкова інспекція в Богородчанському районі Івано-Франківської області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Богородчанського державного підприємства по видобутку нафти і газу «Богородчанинафтогаз» (далі -відповідач) про продовження терміну застосування умовного адміністративного арешту активів на 4400 годин.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що 30.12.2010 року начальником Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області, рішенням за №5/10/23, застосовано умовний адміністративний арешт активів Богородчанського державного підприємства по видобутку нафти і газу «Богородчанинафтогаз»на підставі підпункту «г», підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин), а саме у зв'язку із відмовою посадової особи відповідача від допуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення позапланової виїзної документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення. Вважає, що у зв'язку із наявністю податкового боргу відповідача, подальшої відмови від допуску посадових осіб до проведення перевірки наявні достатні підстави для продовження застосованого арешту активів до 4 400 годин.
Представник відповідача в судовому засідання проти заявленого позову заперечив, суду пояснив, що посадовою особою Богородчанського державного підприємства по видобутку нафти і газу «Богородчанинафтогаз»не допущено до проведення позапланової документальної перевірки відповідача у зв'язку із тим, що вказаний у наказі за №361 від 14.12.2010 року предмет перевірки досліджувався раніше проведеною перевіркою 28.07.2010 року, ряд первинних бухгалтерських документи вилучений працівниками Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області під час обшуку, головний бухгалтер звільнена з роботи. Зазначив, що вказані обставини є перешкодою до проведення перевірки та були повідомлені позивачу листом від 16.12.2010 року. Також зазначив, що у позивача відсутні достатні підстави вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням. Крім того, вказав, що у зв'язку із наявністю податкового боргу у відповідача, його активи, в тому числі й щодо яких застосовано адміністративний арешт, перебувають у податковій заставі, що забезпечує збереження активів та неможливість його відчуження.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд встановив наступне.
27.09.2010 року старшим слідчим в ОВС слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Івано-Франківської області в кримінальній справі за №577, порушеній за фактом розтрати шляхом зловживання своїм службовим становищем службовими особами Богородчанського державного підприємства по видобутку нафти та газу «Богородчанинафтогаз»чужого майна в особливо великих розмірах та вчинення службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочинів, передбачених статтями 191 частина 5, 366 частина 2 Кримінального кодексу України винесено постанову про призначення документальної податкової перевірки відповідача.
14.12.2010 року начальником Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області на виконання вищевказаної постанови слідчого видано наказ за №361 про проведення позапланової документальної перевірки ДП «Богородчанинафтогаз».
15.12.2010 року начальником Державної податкової інспекції в Богородчанському районі видано направлення за №288 на проведення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні відповідачем господарських операцій в період з 01.01.2008 року до 30.06.2010 року.
Тоді ж, 15.12.2010 року, посадові особи, яким доручено здійснення перевірки прибули до відповідача для її проведення та пред'явили для ознайомлення вказані наказ за №361 від 14.12.2010 року та направлення за №288 від 15.12.2010 року, вручено їх копії виконуючому обов'язки директора Богородчанського державного підприємства по видобутку нафти і газу «Богородчанинафтогаз»Агеїву А.І., який відмовив у допуску посадових осіб органу державної податкової служби у допуску до проведення перевірки. Про мотиви такої відмови керівник відповідача повідомив листом 16.12.2010 року.
29.12.2010 року виконуючим обов'язки начальника ГВПМ Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську направлено начальнику Державної податкової інспекції в Богородчанському районі подання про застосування адміністративного арешту активів платника податків.
За наслідками розгляду вказаного подання, 30.12.2010 року начальником Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області прийнято рішення за №5/10/23 про застосування умовного адміністративного арешту активів Богородчанського державного підприємства по видобутку нафти і газу «Богородчанинафтогаз», а саме транспортних засобів: марки МАЗ 64227, 1992 року випуску, номер двигуна ЯМ323836818, номер шасі ХТМ642290N0095880, державний номерний знак АТ2926АР, свідоцтво СРД574433 від 04.02.2009 року та марки ППЦ 20, 1999 року випуску номер шасі 079930, державний номерний знак АТ6825ХХ, свідоцтво СРД574432 від 04.02.2009 року.
Зазначені обставини визнаються сторонами, підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями постанови про призначення документальної податкової перевірки від 27.09.2010 року, наказу за №361 від 14.12.2010 року, направлення за №288 від 15.12.2010 року, актом про відмову від проведення позапланової виїзної перевірки ДП «Богородчанинафтогаз»за №30 від 15.12.2010 року, поданням від 29.12.2010 року, рішенням за №5/10/23 від 30.12.2010 року (а.с.6-11).
31.12.2010 року начальник Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області звернувся до адміністративного суду із даною позовною заявою про продовження терміну застосування умовного адміністративного арешту активів Богородчанського державного підприємства по видобутку нафти і газу «Богородчанинафтогаз»на 4400 годин.
Виходячи із встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України кола питань, що підлягають вирішенню судом, суд вважає за необхідне зазначити, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на момент прийняття позивачем рішення про застосування умовного адміністративного арешту активів відповідача та звернення до суду із даною позовною заявою.
Позивачем подано даний адміністративний позов до відділення поштового зв'язку 31.12.2010 року, згідно із частиною 9 статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами.
Таким чином, реалізація владних повноважень на звернення до суду з позовними вимогами про продовження умовного арешту активів відповідача позивачем здійснено під час дії положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та розглядається судом з дотриманням вимог встановлених вказаним законом, чинним на момент здійснення повноважень позивачем. У зв'язку із цим до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення Податкового кодексу України та до поданої позовної заяви не можуть висуватись вимоги статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності з 01.01.2011 року.
Вирішуючи заявлені вимоги по суті, суд зазначає, що згідно підпункту “г” підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»адміністративний арешт може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки, а також планові та позапланові виїзні перевірки.
Згідно частини 6 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу»(в редакції закону чинній на час виникнення спірних правовідносин) позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин встановлених даною статтею. Частиною 15 статті 11-1 вказаного закону встановлювалось, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
Частиною 5 статті 114 Кримінально-процесуального кодексу України встановлено, що постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.
У відповідності до частини 1 статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»( в редакції закону чинного на момент виникнення правовідносин) посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.
Як наслідок суд приходить до висновку про те, що у податкової інспекції були наявні законні підстави для проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства відповідача, а відповідач був зобов'язаний допустити посадових осіб органу державної податкової служби до проведення такої перевірки.
В підпункті 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 вказаного Закону визначено, що адміністративний арешт активів є виключним способом забезпечення можливості погашення податкового боргу платника.
Відповідно до підпункту 9.2.3 пункту 9.2 статті 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»умовним арештом активів визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на такі активи, яке полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного податкового органу на здійснення будь-якої операції платника податків з такими активами. Зазначений дозвіл може бути наданий керівником податкового органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення окремої операції платником податків не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
За поданням відповідного підрозділу податкової міліції керівник податкового органу (його заступник) може прийняти рішення про застосування арешту активів платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасової заборони відчуження його активів (підпункту 9.3.1 пункту 9.3 статті 9 даного Закону).
Відповідно до підпункту 9.3.3 пункту 9.3 статті 9 цього Закону арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником). Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення. Строки, визначені цим підпунктом, не включають години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Судом встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг по сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток. Винесенню рішення про застосування умовного адміністративного арешту активів відповідача передувало внесення подання виконуючого обов'язки начальника податкової міліції від 29.09.2010 року та довідка про наявність у власності відповідача активів - двох автомобілів.
За таких обставин, є правомірним застосування позивачем умовного адміністративного арешту активів відповідача.
Наявність обставин, які слугували мотивами, з яких було відмовлено в допуску посадовим особам органу державної податкової служби до проведення позапланової перевірки та якими обґрунтовує свої заперечення проти позову представник відповідача судом вважаються такими, що не можуть слугувати підставами для відмови у проведенні перевірки чи відмови у задоволенні позову, оскільки доцільність призначення позапланової документальної перевірки, необхідність її проведення визначається посадовою особою до повноважень, якої віднесено призначення такої перевірки, а в даному випадку -слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальна справа, порушена по факту вчинення злочину посадовими особами відповідача.
Перебування активів відповідача в податковій заставі, на що посилався представник відповідача в обґрунтування заперечень проти позову у відповідності до Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинних на момент виникнення спірних правовідносин) не є перешкодою у застосуванні адміністративного арешту активів платника податків як виключного способу забезпечення можливості погашення податкового боргу платника.
Враховуючи, що на час звернення позивача до суду із даними позовними вимогами, та на час розгляду справи відповідачем податковий борг не погашено, посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки не допущено, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо продовження терміну адміністративного арешту активів підлягають задоволенню.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Продовжити строк умовного адміністративного арешту активів Богородчанського державного підприємства по видобутку нафти і газу «Богородчанинафтогаз» (код ЄДРПОУ 20539924, смт. Богородчани, вул. Петрала, 8 «г»), а саме транспортних засобів: марки МАЗ 64227, 1992 року випуску, номер двигуна ЯМ323836818, номер шасі ХТМ642290N0095880, державний номерний знак АТ2926АР, свідоцтво СРД574433 від 04.02.2009 року та марки ППЦ 20, 1999 року випуску номер шасі 079930, державний номерний знак АТ6825ХХ, свідоцтво СРД574432 від 04.02.2009 року на 4400 (чотири тисячі чотириста) годин.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Остап'юк С.В.