ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
"12" січня 2011 р. Справа № 2a-74/11/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап'юк С.В., розглянувши матеріали подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, -
10.01.2011 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Головного управління юстиції в Івано-Франківській області звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1.
Підставами для звернення державного виконавця до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із поданням стала необхідність забезпечення виконання рішень Івано-Франківського міського суду за №3-5516 від 04.08.2010 року, №3-8681 від 10.11.2010 року, №3-8983 від 10.11.2010 року, №3-6172 від 01.09.2010 року, №3-2633 від 30.07.2010 року, №3-5850 від 18.08.2010 року та за №3-6083 від 01.09.2010 року по зведеному виконавчому провадженні, яке перебуває на виконанні у відділі державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених статтею 349 Митного кодексу України та призначення адміністративних стягнень у вигляді конфіскації транспортних засобів.
Змістом вимог подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Головного управління юстиції в Івано-Франківській області є вимоги про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1.
Згідно частини 2 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті, зокрема коли громадянин України ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, -до виконання зобов'язань.
Відповідно пункту 8 статті 19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України»на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладається обов'язок запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів.
Відповідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
При зверненні до суду орган Державної виконавчої служби посилається на положення статті 217 Цивільного процесуального кодексу України як на процесуальну підставу для його подання. У відповідності до вказаної статті Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Таким чином, при розгляді справ за правилами цивільного судочинства, суд наділений повноваженнями по забезпеченню виконання прийнятого рішення, в тому числі й в спосіб визначеним органом Державної виконавчої служби.
Суб'єктом подання здійснюється примусове виконання рішень Івано-Франківського міського суду, прийнятих за наслідками розгляду справ про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, нормами Кодексу адміністративного судочинства України та Кодексу про адміністративні правопорушення України не передбачено здійснення забезпечення виконання прийнятого рішення.
Відповідно пункту 2 частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно частини 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання.
Враховуючи вищевикладене, розгляд направленого відділом державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Головного управління юстиції в Івано-Франківській області подання законом віднесено до повноважень суду першої інстанції, який виніс рішення, примусове виконання яких здійснюється органом Державної виконавчої служби, а Івано-Франківський окружний адміністративний суд не уповноважений здійснювати розгляд справ про притягнення осіб до відповідальності в порядку Кодексу про адміністративні правопорушення України, та розглядати подання державного виконавця з приводу примусового виконання рішень ухвалених за наслідками розгляду таких справ.
Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві судом, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
На підставі наведеного та керуючись пунктом 4 частини 1 статті 18, пунктом 6 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 -повернути позивачу з усіма доданими документами.
Роз'яснити позивачу право на повторне звернення до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Остап'юк С.В.