Березівський районний суд Одеської області
04.03.2026
Справа № 494/2167/25
Провадження № 2/494/12/26
04.03.2026 року Березівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Панчишина А.Ю.
секретаря судового засідання Станілевич А.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання додаткового строку для прийняття спадщини, -
встановив:
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду із позовними вимогами Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання додаткового строку для прийняття спадщини
В обґрунтування позовної заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис №1289.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка за кадастровим номером 5121283600:01:003:0210, площею 4.23 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належна їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД №043094 від 06 квітня 2001 року, розташована на території Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області, мас. 22, діл. № НОМЕР_2 .
25 листопада 2024 року ОСОБА_2 , (далі - позивач) звернувся до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте наразі отримана відповідь - від 30.12.2024 року №2292/02-14 про те, що на заяву ОСОБА_2 , яка поступила 24 грудня 2024 року щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце проживання якої було АДРЕСА_1 , роз'яснено: якщо на час смерті спадкодавця та на протязі наступних шести місяців, відведених для прийняття спадщини, ОСОБА_2 не був зареєстрований разом із ним, то пропущений термін для прийняття спадщини. Відповідно до статті 1272 Цивільного кодексу України. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини. Виходячи із вищенаведеного ОСОБА_2 необхідно звернутися до суду для продовження строку для прийняття спадщини.
Також при огляді документів, які підтверджують родинні відносини, виявлено, що в прізвищі позивача та в прізвищі його матері присутня помилка, а саме син - ОСОБА_4 , матір - ОСОБА_5 . Тому позивач звернувся із заявою до Березівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області щодо видачі повторного свідоцтва про смерть матері ОСОБА_3 .
Проте, наразі отримана відмова у виконанні заяви Березівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області від 11.09.2025 року №409/24.1 -19 щодо видачі повторного свідоцтва про смерть матері ОСОБА_3 , виданого Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління Івано-Франківським області, повідомлено наступне - видати повторне свідоцтво про смерть не мають можливості у зв'язку з тим, що в актовому записі про смерть ОСОБА_3 №1289 від 07.08.2014 року, виданого Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління Івано-Франківської області прізвище померлого « ОСОБА_5 », а в наданих документах « ОСОБА_4 ».
Вказані причини, пропущення строку прийняття спадщини та помилки в прізвищі змусили позивача звернутися до суду. Позивач просить: встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області від 26.09.2000 року (РНОКПП: НОМЕР_4 ) є рідним сипом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ), додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішення суду.
Ухвалою суду від 28.10.2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Іншою ухвало суду від 19.11.2026 року справу призначено до судового розгляду.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, від представника надійшла заява про розгляд справи без їх участі.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи без його представника.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис №1289, яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка за кадастровим номером 5121283600:01:003:0210, площею 4.23 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належна їй на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ОД №043094 від 06 квітня 2001 року, розташована на території Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області, мас. 22, діл. № НОМЕР_2 .
25 листопада 2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернувся до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Проте позивачем отримана відповідь - від 30.12.2024 року №2292/02-14 про те, що на його заяву, яка поступила 24 грудня 2024 року щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце проживання якої було АДРЕСА_1 , роз'яснено: якщо на час смерті спадкодавця та на протязі наступних шести місяців, відведених для прийняття спадщини, ОСОБА_2 не був зареєстрований разом із ним, то пропущений термін для прийняття спадщини, відповідно до статті 1272 Цивільного кодексу України. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини. Виходячи із вищенаведеного ОСОБА_2 необхідно звернутися до суду для продовження строку для прийняття спадщини.
Згідно доводів представника позивача, при огляді документів, які підтверджують родинні відносини, виявлено, що в прізвищі позивача та в прізвищі його матері присутня помилка, а саме син - ОСОБА_4 , матір - ОСОБА_5 . Тому позивач звернувся із заявою до Березівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області щодо видачі повторного свідоцтва про смерть матері ОСОБА_3 .
Проте позивачем отримана відмова у виконанні заяви, Березівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області від 11.09.2025 року №409/24.1-19 щодо видачі повторного свідоцтва про смерть матері ОСОБА_3 , виданого Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління Івано-Франківським області, повідомлено наступне: видати повторне свідоцтво про смерть не мають можливості у зв'язку з тим, що в актовому записі про смерть ОСОБА_3 №1289 від 07.08.2014 року, виданого Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління Івано-Франківської області прізвище померлого « ОСОБА_5 », а в наданих документах « ОСОБА_4 ». У зв'язку з наявністю розбіжностей в актовому записі про народження та поданих документах, відповідно до п.2.1. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року №96/5, з питань внесення змін до актового запису про народження роз'яснено позивачу право звернутись до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання або вирішувати дане питання по суті у судовому порядку (встановлення факту родинних відносин).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 01 січня 2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що маючих юридичне значення» зазначено, що перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ст. 315 ЦПК і не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення, зокрема встановлення факту родинних відносин тощо.
Згідно роз'яснень п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5«Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину та інше. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Суд зазначає, що під родинними відносинами слід розуміти кровний зв'язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв'язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).
Таким чином, родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).
В постанові Верховного Суду від 30 липня 2018 року у справі №737/120/18 зазначено про те, що в порядку окремого провадження може бути встановлений факт родинних відносин лише між кровно спорідненими родичами.
Родинні відносини позивача та ОСОБА_3 підтверджується наступними доказами, а саме: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 позивача видане 30.11.1994 року (повторно), де в графі «мати» вказана « ОСОБА_6 », Тобто в свідоцтві про народження позивача прізвище батька, матері та його самого вказано « ОСОБА_4 ». В графі «мати» - «по-батькові» матері вказано « ОСОБА_7 », замість правильного « ОСОБА_8 ».
В документах ОСОБА_3 , а саме в паспорті громадянина України серії НОМЕР_6 виданий Березівським РВ УМВС України в Одеській області від 24 жовтня 1996 року, та свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 значиться прізвище « ОСОБА_5 », по батькові - « ОСОБА_8 ».
Також в свідоцтві про шлюб батьків НОМЕР_7 позивача вказано, що шлюб укладений (на рос.мові) між ОСОБА_9 та ОСОБА_10
В свідоцтві про народження НОМЕР_7 померлої ОСОБА_3 , вказано на рос.мові - ОСОБА_11 .
В свідоцтві про смерть серії НОМЕР_8 батька позивача також зазначено (рос.мовою) - « ОСОБА_9 ».
У зв'язку із вищевикладеним можна зробити висновок про те, що було здійснено не правильний переклад прізвища та по батькові померлої ОСОБА_3 , при видачі паспорта громадянина України.
З урахуванням вищевикладеного, вивчивши надані суду докази на обґрунтування заявлених вимог, повно та всебічно дослідивши надані представником позивача документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги, заявлені позивачем, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовна заява в частині встановлення факту родинних відносин є обґрунтованою та підтверджена належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.
Стосовно позовної вимоги про надання додаткового строку для прийняття спадщини, суд зазначає наступне.
25 листопада 2024 року ОСОБА_2 , звернувся до Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2
З відповіді Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори від 30.12.2024 року №2292/02-14 вбачається, що позивача було повідомлено про те, що він пропустив встановлений ст. 1270 ЦК України строк на прийняття спадщини, а відтак може звернутися до суду для продовження строку для прийняття спадщини.
Позивач офіційно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Актом №315 від 16.10.2024 року.
Позивач стверджує, що за цією ж адресою разом із ним без реєстрації проживала і померла ОСОБА_3 , він доглядав її до 2017 року, поки сам не захворів. В нього стався інсульт і він змушений був проходити довготривале лікування та реабілітацію. Матір він доправив до родичів у м.Івано - Франківськ, де вона у лікарні і померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_2 через перенесений інсульт отримав II групу інвалідності. 30.08.2022 року він повторно проходив обстеження, та отримав також II групу інвалідності безстроково., що вбачається з довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12-ААВ №533795.
Таким чином, відповідно до положень, передбачених ст. 1261 ЦК України, позивач є спадкоємцем першої черги після смерті матері ОСОБА_3 .
З копії спадкової справи №372/2024 надісланої в розпорядження суду вбачається, що з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся лише ОСОБА_2 .
Відповідно до ст.ст. 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до п. 24 постанови Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Враховуючи викладене, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).
Встановлення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини здебільшого є оціночним, адже одні і ті самі причини, виходячи з обставин справи, можуть визнаватися як поважними, так і навпаки.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Верховний Суд України у постанові від 06.09.2017 року у справі № 6-496цс17 виклав правовий висновок, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року зазначено, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Оскільки позивач тривалий час перебував на лікуванні, за результатами якого отримав інвалідність другої групи безстроково, суд проходить до висновку, що позивачем з поважних причин пропущено строк прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Враховуючи положення законодавства в частині вимог щодо строків для прийняття спадщини, суд доходить висновку, що позивач звернувся до суду із цим позовом, оскільки у інший спосіб захистити своє право можливості не має, пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин і вважає необхідним визначити позивачу додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на три місяці.
Керуючись ст.ст. 16, 1216, 1223, 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 4, 247 ч. 2, ст. 258, 259, 263-265, 315, 354 ЦПК України суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області про встановлення факту родинних відносин та визнання додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Івано-Франківським МУВС МВС в Івано-Франківській області від 26.09.2000 року (РНОКПП: НОМЕР_4 ) є рідним сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ), додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Панчишин А.Ю.