Україна
05 січня 2011 р. справа № 2а-27023/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зеленова А. С.
при секретарі Гилка Д.Т.
представника позивача Дурнєвої І.М.,
представника відповідача Могили Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Державної податкової інспекції у місті Сніжному Донецької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0003621540/0, 0003631540/0, 0003641540/0 від 12.11.2010,-
26.11.2010 ДП «Сніжнеантрацит» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Сніжному Донецької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0003621540/0, 0003631540/0, 0003641540/0 від 12.11.2010.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 30.04.2010 по 17.10.2010 та сплаченого 20.10.2010, за наслідками якої складено акт № 821/15-31906124 від 05.11.2010. На підставі цього акту та у відповідності до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, якими до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 587757,42 грн.
Позивач не погоджується з нарахуванням штрафних санкцій, визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями, т.я. відповідачем безпідставно були визначені суми сплати податкового боргу та змінено призначення платежу, оскільки відповідач врахував сплачені суми в якості погашення податкового боргу, який виник на підставі уточнюючих розрахунків, податкових декларацій з податку на додану вартість та податкового повідомлення-рішення № 0000332342 від 19.07.2010. Вважає, що відповідачем було порушено право позивача самостійно визначати цільове призначення власних грошових коштів.
Посилаючись на ст. 19 Конституції України, ст. 19 Господарського кодексу України, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, п.п. 7.1.1 п. 7.1, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивач просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 12.11.2010 №№ 0003621540/0, 0003631540/0, 0003641540/0 (а.с. 3-4).
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав письмові заперечення проти позову, у яких зазначив, що ДП «Сніжнеантрацит» за перевіряємий період постійно мало податковий борг з податку на додану вартість, однак разом із цим сплачувало поточні зобов'язання по сплаті цього податку. Таким чином, підприємство порушувало як вимоги підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», так і п. 7.7 ст. 7 цього Закону, яким визначено порядок черговості погашення податкових зобов'язань та податкового боргу. Крім того, відповідно до п.п. 3.3.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону, платник податків самостійно визначає черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу, за винятком випадків примусового стягнення активів платника в рахунок погашення його податкових зобов'язань за рішенням суду. Таким чином, платник податків має право вибору черговості погашення своїх податкових зобов'язань тільки у разі наявності в нього активів, вільних від заставних зобов'язань, та за їх рахунок. Однак, активи позивача відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» знаходяться у податковій заставі. Також представник відповідача посилався в обґрунтування своєї позиції на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 03.07.2007 у справі № 36/183 та податкове роз'яснення щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу, затвердженого наказом ДПА України 13.11.2000 № 540. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 42).
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.
Позивач - державне підприємство „Сніжнеантрацит” зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради Донецької області 02.09.2003, включено до ЄДРПОУ за № 31906124, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 292270, довідкою Відділу статистики у м. Сніжному Донецької області серії АБ № 041671 від 03.07.2008 (а.с. 34).
ДП «Сніжнеантрацит» взято на облік до ДПІ у м. Сніжному як платник податків 06.03.2002, що підтверджується довідкою від 17.09.2007 № 1522/29-014-3-1 (а.с. 32).
Позивач є платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва № 06675210 від 01.06.2005 (а.с. 32).
05.11.2010 Державною податковою інспекцією у м. Сніжному Донецької області була проведена невиїзна документальна перевірка державного підприємства «Сніжнеантрацит» (ЄДРПОУ 31906124) з питання своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, нарахованого за період з 30.04.2010 по 17.10.2010 та сплаченого 20.10.2010, за наслідком якої складено акт № 821/15-31906124 від 05.11.2010 (а.с. 7-10).
Згідно з цим актом, перевіркою було встановлено порушення позивачем абз. 1 та 3 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у вигляді несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість та суми податкових зобов'язань, визначених податковим органом у сумі 1817851,20 грн.
12.11.2010 Державною податковою інспекцією у м. Сніжному Донецької області були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0003621540/0, яким позивачу на підставі вказаного вище акту перевірки та згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку спати узгодженої суми податкового зобов'язання на 173 календарних днів нараховано штрафні санкції у розмірі 50% несвоєчасно сплаченої суми узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 860768 грн., що складає 430384 грн. (а.с. 5);
- № 0003631540/0, яким позивачу на підставі вказаного вище акту перевірки та згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку спати узгодженої суми податкового зобов'язання на 83 календарних дні нараховано штрафні санкції у розмірі 20% несвоєчасно сплаченої суми узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 616651 грн., що складає 123330,20 грн. (а.с. 5);
- № 0003641540/0, яким позивачу на підставі вказаного вище акту перевірки та згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку спати узгодженої суми податкового зобов'язання на 27 календарних днів нараховано штрафні санкції у розмірі 10% несвоєчасно сплаченої суми узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 340432,20 грн., що складає 34043,22 грн. (а.с. 6).
Позивач, не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся 26.11.2010 до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом (а.с. 3-4).
У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття ним податкових повідомлень-рішень №№ 0003621540/0, 0003631540/0, 0003641540/0 від 12.11.2010, з огляду на таке.
Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно з яким у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці, у відсотках виходячи із календарних днів затримки, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами”, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Зазначеним підпунктом передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
У відповідності до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Абз. 3 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього Закону визначено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Згідно з актом перевірки, позивачем допущено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами” у вигляді несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання, а також податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом, з податку на додану вартість, а саме:
- за уточнюючим розрахунком № 11730 від 23.09.2010 позивач здійснив сплату 20.10.2010 у сумі 8 грн. згідно декларації № 9004567181 від 20.10.2010, тобто із затримкою 27 календарних днів;
- за уточнюючим розрахунком № 11734 від 23.09.2010 позивач здійснив сплату 20.10.2010 у сумі 13311 грн. згідно декларації № 9004567181 від 20.10.2010, тобто із затримкою 27 календарних днів;
- за декларацією № 11717 від 20.09.2010 позивач здійснив сплату 20.10.2010 у сумі 219321,92 грн. згідно декларації № 9004567181 від 20.10.2010, тобто із затримкою 20 календарних днів;
- за декларацією № 11717 від 20.09.2010 позивач здійснив сплату 29.10.2010 у сумі 2697,06 грн. згідно платіжного доручення № 71/1 від 29.10.2010, тобто із затримкою 29 календарних днів;
- за декларацією № 11717 від 20.09.2010 позивач здійснив сплату 29.10.2010 у сумі 3065,18 грн. згідно платіжного доручення № 73/1 від 29.10.2010, тобто із затримкою 29 календарних днів;
- за декларацією № 11717 від 20.09.2010 позивач здійснив сплату 29.10.2010 у сумі 3898,74 грн. згідно платіжного доручення № 75/1 від 29.10.2010, тобто із затримкою 29 календарних днів;
- за декларацією № 11717 від 20.09.2010 позивач здійснив сплату 29.10.2010 у сумі 19194,14 грн. згідно платіжного доручення № 76/1 від 29.10.2010, тобто із затримкою 29 календарних днів;
- за декларацією № 11717 від 20.09.2010 позивач здійснив сплату 29.10.2010 у сумі 37471,23 грн. згідно платіжного доручення № 74/1 від 29.10.2010, тобто із затримкою 29 календарних днів;
- за декларацією № 11717 від 20.09.2010 позивач здійснив сплату 29.10.2010 у сумі 41464,93 грн. згідно платіжного доручення № 72/1 від 29.10.2010, тобто із затримкою 29 календарних днів;
- за податковим повідомленням-рішенням № 0000332342 від 19.07.2010 позивач здійснив сплату 20.10.2010 у сумі 13894 грн. згідно декларації № 9004567181 від 20.10.2010, тобто із затримкою 83 календарних дні;
- за декларацією № 9002768286 від 20.07.2010 позивач здійснив сплату 20.10.2010 у сумі 300757 грн. згідно декларації № 9004567181 від 20.10.2010, тобто із затримкою 82 календарних дні;
- за декларацією № 9003518465 від 20.08.2010 позивач здійснив сплату 20.10.2010 у сумі 302000 грн. згідно декларації № 9004567181 від 20.10.2010, тобто із затримкою 51 календарний день;
- за декларацією № 9001230215 від 20.04.2010 позивач здійснив сплату 20.10.2010 у сумі 603232 грн. згідно декларації № 9004567181 від 20.10.2010, тобто із затримкою 173 календарних дні;
- за декларацією № 9001894435 від 20.05.2010 позивач здійснив сплату 20.10.2010 у сумі 133236 грн. згідно декларації № 9004567181 від 20.10.2010, тобто із затримкою 142 календарних дні;
- за декларацією № 9002252491 від 21.06.2010 позивач здійснив сплату 20.10.2010 у сумі 124300 грн. згідно декларації № 9004567181 від 20.10.2010, тобто із затримкою 112 календарних дні.
Отже, відповідачем здійснено врахування сум, що були сплачені ДП «Сніжнеантрацит» за платіжними дорученнями та сум, визначених у податковій декларації з ПДВ № 9004567181 від 20.10.2010 у якості зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, на погашення податкового боргу попереднього періоду, тобто боргу, який виник внаслідок несплати зобов'язання, визначеного уточнюючими розрахунками № 11730 від 23.09.2010, № 11734 від 23.09.2010, деклараціями № 11717 від 20.09.2010, № 9002768286 від 20.07.2010, № 9003518465 від 20.08.2010, № 9001230215 від 20.04.2010, № 9001894435 від 20.05.2010, № 9002252491 від 21.06.2010 та податковим повідомленням-рішенням № 0000332342 від 19.07.2010. Зазначене також знайшло своє відображення у зворотному боці облікової картки платника податку (а.с. 64-73).
Разом із тим, як вбачається з призначення платежу у платіжних дорученнях № 71/1 від 29.10.2010, № 73/1 від 29.10.2010, № 75/1 від 29.10.2010, № 76/1 від 29.10.2010, № 74/1 від 29.10.2010, № 72/1 від 29.10.2010 позивач здійснював сплату податку на додану вартість згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 270 від 07.03.2002, а також сплачував ПДВ за уточнюючими розрахунками за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2010р. з урахуванням штрафу та розстроченої заборгованості (а.с. 11-13).
Також, згідно з податковою декларацією з ПДВ № 9004567181 від 20.10.2010 за вересень 2009 року, позивач у рядку 22.1 визначив суму від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, на яку зменшується сума податкового боргу з ПДВ - 4474598 грн. (а.с. 26-27).
Відповідач в обґрунтування правомірності зарахування сплачених позивачем сум в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу посилається на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Суд знаходить необґрунтованим таке посилання відповідача, оскільки відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Цією ж статтею передбачено, що держава не втручається у здійснення власником права власності.
Позивач, сплачуючи грошові кошти в установлений законом строк та визначаючи напрямок їх сплати, реалізує своє право власника грошових коштів, оскільки Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Законом України “Про державну податкову службу в Україні” не встановлено право органу державної податкової служби змінювати напрямок платежу, тобто обмеження на реалізацію конституційного права на розпорядження своєю власністю (як елементу права власності).
Обмеження стосовно реалізації права власника на розпорядження його власністю встановлені у Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
При цьому, зазначеним Законом встановлені випадки такого обмеження, які передбачені п.п. 8.6.1, 8.6.3 п. 8.6 ст. 8 Закону, ст. 9 стосовно застосування адміністративного арешту активів, ст. 10 стосовно продажу майна.
Відповідач не надав суду документів, які б свідчили про наявність випадків обмеження права позивача на розпорядження своїми коштами, які передбачені п.п. 8.6.1, 8.6.3 п. 8.6 ст. 8 та ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Також, право податкового органу здійснювати розподіл сплаченої суми податкового зобов'язання встановлено підпунктом 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 цього Закону, згідно із яким якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
При цьому, суд звертає увагу сторін на ту обставину, що п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону не встановлено право чи обов'язок саме податкового органу, як наприклад у п.п. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 змінювати податкові зобов'язання в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та іншими законами.
Крім того, п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» взагалі не визначений суб'єкт, який повинен здійснювати погашення податкового боргу попередньо погашенню податкових зобов'язань. Хоча з урахуванням приписів Конституції України та Цивільного кодексу України таке право і як кореспондуюча норма-обов'язок, належить саме позивачу.
Право державного органу повинно бути визначено саме Законом.
Як передбачено п. 11.4 розділу 11 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123, під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом.
На момент перевірки був непідтвердженим відповідними платіжними документами факт погашення позивачем податкового боргу, що виник за уточнюючими розрахунками № 11730 від 23.09.2010, № 11734 від 23.09.2010, деклараціями № 11717 від 20.09.2010, № 9002768286 від 20.07.2010, № 9003518465 від 20.08.2010, № 9001230215 від 20.04.2010, № 9001894435 від 20.05.2010, № 9002252491 від 21.06.2010 та податковим повідомленням-рішенням № 0000332342 від 19.07.2010.
Суд звертає увагу, що у даному випадку мала місце також сплата позивачем розстрочених податкових зобов'язань згідно рішення начальника ДПІ у м. Сніжному № 4/24 від 23.04.2010 (а.с. 30), що регулюється ст. 14 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якою також не передбачається право податкового органу зараховувати кошти, які надійшли в якості сплати розстрочених податкових зобов'язань, на погашення податкового боргу, який виник на підставі податкових декларацій.
До того ж, податковим повідомленням-рішенням від 19.07.2010 № 0000332342/0 позивачу були нараховані у т.ч. штрафні санкції у розмірі 6947 грн., що виключає можливість повторного нарахування штрафних санкцій на цю суму як це було зроблено відповідачем.
Положеннями Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не передбачається таке право податкового органу як застосування штрафних санкцій за несплату узгодженої суми штрафних санкцій. Цей Закон у такому випадку надає податковому органу право направлення податкової вимоги платнику податку, а також право звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу.
Суд зазначає, що однією з умов застосування фінансових санкцій відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є порушення платником податків граничних строків проведення платежів, встановлених цим Законом. Оскільки строки сплати плати за користування надрами встановлюються спеціальним законодавством (Законом України «Про податок на додану вартість»), то у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати дію Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків на дані правовідносини.
З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачем не доведено законну підставу здійснення нарахування штрафних санкцій позивачу податковими повідомленнями-рішеннями від 12.11.2010 №№ 0003621540/0, 0003631540/0, 0003641540/0.
Разом із тим, заявляючи вимогу про визнання протиправним спірного рішення у позовній заяві та, водночас, про його скасування, позивачем не враховано, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання його нечинним. Наслідком висновку про протиправність рішення суб'єкта владних повноважень є його скасування. Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним) рішення суб'єкту владних повноважень виключає вимогу про скасування цього ж рішення, оскільки правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадку співпадають.
З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги та скасовує податкові повідомлення-рішення №№ 0003621540/0, 0003631540/0, 0003641540/0 від 12.11.2010
Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Державної податкової інспекції у місті Сніжному Донецької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0003621540/0, 0003631540/0, 0003641540/0 від 12.11.2010 задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сніжному Донецької області № 0003621540/0 від 12.11.2010 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 430384 грн., № 0003631540/0 від 12.11.2010 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 123330,20 грн., № 0003641540/0 від 12.11.2010 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 34043,22 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Сніжнеантрацит» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 05 січня 2011 року.
Повний текст постанови виготовлено 10 січня 2011 року.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Зеленов А. С.