Україна
24 грудня 2010 р. справа № 2а-26695/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 18.44
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.
при секретарі Аврамченко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донгідроарм»
до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька
про визнання протиправним, недійсним та незаконним викладене у листі від 09.08.2010р. №36861/10/15-313-3 рішення про невизнання податковою звітністю ТОВ «Донгідроарм» з ПДВ за червень 2010 року у тому числі із невизнання податковою звітністю декларації ТОВ «Донгідроарм» з ПДВ за червень 2010 року від 20.07.2010р. з додатками №2 та №5
за участю представників позивача Білименко А.О., Тернової В.О.
представників відповідача Чмир Ю.В., Шляхтіної А.С.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донгідроарм» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання нечинним та протиправним рішення про невизнання податкової декларації з ПДВ податковою звітністю.
В подальшому позивач кілька разів уточнював позовні вимоги та остаточно просив суд визнати протиправним, недійсним та незаконним викладене у листі від 09.08.2010р. №36861/10/15-313-3 рішення про невизнання податковою звітністю ТОВ «Донгідроарм» з ПДВ за червень 2010 року у тому числі із невизнання податковою звітністю декларації ТОВ «Донгідроарм» з ПДВ за червень 2010 року від 20.07.2010р. з додатками №2 та №5.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 19.07.2010 року та 20.07.2010 року ТОВ «Донгідроарм» до ДПІ у Калінінському районі м.Донецька в електронній формі надано податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року з додатками №2 та №5, що підтверджується квитанціями №1 від 19.07.2010 року, № 1 від 19.07.2010р., №1 від 20.07.2010 р. з реєстрації електронних листів.
19.07.2010 року та 20.07.2010 року відповідачем прийнято зазначену податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року з додатками № 2 та №5, що підтверджується квитанціями №2 від 19.07.2010 року, № 2 від 19.07.2010 року, № 2 від 20.07.2010року.
09.11.2010 року ТОВ «Донгідроарм» отримано лист ДПІ у Калінінському районі м.Донецька № 36861/10/15-313-3 від 09.08.2010р. зі змісту якого позивачеві стало відомо, що податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року з додатками №2, № 5 не було визнано відповідачем податковою звітністю у зв'язку з тим, що декларація суперечить вимогам наказу ДПА України від 31.12.2008р. №827 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податкової в ОДПС України» в частині правильності складання податкової звітності з ПДВ.
Позивач вважає рішення відповідача про невизнання податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року з додатками №2 та №5 податковою звітністю протиправним, оскільки наказ ДПА України, на який посилається відповідач, є актом рекомендаційного, роз'яснювального характеру, не зареєстрований у Міністерстві юстиції України, у зв'язку з чим не може встановлювати обов'язків для невизначеного кола осіб. Вважає, що податкова декларація відповідає нормативно-правовим актам, а тому має бути прийнята відповідачем як податкова звітність.
Представники позивача в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.
Представники відповідача в судове засідання з'явилися, позовні вимоги не визнали з підстав, які викладені у запереченнях від 13.12.2010р. Посилаючись на Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Методичні рекомендації щодо централізованого приймання централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податкової в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008р. № 827, наказ ДПА України від 30.05.1997р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» вважають, що надана позивачем декларація від 19.07.2010 року не надходила, оскільки при її формуванні була використана застаріла форма. Ним отримані тільки додатки №2 та 5 до декларації від 19.07.2010 року. Що стосується декларації від 20.07.2010 року, вона надходила, однак без додатків. Зважаючи на те, що додатки є невід'ємною частиною декларації, відповідач вважає не визнання її податковою звітністю законним та обґрунтованим.
Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Донгідроарм» є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, код ЄДРПОУ 31916195.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 19.07.2010 року до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька була надіслана податкова декларація з податку на додану вартість за червень від 19.07.2010 року засобами телекомунікаційного зв'язку з накладанням електронного цифрового підпису - до ЦОЕЗ, разом з додатками № 2 та № 5.
Зазначена декларація не була прийнята відповідачем, про що свідчить квитанція № 1 від 19.07.2010р. із позначкою «Документ не прийнято. Виявлені помилки - закінчення дії форми - травень 2010р.».
Що стосується додатків № 2 та № 5 до декларації від 19.07.2010р., то позивачем були отримані квитанції №1 про збереження файлів на центральному рівні, а згодом квитанції №2, у яких зазначено, що додаток № 2 та № 5 до декларації за червень 2010 року доставлено до центрального рівня Державної податкової адміністрації України 19 липня 2010 року та мається запис, що документ прийнято на районному рівні.
20.07.2010 року позивачем до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька була надіслана податкова декларація з податку на додану вартість за червень від 20.07.2010 року засобами телекомунікаційного зв'язку з накладанням електронного цифрового підпису - до ЦОЕЗ, про що було отримано квитанцію №1 про збереження файлу на центральному рівні, а потім квитанцію № 2, у який зазначено, що податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року доставлено до районного рівня Державної податкової адміністрації України 20 липня 2010 року, та мається запис, що документ прийнято на районному рівні.
Позивачем надані копії додатків №2 та 5 до декларації з ПДВ від 20.07.2010 року, однак на вимогу суду не надані квитанції про їх надіслання засобами телекомунікаційного чи інші докази подання до податкового органу. У судовому засіданні представники позивача пояснили, що у них відсутні такі квитанції.
Відповідачем наданий оригінал листа від 22.07.2010 року на адресу ТОВ «Донгідроарм» № 33984/10/28-213 у якому повідомляється, що подана 19.07.2010р. податкова декларація вважається не прийнятою, оскільки звітність подана не в повному обсязі - подані додатки без основної декларації. При цьому відповідач посилається на абз. 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Доказів надіслання цього листа позивачеві відповідач не надав.
В подальшому ТОВ «Донгідроарм» отримано лист ДПІ у Калінінському районі м.Донецька № 36861/10/15-313-3 від 09.08.2010р. (із позначкою «вдруге»), зі змісту якого вбачається, що податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року з додатками №2, № 5 не було визнано відповідачем податковою звітністю у зв'язку з тим, що декларація суперечить вимогам Наказу ДПА України від 31.12.2008р. №827 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податкової в ОДПС України» в частині правильності складання податкової звітності з ПДВ. Зміст вимог, які не дотримані при цьому позивачем, у листі не розкритий.
Позивач вважає саме це останнє рішення відповідача про невизнання податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року від 20.07.2010 року з додатками №2 та №5 податковою звітністю нечинним та протиправним.
Відповідно до підпункту 4.1.2. пункту 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон № 2181) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
Такий порядок затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 р. за N 250/2054.
Відповідно до цього Порядку декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти E-mail; поштовими відправленнями.
Декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків. У складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком.
Відповідно до п. 4.2. цього Порядку у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)). У разі подання уточнюючих розрахунків, у яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі самі розшифровки подаються на суму уточнення.
Із зазначених вище норм вбачаться, що декларація складається у тому числі із додатків, вони є її невід'ємною частиною. Подана без додатків декларація може вважатися такою, що не містить усіх необхідних реквізитів.
Втім, відповідач не визначив відсутність обов'язкових реквізитів як підставу невизнання поданої позивачем декларації за червень 2010 року від 20.07.2010 року у відповідному рішенні. Оцінюючи зміст цього рішення суд виходить з наступного.
Відповідно до п.п. 4.1.2 ст. 4 Закону 2181 у випадку, якщо контролюючий орган не визнає отриману звітність як податкову декларацію, він має звернутися до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої). У цьому випадку такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу або оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
З аналізу цієї норми випливає, що у рішенні податкового органу про невизнання отриманої звітності податковою декларацією мають бути визначені конкретні підстави такого невизнання.
У судовому засіданні представники відповідача пояснили, що окремого рішення про невизнання декларації позивача з ПДВ від 20.07.2010 року як податкової звітності (окрім листа від 09.08.2010 року) відповідачем не приймалося. Зважаючи на те, що підстави для такого невизнання мають бути викладені письмово, а також те, що законом передбачено оскарження саме рішення податкового органу, суд дійшов висновку, що таке рішення викладено саме у листі від 09.08.2010 року №36861/10/15-313-3. Тому саме у цьому листі мають бути наведені конкретні підстави невизнання декларації позивача.
Як вбачається з вказаного листа, декларація позивача з ПДВ за червень 2010 року не прийнята з тих підстав, що вона не відповідає вимогам наказу ДПА України від 31.12.2008р. №827 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податкової в ОДПС України».
Зміст вказаної невідповідності або конкретні пункти наказу у листі не зазначені.
Відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств й інших органів виконавчої влади», затвердженого Постановою КМ України №731 від 28.12.1992 року, нормативно-правовим актом є офіційний письмовий документ, прийнятий або виданий уповноваженими на це суб'єктами.
Згідно до п. 1 цього Положення державна реєстрація нормативно-правових актів укладається в проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції України й законодавству України, Конвенції про захист прав людини і інше, ухваленні рішення про державну реєстрацію цього акту, присвоєнні його реєстраційного номера й внесенням до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Відповідно до п. 1 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств й інших органів виконавчої влади» з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Пунктом 3 цього Указу передбачено, що нормативно-правові акти набувають законної сили через 10 днів після їхньої реєстрації, якщо в них не встановлений більше пізній строк.
Наказ Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008р. №827 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податкової в ОДПС України» не зареєстрований у Міністерстві юстиції, не вважається нормативно-правовим актом і тому не може змінювати права та обов'язки позивача. У зв'язку з цим даним наказом не можуть встановлюватися як вимоги щодо заповнення декларацій, так і підстави для невизнання їх податковою звітністю.
Отже, при прийнятті рішення про невизнання податкової звітності податковою декларацією ДПІ у Калінінському районі м. Донецька неправомірно посилалася на порушення наказу ДПА України від 31.12.2008р. №827.
Порушення цього наказу згідно з п.п.4.1.2 ст. 4 Закону 2181 не може бути підставою для невизнання отриманої податкової звітності, оскільки цим наказом не може встановлюватися порядок її заповнення. Крім того, у порушення вимог того самого підпункту Закону 2181 відповідачем у відповідному рішенні не зазначені конкретні підстави невизнання податкової декларації.
Суд при вирішенні даного спору не може підміняти контролюючий орган та на свій розсуд визначати підстави невизнання поданої позивачем податкової декларації.
З огляду на викладене, Державна податкова інспекція у Калінінському районі м.Донецька в даному випадку не діяла у спосіб, передбачений законом.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З вказаних підстав суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.
Зважаючи на наведене, керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донгідроарм» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про визнання протиправним, недійсним та незаконним викладене у листі від 09.08.2010р. №36861/10/15-313-3 рішення про невизнання податковою звітністю ТОВ «Донгідроарм» з ПДВ за червень 2010 року у тому числі із невизнання податковою звітністю декларації ТОВ «Донгідроарм» з ПДВ за червень 2010 року від 20.07.2010р. з додатками №2 та №5 задовольнити.
Визнати протиправним, недійсним та незаконним викладене у листі від 09.08.2010р. №36861/10/15-313-3 рішення ДПІ у Калінінському р-ні м. Донецька про невизнання податковою звітністю ТОВ «Донгідроарм» з ПДВ за червень 2010 року у тому числі із невизнання податковою звітністю декларації ТОВ «Донгідроарм» з ПДВ за червень 2010 року від 20.07.2010р. з додатками №2 та №5.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донгідроарм» (ЄДРПОУ 31916195, м. Донецьк вул. Лабутенка, 8) судові витрати із судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 24 грудня 2010р. Постанова складена у повному обсязі 29 грудня 2010р.
Суддя Бєломєстнов О. Ю.