05 січня 2011 рокуСправа № 2а-3351/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Каленюк Ж.В.,
при секретарі Ковальчуку С.В.,
за участю представника відповідача Талашко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування рішень від 08 листопада 2010 року № 0076312308 та № 0076322308,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - підприємець, позивач) звернулася до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - Ковельська МДПІ, відповідач) з адміністративним позовом про скасування рішень від 08 листопада 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0076312308 - у сумі 4275 грн. та № 0076322308 - у сумі 80 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20 жовтня 2010 року працівниками Державної податкової адміністрації у Волинській області (далі - ДПА у Волинській області) було проведено планову перевірку щодо дотримання підприємцем ОСОБА_2 порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в магазині-кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
У ході перевірки було виявлено порушення п.п.1, 2, 13 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, зокрема, встановлено, що розрахункову операцію при продажу двох пляшок пива «Чернігівське світле» на загальну суму 8 грн. 20 коп. проведено без застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) та видачі касового чека, а також сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідала на 855 грн. сумі коштів, зазначених в поточному звіті РРО. Крім того, зафіксовано порушення ст.ст. 3, 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»: відсутній торговий патент (він не був пред'явлений перевіряючим).
На підставі акта перевірки від 20 жовтня 2010 року Ковельською МДПІ прийнято оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08 листопада 2010 року № 0076312308 та № 0076322308.
Працівниками ДПА у Волинській області не мали підстав для проведення перевірки, оскільки направлення на перевірку не надано підприємцю ОСОБА_2
Крім того, позивач вказує на безпідставність застосування штрафних санкцій у зв'язку із відсутністю складу вказаних вище порушень. Зазначає, що у день проведення перевірки у зв'язку із поганим самопочуттям вона не перебувала на робочому місці; акт перевірки отримала 02 листопада 2010 року поштою. Особа, зазначена в акті перевірки як така, що здійснила розрахунок, - ОСОБА_3 у неї не працює, заробітної плати не отримує. Також позивач зазначив, що товар вказаний в акті перевірки (пиво «Чернігівське світле») нею не реалізується; весь товар, що знаходиться на реалізації (алкогольні напої та тютюнові вироби) запрограмований у касовому апараті та зберігається окремо на орендованих площах. Готівкові кошти, виявлені працівниками ДПА у Волинській області та перераховані ОСОБА_3, належали приватному підприємцю ОСОБА_4, в якої позивач орендує торгівельні площі і яка також здійснює торгівлю в даному магазині.
Відповідачем незаконно застосовано штрафні санкції за порушення ст.7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», оскільки перевіряючими не було взято до уваги той факт, що на місті здійснення підприємницької діяльності в куточку покупця знаходиться і була наявна під час проведення перевірки копія торгового патенту від 22 червня 2010 року № 750783; оригінал з метою запобігання його втрати знаходиться у позивача вдома.
З цих підстав позивач просив скасувати як незаконні рішення від 08 листопада 2010 року № 0076312308, № 0076322308.
Відповідач у письмовому запереченні проти адміністративного позову його вимог не визнав. В обґрунтування заперечень зазначив, що 20 жовтня 2010 року працівниками ДПА у Волинській області в магазині, де здійснює господарську діяльність позивач, проведено планову перевірку з питань дотримання підприємцем ОСОБА_2 вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, при цьому направлення на її проведення надано для ознайомлення ОСОБА_3, яка здійснила розрахункову операцію при продажу пива «Чернігівське світле», а отже, є уповноваженою особою підприємця ОСОБА_2 Присутність самого підприємця при проведенні таких перевірок не є обов'язковою.
Хоча трудовий договір із ОСОБА_3 не укладався, проте остання фактично була допущена до роботи: видала товар покупцям, прийняла гроші за покупку, надала перевіряючим наявні у магазині документи (книгу обліку розрахункових операцій, ліцензії).
Під час перевірки виявлено факт порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: при реалізації двох пляшок пива «Чернігівське світле» розрахункова операція не проведена через РРО «Міni 500.02ME» та не видано розрахунковий документ (касовий чек), чим порушено п.1 та п.2 ст.3 вказаного Закону. На місці розрахунків також виявлено невідповідність суми готівкових коштів сумі, зазначеній у денному звіті РРО на 855 грн., що є порушенням п.13 ст.3 цього ж Закону. Чинним законодавством забороняється зберігання на місці проведення розрахунків готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників, а внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО як «службова видача» чи «службове внесення». Недотримання таких вимог свідчить про порушення вказаного вище Закону. Твердження позивача про те, що готівка належить іншому підприємцю безпідставне, оскільки ОСОБА_3 отриману купюру номіналом 100 грн. при розрахунках за пиво поклала в шухляду стола, з якої видана здачу, пред'явила готівкові кошти та їх перерахувала, вказавши суму 855 грн.
Розмір штрафних санкцій визначено на підставі ст.ст.17, 22 Вказаного Закону - у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів та суми коштів, на яку виявлено невідповідність даним денного звіту РРО. За порушення Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» застосовано штрафні санкції у сумі 80 грн.
У зв'язку із встановленням перевіркою складу правопорушень, вчинених позивачем, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні 23 грудня 2010 року позивач ОСОБА_2, а 28 грудня 2010 року - її представник ОСОБА_4 адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та просили його задовольнити повністю. Представник позивача суду пояснила, що у приміщенні, де проходила перевірка 20 жовтня 2010 року, одночасно здійснює господарську діяльність підприємець ОСОБА_2 та підприємець ОСОБА_4 (перша - здійснює продаж підакцизних товарів з використанням РРО, друга - перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та здійснює продаж товарів без застосування РРО, в тому числі пиво на розлив (підакцизні товари не реалізує). Близько 9 год. 30 хв. 20 жовтня 2010 року позивач залишила робоче місце у зв'язку із поганим самопочуттям, а після 14 год. підприємець ОСОБА_4 також була тимчасово відсутня та попросила наглянути за магазином знайому ОСОБА_3, залишивши їй 855 грн. для розрахунку за дрова, які мали привезти, при цьому будь-яких вказівок щодо обслуговування покупців їй не давалося. Вважає, що перевірка ОСОБА_2 неправомірно проведена за відсутності позивачки чи її уповноваженої особи.
Позивач та його представник просили позов задовольнити повністю.
Представник відповідача Талашко І.М. у судовому засіданні позов не визнала повністю та у задоволенні його вимог просила відмовити повністю з підстав, зазначених у письмовому запереченні.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована виконавчим комітетом Ковельської міської ради Волинської області як суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_1 (а.с.6).
20 жовтня 2010 року працівниками ДПА у Волинській області на підставі направлення від 13 жовтня 2010 року № 205575 (а.с.35) було проведено планову перевірку щодо дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в магазині-кафе за адресою: АДРЕСА_1.
За результатами перевірки було складено акт від 20 жовтня 2010 року, отриманий позивачем 02 листопада 2010 року (а.с.9-10; 43), яким зафіксовані факти порушення позивачем п.п.1, 2, 13 ст. 3 Закону України 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР), а саме: розрахункову операцію при продажу двох пляшок пива «Чернігівське світле» на суму 8 грн. 20 коп. проведено без застосування РРО та видачі касового чека, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків не відповідала сумі коштів, зазначеній в поточному звіті РРО на 855 грн. Також виявлено порушення ст.ст. 3, 7 Закону України від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (далі - Закон № 98/96-ВР): торговий патент не пред'явлено для перевірки.
На підставі акта перевірки Ковельською МДПІ, без врахування заперечення на акт перевірки та письмових пояснень позивача від 03 та 04 листопада 2010 року (а.с.42, зворот; 47-48), були прийняті оскаржувані рішення від 08 листопада 2010 року № 0076312308 (а.с.11) про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4 275 грн. відповідно до п.1 ст.17, ст.22 Закону - у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів та суми коштів, на яку виявлено невідповідність даним денного звіту РРО (8 грн. 20 коп. + 855 грн.) х 5), а також рішення № 0076322308 (а.с.12) у сумі 80 грн. відповідно до абз.2 п.1 ст.8 Закону № 98/96-ВР - у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць (а.с.32).
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.15 Закону № 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Умови проведення перевірок визначено у ст.11-2 Закону України від 04 грудня 1990 року N 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин між сторонами): працівники податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової перевірки за наявності підставі для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, і за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку та наказу на проведення позапланової перевірки. Недодержання таких умов виключають право контролюючого органу здійснювати перевірку.
Як встановлено судом, підприємець ОСОБА_2 здійснює продаж підакцизних товарів - алкогольних напоїв та тютюнових виробів на підставі ліцензій НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 (а.с.63-64). Відповідно до Закону №265/95-ВР підприємець здійснює розрахункові операції з використанням РРО «Міni 500.02ME».
Свою діяльність позивач здійснює на підставі договору суборенди від 05 травня 2010 року (а.с.8), в господарській одиниці - магазині-кафе, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до акту прийому-передачі приміщення від 07 травня 2010 року (а.с.21) ОСОБА_2 було передано торгову площу магазину розміром 15 м2, торгову площу кафе розміром 15м2 та передано в користування стелажі для розміщення товарів.
У вказаному приміщенні з тим самим режимом роботу (а.с.24) також здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_4, що орендує приміщення в Дубівського споживчого товариства згідно з договором від 31 березня 2008 року (а.с.19-20). Підприємець ОСОБА_4 перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та займається роздрібною торгівлею (крім підакцизних товарів) без використання РРО, що підтверджується копією свідоцтва про сплату єдиного податку НОМЕР_4 (а.с.62).
З пояснень позивача та його представника, встановлено що між підприємцями немає офіційного розподілу торгової площі приміщення (розподіл здійснюється за групами товарів).
На підставі пояснень позивача, представника позивача та не заперечується представником відповідача відомо, що підприємець ОСОБА_2 під час проведення перевірки була відсутня у магазині-кафе, де здійснює господарську діяльність. З показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 слідує, що направлення на перевірку пред'явлено ОСОБА_3 - єдиній особі, яка перебувала під час перевірки у даному приміщенні. ОСОБА_3 від отримання під розписку примірника направлення відмовилася, про що складено акт відмови від підпису (а.с.42).
Поясненнями представника позивача, показаннями свідка ОСОБА_3, підтвердженими також постановою Ковельського міськрайонного суду від 27 грудня 2010 року (а.с.77) спростовуються висновки податкового органу про те, що ОСОБА_3 є уповноваженою особою підприємця ОСОБА_2 Таким чином, суд приходить до висновку, що працівниками контролюючого органу не додержано умов проведення перевірок, встановлених законом.
Стосовно складу правопорушень, виявлених працівниками ДПА України в Волинській області, суд зазначає наступне.
Пунктами 1, 2, 13 ст.3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
В акті перевірки від 20 жовтня 2010 року зазначено, що при її проведенні ревізорами-інспекторами податкового органу було придбано дві пляшки пива «Чернігівське світле» на загальну суму 8 грн. 20 коп., за які вони розрахувалися купюрою номіналом 100 грн., яку продавець поклала до готівкової виручки, з якої видано решту у сумі 91 грн. 80 коп. Суд звертає увагу, що відповідачем даний факт не підтверджено доказами, та й у самому акті перевірки відсутні відомості про ідентифікуючі ознаки даної купюри. При цьому суд зауважує, що акт перевірки є єдиним доказом, яким зафіксовано зазначений факт. На вимогу суду відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував інформацію, викладену в п.2.2.14 акта. Разом з тим, зібраними у ході судового розгляду доказами спростовуються твердження відповідача, що пиво було придбане саме у підприємця ОСОБА_2, діяльність якої була предметом перевірки, і при цьому дану операцію не проведено через РРО. З оглянутої книги обліку розрахункових операцій від 28 червня 2010 року № 0317002385/3 (контрольних стрічок) вбачається, що позивач не торгує пивом (до дня перевірки жодного разу не здійснювався продаж такого товару). Відповідачем не підтверджено допустимими доказами належність даного пива позивачу, а тому наведене свідчить про безпідставність висновків органу державної податкової служби про порушення позивачем п.п.1, 2 ст.3 Закону № 265/95-ВР.
Відповідно до п.23 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. N 833, забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.
Згідно з п.4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2000 року N 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2001 року за N 107/5298, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
Показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 встановлено, що ревізори-інспектори самостійно роздрукували денний звіт РРО (а.с.61), ввімкнувши апарат, дістали із скриньки столу готівкові кошти у сумі 855 грн. Даний касовий апарат, як зазначив свідок ОСОБА_6, є портативним, не містить грошової скриньки та у момент перевірки знаходився на столі разом з вагами (з'ясовано судом - належать підприємцю ОСОБА_4.). Свідок ОСОБА_3 у показаннях суду пояснила, що на звороті на вимогу працівників податкового органу вказала суму перерахованих коштів, пояснивши, що вони належать підприємцю ОСОБА_4, яка їх залишила для розрахунку за дрова. Вказані пояснення не були взяті до уваги перевіряючими (так само, як і письмові пояснення до заяви від 02 листопада 2010 року - а.с.45-46).
Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що підприємцем ОСОБА_2 (особисто чи через уповноваженого представника) ревізорам-інспекторам товар у день перевірки не реалізовувався, то суд вважає, що контролюючий орган при встановлення каси (грошового ящика) позивача та підприємця ОСОБА_4 прийшов до помилкового висновку про незабезпечення підприємцем ОСОБА_2 відповідності на 855 грн. коштів у місці розрахунку сумі коштів, зазначених у денному звіті РРО: працівниками податкового органу було пораховано кошти, які знаходились у скриньці, що належала іншому суб'єкту господарювання, а не підприємцю ОСОБА_2
Не знайшов підтвердження у судовому засіданні факт порушення позивачем ст.ст.3, 7 № 98/96-ВР - відсутність торгового патенту (як зазначено в акті перевірки - не був пред'явлений перевіряючим). Копією торгового патенту НОМЕР_5 з терміном дії з 01 липня 2010 року по 30 червня 2011 року (а.с.7) підтверджується, що він на момент перевірки був наявний, а тому посилання відповідача на ст.3 вказаного Закону є безпідставним. З огляду на те, що підприємець ОСОБА_2 (чи уповноважена особа підприємця) була відсутня під час перевірки, то і торговий патент не міг бути пред'явлений перевіряючим. Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 не спростували тверджень позивача про наявність копії торгового патенту у куточку споживача, а тому недоведеним є факт порушення позивачем ст.7 Закону № 98/96-ВР.
Згідно із ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України суб'єкт владних повноважень, приймаючи рішення, повинен дотримуватися обов'язку діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод і інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При вирішенні спору судом рішення Ковельської МДПІ від 08 листопада 2010 року № 0076312308 та № 0076322308, прийняті відповідачем як суб'єктом владних повноважень, перевірялися на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України.
Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено фактів, констатованих у акті перевірки, та не підтверджено належними та допустимими доказами факту реалізації позивачем товару без видачі касового чеку, незабезпечення ним відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а також відсутності у підприємця торгового патенту.
Отже, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі п. 1 ст. 17, ст. 22 Закону № 265/95-ВР та п.1 ст.8 Закону № 98/96-ВР є протиправним. Таким чином, позов слід задовольнити повністю.
Приймаючи постанову у даній справі суд виходить з наданих повноважень, визначених п.1 ч.2 ст.162 КАС України, та враховує, що позивач оскаржує в судовому порядку правові акти індивідуальної дії, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування рішень Ковельської МДПІ від 08 листопада 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій до підприємця ОСОБА_2 від 08 листопада 2010 року № 0076312308 та № 0076322308.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Враховуючи наведене, з Державного бюджету України підлягає до стягнення на користь позивача 3 грн. 40 коп. судового збору, сплаченого при поданні адміністративного позову (а.с.3).
Керуючись ст.ст.2, 71, 94, 160 ч.3, 162, 163 КАС України, на підставі Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», "Про державну податкову службу в Україні», суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08 листопада 2010 року № 0076312308 та № 0076322308.
Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 3 грн. 40 коп.(три грн. сорок коп.) судових витрат.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 10 січня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ж.В. Каленюк