Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
04 березня 2026 р. № 520/3402/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Тітов О.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, в якому просить суд:
- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо здійсненного призову ОСОБА_1 під час мобілізації, на особливий період - протиправними;
- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 16.12.2025 року №2025- 1216-1906-5921-0 від 16.12.2925 оформлену у вигляді довідки військово-лікарської комісії за результатами проведеного 16.12.2025 року медичного огляду ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним і скасувати Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №2190 від 17.12.2025 року, в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №357 від 18.12.2025 року в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою судді від 25.02.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху доставлена представнику позивача до електронного кабінету у системі "Електронний суд" 25.02.2026, що підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету ЄСІТС.
Представником позивача 02.03.2026 подано заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку та доказів поважності таких причин, в якій просить суд визнати причини пропуску процесуального строку звернення до суду поважними і поновити строк звернення із позовною заявою.
В обґрунтування вказаної заяви представник позивача зазначає, що з 18.12.2025 знаходився на військовій службі та виконував учбові завдання в посиленому режимі, з метою майбутнього забезпечення заходів оборони держави та відсічі агресії російської федерації. Також зазначив, що не мав можливості звернутися до суду через відсутність світла та інтернену. Вказує на відсутність під рукою олівця, паперу та заборону використання мобільного зв'язку. Указує, що у позивача, через вказані обставини, був обмежений доступ до правничої допомоги, а договір про надання правничої допомоги з адвокатом він підписав лише 21.01.2026. Вказує про безперервне проходження військової служби в зоні бойових дій.
Дослідивши клопотання представника позивача, суд зазначає таке.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі №362/643/21 визначила, що військова служба є різновидом публічної служби.
Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 560/6732/22.
Таким чином, оскільки даний позов стосується питання проходження позивачем публічної служби, строк звернення з вказаним позовом становить один місяць з моменту коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У межах даної справи позивач заявив позовні вимоги, зокрема, про визнання протиправним і скасування Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №2190 від 17.12.2025 року, в частині призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ; визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №357 від 18.12.2025 року в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Місячний строк для звернення до адміністративного суду за цими позовними вимогами почав свій відлік 18.12.2025 та 19.12.2025 і тривав до 17.01.2026 та до 18.01.2026.
До суду позивач звернувся 18.02.2026, тобто з пропуском строку.
Отже, позивач пропустив місячний строк звернення до адміністративного суду.
У заяві про поновлення строку представник позивача просив задовольнити клопотання про поновлення процесуального строку та визнати причини пропуску процесуального строку звернення до суду із позовною заявою поважними та поновити строк звернення до суду із позовною заявою.
В обґрунтування клопотання представник позивача зазначив, що позивач наразі є діючим військовослужбовцем. Указує, що у позивача був обмежений доступ до правничої допомоги, а договір про надання правничої допомоги з адвокатом він підписав лише 21.01.2026.
З приводу вказаних обставин суд зазначає, що пошук та залучення адвоката є виключно суб'єктивною обставиною, що залежить від самого заявника. Позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду самостійно або з іншим представником у межах установленого законом строку.
Разом із тим, щодо посилання позивача на перебування на військовій службі, що унеможливлювало своєчасне звернення як за правничою допомогою, так і безпосередньо до суду, суд зазначає, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.01.2026 № 13 ОСОБА_1 вважається таким, що самовільно залишив розташування військової частини (СЗЧ у відрядженні) з 11.01.2026, у зв'язку із чим у позивача призупинилися проходження військової служби та грошове забезпечення.
Таким чином, твердження представника позивача про відсутність у позивача можливості звернутися до суду у зв'язку із проходженням військової служби не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджені належними доказами.
Відтак, викладені позивачем доводи не доводять підстав поважності пропуску строку звернення до суду.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заява про поновлення строку звернення до суду є безпідставною, недоліки у встановлений судом строк не усунуто, у зв'язку із чим позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Тітов