03 березня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/2112/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл Схід Рітейл" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
25.02.2026 керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл Схід Рітейл" Ликов Сергій Петрович, діючи від імені та в інтересах вказаного Товариства, засобами системи "Електронний суд" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (зареєстрована судом 26.02.2026), в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області форми "С" від 03.07.2025 №00092230705, яким за порушення п. 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до Товариства застосовано штрафні санкції у розмірі 630856,34 грн.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абзацом 1 частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
У постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював висновок щодо застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56 ПК України у процедурі оскарження податкового повідомлення-рішення, згідно з яким строк звернення до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, якщо такому позову передувало звернення платника податків з адміністративною скаргою до контролюючого органу, становить один місяць з дня завершення процедури адміністративного оскарження.
З матеріалів позовної заяви слідує, що позивач свого часу оскаржив податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 03.07.2025 №00092230705 в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги №25124/6/99-00-06-03-02-06 від 28.08.2025 скаргу платника залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 03.07.2025 №00092230705 - без змін.
Незважаючи на процедуру адміністративного оскарження, яку ініціював сам платник, той звернувся до суду з цим позовом лише 25.02.2026, тобто з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом.
Прохальна частина позовної заяви містить клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якого представник зазначає, що рішення про результати розгляду скарги до Товариства не надходило, як і не надходило від ДПС України відповіді на заяву щодо повідомлення результату розгляду скарги. Стверджує, що в результаті атаки ворожого БПЛА на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Бериславське шосе, 15, що використовувався ТОВ "Оіл Схід Рітейл" в якості автозаправної станції та архівного приміщення для зберігання документів, сталися вибухи та загоряння. За наслідками тушіння пожежі приміщення АЗС, у тому числі й ті, що використовувалися як архівні, були затоплені, а документи, які в ньому зберігалися - знищені або значно пошкоджені, внаслідок чого підлягали повному відновленню. З боку ТОВ "Оіл Схід Рітейл" починаючи з листопада 2025 року вчинялися дії, спрямовані на відновлення документів, у тому числі необхідних для звернення до суду з даним позовом. На підтвердження цих обставин надав акт Товариства про пожежу, акт Товариства про затоплення архівного приміщення та акт про втрату документів. Додав, що починаючи з грудня 2025 року внаслідок масованих ракетних та шахедних атак значних пошкоджень зазнала вся система енергозабезпечення України, що призвело до довготривалої відсутності електропостачання, мобільного та інтернет- зв'язку. Вказані обставини унеможливили своєчасне звернення до адміністративного суду з позовом.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або не встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом на предмет відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022 у справі № 990/102/22.
У постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №640/12324/19 викладено правовий висновок, відповідно до якого причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 дійшла висновку про те, що інакшого способу визначити, які причини слід віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадили вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов'язані вони з підготовкою до звернення до суду тощо.
Як свідчать матеріали позовної заяви, рішенням ДПС України про результати розгляду скарги №25124/6/99-00-06-03-02-06 від 28.08.2025 скаргу платника залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 03.07.2025 №00092230705 - без змін.
Заявник стверджує, що рішення ДПС він не отримував. Водночас не повідомляє суду обставини власної пасивної поведінки в частині витребування від ДПС результатів розгляду скарги, ініціатором якої є сам платник.
Також заявник посилається на обставини затоплення архівного приміщення та знищення або значного пошкодження документів, які у ньому зберігалися, в результаті атаки ворожого БПЛА на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Бериславське шосе 15, яке використовувалося ТОВ "Оіл Схід Рітейл" в якості автозаправної станції та архівного приміщення для зберігання документів.
Водночас заявник не надав суду доказів розміщення та зберігання первинних документів бухгалтерського обліку у спеціально обладнаному для цього приміщенні, зокрема, у вищевказаному архівному приміщенні на АЗС, позаяк юридичною адресою платника є місто Полтава і саме за адресою державної реєстрації, а не через місто Херсон, здійснювалася переписка між платником і ДПС.
Окрім того кожен добропорядний платник податків має власний електронний кабінет на інтернетресурсі https://tax.gov.ua/.
Про вміст власного електронного кабінету у розділі повідомлення від ДПС представник позивача суду нічого не повідомляє, доказів не надає.
Суд відкидає як безпідставні посилання представника позивача на обставини постійних ракетних ударів, оголошення повітряних тривог, перебоїв з електропостачанням, оскільки це аж ніяк не завадило йому звернутися до суду із цим та ще рядом позовів до адміністративного суду, належних доказів на підтвердження обставин ускладнення з цих причин реалізації свого права на своєчасне подання позову до суду, враховуючи фактичне місцезнаходження позивача, також не надано.
Позивач не повідомив про існування обставин, які були б об'єктивно непереборними, які б не залежали від його волевиявлення та які були б пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для звернення до суду після прийняття рішення ДПС України про результати розгляду скарги №25124/6/99-00-06-03-02-06 від 28.08.2025.
Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність наразі доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналогічно, частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оіл Схід Рітейл" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
Встановити позивачу строк на усунення недоліків десять днів з дня отримання повідомлення про цю ухвалу та роз'яснити, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом з інших підстав та доказів, які свідчать про поважність причин пропуску цього строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.Б. Супрун