14 грудня 2010 року колегія судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді - Єфімової О.І.
судді - Гриненка О.І.
судді - Кепкал Л.І.
за участю прокурора - Мінакової А.О.
захисика - ОСОБА_1
потерпілої - ОСОБА_2
засудженого - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції помічника прокурора Печерського району міста Києва Панчишина М.Я., потерпілої по справі - ОСОБА_2, захисника - ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_3 на вирок Печерського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2010 року відносно ОСОБА_3,-
Вироком Печерського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2010 року,
ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народжен-
ня, уродженця міста Мена Чернігівської області, українця, громадя-
нина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого викон-
робом ВАТ « Домобудівельний комбінат № 3 будівельно-монтаж-
ного управління № 2», що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, що проживає за адресою:
АДРЕСА_1, раніше не
судимого
- засуджено за ч. 2 ст. 272 КК України до 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані з виконанням інженерно-технічних робіт строком на 2 роки. На підставі ст.ст. 75,76 КК України, звільнено
Справа № 11а-2495/2010р. Головуючий у першій інстанції - Квасневська Н.Д.
Категорія КК України: ч.2 ст.272 Доповідач в апеляційній інстанції - Гриненко О.І.
від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на строк 3 роки. На підставі ст. 76 КК України, на ОСОБА_3 покладено обов'язок без дозволу органу кримінально-виконавчої системи не виїжджати за межі України на постійне проживання; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. Із засудженого ОСОБА_3 стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_2 100 000 гривень моральної шкоди.
Згідно вироку суду, ОСОБА_3, працюючи згідно наказу № 143 - К від 01.10.2009 року, на посаді виконавця робіт ВАТ « Домобудівний комбінат № 3 будівельно-монтажного управління № 2», яке на підставі договору підряду № 482/08-06 від 25.02.2009 року уладеного з ТОВ «Солстрой», проводить роботи по влаштуванню монолітних конструкцій, перекриттів, колон, арок, балок на ділянці «Італійський дворик» під час реконструкції НСК «Олімпійський», що по вулиці Червоноармійській, 55 в місті Києві, будучи відповідальною особою за стан охорони праці, допустив порушення своїх функціональних обов'язків, а саме проведення заходів щодо зниження і попередження виробничого травматизму на керованому ним об'єкті та будучи відповідальним за виконання правил безпеки, допустив порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людини.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.13, 2.23 Посадової інструкції виконавця робіт, затвердженої начальником ВАТ «ДБК-3 БМУ-2» від 17.07.2003 року, ОСОБА_3 зобов'язаний здійснювати відповідно до діючих правил техніки безпеки необхідні заходи щодо охорони праці і техніки безпеки, інструктувати майстрів, бригадирів і робітників про безпечні методи ведення робіт, відповідати за стан охорони праці, проводити заходи щодо зниження і попередження виробничого травматизму на керованому ним об'єкті, здійснювати дотримання трудового законодавства та законондавства про працю. У порушення вказаних пунктів та додатку № 1* ( п. 12б) СНиП Ш-4-80 «Техніка безпеки в будівництві», не виконавши вимоги, зазначені у вказаних пунктах, ОСОБА_3 допустив підсобного працівника ОСОБА_7 до робіт з підготовки риштувань до подальшого формування монолітної арки у осях Н-3 та Н-А «Італійського дворика» за вказаною адресою, що знаходиться на висоті приблизно 5 метрів. Виконання робіт на висоті, відповідно до п. 94 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженою Наказом Державного комітету України з охорони праці № 15 від 26.01.2005 року є роботами з підвищеною небезпекою.
ОСОБА_3 не здійснив достатній контроль за дотриманням вимог безпеки під час експлуатації риштувань « РЕRI», чим порушив правила безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві та норм охорони праці підсобним робітником ОСОБА_7, внаслідок чого, 01.08.2010 року близько 09.00 годин під час підняття по стоякам до робочого настилу риштувань, безпосередньо на перетині осей «Н-А» та «Н-3» «Італійського дворику» на об'єкті реконструкції НСК «Олімпійський» по вулиці Червоноармійській, 55 в місті Києві, останній впав з висоти близо 5 метрів на бетонне перекриття та отримав травми, несумісні з життям. Відповідно до висновку СМЕ № 121/2495 від 03.09.2010 року, ОСОБА_7, отримав наступні пошкодження: відкритий перелом основи та склепіння черепу субарахноїдальний крововилив на випуклій поверхні обох півкуль головного мозку забиття речовини головного мозку по випуклій поверхні лівої півкулі головного мозку, відкритий перелом нижньої щелепи, багатоскалковий перелом 3 поясничного хребця, множинні розриви печінки, неповний розрив передньої 12-палої кишки, множинні садна голови, тулуба та кінцівок, розлиті крововиливи в підвищуючий апарат легенів та тонкого кишечника. Вказані пошкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і між виявленими тілесними ушкодженнями та настанням смерті наявний прямий причинно-наслідковий зв'язок.
На вказаний вирок суду, прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпіла ОСОБА_2, засуджений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_1 подали апеляції.
Прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції в апеляції та доповненнях до апеляції, не оспорюючи кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_3 за ч.2 ст. 272 КК України, вважає, що вирок суду підлягає скасуванню в зв'язку з непрвильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного судом ОСОБА_3 покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок м'якості. Апелянт посилається на те, що ОСОБА_3 вчинив злочин, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, свою винність у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, цивільний позов, заявлений потерпілою не визнав, не підтвердив фактичні обставини справи, злочинні дії ОСОБА_3 призвели до загибелі людини, в зв'язку з чим апелянт вважає незаконним застосування до ОСОБА_3 ст. 75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням. Крім того, в апеляції прокурор вказує на невідповідність висновків суду, фактичним обставинам справи, а саме, викладення у вироці показання свідків, які за змістом не відповідають їхнім показанням, які останні давали під час судового слідства, згідно протоколу судового засідання, в зв'язку з чим, просить вирок Печерського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_3- скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Потерпіла ОСОБА_2 в своїй апеляції вважає вирок Печерського районного суду міста Києва від 13.10.2010 року незаконним в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, посилаючись на те, що ОСОБА_3 свою винність у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, цивільний позов, який був нею заявлений не визнав, намірів відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_3 не має, а тому вважає, що засуджений не зможе виправитись без відбування покарання. ОСОБА_2 просить вирок суду першої інстанції скасувати, постановити по справі новий вирок, яким ОСОБА_3 призначити покарання за ч. 2 ст. 272 КК України без застосування ст. 75 КК України.
Засуджений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_1 в апеляціях просять вирок суду першої інстанції змінити в частині призначеного покарання, а саме - виключити додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати керівні посади, пов'язані з виконанням інженерно-технічних робіт та зменшити суму відшкодування моральної шкоди потерпілій, при цьому апелянти посилаються на те, що ступніь вини ОСОБА_3 у нещасному випадку, який мав місце 01.08.2010 року є несуттєвою, просять врахувати ту обставину, що ОСОБА_7 було порушено правила техніки безпеки, що стало визначальним у нещасному випадку. Крім того, апелянти вказують, що при призначенні покарання ОСОБА_3, судом першої інстанції не враховано те, що він є молодим спеціалістом, менше року працює на посаді виконроба, раніше не судимимй, позитивно характеризується по місцю роботи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала апеляцію та доповнення до неї прокурора Панчишина М.Я., просила її задовольнити, скасувати вирок суду першої інстанції, направити справу на новий судовий розгляд, пояснення потерпілої ОСОБА_2, яка підтримала свою апеляційну скаргу в повному обсязі, просила вирок суду першої інстанції скасувати та призначити ОСОБА_3 покарання без застосування ст.. 75 КК України, пояснення захисника, засудженого, які вважають призначене покарання за вироком суду першої інстанції суворим та просять його пом'якшити, зменшити розмір моральної шкоди, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, потерпілої підлягають частковому задоволенню , а апеляції засудженого та його захисника задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно ст. 365 КПК України, рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його законності й обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. В цій частині вироку наводяться обставини та докази, на яких ґрунтується висновок суду.
Як випливає із змісту вказаної статті, мотивувальна частина вироку має викладатись так, щоб не було суперечливих формулювань і висновків та не було невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
В порушення вимог вказаної статті, висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 272 КПК України обґрунтовуються показаннями свідків, які вони фактично в ході судового слідства не давали.
Як вбачається з вироку суду, свідок ОСОБА_8 будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка, вказав на те, що їх бригадир ОСОБА_3 завжди під час інструктажів нагадує про обережність і необхідність застосувань касок та ременів безпеки, забороняє виходити зі своєї дільниці на місце роботи інших фірм. Так 01.08.2010 року, ОСОБА_3 було поставлено перед ланкою завдання провести монтаж та демонтаж риштувань в осях «НА» на перетині з осями «Н3-Н4» в зоні італійського дворику на об'єкті НСК «Олімпійський», ОСОБА_7 та ОСОБА_9 права прцювати на висоті не мали, однак полізли на риштування для того, щоб перевіритичого не вистачає для проведення для робіт по монтажу риштувань ( т. 2 а.с. 122) Проте, протокол судового засідання містить інші покази ОСОБА_8, а саме те, що 01.08.2010 року його ланці ОСОБА_3 було проведено інструктаж, робітники були в касках та ременях ременях безпеки. ОСОБА_8 дав завдання ОСОБА_9 підти на верх та подивитись що зробила попередня бригада, а чому туди піднявся ОСОБА_10 він не знає, його туди ніхто не відправляв. ( т. 2 а.с. 116).
Свідок ОСОБА_9, згідно вироку суду в судовому засіданні вказав на ту обставину, що дозволу на виконання робіт на висоті він не має. 01.08.2010 року о 08.00 годині всі працівники зібрались на об'єкті, виконроб ОСОБА_3 поставив завдення ланковому ОСОБА_8 провести монтаж та демонтаж риштувань в осях «НА» на перетині з осями «Н3-Н4» в зоні «Італійського дворику» на об'єкті НСК «Олімпійський». ОСОБА_9 та ОСОБА_7 мали подивитись чого не вистачає для монтажу риштувань. Крім того, вказав на те, що їх бригадир ОСОБА_3 завжди під час інструктажів нагадує про обережність і необхідність застосувань касок та ременів безпеки, забороняє виходити зі своєї дільниці на місце роботи інших фірм. ( т.2 а.с. 122-123). Однак, вказані показання суперечать тимя, які викладені в протоколі судового засідання щодо допиту ОСОБА_9, а саме те, що 01.08.2010 року на його ланці ОСОБА_3 було проведено інструктаж, вказівка на те, щоб робітники були в касках та ременях безпеки. ОСОБА_8 дав ОСОБА_9 завдання, щоб останній подивився що було зроблено попередніми робітниками. Чому ОСОБА_7 піднявся на верх риштування він не знає, йому такого завдання ніхто не давав. ( т. 2 а.с. 111).
Свідок ОСОБА_11, згідно вироку суду, в судовому засіданні вказав на ту обставину, що 01.08.2010 року о 08.00 годині виконроб ОСОБА_3 поставив конкретні завдання підлеглим прцівникам, видав засоби індивідуального захисту, перевірив наявних робітників на предмет сп'яніння та стану здоров'я. Переміщення робітників безпосередньо по стоякам риштувань заборонено і неможливо взагалі. ОСОБА_7 в порушення техніки безпеки близько 08 години 30 хвилин почав підніматись безпосередньо по стоякам риштувань та на висоті приблизно п'яти метрів впав на бетонне перекиття будівельного майданчику ( т.2 а.с. 123) Протокол судового засідання містить інші покази допиту свідка ОСОБА_11, а саме те, що ОСОБА_3 є його підлеглим. Він вийшов 01.08.2010 року на роботу, провів інструктаж, дав вказівку ланковим про обсяг роботи, конкретної вини ОСОБА_3 він визначити не може. ( т. 2 а.с. 110 /зворот/).
Свідок ОСОБА_12, згідно вироку в судовому засіданні показав, що він працює на посаді підсобного робітника. 01.08.2010 року виконроб ОСОБА_3 в присутності робітників поставив завдання бригадиру , ланковим, уточнив задачі робітникам та та розставив їх на відповідні робочі місця. Також ОСОБА_3 проінструктував по техніці безпеки, оскільки він за неї відповідає на об'єкті. Після зборів ОСОБА_3 відмітив в журналі всіх присутніх. ОСОБА_12 перебував біля одинадцятого крана, коли почув крики тесляра ОСОБА_8, в подальшому, прибувши до нього, ОСОБА_12 побачив непритомного ОСОБА_7, після чого викликав карету швидкої допомоги та повідомив про нещасний випадок ОСОБА_3 ( т.2 а.с. 123). З протоколу судодового засідання ( т.2 а.с. 111 ) слідує, що ОСОБА_12 будучи допитаним в якості свідка давав інші покази, а саме: ОСОБА_3 виконав всі зобов'язання, а саме: проконтролював техніку безпеки, , дав завдання, відпустив людей на роботу. ОСОБА_3 залишився у виконробській, а ОСОБА_12 пішов на об'єкт, потім його покликав ОСОБА_8 та повідомив про нещасний випадок, який стався з ОСОБА_10 Чому ОСОБА_10 піднявся на висоту, йому не відомо.
Таким чином, наведені вище обставини свідчать про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що відповідно до ст. 367 КПК України тягне скасування вироку суду першої інстанції.
Крім того, органами досудового слідства порушено вимоги ст. 22 КПК України про всебічне повне, і об'єктивне дослідження доказів по справі, які виразились в тому, що при пред'явленні обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 272 КК України в постанові про пред'явлення обвинувачення відсутні будь-які відомості про те, в чому саме з боку ОСОБА_3 виразилось порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, що призвело до загибелі ОСОБА_7, як того вимагає диспозиція статті 272 КК України, фактично пред'явлене обвинувачення ОСОБА_3 не містить об'єктивної сторони злочину. Порушення правил безпеки може полягати у вчиненні дії, забороненої правилами або бездіяльності - невиконання дій, які особа могла і повинна була вчинити. Так як для кваліфікації ст. 272 КК України важливе значення має визначення змісту правил безпеки, які порушено. Потрібно вказати не лише на конкретну статтю, пункт, параграф, які порушено, а й визначити в чому саме полягає порушення тих чи інших нормативних вимог, що зроблено органами досудового слідства не було. Тобто ОСОБА_3 було пред'явлене не конкретне обвинувачення, що потягло за собою порушення його права на захист.
Крім того, згідно наказу начальника БМУ-2 ВАТ ДБК-3 № 84 від 22 липня 2010 року відповідальними за організацію безпечного виконання будівельно-монтажних робіт, за безпечне виконання робіт на висоті, за наявністю та контролем виконання засобів індивідуального захисту призначено старшого виконроба - ОСОБА_11, виконроба ОСОБА_3 ( т.1 а.с. 199). Другий розділ акту спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 01.08.2010 року о 08 годині 30 хвилин в БМУ-2 ВАТ «ДБК-3» від 18.08.2010 року таком містить посилання на вказаний наказ згідно з яким , відповідальним за безпечне ведення робіт призначений старший виконроб - ОСОБА_11 Безпосереднє керівництво роботами на об'єкті здійснює ОСОБА_3 ( т.1 а.с. 116). Згідно посадової інструкції старшого виконавця робіт, затвердженої начальником БМУ-2 ВАТ «ДБК-3» 01.07.2009 року, останній зобов'язаний забезпечити керівництво роботою з охорони праці , виконання заходів, щодо попередженння виробничого травматизму та захворювання; своєчасне оформлення нарядів-допуску на виконання робіт з підвищеної небезпечності; проведення інструктажу з питань охорони праці бригадирів, майстрів та інших ІТП дільниці.( т.1 а.с. 208-209).
Відповідно до ст. 22 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Перевірка щодо встановлення причетності ОСОБА_11 в силу невиконання своїх функціональних обов'язків до нещасного випадку, що потягло смерть ОСОБА_7, не проводилась та рішення з цього приводу не приймалось.
У відповідності до вимог ст. 323 КПКУкраїни, вирок суду повинен бути законним та обгрунтованим, тобто в ньому має бути правильно застосований матеріальний закон, а висновки суду повинні відповідати фактам, що дійсно мали місце. При цьому оцінка доказів має грунтуватися на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. При наявності суперечностей доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку повинно бути зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
Невиконання цих вимог закону, згідно ст. 367 КПК України є підставою для скасування або зміни вироку.
Допущені досудовим слідством істотні порушення кримінально-процесуального закону не можуть бути усунуті в апеляційному розгляді. А тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 374 КПК України, даний вирок підлягає скасуванню з направленням кримінальної справи щодо ОСОБА_3 на додаткове розслідування, під час якого органу досудового слідства необхідно предявити обвинувачення, відповідно до ст. 132 КПК України, вказавши при цьому в чому заключалось порушення правил охорони праці з боку ОСОБА_3, провести перевірку на предмет встановлення невиконанням ОСОБА_11 своїх функціональних обов'язків, що потягло за собою настання нещасного випадку з ОСОБА_7 01.08.2010 року на об'єкті реконструкції НСК «Олімпійський» по вулиці Червоноармійській, 55 в місті Києві та прийняти рішення про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Що стосується доводів апеляцій прокурора, захисника, засудженого та потеріплої щодо м'якості чи суворості призначення ОСОБА_3 покарання, то у відповідності до вимог ч. 3 ст. 374 КПК України, апеляційний суд, скасовуючи вирок і направляючи справу на додаткове розслідування не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність чи недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, затстосування судом першої інстанції того чи іншого кримінального закону та покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 367, 374 КПК України, судова колегія,
Апеляцію прокура, який брав участь при розгляді справи, потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково.
Апеляції засудженого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Печерського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 272 КК України - скасувати.
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 272 КК України направити прокурору Печерського району міста Києва для проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити без зміни у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
Головуючий суддя О.І. Єфімова
Суддя О.І. Гриненко
Суддя Л.І. Кепкал