Справа № 2-1650-1/09
2-138-1/10
14 грудня 2010р. Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Кириленко Т.В.
при секретарі Слободі Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СіЕйчЕс Україна» про визнання наказу незаконним, зміну формулювання причин звільнення та стягнення заробітної плати, суд,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просить визнати незаконним та скасувати наказ № 16/к від 7.04.2009р., стягнути з відповідача вихідну допомогу в розмірі 3-х середніх заробітних плат та премію в розмірі 3-х середніх заробітних плат, що разом складає 190962грн. 53коп., стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою видачі трудової книжки в розмірі 168 465грн. 57коп., змінити дату звільнення на дату здійснення остаточного розрахунку, визнати неправомірним укладення з ним строкового трудового договору в частині визначення строку, посилаючись на те, що з 22.04.2008р. він працював на посаді головного спеціаліста з торгівлі в ТОВ «СіЕйчЕс Україна». 7.04.2009р. йому було запропоновано звільнитися за угодою сторін з виплатою вихідної допомоги в розмірі трьох середньомісячних заробітних плат в день звільнення та в серпні 2009р. премії в розмірі трьох середніх заробітних плат за результатами фінансового року, на що він погодився і дана угода була оформлена відповідним наказом. Однак в день звільнення з ним не був проведений розрахунок та не видана трудова книжка, він у зв'язку з поганим самопочуттям звернувся до лікаря та йому був виданий листок непрацездатності. Коли 14.04.2009р. він звернувся до відповідача з вимогою видати трудову книжку та здійснити розрахунок, його було ознайомлено з наказом № 16/к про звільнення його у зв'язку з закінченням строку трудового договору, оскільки не було досягнуто згоди про припинення трудового договору за згодою сторін. Також вважає, що не відповідає чинному законодавству укладення з ним строкового трудового договору, оскільки він не висловлював такого бажання.
Представники відповідача проти позову заперечують, посилаючись на те, що наказ № 15/к від 7.04.2009р. був виданий 6.04.2009р., однак позивач заяву про звільнення за згодою сторін не надав, не з'явився на роботі 7.04.2009р., не отримав трудову книжку та розрахунок, тому даний наказ був визнаний недійсним та виданий наказ № 16/к про звільнення позивача у зв'язку з закінченням строку дії договору з 21.04.2009р. Даний наказ був доведений до відома позивача та запропоновано отримати трудову книжку, однак позивач відмовився від підпису про ознайомлення з наказом та за трудовою книжкою не з'явився, тому вини відповідача в затримці видачі трудової книжки немає.
Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, згідно трудового договору від 22.04.2008р. ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на посаду Головного спеціаліста з торгівлі ТОВ «СіЕйчЕс Україна» з 5 травня 2008р. строком до 21.04.2009р. /ас 4-8/.
7.04.2009р. був виданий наказ № 15/к про звільнення ОСОБА_1 за згодою сторін згідно ст. 36 КЗпП України з виплатою заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги в розмірі 3 середніх заробітних плат в день звільнення та премії в розмірі 3 середніх заробітних плат за результатами фінансового року у серпні 2009р. /ас 11/.
Наказом № 16/к від 7.04.2009р. визнано наказ № 15/к недійсним у зв'язку з недосягненням згоди ОСОБА_1 щодо припинення трудового договору на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП /ас 15/.
Згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є угода сторін.
Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам необхідно мати на увазі, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП (згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.
Оскільки сторони досягли згоди щодо припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП України, що підтверджується наказом № 15/к від 7.04.2009р., з яким позивач ознайомився у встановленому порядку та отримав його копію, взаємної згоди сторін про анулювання даної домовленості не було, суд вважає, що скасування даного наказу відповідачем в односторонньому порядку не відповідає чинному законодавству.
Твердження представників відповідача про те, що зі сторони позивача не було згоди на припинення трудових відносин за п. 1 ст. 36 КЗпП України, оскільки він не надав відповідну заяву суд вважає безпідставним, оскільки дане спростовується самим наказом № 15/к, підставою для видачі якого вказана заява ОСОБА_1
Посилання представників відповідача на те, що 7.04.2009р. позивач не з'явився на роботу та не отримав розрахунку при звільненні і трудову книжку, що також підтверджує відсутність його згоди на звільнення згідно наказу № 15/к суд вважає безпідставним, оскільки згідно листка непрацездатності позивач 7.04.2009р. захворів і звернувся за розрахунком та трудовою книжкою після тимчасової непрацездатності - 14.04.2009р. /ас 14, 36/.
Твердження представників відповідача про те, що відповідач дізнався про перебування позивача на листку непрацездатності з 7.04.2009р., а тому наказ про його звільнення з цієї дати був скасований суд вважає безпідставним, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності лише з ініціативи власника, а в даному випадку звільнення відбулося за угодою сторін.
Таким чином суд вважає, що наказ № 16/к підлягає скасуванню, оскільки виданий без взаємної згоди сторін на анулювання домовленості щодо звільнення за п. 1 ст. 36 КЗпП України, а позивача слід вважати звільненим з посади головного спеціаліста з торгівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «СіЕйчЕс Україна» з 7.04.2009р. за згодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України зі стягненням на його користь шести середніх заробітних плат відповідно до наказу № 15/к.
Не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення компенсації за затримку видачі трудової книжки, оскільки ч. 4 ст. 235 КЗпП України передбачена виплата середнього заробітку у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника.
В даному випадку позивач, не дивлячись на усні та письмові повідомлення /ас 33-36, 44,45/ не з'явився до відповідача та не отримав трудову книжку, а тому вини власника в затримці видачі позивачеві трудової книжки немає.
Також суд вважає безпідставною вимогу позивача про зміну дати звільнення, оскільки при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП (згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами, тобто з 7.04.2009р.
Не підлягає задоволенню позов в частині визнання неправомірним укладення з позивачем строкового трудового договору в частині визначення строку, оскільки позивач своїм підписом 22.04.2008р. засвідчив свою згоду на укладання такого договору і у встановлений законом строк питання про визнання його недійсним не ставив.
Згідно довідки, наданої відповідачем, середня заробітна плата ОСОБА_1 становила 30 867,79грн. /ас 140/.
Як вбачається з відомості, позивачу 17.04.2009р. сплачено 16 554грн. 68коп., а саме - допомога з тимчасової непрацездатності за 6 днів в розмірі 3225грн. 54коп., заробітна плата по 21.04.2009р., компенсація за невикористану відпустку в розмірі 4878грн. 48коп.
Таким чином, відповідно до наказу № 15-к про звільнення ОСОБА_1 за угодою сторін з відповідача на його користь підлягає стягненню шість середніх заробітних плат за виключенням оплати листка непрацездатності з 8 по 14 квітня 2009р. в розмірі 2 687грн. 95коп. та заробітної плати з 15 по 21 квітня 2009р. в розмірі 5 231грн. 85коп., оскільки позивач був звільнений з 7.04.2009р. і виплати, що нараховані після звільнення є безпідставними, що становить 177 287грн. 06коп. (30 867,79грн. х 6 - (2687,95+5231,85).
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 36 п. 1, 235 КЗпП України, ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконним та скасувати наказ № 16/к від 7.04.2009р.
Вважати ОСОБА_1 звільненим з посади головного спеціаліста з торгівлі Товариства з обмеженою відповідальністю «СіЕйчЕс Україна» з 7.04.2009р. за згодою сторін згідно п. 1ст. 36 КЗпП України.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СіЕйчЕс Україна» на користь ОСОБА_1 177 287грн. 06коп.
В решті позову - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СіЕйчЕс Україна» на користь держави судовий збір в розмірі 1700грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя