Справа № 607/27189/25Головуючий у 1-й інстанції Дзюбановський Ю.І.
Провадження № 33/817/135/26 Доповідач - Галіян Л.Є.
Категорія -
04 березня 2026 р. м. Тернопіль
Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є. ознайомившись з апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Гнат Н.А. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 лютого 2026 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави 665,60 грн. судового збору.
В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження, вказану постанову суду скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Ознайомившись з апеляційною скаргою та матеріалами адміністративної справи, вважаю, що у поновленні строку на апеляційне оскарження апелянту слід відмовити, а апеляційну скаргу слід повернути апелянту, виходячи з таких міркувань.
Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
У даному випадку апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження.
Як вбачається з матеріалів справи, судовий розгляд 06 лютого 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було здійснено за участі останнього та його захисника Гнат Н.А..
Разом з тим апеляційна скарга подана захисником тільки 23 лютого 2026 року, отже скарга подана з пропуском встановленого ст. 294 КУпАП строку.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови, захисник вказує, що вона ознайомилась із постановою суду тільки 11 лютого 2026 року, що не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, а інших поважних причин апелянтом не наведено.
Разом з тим захисник Гнат Н.А. була присутня при судовому розгляді справи 06 лютого 2026 року, їй було відомо зміст та суть прийнятого рішення, роз'яснено порядок та строки апеляційного оскарження постанови.
При цьому, строк на апеляційне оскарження для останнього розпочинається саме із дня проголошення рішення суду, а не з моменту отримання копії постанови і незалежно від того, коли такий факт мав місце.
Водночас із моменту ознайомлення із постановою суду 11 лютого 2026 року у захисника була можливість подати скаргу в строки, передбчачені ч.2 ст.294 КУпАП, а саме по 16 лютого 2026 року включно.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Крім того, учасники справи повинні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином не наведено і в матеріалах справи відсутні відомості, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду та які б перешкоджали захиснику Гнат Н.А. звернутись з апеляційною скаргою в межах відведеного десятиденного строку.
Слід зазначати, що ЄСПЛ в своїх рішеннях неодноразово порушував питання про те, що суд не може безпідставно поновлювати процесуальні строки.
Так в рішенні ЄСПЛ «Пономарьов проти України» Суд визначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими.
В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків Судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод».
Тому, зважаючи на доводи захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Гнат Н.А. як на обставини пропуску процесуального строку та мотиви, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, обґрунтовуючи поважність причин, вважаю, що визнати їх такими немає підстав.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
У задоволенні клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Гнат Н.А. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 лютого 2026 року - відмовити.
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Гнат Н.А. на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 лютого 2026 року повернути апелянту.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя