Справа № 308/1610/26
03.03.2026 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/120/26 за апеляційною скаргою прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 лютого 2026 року,
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
Застосовано відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 365 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні процесуальні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Виконання зазначених обов'язків покладено на підозрюваного ОСОБА_6 до 27 березня 2026 року включно.
Старший слідчий Шостого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_7 , за погодженням прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні №42025070000000119 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2025 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 365 КК України.
Слідчий вказує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується долученими до клопотання доказами, а саме: допитами свідків, протоколами огляду, висновками експертів та іншими матеріалами кримінального провадження.
Сторона обвинувачення вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, з врахуванням обставин вчинення злочину, ОСОБА_6 , як підозрюваного у вчиненні тяжкого корупційного злочину, з метою запобігання можливого ухилення від досудового слідства, виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчим суддею встановлено, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові за процесуального керівництва Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Закарпатської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 365 КК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя врахував, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, а також тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного, а саме те, що підозрюваний з вищою освітою, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 2013 року народження, тимчасово не працюючий, має зареєстроване місце проживання, є особою з інвалідністю третьої групи (зі слів), раніше не судимий.
На переконання слідчого судді, пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у даному кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, є запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відносно підозрюваного ОСОБА_6 обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб із можливістю застосування застави.
Від захисника ОСОБА_9 надійшла заява про розгляд справи у його відсутності та відсутності ОСОБА_6 .
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності сторони обвинувачення та сторони захисту, неявка яких, з огляду на положення ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду.
Доводи апеляційних скарг про незаконність та необґрунтованість судового рішення задоволенню не підлягають з таких підстав.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В силу ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його проживання, в тому числі наявність в нього родини й утриманців; репутацію підозрюваного.
Колегія суддів вважає, що при розгляді клопотання слідчого зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею дотримані, а доводи прокурора викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності ухвали слідчого судді, є необґрунтованими.
Так, апеляційним судом встановлено, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові за процесуального керівництва Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Закарпатської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 365 КК України.
30.01.2026 30.01.2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у цьому кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 364 КК України, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило істотну шкоду, а також ч. 3 ст. 365 КК України, тобто у перевищенні влади, умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих повноважень, що спричинило тяжкі наслідки.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, слідчий суддя заслухав доводи сторін кримінального провадження і дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, з покладенням на нього певних обов'язків у відповідності до вимог ст. 194 КПК України, посилаючись на наявність обставин, передбачених ст. 178 КПК України.
Застосовуючи до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, слідчий суддя дійшов висновку, що на даному етапі наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 42025070000000119, протокол допиту свідка від 26.11.2025, протокол допиту свідка від 21.01.2026, протокол допиту свідка від 27.01.2026, запит Директору ТОВ «Айрон плюс ЛМ» ОСОБА_10 , відповідь на запит від 21.01.2026, договір №12 перевезення вантажів автомобільним транспортом, договір купівлі-продажу лісоматеріалів №UTP-796-4 від 13.03.2025, договір купівлі-продажу лісоматеріалів №UTP-816-4 від 14.03.2025, положення про Берегівське надлісництво філії «Карпатський лісовий офіс» державного спеціалізованого господарства підприємства «Ліси України» «148/39.6.12 від 12.01.2025, наказ №07-к від 13.01.2025, наказ №879-к від 27.06.2025, протокол допиту підозрюваного від 02.02.2026, протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 26.11.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 27.01.2026, протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 01.10.2025, протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 01.10.2025 та від 13.01.2026, протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 01.10.2025 та від 29.01.2026 іншими матеріалами справи.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді місцевого суду про відхилення доводів прокурора щодо ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків та ризик перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає непідтвердженими матеріалами клопотання, оскільки сторона обвинувачення не надала фактичних даних, які б підтверджували реальність намірів підозрюваного впливати на свідків, а сама лише теоретична можливість такого впливу не є достатньою підставою для обмеження прав особи. Водночас враховуючи міцні соціальні зв'язки та відсутність будь яких даних, які б свідчили про неналежну процесуальну поведінку підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, а також враховуючи його належну процесуальну поведінку у іншому кримінальному провадженні, обвинувальний акт у якому, як встановлено у ході судового засідання, розглядається Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є на думку слідчого судді необгрунтованим.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді місцевого суду про те, що слідчим у клопотанні та у судовому засіданні стороною обвинувачення не доведена недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Разом з тим, прокурором в апеляційній скарзі не доведено, що застосування більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, які у даному випадку, відповідно до ч. 2 ст. 177, ст. 179 КПК України, виправдовують застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що судом не взято до уваги, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження й спростовується наведеним вище, а також в будь-якому разі не свідчать про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
На інші доводи в обґрунтування апеляційної скарги, які б свідчили про незаконність судового рішення, в апеляційних скаргах не вказується.
Отже, з урахуванням даних про особу підозрюваного, а саме, що ОСОБА_6 з вищою освітою, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 2013 року народження, тимчасово не працюючий, має зареєстроване місце проживання, є особою з інвалідністю третьої групи, раніше не судимий, відсутності відомостей щодо спроб останнього ухилятися від органів досудового розслідування та суду, суд апеляційної інстанції вважає, що зважаючи на підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушеннь та передбачене за них покарань, вірогідність ухилення підозрюваного ОСОБА_6 від процесуальних обов'язків не є надто високою, у зв'язку із чим слідчим суддею обґрунтовано, відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, покладено на ОСОБА_6 передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки, та визначено строк дії вказаних обов'язків.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора - задоволенню не підлягає, у зв'язку із чим, враховуючи положення ч. 3 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді як законна та обґрунтована підлягає залишенню без змін.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення слідчий суддя дотримався вимог ст.176, 177, 178, 179, 194 КПК України, з'ясував і дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу як особисте зобов'язання, у зв'язку з чим, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 лютого 2026 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді