Справа № 308/3176/26
1-кс/308/1321/26
03 березня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за №12026071030000223 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, про арешт майна,-
Прокурор Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні за №12026071030000223 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, у якому просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення огляду місця події, а саме: грошові кошти - 1 (одну) банкноту номіналом 500 гривень з серійним номером ЄН0541626 та 1 (одну) банкноту номіналом 200 гривень з серійним номером ЄД6722736, які було поміщено до спец. пакету №NPU5812809.
Клопотання надійшло на адресу суду 02.03.2026 року поштовими засобами зв'язку. Згідно відмітки на поштовому конверті клопотання здано на пошту 23.02.2026 року.
Клопотання обґрунтовано тим, що до Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону надійшло клопотання від слідчого відділу Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області про накладення арешту на майно.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення про те, що 21.02.2026 року, на КПП Ужгород - Вишнє Нємецьке виявлено надання неправомірної угоди у розмірі 700 гривень, за безперешкодний перетин кордону.
21 лютого 2026 року під час проведення огляду місця події за адресою м. Ужгород вул. Собранецька, буд. 224, слідчий СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області виявив та вилучив грошові кошти, а саме: 1 (одну) банкноту номіналом 500 гривень з серійним номером ЄН0541626 та 1 (одну) банкноту номіналом 200 гривень з серійним номером ЄД6722736, які було поміщено до спец. пакету №NPU5812809.
Таким чином, органом досудового розслідування зібрано достатніх даних про те, що вищевказані речі та предмети містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому дані об'єкти підпадають під визначення речового доказу згідно ч.1 ст. 98 КПК України.
Прокурор вказує, що відповідно до кримінального процесуального закону арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (ч. 2 ст. 170 КПК України).
23 лютого 2026 року вилучені речі, а саме: 1 (одну) банкноту номіналом 500 гривень з серійним номером ЄН0541626 та 1 (одну) банкноту номіналом 200 гривень з серійним номером ЄД6722736, які було поміщено до спец. пакету №NPU5812809 - визнано речовим доказом, так як вказані банкноти є об'єктом кримінально протиправних дій.
Прокурор зазначає, що вказані об'єкти є речовими доказами, їхнє перебування на зберіганні у третіх осіб, створює високі ризики до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі вказаного майна, що, своє чергою, унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ч. 1 ст. 2 КПК України.
Сторона обвинувачення вважає, що перебування вказаних об'єктів на зберіганні у власника або іншої особи, у зв'язку з їхньою заінтересованістю, що може виразитися у пошкодженні, перетворенні, псуванні, приховуванні згаданого вище майна, може вплинути повноту та достовірність проведеної експертизи, оскільки на даний час виникла необхідність у призначенні ряду слідчих дій та судових експертиз.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду клопотання, в судове засідання не з'явився. При цьому, до клопотання долучив заяву, згідно якого просив розглянути клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Власник майна у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Згідно ч.1 ст.172 КПК України неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України, у зв'язку з неприбуттям учасників судового провадження фіксування кримінального провадження в суді технічними засобами не здійснювалося.
Дослідивши клопотання з долученими до нього матеріалами, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно з ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно змісту ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Слідчим суддею встановлено, що Ужгородським РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №12026071030000223 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
Згідно наданого витягу з ЄРДР досудове розслідування у даному кримінальному провадженні розпочато за тим фактом, що 21.02.2026 року на КПП Ужгород, Вишнє Нємецьке виявлено надання неправомірної вигоди у розмірі 700 грн. за безперешкодний перетин кордону.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 21.02.2026 року проведений слідчим СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , що проводився 21.02.2026 з 16 год. 00 хв. по 16 год. 20 хв. за адресою: м. Ужгород вул. Собранецька, буд. 224, КПП «Ужгород», під час якого виявлено та вилучено: 1 (одну) банкноту номіналом 500 гривень з серійним номером ЄН0541626 та 1 (одну) банкноту номіналом 200 гривень з серійним номером ЄД6722736, які було поміщено до спец. пакету №NPU5812809.
Постановою старшого слідчого СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 від 23.02.2026 року у кримінальному провадженні за №12026071030000223 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України визнано речовими доказами грошові кошти, а саме: 1 (одну) банкноту номіналом 500 гривень з серійним номером ЄН0541626 та 1 (одну) банкноту номіналом 200 гривень з серійним номером ЄД6722736, які було поміщено до спец. пакету №NPU5812809.
Відповідно до ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Зазначене майно відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167 КПК України, тобто є тимчасово вилученим майном.
Відповідно до положень ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Внесене прокурором в межах кримінального провадження за №12026071030000223 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, клопотання про арешт майна відповідає вимогам ч.2 ст. 171 КПК України та подано у визначений КПК України строк.
Частиною 10 ст.170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Метою поданого клопотання про арешт майна прокурор визначив збереження речових доказів у відповідності до п.1 ч.2 ст.170 КПК України.
Речовими доказами, відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
У ч.2 ст.173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).
Як вбачається з матеріалів клопотання досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.369 КК України, якою встановлено відповідальність за пропозицію чи обіцянку службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження. Водночас наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, з'ясувавши обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту з потребами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для арешту на грошові кошти, а саме: 1 (одну) банкноту номіналом 500 гривень з серійним номером ЄН0541626 та 1 (одну) банкноту номіналом 200 гривень з серійним номером ЄД6722736, які було поміщено до спец. пакету №NPU5812809, оскільки вказане майно відповідає критеріям речового доказу, зокрема є предметами кримінально протиправних дій, та прокурор довів можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні. Завданням арешту майна у даному кримінальному провадженні є забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх використання, перетворення, передачі, відчуження, оскільки існують відповідні ризики. Потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою попередження використання, перетворення, передачі, відчуження майна, інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.
Слідчий суддя вважає, що накладення арешту на вказане майно на даному етапі кримінального провадження є виправданим і необхідним, оскільки сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування, а відсутність такого арешту може сприяти втраті доказів.
На підставі наведеного, приходжу до висновку про задоволення вимог клопотання прокурора.
Керуючись ст.ст.169, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за №12026071030000223 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, про арешт майна, - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення огляду місця події 21.02.2026, а саме: грошові кошти - 1 (одну) банкноту номіналом 500 гривень з серійним номером ЄН0541626 та 1 (одну) банкноту номіналом 200 гривень з серійним номером ЄД6722736, які було поміщено до спец. пакету №NPU5812809.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області ОСОБА_1