Постанова від 04.03.2026 по справі 910/15807/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2026 р. Справа№ 910/15807/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Гончарова С.А.

Мальченко А.О.

за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 04.03.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини»

на рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2025 (повний текст складено 11.11.2025)

у справі № 910/15807/24 (суддя Заєць Д.Г.)

за позовом Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Технокластер»

про стягнення 994 196,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

20.12.2024 Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» (далі - позивач, АТ «Укренергомашини») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Технокластер» (далі - відповідач, ТОВ «НВП «Технокластер») про стягнення збитків, завданих неналежним виконанням Договору №13/02 від 19.04.2022 (далі - Договір) у розмірі 994 196,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що;

- за період з червня 2022 року по серпень 2023 року відповідачем надані, а позивачем прийняті та оплачені послуги згідно умов Договору, що підтверджується актами наданих послуг;

- реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за договірними відносинами, що склались між АТ «Укренергомашини» та ТОВ «НВП «Технокластер» на підставі Договору у період з червня 2022 року по серпень 2023 року повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, передбачених Податковим кодексом України;

- станом на день звернення до суду з даним позовом, податкові накладні, які мали бути складені відповідачем у день виникнення податкових зобов'язань за Договором, заблоковані, причина - код ДКПП послуг 25.62 відсутній в таблиці даних платника податку на додану вартість, що є порушенням вимог ст. 201 ПК України та підставою для позбавлення АТ «Укренергомашини» права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та подальше його відшкодування;

- порушення вимог чинного податкового законодавства відповідачем щодо порядку оформлення та реєстрації податкових накладних за Договором, позбавило АТ «Укренергомашини» права на включення до податкового кредиту ПДВ на загальну суму 994 196,38 грн. Факт відсутності реєстрації податкових накладних, які мали би складатися відповідачем за результатами виконання Договору, підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №253028 від 10.07.2024, сформованого у офіційній програмі бухгалтерського обліку «M.E.doc»;

- позивачем на адресу відповідача надсилались листи №01/05-687 від 08.09.2023, №01/05- 803 від 26.10.2023, №01/05-948а від 12.12.2023, №01/05-242 від 08.04.2024 стосовно усунення порушень вимог ст. 201 ПК України та реєстрації податкових накладних, які мали би реєструватися відповідачем у результаті виконання Договору. Крім того, для реєстрації податкових накладних, 20.03.2024 на адресу відповідача позивачем направлені акти приймання-передачі матеріалів на кожну партію, товарно-транспортні накладні до них та видаткові накладні. Однак, зазначене не вплинуло на виконання відповідачем зобов'язань з реєстрації податкових накладних за укладеним Договором;

- окрім цього, позивачем на адресу відповідача направлено претензію №27-244 від 30.04.2024 про відшкодування завданої порушенням умов Договору шкоди в сумі 994 196,38 грн. Однак, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення та без відповіді.

На підставі вищевикладеного позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування завданої відповідачем шкоди в розмірі 994 196,38 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва позовну заяву Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» з доданими до неї документами передано за підсудністю до Господарського суду Київської області.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, пославшись на те, що:

- позивачем систематично порушувались умови Договору, що і стало підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних;

- відповідачем під час відправки кожної партії деталей позивачу надавались Акти здачі-приймання робіт (надання послуг), товарно-транспортні накладні, однак, з жодної поставки Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не повертались, чим порушено п. 2.1.1 Договору, більшість з актів було повернуто 20.03.2024, а товарно-транспортні накладні взагалі не було повернуто;

- відповідно до абз. а) п. 187.1 ст. 187 ПК України, саме дата зарахування передоплати є датою виникнення податкових зобов'язань, однак, через порушення позивачем п. 3.3 Договору щодо здійснення попередньої оплати наданих послуг, відповідач виписував більшу частину податкових накладних по факту відвантаження деталей на підставі Актів здачі-приймання робіт (надання послуг), тобто на підставі абз. б) п. 187.1 ст. 187 ПК України;

- відповідач своєчасно оформлював та надавав первинні документи щодо здійснення операцій в рамках Договору та не порушував ст. 201 ПК України щодо надання на реєстрацію податкових накладних;

- позивачем протягом 365 днів не було надано скарг до контролюючих органів щодо порушень ТОВ «НВП «Технокластер» ст. 201 ПК України задля збереження податкового кредиту на суму 994 196,38 грн.;

- відповідачем до контролюючих органів подавались Повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено 15.12.2023, за якими отримано Рішення 10261456/42170098 від 27.12.2023 про відмову у реєстрації через надання документів, складених з порушенням законодавства. На вказане рішення відповідачем подано скаргу №10261456/42170098 від 27.12.2023, за результатами розгляду якої відповідачем отримано Рішення №2674/42170098/2 від 15.01.2024 про залишення скарги без задоволення. Відсутність первинних документів позбавила відповідача можливості оскарження Рішень податкових органів у судовому порядку;

- збитки, які позивач, просить суд стягнути з відповідача, фактично є податковими зобов'язаннями відповідача, які були своєчасно відображені в Деклараціях з податку на додану вартість та не є майновими втратами чи неодержаним доходами, як про це зазначає позивач.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що:

- хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому належним способом захисту для покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації належним чином податкових накладних (пункт 31 постанови Верховного суду від 19.04.2023 у справі № 906/824/21);

- факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни (абз. 3 п. 5.27 постанови Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22);

- позивач скористався правом на віднесення сум податку до податкового кредиту на дату події, що відбулася раніше, у даному випадку це дата отримання платником податку (позивачем) послуг, водночас, відсутність оплати за частиною актів здачі приймання робіт (надання послуг) не звільняє відповідача від необхідності виконання вимог чинного податкового законодавства, зокрема, щодо порядку оформлення та реєстрації податкових накладних;

- законодавство України та Верховний Суд у своїх висновках не пов'язують необхідність додавання до податкової декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на продавця (відповідача) з можливістю чи неможливістю подальшого стягнення збитків з відповідача через зупинення реєстрації податкових накладних, які він подав для реєстрації, та неможливості позивача реалізувати право на користування податковим кредитом;

- саме Акти здачі-приймання робіт є тими документами та достатніми доказами, які підтверджують надання послуг відповідачем, адже саме вони констатують конкретну послугу на певну кількість коштів та щодо певної кількості сировини (матеріалів), а Акти приймання-передачі матеріалів на кожну партію, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, які повторно надавались відповідачу позивачем 20.03.2024, можуть грати лише допоміжну роль щодо підтвердження фактів надання послуг, оскільки вони лише доповнюють інформацію щодо наданих послуг та не відіграють визначального значення для підтвердження надання конкретних послуг;

- відповідач надавав пояснення контролюючому органу стосовно зупинення реєстрації податкової накладної № 6 від 16.12.2022, де, зокрема, зазначав, що всі документи додаються. А тому відповідач не може мати претензій до позивача щодо ненадання будь-яких документів, необхідних для реєстрації даної податкової накладної;

- у Рішенні за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.01.2024 №2674/42170098 (щодо зупинення реєстрації вищевказаної податкової накладної №6 від 16.12.2022), вказано що контролюючим органом залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Підстави: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання / придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;

- з квитанцій про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, які отримані позивачем через АС «Єдине вікно подання електронних документів», вбачається, що серед підстав відмови у реєстрації податкових накладних контролюючим органом зазначено те, що обсяг постачання товару/ послуги 25.62 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризикованості здійснення операцій (додаток 3 Порядку) - щодо усіх податкових накладних, які стосуються спірних правовідносин та у реєстрації, яких відповідачу відмовив контролюючий орган, а також те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 25.62; відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) - щодо податкової накладної №6 від 16.12.2022;

- з вказаних документів контролюючих органів не вбачається будь-яким чином наявність вини позивача у питанні відмови відповідачу в реєстрації податкових накладних, зокрема, через неправильне заповнення чи не підписання первинних документів позивачем тощо;

- відповідач не скористався правом адміністративного оскарження щодо зупинення реєстрації інших податкових накладних та правом судового оскарження щодо зупинення реєстрації усіх податкових накладних, хоча таке оскарження могло б сприяти встановленню усіх обставин стосовно спірних правовідносин, доведенню невинуватості відповідача у разі відсутності його вини.

У запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що:

- відповідач вчинив всі можливі дії для реєстрації податкових накладних, але через зустрічне невиконання позивача та неналежне виконання позивачем його зобов'язань, а також через зловживання та неналежне урядування органами Державної податкової служби податкові накладні не були зареєстровані та оскарження зупинки реєстрації не дало результатів;

- для успішного оскарження зупинки реєстрації податкових накладних до органу ДПС подається якомога повніший пакет документів, що включає в себе всі можливі первинні та інші документи, які стосуються господарських операцій. Отже, результат оскарження зупинки реєстрації напряму залежить від вчасного складання та підписання обома сторонами документів, які мають бути поданими до ДПС, також має значення відповідність фактичних обставин виконання сторонами договору умов укладеного договору;

- позивач своєчасно не надав відповідачу усіх первинних документів (накладних, актів), не виконав умови оплати робіт (не здійснив попередньої оплати), що призвело до відмови органу ДПС у задоволенні скарги відповідача про зупинку реєстрації податкових накладних;

- орган податкової служби під час розгляду скарги відповідача на зупинку реєстрації податкової накладної побачив невідповідність дат виникнення податкових зобов'язань та підставу для реєстрації податкової накладної умовам Договору, що було причиною відмови у задоволенні скарги відповідача;

- оскільки позивач періодично не виконував належно свого зобов'язання щодо повної попередньої оплати відповідачу, відповідач в порушення договірних умов був змушений складати певні податкові накладні по даті виникнення податкових зобов'язань у дату відвантаження виготовленої продукції, що суперечило умовам Договору з позивачем;

- на авансові платежі податкові накладні належно зареєстровані, позаяк були відсутні підстави для зупинки. Ці три податкові накладні були складені у повній відповідності до умов договору (№ 5 від 25.06.2022, № 1 від 01.06.2022, № 2 від 10.09.2022);

- відмова у реєстрації податкових накладних та безуспішність оскарження спричинена порушеннями позивача: невиконанням ним умов попередньої оплати за Договором та ненаданням відповідачу первинних та інших документів, без яких орган ДПС не мав підстав задовольнити скаргу відповідача на зупинку реєстрації податкової накладної;

- після отримання від органів ДПС рішення про відмову у задоволенні скарги на податкову накладну № 6, за умови відсутності від позивача необхідних документів, якими було б можливо обґрунтувати наступні скарги на зупинку реєстрації інших податкових накладних (№1 від 04.07.2023, №11 від 09.06.2023, №1 від 03.04.2023, №6 від 20.01.2023, №10 від 11.08.2023), відповідач зрозумів безперспективність подальшого оскарження зупинки реєстрації податкових накладних;

- численні спроби зареєструвати наступні податкові накладні призвели до того, що орган ДПС визнав відповідача таким, що відповідає критеріям ризиковості (рішення від 15.01.2004 №890), з огляду на що з 24.01.2024 не було можливим оскаржувати відмови у реєстрації податкових накладних через визнання ДПС відповідача «ризиковим» платником податків в силу пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, який зобов'язує орган ДПС зупинити реєстрацію податкової накладної такого «ризикового» платника податків до прийняття іншого рішення органом ДПС про невідповідність платника критеріям ризиковості;

- відтак, вина відповідача відсутня, шкоду завдано позивачу не з вини відповідача, а через невиконання позивачем його договірних зобов'язань, ненадання відповідачу своєчасно підписаних документів, а також через зловживання та неналежне урядування Державною податковою службою, яка свавільно зупиняє реєстрацію податкових накладних сумлінним платникам податків та не задовольняє їх скарги на незаконні відмови у реєстрації податкових накладних.

У своїх поясненнях позивач вказав на наступне:

- відповідач не надає доказів того, що він під час відправки кожної партії деталей на адресу АТ «Укренергомашини», як замовника, надавав документи, у тому числі Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) та не доводить, що Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) надавалися позивачу відповідачем у розумні строки;

- іноді певна затримка у підписанні актів з боку позивача могла статися, що пов'язано з запровадженням воєнного стану та повномасштабною війною;

- згідно з п. 4.3 Договору, датою надання послуги вважається дата підписання Акту наданих послуг. Відтак, момент виникнення податкових зобов'язань та дата складання податкових накладних пов'язані саме з датою підписання Акту наданих послуг та незалежно від того чи відбулося таке підписання з додержанням пункту 5.3.2 Договору від 19.04.2022 №13/02 або ні;

- послуги відповідача за Договором не були оплачені на суму 280 052,88 грн., про яку, зокрема, було зазначено у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.12.2023;

- те що за умовами Договору передбачена передоплата, а по факту раніше оплати відбулося постачання послуг, не може бути законною підставою для відмови податковим органом у реєстрації податкових накладних платнику податків;

- згідно наданого відповідачем разом з відзивом повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 15.12.2023 №1, відповідач надавав пояснення контролюючому органу стосовно зупинення реєстрації податкової накладної №6 від 16.12.2022, де, зокрема, зазначав, що всі документи додаються;

- фіксування тієї обставини, що обсяг постачання товару/послуги дорівнює або перевищує величину залишку може бути, серед іншого, пов'язане з технологією надання послуг, тобто з технічними причинами або ж з винними діями самого відповідача, щодо оформлення документів, їх наданню податковому органу. Жодним чином не може мати відношення до позивача така причина у відмові реєстрації податкових накладних, як те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 25.62; відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються);

- бездіяльність відповідача щодо оскарження зупинення реєстрації податкових накладних можна розцінювати як один з найвагоміших чинників, що призвели до збитків для позивача через позбавлення його права на включення суми 994 196,38 грн. до податкового кредиту, оскільки від відповідача залежить реалізація позивачем майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції. У зв'язку з цим відповідач залишається відповідальним перед позивачем у господарській операції за наслідки не вчинення цих дій: необхідних для реєстрації податкової накладної в ЄРПН та ефективного оскарження рішення, дії чи бездіяльності контролюючого органу, які перешкодили реєстрації;

- відповідач не здійснив усіх залежних від нього дій для того щоб права позивача не були порушені, зокрема, не оскаржив в установленому законом порядку зупинення реєстрації податкових накладних, а також визнання його таким, що відповідає критеріям ризиковості (оскільки дана обставина заважала реєстрації податкових накладних).

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.10.2025 у справі № 910/15807/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено належними і допустимими доказами відсутність протиправності своїх дій та вини з огляду на те, що:

- позивачем порушено умови п. 2.1.2, 3.3, 4.2, 4.3, 5.3.1, 5.3.2. Договору щодо забезпечення обігу належним чином оформлених первинних документів, складених за Договором, та своєчасної оплати авансу;

- складені за результатами надання послуг за Договором акти приймання-передачі наданих послуг, які передавались відповідачем позивачу під час кожної відправки деталей, були повернуті відповідачу 20.03.2024, а видаткові накладні повернуто не було, в той час, коли послуги надавались за період з червня 2022 по серпень 2023;

- позивач, в порушення п. 3.3 Договору, здійснював окремі оплати не впродовж трьох днів від дати кожного рахунку, а частковими платежами до 26.07.2023 (остаточний розрахунок через сім місяців від дати відвантаження продукції), в результаті чого, відповідач, в порушення умов Договору, складав певні податкові накладні за датою виникнення податкових зобов'язань у дату відвантаження виготовленої продукції;

- відповідач звертався до органів ДПС з Повідомленням про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування реєстрацію яких зупинено 15.12.2023 року. Рішенням органу ДПС №10261456/42170098 від 27.12.2023 відмовлено у реєстрації таких накладних через надання документів, складених з порушенням законодавства;

- на вказане рішення органу ДПС відповідачем подано Скаргу №10261456/42170098 від 27.12.2023, за результатами розгляду якої Рішенням №2674/42170098/2 від 15.01.2024 Скаргу відповідача залишено без задоволення з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання i транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (iнвентаризацiйнi описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачi товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;

- відсутність первинних документів позбавила відповідача можливості оскарження рішень органу ДПС у судовому порядку;

- численні спроби зареєструвати наступні податкові накладні призвели до того, що орган ДПС рішенням від 15.01.2025 №890 визнав відповідача таким, що відповідає критеріям ризиковості.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що нереєстрація спірних податкових накладних не є наслідком протиправної поведінки відповідача, оскільки останній виконав свій обов'язок щодо направлення цих накладних на реєстрацію в ЄРПН, однак, така реєстрація була зупинена, враховуючи дискреційні повноваження податкових органів.

Окрім цього, суд першої інстанції з посиланням на п. 102.9 ст. 102, п.198.6 ст. 198 ПК України зазначив, що строк на закінчення процедури реєстрації спірних податкових накладних для відповідача не сплив, враховуючи його зупинення до завершення правового режиму воєнного стану в Україні.

Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даній справі відсутній такий елемент цивільного правопорушення як збитки, оскільки, до моменту прийняття податковим органом рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН, позивач не вважається таким, що втратив право на отримання податкового кредиту в розмірі 994 196,38 грн., тобто, зазнав об'єктивного зменшення своїх майнових благ. Оскільки, перебіг строку для складення спірних податкових накладних було перервано, позивач не втратив свого права на включення у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 994 196,38 грн., а тому, доводи позивача про втрату ним права на податковий кредит є передчасними.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2025 у справі № 910/15807/24 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим через неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження, оцінки доказів, неправильного визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин та незаконним через порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення закону, застосування закону, який не підлягає застосуванню, незастосування закону, який підлягав застосуванню).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що й в суді першої інстанції, додатково зауваживши на тому, що:

- оцінка правомірності заявлених вимог мала бути здійснена судом першої інстанції з урахуванням положень податкового законодавства з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- відповідач не надав доказів того, що ним як виконавцем за Договором направлялися вчасно (у розумні строки) документи щодо виконання послуг, у тому числі Акти здачі-приймання робіт (надання послуг), таким чином, суд першої інстанції безпідставно звинуватив виключно позивача у порушенні строків обміну документами;

- 20.03.2024 відповідачу були передані акти приймання-передачі матеріалів (а не наданих послуг), товарно-транспортні накладні до них та видаткові накладні;

- зазначені документи передавалися 20.03.2024 вже повторно задля здійснення якнайшвидшої реєстрації податкових накладних у ЄРПН через виниклі у відповідача проблеми з приводу реєстрації. Серед цих документів не було Актів здачі-приймання послуг (робіт), а були документи, які можуть грати лише допоміжну роль щодо підтвердження фактів надання послуг, оскільки дані документи не замінюють, натомість лише доповнюють інформацію щодо наданих послуг та не відіграють визначального значення для підтвердження надання конкретних послуг, яку відіграють саме Акти здачі-приймання послуг (робіт), які мали бути достатньою підставою для проведення такої реєстрації;

- Акти здачі-приймання послуг (робіт) з боку позивача могли бути передані з певним запізненням порівняно зі строками, передбаченими у Договорі, однак таке запізнення не впливає на можливість вчасної реєстрації податкових накладних і жодним чином не могло вплинути на правомірну відмову податкових органів у реєстрації податкових накладних для відповідача та на втрату для позивача права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту;

- судом першої інстанції не враховано, що згідно з Законом України від 30.06.2023 №3219- ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності з 01.08.2023, пункт 102.9 статті 102 ПК України виключено;

- враховуючи норму п.6-1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Постановою КМУ від 11.12.2019 №1165, згідно з якою, беручи до уваги зміст абзацу 3 цієї норми, встановлена обмежена у часі можливість автоматичної реєстрації податкових накладних після прийняття рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку або задоволення скарги та скасування рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості та враховуючи, що передбачений в цій нормі строк 180 днів з моменту подання для реєстрації в Реєстрі податкових накладних минув стосовно усіх податкових накладних - позивач втратив право на включення сум ПДВ до податкового кредиту незалежно від наявності норми абзацу 7 пункту 198.6 статті 198 ПК України, яку наводить суд першої інстанції;

- втрата цього права є наслідком виконання відповідачем неналежним чином обов'язку з реєстрації податкових накладних, що підтверджується рішеннями про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, має місце причинний зв'язок між таким неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку з реєстрації податкових накладних та збитками позивача у вигляді неможливості зменшення податкового зобов'язання через втрату права на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 справа № 910/15807/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Мальченко А.О., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2025 у справі № 910/15807/24; розгляд справи призначено на 28.01.2026 о 10 год. 10 хв.; витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи № 910/15807/24.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали 30.12.2025 матеріали справи № 910/15807/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Яценко О.В. на лікарняному у період з 19.01.2026 по 06.02.2026 судове засідання у призначений час не відбулось.

Окрім цього у період з 29.12.2025 по 23.01.2026, у період з 26.01.2026 по 06.02.2026, у період з 09.02.2026 по 10.02.2026 суддя Гончаров С.А. перебував у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2025 у справі № 910/15807/24 призначено на 04.03.2026 о 10:50 год.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Станом на 04.03.2026 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу, інших клопотань від учасників справи не надходило.

Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, з наступних підстав.

Між Акціонерним товариством «Українські енергетичні машини» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Технокластер» (виконавець) 19.04.2022 укладено Договір №13/02 про надання послуг виробничого характеру (далі - Договір).

Замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з лазерного різання металевих деталей, в разі необхідності - їх гнуття, зварювання та фарбування (у подальшому - послуги) у відповідності до умов цього Договору та у відповідності до вимог конструкторської та технічної документації замовника. Замовник зобов'язується прийняти готову продукцію та оплатити надані виконавцем послуги (п. 1.1 Договору).

Загальна сума Договору складається із вартості наданих послуг по кожному рахунку, що відображаються в актах наданих послуг, затверджених сторонами (п. 3.1 Договору).

Ціна послуг встановлюється, виходячи з діючих цін виконавця, і відображається в рахунку виконавця, виставленому на підставі заявки замовника (п. 3.2 Договору).

Оплата вартості послуг здійснюється замовником на поточний рахунок виконавця за рахунками на оплату наступним чином: 100% передоплата протягом 3-х (трьох) банківських днів з дати отримання рахунку виконавця (п. 3.3 Договору).

Надання послуг має бути здійснено в терміни, визначені в погодженій виконавцем специфікації. Про готовність продукції до приймання виконавець повідомляє замовника у телефонному режимі або електронною поштою (п. п. 4.1 Договору).

Здача-приймання послуг з виготовлення деталей здійснюється сторонами по Акту наданих послуг протягом 3-х робочих днів з моменту повідомлення замовника про готовність продукції до приймання. При виявленні недоліків в послугах, замовник направляє технічного фахівця до виконавця де, за участю виконавця, складається акт про недоліки (п. 4.2 Договору).

Датою надання послуги вважається дата підписання Акту наданих послуг (п. 4.3 Договору).

Замовник зобов'язаний, зокрема, розглянути звітні матеріали про надані послуги та акти здавання-приймання наданих послуг і протягом не більше як 5 робочих днів з моменту їх отримання підписати ці акти, або надати вмотивовану відмову в підписанні з зазначенням переліку відхилень від умов Договору, або інших недоліків в наданих послугах та встановити термін їх усунення (п. 5.3.2 Договору).

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п. 5.5 Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2022 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором (п. 9.1 Договору).

Сторонами підписано Специфікації №1 б/д, №2 від 22.07.2022, №3 від 11.11.2022, №4 від 13.03.2023, №5 від 03.04.2023, №6 від 17.05.2023, згідно яких визначено найменування послуг, що надаються за Договором, їх кількість, вартість та термін надання таких послуг.

Також, між сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 11.11.2022 до Договору, згідно якої в Договір внесено Специфікацію №3 та вартість такої Специфікації; Додаткову угоду №2 від 22.12.2022, якою визначено строк дії Договору до 31.12.2023; Додаткову угоду №3 від 03.04.2023, згідно якої в Договір внесено Специфікацію №3 та вартість такої Специфікації.

Відповідно до Специфікацій до Договору, до вартості послуг за Договором включено також податок на додану вартість в розмірі 20% від вартості.

Сторонами не заперечується, що за період з червня 2022 року по серпень 2023 року відповідачем надані а позивачем прийняті та оплачені послуги згідно умов Договору, що підтверджується актами наданих послуг (а.с. 27-35, том 1).

На виконання вимог податкового законодавства України відповідачем було зареєстровано наступні податкові накладні:

- № 5 від 25.06.2022 на суму 362 880,00 грн. (ПДВ - 60 480,00 грн.);

- № 1 від 01.06.2022 на суму 423 360,00 грн. (ПДВ - 70 560,00 грн.);

- № 2 від 10.09.2022 на суму 801 360,00 грн. (ПДВ - 133 560,00 грн.);

- № 6 від 16.12.2022 на суму 811 440,00 грн. (ПДВ - 135 240,00 грн.);

- № 5 від 18.01.2023 на суму 275 033,76 грн. (ПДВ 45 838,96 грн.);

- № 6 від 20.01.2023 на суму 814 875,00 грн. (ПДВ - 135 812,50 грн.);

- № 8 від 30.03.2023 на суму 307 157,62 грн. (ПДВ 511 92,94 грн.);

- № 1 від 03.04.2023 на суму 528 934,88 грн. (ПДВ - 88 155,81 грн.);

- № 9 від 10.04.2023 на суму 718 662,24 грн. (ПДВ - 119 777,04 грн.);

- №11 від 14.04.2023 на суму 671 065,12 грн. (ПДВ - 111 844,19 грн.);

- № 10 від 14.04.2023 на суму 560 105,76 грн. (ПДВ - 93 350,96 грн.);

- №11 від 09.06.2023 на суму 576 435,36 грн. (ПДВ - 96 072,56 грн.);

- №1 від 04.07.2023 на суму 543 326,16 грн. (ПДВ - 90 554,36 грн.);

- №10 від 11.08.2023 на суму 158 142,38 грн. (ПДВ - 26 357,06 грн.).

Водночас, податкові накладні № 6 від 16.12.2022 на суму 811 440,00 грн. (ПДВ - 135 240,00 грн.), № 5 від 18.01.2023 на суму 275 033,76 грн. (ПДВ 45 838,96 грн.), № 6 від 20.01.2023 на суму 814 875,00 грн. (ПДВ - 135 812,50 грн.), № 8 від 30.03.2023 на суму 307 157,62 грн. (ПДВ 51 192,94 грн.), № 1 від 03.04.2023 на суму 528 934,88 грн. (ПДВ - 88 155,81 грн.), № 9 від 10.04.2023 на суму 718 662,24 грн. (ПДВ - 119 777,04 грн.), №11 від 14.04.2023 на суму 671 065,12 грн. (ПДВ - 111 844,19 грн.), № 10 від 14.04.2023 на суму 560 105,76 грн. (ПДВ - 93 350,96 грн.), №11 від 09.06.2023 на суму 576 435,36 грн. (ПДВ - 96 072,56 грн.), №1 від 04.07.2023 на суму 543 326,16 грн. (ПДВ - 90 554,36 грн.), №10 від 11.08.2023 на суму 158 142,38 грн. (ПДВ - 26 357,06 грн.). Всього на суму 5 965 178,28 грн. (ПДВ - 994 196,38 грн.) заблоковані.

Причина заблокування вказаних податкових накладних відповідно до квитанцій ДПС (а.с. 96-112, т. 1) - обсяг постачання товару/послуги 25.62 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій»; запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

15.12.2023 відповідач звертався до органів ДПС з Повідомленням про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної № 6 від 16.12.2022 на суму 811 440,00 грн. (ПДВ - 135 240,00 грн.) (а.с. 113 т.1).

Рішенням органу ДПС №10261456/42170098 від 27.12.2023 (а.с. 115 т. 1) відмовлено у реєстрації вказаної накладної, причиною відмови вказано надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

На вказане рішення органу ДПС відповідачем подано Скаргу №10261456/42170098 від 27.12.2023 (а.с. 114 т.1), за результатами розгляду якої Рішенням №2674/42170098/2 від 15.01.2024 (а.с. 116зворот-117 т.1) Скаргу відповідача залишено без задоволення з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання i транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (iнвентаризацiйнi описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачi товарiв (робіт, послуг) з урахуванням наявностi певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивачем на адресу відповідача надсилались листи №01/05-687 від 08.09.2023, №01/05- 803 від 26.10.2023, №01/05-948а від 12.12.2023, №01/05-242 від 08.04.2024 (а.с. 36-38, т. 1) стосовно усунення порушень вимог ст. 201 ПК України та реєстрації податкових накладних, які мали би реєструватися відповідачем у результаті виконання Договору.

Крім того, для реєстрації податкових накладних, 20.03.2024 на адресу відповідача позивачем направлені акти приймання-передачі матеріалів на кожну партію, товарно-транспортні накладні до них та видаткові накладні.

Позивачем на адресу відповідача направлено претензію №27-244 від 30.04.2024 про відшкодування завданої порушенням умов Договору шкоди в сумі 994 196,38 грн. (а.с. 47-49, т. 1)

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про відшкодування відповідачем на підставі вимог ч. 1 ст. 1172 ЦК України та ч. ч. 1, 2 ст. 224 ГК України шкоди в розмірі 994 196,38 грн., яка є сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаними вище накладними.

Відповідач проти задоволення позову заперечив.

Правові позиції сторін детально викладені вище.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з чим колегія суддів погодитись не може, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі

Згідно статті 623 ЦК України:

- боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч. 1);

- розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч. 2);

- збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення (ч. 3);

- при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (ч. 4).

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 20.12.2010 у справі № 06/113-38.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов'язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв'язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Спір у даній справі стосується наявності/відсутності підстав для стягнення збитків у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до втрати позивачем права на податковий кредит.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 та Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

Згідно з підпунктом 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 193.1 статті 193 ПК України ставки податку з ПДВ встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків по визначеним цим пунктом операціях.

Статтею 198 ПК України встановлено підстави, за яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит; визначено умови, дату, час та порядок його формування; права й обов'язки платників податку в сфері податкових правовідносин; підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) податку до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця, а пунктом ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 201.10. статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165), у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (пункт 6 Порядку про зупинення).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації та містить, в тому числі, пропозицію щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункти 10-11 Порядку № 1165).

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Так, матеріалами справи підтверджується, що реєстрація податкових накладних № 6 від 16.12.2022 на суму 811 440,00 грн. (ПДВ - 135 240,00 грн.), № 5 від 18.01.2023 на суму 275 033,76 грн. (ПДВ 45 838,96 грн.), № 6 від 20.01.2023 на суму 814 875,00 грн. (ПДВ - 135 812,50 грн.), № 8 від 30.03.2023 на суму 307 157,62 грн. (ПДВ 51 192,94 грн.), № 1 від 03.04.2023 на суму 528 934,88 грн. (ПДВ - 88 155,81 грн.), № 9 від 10.04.2023 на суму 718 662,24 грн. (ПДВ - 119 777,04 грн.), №11 від 14.04.2023 на суму 671 065,12 грн. (ПДВ - 111 844,19 грн.), № 10 від 14.04.2023 на суму 560 105,76 грн. (ПДВ - 93 350,96 грн.), №11 від 09.06.2023 на суму 576 435,36 грн. (ПДВ - 96 072,56 грн.), №1 від 04.07.2023 на суму 543 326,16 грн. (ПДВ - 90 554,36 грн.), №10 від 11.08.2023 на суму 158 142,38 грн. (ПДВ - 26 357,06 грн.) відповідно до квитанцій № 9297679665 від 13.01.2023, № від 31.10.2017, № 9025957414 від 15.02.2023, № 9026152032 від 15.02.2023, № 9084531491 від 18.04.2023, № 9102522711 від 05.05.2023, № 9102524527 від 05.05.2023, № 9102494384 від 05.05.2023, № 9102522481 від 05.05.2023, № 9161591104 від 05.07.2023, № 9211390963 від 18.08.2023, № 9243994016 від 20.09.2023 зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, причина - обсяг постачання товару/послуги 25.62 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій»; запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення ПН/РК в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Згідно з п. 5 Порядку № 520 платник податку, який склав ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН може подати такі документи:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН.

Згідно з п. 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Згідно з п. 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

- або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

- або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

- або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до п. 10 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

- та/або надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до п. 12 Порядку № 520 рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Колегія суддів зазначає, що зупинення органами ДПС реєстрації податкових накладних та наступне подання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (відповідно до помилок виявлених та зазначених в квитанції про реєстрацію податкової накладної), є частиною процедури реєстрації, яка надає можливість органами ДПС упевнитись в законності господарської операції, на підставі якої платник податків отримує право на податковий кредит.

Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг, отже з огляду на положення ПК України саме на відповідача покладено обов'язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних.

Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 906/824/21, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 03.12.2018 у справі № 908/76/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 ПК не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 906/824/21.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач склав та направив на реєстрацію до ЄРПН податкову накладну від 16.12.2022 № 6, у реєстрації яких ДПС України відмовила рішенням, яке є чинним, та за обставин цієї справи підтверджує факт неналежного виконання відповідачем вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Окрім цього, як встановлено вище, заблокованими є податкові накладні № 5 від 18.01.2023 на суму 275 033,76 грн. (ПДВ 45 838,96 грн.), № 6 від 20.01.2023 на суму 814 875,00 грн. (ПДВ - 135 812,50 грн.), № 8 від 30.03.2023 на суму 307 157,62 грн. (ПДВ 51 192,94 грн.), № 1 від 03.04.2023 на суму 528 934,88 грн. (ПДВ - 88 155,81 грн.), № 9 від 10.04.2023 на суму 718 662,24 грн. (ПДВ - 119 777,04 грн.), №11 від 14.04.2023 на суму 671 065,12 грн. (ПДВ - 111 844,19 грн.), № 10 від 14.04.2023 на суму 560 105,76 грн. (ПДВ - 93 350,96 грн.), №11 від 09.06.2023 на суму 576 435,36 грн. (ПДВ - 96 072,56 грн.), №1 від 04.07.2023 на суму 543 326,16 грн. (ПДВ - 90 554,36 грн.), №10 від 11.08.2023 на суму 158 142,38 грн. (ПДВ - 26 357,06 грн.).

Оскільки відповідач не виконав вимог податкового законодавства, що призвело до блокування частини податкових накладних та відмови у реєстрації податкових накладних, скаржник був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 994 196,38 грн.

Очевидним є прямий причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку реєстрації податкових накладних та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 904/72/22.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч. 1 ст. 614 ЦК України зазначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі № 904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 18.10.2022 у справі № 922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення). Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.05.2024 у справі № 910/155/23.

Колегія суддів звертає увагу на висновок, зроблений у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі № 906/824/21, що, якщо відповідач не виконав встановлений законом обов'язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов'язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22.

Колегія суддів зауважує, що Рішенням органу ДПС №10261456/42170098 від 27.12.2023 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 6 від 16.12.2022, причиною відмови вказано надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

На вказане рішення органу ДПС відповідачем подано Скаргу №10261456/42170098 від 27.12.2023, за результатами розгляду якої Рішенням №2674/42170098/2 від 15.01.2024 Скаргу відповідача залишено без задоволення з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання i транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (iнвентаризацiйнi описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачi товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

При цьому, відповідачем не було вчинено дій щодо розблокування всіх податкових накладних окрім податкової накладної № 6 від 16.12.2022, так само як і не було вчинено дій щодо оскарження у встановленому законодавством порядку Рішення органу ДПС №2674/42170098/2 від 15.01.2024 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 6 від 16.12.2022, тобто не вчинено всіх залежних від нього дії щодо реєстрації спірних податкових накладних.

При цьому, колегія суддів наголошує, що саме від продавця, який має визначений законом обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій. В свою чергу покупець (позивач) таких дій вчинити не може.

Колегія суддів зазначає, що з вказаних вище рішень ДПС щодо податкової накладної № 6 від 16.12.2022 не вбачається можливим встановити, які саме документи не були надані відповідачем або які саме документи були оформлені з порушенням законодавства, та, відповідно, встановити, хто саме (позивач чи відповідач) мав обов'язок зі складення/оформлення таких документів. При цьому, вказане рішення ДПС не було оскаржено відповідачем в судовому порядку, в той час як з огляду на юрисдикцію господарських судів, при розгляді цієї справи колегія суддів позбавлена можливості встановити правомірність або протиправність дій органу ДПС щодо зупинення і відмови щодо реєстрації вказаних податкових накладних.

Окрім цього, колегія суддів зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням ДПС від 15.01.2004 №890 визнано відповідача таким, що відповідає критеріям ризиковості на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (період здійснення господарської операції з 01.08.2023 по 15.01.2024).

За твердженням відповідача з 24.01.2024 не було можливим оскаржувати відмови у реєстрації податкових накладних через визнання ДПС відповідача «ризиковим» платником податків в силу пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, який зобов'язує орган ДПС зупинити реєстрацію податкової накладної такого «ризикового» платника податків до прийняття іншого рішення органом ДПС про невідповідність платника критеріям ризиковості.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165:

- у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну / розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів "б" і "в" підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу);

- у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;

- у рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;

- у разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;

- комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;

- документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;

- за результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4);

- у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;

- у разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що: виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку; відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку;

- рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Колегія суддів зауважує, що відповідач не скористався своїм правом на оскарження в адміністративному / судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості, на момент розгляду даної справи суду не надано доказів оскарження відповідачем вказаного рішення, з огляду на що колегія суддів критично оцінює доводи відповідача щодо неможливості оскарження відмови у реєстрації податкових накладних через віднесення відповідача до «ризикових» платників податків, оскільки останнім не було вчинено дій з метою оскарження вказаного статусу.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 зазначено, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.

Отже, відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН, внаслідок чого один контрагент був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання, власне і є протиправною поведінкою іншого контрагента.

Враховуючи, що учасниками справи не надано, а матеріали справи не містять належних доказів реєстрації відповідачем податкової накладної на операції з надання послуг, у зв'язку з чим у позивача відсутня можливість включити кошти у розмірі 994 196,38 грн. до суми податкового кредиту, що, у свою чергу, є збитками, понесеними позивачем.

Колегія суддів також вважає за необхідне врахувати, що за висновком, наведеним у пункті 10.2. постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, права покупця у випадку порушення продавцем свого обов'язку щодо належної реєстрації податкових накладних зводяться лише до можливості подання скарги, проте ініціювати проведення податкової перевірки контролюючим органом покупець не може.

Колегія суддів вважає помилковими твердження відповідача про те, що спір сторін має публічно-правовий характер та зазначає, що вказане спростовується висновками Верховного Суду викладеними, зокрема у наведених вище постановах.

З огляду на викладене колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем доведено належними і допустимими доказами відсутність протиправності своїх дій та вини.

Як було зазначено, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили, і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення). Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.05.2024 у справі № 910/155/23.

В свою чергу висновок відповідача про безперспективність подальшого оскарження зупинки реєстрації податкових накладних є лише його суб'єктивним баченням.

При цьому відповідачем не доведено, що ним вчиняються необхідні дії для оскарження рішень податкового органу про відмову у реєстрації податкових накладних та дії щодо розблокування поданих накладних, реєстрація яких зупинена, і що способи такого оскарження на день ухвалення рішення у даній справі не є вичерпаними, а тому доводи про відсутність його вини у вчиненні правопорушення у зв'язку із оскарженням ним дій податкового органу щодо відмови в задоволенні скарги про відмову у реєстрації податкової накладної за фактичної відсутності подальшого оскарження вказаних рішень ДПС в судовому порядку колегія суддів відхиляє.

Отже, враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів використання всіх передбачених законодавством способів для оскарження ним дій податкового органу, які по суті перешкоджають обов'язку відповідача з реєстрації належним чином податкових накладних, колегія суддів дійшла висновку про наявність причинного зв'язку між неотриманою позивачем сумою податкового кредиту та діями відповідача.

Окремо слід зауважити на тому, що суд першої інстанції помилково послався на п. 102.9 ст. 102, п.198.6 ст. 198 ПК України зазначивши, що строк на закінчення процедури реєстрації спірних податкових накладних для відповідача не сплив, враховуючи його зупинення до завершення правового режиму воєнного стану в Україні, так, як вірно зауважено позивачем в апеляційній скарзі, згідно з Законом України від 30.06.2023 №3219- ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності з 01.08.2023, пункт 102.9 статті 102 ПК України виключено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 994 196,38 грн. збитків обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з огляду на що рішення суду першої інстанції підлягає скасування з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мали місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2025 у справі № 910/15807/24 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» задовольняється повністю.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з позовом та з апеляційною скаргою покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2025 у справі № 910/15807/24 задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 28.10.2025 у справі № 910/15807/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Технокластер» (08500, Київська область, Фастівсвький район, м. Фастів, вул. Семена Палія, буд. 22, оф. 23, код ЄДРПОУ 42170098) на користь Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» (61037, м. Харків, проспект Героїв Харкова, буд. 199, код ЄДРПОУ 05762269) збитки у розмірі 994 196 (дев'ятсот дев'яносто чотири тисячі сто дев'яносто шість) грн. 38 коп., витрати по сплаті судового збору за подачу позовної заяви в сумі 11 930 (одинадцять тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 35 коп. та витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 17 895 (сімнадцять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 53 коп.

4. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Київської області.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 04.03.2026

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді С.А. Гончаров

А.О. Мальченко

Попередній документ

134540550

Наступний документ

134540552

Інформація про рішення:

№ рішення:	134540551
№ справи:	910/15807/24
Дата рішення:	04.03.2026
Дата публікації:	05.03.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; надання послуг

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (04.03.2026)
Дата надходження:	02.12.2025
Предмет позову:	стягнення 994196,38 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (9)

18.02.2025 10:45	Господарський суд Київської області
18.03.2025 11:00	Господарський суд Київської області
15.04.2025 10:45	Господарський суд Київської області
10.06.2025 10:45	Господарський суд Київської області
08.07.2025 11:00	Господарський суд Київської області
23.09.2025 10:00	Господарський суд Київської області
28.10.2025 10:00	Господарський суд Київської області
28.01.2026 10:10	Північний апеляційний господарський суд
04.03.2026 10:50	Північний апеляційний господарський суд