04 березня 2026 року
м. Київ
справа № 592/12258/23
провадження № 61-11857св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Сумська міська рада, Виконавчий комітет Сумської міської ради, державний реєстратор Виконавчого комітету Сумської міської ради Матусенко Тетяна Петрівна, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Сумської міської ради на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми
від 06 листопада 2024 року у складі судді Корольової Г. Ю. та постанову Сумського апеляційного суду від 14 серпня 2025 року у складі колегії суддів:
Криворотенка В. І., Філонової Ю. О., Собини О. І.,
Описова частина
Короткий зміст вимог позову
1. У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Сумської міської ради, Виконавчого комітету Сумської міської ради, державного реєстратора Виконавчого комітету Сумської міської ради Матусенко Т. П., Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, про скасування права власності на земельну ділянку та державної реєстрації земельної ділянки.
2. Позов обґрунтовувала тим, що рішенням Сумської міської ради № 2269-МР від 24 грудня 2008 року їй було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,0850 га.
3. На підставі вищезазначеного рішення та на її замовлення, Приватним підприємством «Мегаполіс» (далі - ПП «Мегаполіс») виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 09 липня 2013 року. На підставі цього проекту за заявою позивачки від 04 вересня 2013 року
у Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку
з кадастровим номером 5910136600:18:005:0032 площею 0,0905 га за адресою:
АДРЕСА_1 .
4. Рішеннями Сумської міської ради № 4446-МР від 03 червня 2015 року,
№ 4946-МР від 16 жовтня 2015 року, № 708-МР від 27 квітня 2016 року, позивачці неодноразово було відмовлено у затвердженні вищезазначеного проекту землеустрою.
5. Вищезазначені рішення були оскаржені позивачкою у судовому порядку.
6. Постановами Зарічного районного суду м. Суми: від 17 серпня 2015 року
у справі № 5223/279/15-а, від 21 січня 2016 року у справі № 591/8086/15-а,
від 16 грудня 2016 року у справі № 591/5302/16-а, рішення Сумської міської ради
№ 4446-МР від 03 червня 2015 року, № 4946-МР від 16 жовтня 2015 року, № 708-МР від 27 квітня 2016 року було скасовано та зобов'язано Сумську міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії розглянути проект землеустрою щодо відведення позивачці земельної ділянки.
7. Не зважаючи на вищезазначене, рішенням Сумської міської ради № 1833-МР від 22 лютого 2017 року надано дозвіл на розроблення технічної документації департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради щодо поділу земельної ділянки, площею 0,0905 га із кадастровим номером 5910135600:18:005:0032, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
8. У зв'язку із наданням вищезазначеного дозволу, земельна ділянка
з кадастровим номером 5910135600:18:005:0032 була видалена з публічної кадастрової карти внаслідок державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0394 га з кадастровим номером 5910136600:18:005:0036 та земельної ділянки, площею 0,0511 га з кадастровим номером 5910136600:18:005:0040, яка була здійснена на підставі рішення Сумської міської ради № 1833-МР від 22 лютого
2017 року.
9. Позивачка зверталася до суду із позовом до Сумської міської ради,
Комунального підприємства «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради (далі - КП «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради) про визнання недійсними рішення Сумської міської ради від 21 червня 2017 року № 2278-МР «Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки» за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0905 га, кадастровий номер 5910136600:18:005:0032, на дві земельні ділянки площами 0,0394 га та 0,0511 га, та рішення від 28 лютого 2018 року № 3137-МР «Про надання КП «Сумижилкомсервіс» Сумької міської ради в постійне користування земельної ділянки за адресою:
АДРЕСА_1 », площею 0,0394 га, кадастровий номер 5910136600:19:005:0036 (справа № 592/10064/18).
10. За результатами вирішення вищевказаної справи вимоги позивачки було задоволено.
11. Визнано недійсним рішення Сумської міської ради від 21 червня 2017 року
№ 2278-МР «Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки», яким погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40456009) за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0905 га, кадастровий № 5910136600:18:005:0032, категорія та функціональне призначення земельної ділянки: землі житлової та громадської забудови Сумської міської ради для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться
в комунальній власності територіальної громади м. Суми, на дві земельні площами: 0,0394 га і 0,0511 га.
12. Визнано недійсним рішення Сумської міської ради від 28 лютого 2018 року № 3137-МР «Про надання КП «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради
в постійне користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 », яким надано в постійне користування КП «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради (34328815) земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0394 га кадастровий № 5910136600:18:005:0036, категорія та функціональне призначення: за рахунок земель житлової та громадської забудови Сумської міської ради під розміщеним дитячим майданчиком. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
13. З метою відновлення раніше зареєстрованої земельної ділянки, у грудні
2020 року позивачка звернулася до Міського управління м. Суми та Сумської області із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру,
а саме про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0905 га за адресою: АДРЕСА_1 .
14. Повідомленням № ПВ-5900029702020 від 16 грудня 2020 року позивачці відмовлено у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, оскільки заявником були подані документи не
в повному обсязі, відсутня документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
15. З метою захисту своїх прав позивачка звернулася до Сумського окружного адміністративного суду із позовом до Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Тетяни Василівни про визнання протиправним та скасування вищезагаданого рішення, оформленого у формі повідомлення, та зобов'язання вчинити дії (справа
№ 480/9552/20).
16. За результатами вирішення вищевказаної справи вимоги позивачки було задоволено.
17. Визнано протиправним та скасовано рішення Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
Самохвал Т. В., оформлене у формі повідомлення про відмову у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру
від 16 грудня 2020 року за № ПВ-5900029702020, яким відмовлено у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
18. Зобов'язано Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Т. В. прийняти заяву від 02 грудня 2020 року та зареєструвати в Державному земельному кадастрі земельну ділянку щодо якої розроблений проект землеустрою, який поданий разом із заявою
ОСОБА_1 02 грудня 2020 року державному кадастровому реєстратору Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Т. В. шляхом присвоєння нового кадастрового номеру.
19. Відповіддю Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Т. В. від 07 жовтня 2022 року позивачку повідомлено про перетин з ділянкою 5910136600:18:005:0057, площа співпадає на 41,2308%, та що згідно даних Національної кадастрової системи земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:18:005:0057 була сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Сумської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 , земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) (03.19), розроблена Державним підприємством «Центр Державного земельного кадастру» на підставі рішення VIII скликання IV сесії Сумської міської ради від 24 лютого 2021 року № 452-МР.
20. Зауважувала, що на підставі рішення Сумської міської ради № 2269-МР
від 24 грудня 2008 року, яке станом на момент звернення до суду з позовом
є чинним, вона замовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. На замовлення позивачки ПП «Мегаполіс» виготовило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 09 липня 2013 року, на підставі якого за її заявою від 04 вересня 2013 року у Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 5910136600:18:005:0032 площею 0,0905 га за адресою: АДРЕСА_1 .
21. Вищезазначене, на переконання позивачки, свідчить, що рішення Сумської міської ради № 2269-МР від 24 грудня 2008 року відносно ОСОБА_1 було видане раніше за рішення про проведення інвентаризації та надання дозволу на розроблення технічної документації, про що відповідач був обізнаний.
22. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі № 480/7831/21 було визнано протиправним та скасовано рішення Сумської міської ради від 24 лютого 2021 року за № 451-МР «Про скасування рішення Сумської міської ради від 24 грудня 2008 року за № 2269-МР «Про надання згоди (дозволу) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 »».
23. Проте, незважаючи на вищезазначене, рішенням VIII скликання IV сесії Сумської міської ради від 24 лютого 2021 року № 452-МР було вирішено провести інвентаризацію земель Сумської міської територіальної громади за адресою:
АДРЕСА_1 .
24. Водночас, Сумською міською радою у змісті вищезазначеного рішення не було обґрунтовано підстави надання такого дозволу щодо земельної ділянки площею 0,0374 га (кадастровий номер 5910136600:18:005:0057) за наявності чинного рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність позивачки ще у 2008 році, на підставі якого остання виготовила технічну документацію та зареєструвала земельну ділянку у Державному земельному кадастрі.
25. Вищевказані обставини були предметом дослідження Сумським окружним адміністративним судом у справі № 480/934/23.
26. За наслідками розгляду вищезазначеної справи рішення Сумської міської ради VIII скликання IV сесії Сумської міської ради від 24 лютого 2021 року
№ 452-МР «Про інвентаризацію земель Сумської міської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 та надання Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40456009) дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель зазначених
у пункті 1 рішення» визнано протиправним та скасовано.
27. Як зауважує позивачка, земельна ділянка площею 0,0374 га (кадастровий номер 5910136600:18:005:0057) була зареєстрована 20 грудня 2021 року за Сумською міською територіальною громадою в особі Сумської міської ради.
28. Водночас, скасування в судовому порядку дозволу на надання розроблення документації із землеустрою є підставою для скасування реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
29. Відтак, за вищевказаних обставин, на переконання позивачки, вбачається, що запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстрі прав власності на нерухоме майно та в Державному земельному кадастрі про реєстрацію земельної ділянки площею 0,374 га із кадастровим номером 5910136600:18:005:0057 та послідуюча реєстрація права комунальної власності на вищевказану земельну ділянку порушує право позивачки на отримання земельної ділянки у власність, зокрема, порушує її право на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі
№ 480/9552/20 та унеможливлює його виконання.
30. З урахуванням вищезазначеного та уточнивши позовні вимоги ОСОБА_1 просила суд:
- скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Сумської міської ради Матусенко Т. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
(з відкриттям розділу), індексний номер: 66017747 від 04 січня 2023 року;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0374 га (кадастровий номер 5910136600:18:005:0057), що розташована за адресою:
АДРЕСА_1 шляхом виключення з Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки;
- припинити право власності з усіма речовими правами на земельну ділянку площею 0,0374 га (кадастровий номер 5910136600:18:005:0057), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що було зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 66017747 від 04 січня 2023 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
31. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 листопада
2024 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду
від 14 серпня 2025 року, позов задоволено.
Скасовано рішення державного реєстратора Матусенко Т. П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 66017747 від 04 січня 2023 року.
Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,0374 га, кадастровий номер 5910136600:18:005:0057, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом виключення з Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки.
Припинено право власності з усіма речовими правами на спірну земельну ділянку.
32. Районний суд, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, мотивував своє рішення тим, що наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно та Державному земельному кадастрі запису про реєстрацію земельної ділянки площею 0,0374 га
з кадастровим номером 5910136600:18:005:0057, а також реєстрація права комунальної власності на зазначену земельну ділянку порушують право позивачки на виготовлення землевпорядної документації з метою отримання земельної ділянки у власність.
33. Більше того, суди попередніх інстанцій зауважили, що вказаний запис, як
і зареєстроване право комунальної власності, порушують право позивачки на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі № 480/9552/20 та унеможливлюють його виконання.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
34. У вересні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Сумської міської ради на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 листопада 2024 року та постанову Сумського апеляційного суду від 14 серпня 2025 рокуу вказаній справі.
35. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 08 жовтня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу, надано строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
36. Ухвалою Верховного Суду від 13 листопада 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подачу відзиву відмовлено.
Клопотання ОСОБА_1 про продовження строку на подачу відзиву задоволено.
Продовжено ОСОБА_1 строк на подачу відзиву на касаційну скаргу Сумської міської ради на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 листопада 2024 року та постанову Сумського апеляційного суду від 14 серпня 2025 року.
37. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2026 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
38. У касаційній скарзі Сумська міська рада просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
39. Підставою касаційного оскарження вказує неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм у подібних правовідносинах, викладених
у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17
(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
40. На обґрунтування касаційної скарги посилається на відсутність порушеного права позивачки на спірну земельну ділянку.
41. На переконання Сумської міської ради, саме по собі отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не свідчить про прийняття уповноваженим органом позитивного рішення про надання її
у власність.
42. Відтак, Сумська міська рада зазначає, що факт формування позивачкою земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:18:005:0032 не має наслідком автоматичне прийняття рішення про її передачу у власність, з огляду на те, що сформована земельна ділянка не відповідала наданому дозволу.
43. Крім того, відсутність у позивачки права власності на земельну ділянку, щодо якої зареєстровано право комунальної власності, на переконання заявника, свідчить про відсутність порушеного права останньої та, як наслідок, підстав для задоволення позову.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
44. У жовтні 2025 року до Верховного Суду надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на касаційну скаргу Сумської міської ради без доказів направлення останнього на адреси інших учасників справи, а саме на адресу позивачки - ОСОБА_1 .
45. Оскільки до відзива у порушення частини четвертої статті 395 ЦПК України не додано доказів надсилання копій останнього та доданих до нього документів всім іншим учасникам справи, останній не враховується судом касаційної інстанції.
46. У листопаді 2025 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу Сумської міської ради у якому зазначено, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права,
а доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу.
47. Відтак, як зауважує ОСОБА_1 , суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстрі прав власності на нерухоме майно та в Державному земельному кадастрі про реєстрацію земельної ділянки площею 0,0374 га із кадастровим номером 5910136600:18:005:0057 та подальша реєстрація права комунальної власності на останню порушує її право на виготовлення землевпорядної документації для отримання земельної ділянки у власність
і свідчить про умисність дій Сумської міської ради, спрямованих на уникнення виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі № 480/9552/20.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
48. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Сумської міської ради № 2269-МР від 24 грудня 2008 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,0850 га.
49. На підставі вищезазначеного рішення, на замовлення ОСОБА_1 ,
ПП «Мегаполіс» виготовлено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 09 липня 2013 року, на підставі якого за заявою ОСОБА_1
від 04 вересня 2013 року в Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 5910136600:18:005:0032 площею
0,0905 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
50. Рішеннями Сумської міської ради № 4446-МР від 03 червня 2015 року,
№ 4946-МР від 16 жовтня 2015 року, № 708-МР від 27 квітня 2016 року, ОСОБА_1 неодноразово відмовлялося в затвердженні вищезазначеного проекту землеустрою.
51. За результатами судового оскарження вищезазначені рішення Сумської міської ради скасовані, а також зобов'язано Сумську міську раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії розглянути проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 спірної земельної ділянки.
52. Проте, рішенням Сумської міської ради № 1833-МР від 01 лютого 2017 року надано дозвіл на розроблення технічної документації департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради щодо поділу вищезазначеної земельної ділянки, площею 0,0905 га, кадастровий номер 5910135600:18:005:0032, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
53. У зв'язку з чим, земельна ділянка за кадастровим номером 5910135600:18:005:0032 була видалена з публічної кадастрової карти, внаслідок державної реєстрації земельних ділянок площею 0,0394 га, з кадастровим номером 5910136600:18:005:0036 та земельної ділянки, площею 0,0511 га, з кадастровим номером 5910136600:18:005:0040, яка була здійснена на підставі рішення Сумської міської ради № 1833-МР від 22 лютого 2017 року.
54. Постановою Верховною Суду було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Сумської міськради, КП «Сумижилкомсервіс» про визнання рішень недійсними та визнано недійсними рішення Сумської міськради від 21 червня 2017 року
№ 2278-МР «Про погодження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки» та від 28 лютого 2018 року № 3137-MP «Про надання Комунальному підприємству «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради
в постійне користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
55. З метою відновлення раніше зареєстрованої земельної ділянки, у грудні
2020 року ОСОБА_1 звернулася до Міськрайонного управління у м. Суми та Сумської області з заявою про внесення відомостей до державного земельного кадастр, а саме про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0905 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
56. Відповідно до повідомлення від 16 грудня 2020 року за № ПВ-5900029702020, ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, з підстав неповноти поданих документів.
57. У зв'язку із вищезазначеним, ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у м. Сумах та Сумському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Т. В. про зобов'язання вчинити дії.
58. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26 березня
2021 року по справі № 480/9552/20, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та визнано протиправним і скасовано рішення Державного кадастрового реєстратора ГУ Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Т. В., оформлене
у формі повідомлення про відмову у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 16 грудня 2020 року за
№ ПВ-5900029702020, яким відмовлено у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Зобов'язано Державного кадастрового реєстратора ГУ Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Т. В. прийняти заяву від 02 грудня 2020 року та зареєструвати в Державному земельному кадастрі земельну ділянку щодо якої розроблений проект землеустрою, який поданий разом із заявою ОСОБА_1 02 грудня 2020 року державному кадастровому реєстратору ГУ Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Т. В. шляхом присвоєння нового кадастрового номеру. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати.
59. Вищезазначене рішення суду було залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року в справі
№ 480/9552/20.
60. Відповіддю Державного кадастрового реєстратора відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру
у Сумській області Самохвал Т. В. від 07 жовтня 2022 року позивачку повідомлено, про перетин з ділянкою 5910136600:18:005:0057, площа співпадає на 41,2308% та, що згідно даних Національної кадастрової системи земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:18:005:0057 сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Сумської міської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) 3.19), розроблена ДП «Центр Державного земельного кадастру» на підставі рішення VIII скликання IV сесії Сумської міської ради
від 24 лютого 2021 року № 452-МР.
61. На підставі рішення Сумської міської ради № 2269-МР від 24 грудня
2008 року, яке було чинним на момент розгляду справи, ОСОБА_1 замовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у її власність та ПП «Мегаполіс» виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 09 липня 2013 року, на підставі якого за заявою ОСОБА_1 04 вересня 2013 року зареєстрована в Державному земельному кадастрі земельна ділянка за кадастровим номером: 5910136600:18:005:0032, площею 0,0905 га, за адресою:
АДРЕСА_1 .
62. Судами встановлено, що рішення Сумської міської ради № 2269-МР
від 24 грудня 2008 року відносно ОСОБА_1 було видано раніше за рішення про проведення інвентаризації та надання дозволу на розроблення технічної документації.
63. Відповідно до рішення Сумського окружного адміністративного суду
від 29 листопада 2021 року в справі № 480/7831/21 визнано протиправним та скасовано рішення Сумської міської ради від 24 лютого 2021 року за № 451-МР «Про скасування рішення Сумської міської ради від 24 грудня
2008 року за №2269-МР «Про надання згоди (дозволу) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 ».
64. Водночас, рішенням VIII скликання IV сесії Сумської міської ради
від 24 лютого 2021 року № 452-МР було вирішено провести інвентаризацію земель Сумської міської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки буде уточнена при розробленні технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та надати Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40456009) дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, зазначених
у пункті 1 рішення.
65. Зі змісту вищевказаного рішення Сумської міської ради встановлено, що
у змісті останнього не обґрунтовано підстави надання дозволу щодо земельної ділянки, площею 0,0374 га (кадастровий номер 5910136600:18:005:0057) за адресою: АДРЕСА_1 , за наявності чинного рішення Сумської міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки у власність ОСОБА_1 ще в 2008 році, на підставі якого вона виготовила технічну документацію та зареєструвала земельну ділянку
в Державному земельному кадастрі.
66. Як наслідок, рішенням Сумського окружного адміністративного суду
від 08 червня 2023 року в справі № 480/934/23 було вирішено визнати протиправним та скасувати рішення Сумської міської ради восьмого скликання четвертої сесії Сумської міської ради від 24 лютого 2021 року № 452-МР Про інвентаризацію земель Сумської міської територіальної громади за адресою:
АДРЕСА_1 та надання Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40456009) дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель зазначених у пункті 1 рішення.
67. Згідно з інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером: 5910136600:18:005:0057, площею: 0,0374 га, була зареєстрована
20 грудня 2021 року за Сумською міською територіальною громадою в особі Сумської міської ради.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
68. Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
69. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені
в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
70. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише
в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
71. Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим.
72. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
73. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
74. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
75. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, Сумська міська рада як підставу оскарження судових рішень зазначала помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для захисту порушеного права позивачки у зв'язку з відсутністю такого права, оскільки, на переконання міської ради, отримання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не свідчить про прийняття уповноваженим органом позитивного рішення про надання її у власність.
76. Відтак, на переконання заявника, звернувшись до суду з позовом, позивачка фактично просила захистити право, яке на момент звернення до суду не виникло.
77. Колегія суддів вважає необґрунтованими наведені доводи касаційної скарги з огляду на таке.
78. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
79. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
80. Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
81. Згідно із частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
82. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга
статті 19 Конституції України).
83. Частинами першою, другою статті 78 ЗК України передбачено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
84. Поняття земельної ділянки як об'єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України.
85. Згідно із частиною першою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
86. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території (частина друга
статті 79-1 ЗК України).
87. Відповідно до частини третьої - п'ятої статті 79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
88. Частиною дев'ятою, десятою статті 79-1 ЗК України закріплено, що земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
89. Відповідно до частини тринадцятої статті 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у разі: поділу або об'єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», не було зареєстровано протягом року з вини заявника. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
90. Відповідно до статті 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю є:
а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
91. Частиною першою статті 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;
в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;
г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
92. Відповідно до частини десятої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).
Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
93. Звертаючись до суду із позовом, позивачка вказувала, що запис
в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстрі прав власності на нерухому майно та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстрі прав власності на нерухоме майно та в Державному земельному кадастрі про реєстрацію земельної ділянки площею 0,0374 га із кадастровим номером 5910136600:18:005:0057 та подальша реєстрація права комунальної власності на таку земельну ділянку порушує її право на отримання земельної ділянки
у власність, оскільки, зокрема, порушує право на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі
№ 480/9552/20.
94. Як вбачається зі змісту резолютивної частини рішення Сумського окружного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі № 480/9552/20, адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
Самохвал Т. В., оформлене у формі повідомлення про відмову у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру
від 16 грудня 2020 року за № ПВ-5900029702020, яким відмовлено у прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру.
Зобов'язано Державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Т. В. прийняти заяву від 02 грудня 2020 року та зареєструвати в Державному земельному кадастрі земельну ділянку, щодо якої розроблений проект землеустрою, який поданий разом із заявою
ОСОБА_1 02 грудня 2020 року державному кадастровому реєстратору Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Т. В. шляхом присвоєння нового кадастрового номеру.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1 681,60 грн.
95. Відтак, як вбачається зі змісту вищезазначеного рішення, державного реєстратора було зобов'язано як прийняти заяву ОСОБА_1 про внесення відомостей до Державного земельного кадастр, а саме про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0905 га, яка знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 , так і зареєструвати земельну ділянку, щодо якої розроблений проект землеустрою.
96. Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій зі змісту відповіді Державного кадастрового реєстратора відділу № 4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Самохвал Т. В. від 07 жовтня 2022 року, рішенням державного кадастрового реєстратор відділу № 2 Управління надання адміністративних послуг Головного управління держгеокадастру у Кіровоградській області
Берегового В. І. № РВ-3500113082022 відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 06 жовтня 2022 року. В якості підстави для відмови зазначено, зокрема, перетин з ділянкою 5910136600:18:005:0057, площа співпадає на 41,2308%.
97. Крім того у змісті вищевказаної відповіді додатково повідомлено ОСОБА_1 про те, що згідно даних Національної кадастрової системи земельна ділянка
з кадастровим номером 5910136600:18:005:0057 сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Сумської міської територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) 3.19), розроблена ДП «Центр Державного земельного кадастру» на підставі рішення VIII скликання IV сесії Сумської міської ради
від 24 лютого 2021 року № 452-МР.
98. Як зауважено Великою Палатою Верховного Суду у змісті постанови
від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20):
«у дозволі на виготовлення проекту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись). Конкретизується ж земельна ділянка у проекті землеустрою. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проекту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України «Про землеустрій»). Отже, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому.
У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження
№ 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.
Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що неможливо надати єдину універсальну відповідь на питання про те, чи є поведінка органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який надав дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кільком особам, правомірною чи неправомірною. Відповідь на це питання залежить від оцінки такої поведінки як добросовісної чи недобросовісної, і така оцінка має здійснюватися у кожній справі окремо виходячи з конкретних обставин справи.
Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки в оренду зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод.
Отже, якщо земельна ділянка сформована, то розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження позбавлені будь-якого сенсу. Водночас слід наголосити, що розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження хоча й здійснюється заявником з метою отримання земельної ділянки в користування, однак вчиняється саме в інтересах територіальної громади чи держави з метою формування такої земельної ділянки. Тому в разі неотримання в користування такої земельної ділянки особа, яка понесла витрати на розробку та погодження проекту землеустрою, за умови формування земельної ділянки, може претендувати на відшкодування здійснених витрат».
99. Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку.
100. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту.
101. Погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проекту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок у межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди (постанова Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 369/1533/22 (провадження
№ 61-7904св23)).
102. За встановлених у справі обставин формування земельної ділянки із кадастровим номером 5910136600:18:005:0032 площею 0,0905 га на підставі проекту землеустрою, виготовленого ПП «Мегполіс» на замовлення ОСОБА_1 , остання мала інтерес на отримання останньої у власність, який, своєю чергою, підлягає захисту.
103. Відтак, оскільки ОСОБА_1 мала законний інтерес на отримання у власність земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:18:005:0032 площею
0,0905 га, який був порушений унаслідок перетину зазначеної земельної ділянки із земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136600:18:005:0057 площею 0,0374 га, сформованою на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Сумської міської територіальної громади за адресою:
АДРЕСА_1 (землі запасу).
104. При цьому судами попередніх інстанцій обґрунтовано враховано наявність судового рішення у справі № 480/9552/20, яким зобов'язано державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Сумській області прийняти заяву ОСОБА_1 від 02 грудня 2020 року та зареєструвати
у Державному земельному кадастрі земельну ділянку, щодо якої розроблено проєкт землеустрою, шляхом присвоєння нового кадастрового номера.
105. За вищевикладених обставин, які були встановлені при розгляді справи судами попередніх інстанцій колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що наявність запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності та Державному земельному кадастрі щодо реєстрації земельної ділянки площею 0,0374 га з кадастровим номером 5910136600:18:005:0057, а також реєстрація права комунальної власності на неї, порушує право позивачки на виготовлення землевпорядної документації з метою отримання земельної ділянки у власність.
106. Колегія суддів зауважує, що на час надання позивачці дозволу та реєстрації земельної ділянки не було ніякого спору щодо останньої, проте Сумською міською радою систематично вчинялися дії, спрямовані на перешкоджання фактичному виконанню рішення Сумської міської ради № 2269-МР від 24 грудня 2008 року. Зокрема, шляхом прийняття рішень Сумської міської ради № 4446-МР
від 03 червня 2015 року, № 4946-МР від 16 жовтня 2015 року, № 708-МР
від 27 квітня 2016 року, позивачці незаконно неодноразово відмовлялося
в затвердженні погодженого самою міською радою проекту землеустрою. Зазначені рішення Сумської міської ради за результатами судового оскарження були скасовані.
107. Більше того, як обґрунтовано зауважено, зокрема, Сумським апеляційним судом у змісті оскаржуваної постанови, рішенням суду у справі № 592/10064/18 визнано незаконним рішення Сумської міської ради про поділ спірної земельної ділянки, а відтак реєстрація відомостей щодо спірної ділянки в Державному земельному кадастрі мала бути повернута у попередній стан.
108. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі -ЄСПЛ) як джерело права.
109. В контексті посилань касаційної скарги на відсутність права власності позивачки на спірну земельну ділянку, а відтак відсутність порушеного права колегія суддів зауважує, що у справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 29 листопада 1991 року (Pine Valley Developments Ltd and Others v. Ireland), заява № 12742/87 й «Федоренко проти України» від 01 червня 2006 року, заява № 25921/02 ЄСПЛ констатував, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може бути «наявним майном», або коштами, уключаючи позови, для задоволення їх позивач може обґрунтувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
110. У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вищезгадане поняття охоплює як «наявне майно, так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення ЄСПЛ «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини» від 02 березня 2005 року (Von Maltzan and Others v. Germany), заяви № 71916/01, 71917/01 та 10260/02. Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом».
111. У справі «NKM v. Hungary» від 14 травня 2013 року, скарга № 66529/11, ЄСПЛ зазначив, що «правомірні очікування» підлягають захисту як власне майно і майнові права.
112. Відтак, з урахуванням наявності у ОСОБА_1 правомірних очікувань на отримання у власність земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:18:005:0032, площею 0,0905 га, доводи касаційної скарги щодо відсутності порушеного права позивачки, яке підлягає судовому захисту, не знайшли підтвердження під час касаційного перегляду справи. Зазначені доводи не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
113. Колегією суддів враховано усталену практику ЄСПЛ, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення ЄСПЛ у справі «Руїз Торія проти Іспанії» («Ruiz Torija v. Spain», серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
114. ЄСПЛ зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» («Ponomaryov v. Ukraine», заява № 3236)).
115. ЄСПЛ вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують
у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України (Pronina v. Ukraine, заява № 63566/00, § 23)). Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
116. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
117. Згідно статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено
з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
118. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності та Державному земельному кадастрі щодо реєстрації земельної ділянки площею 0,0374 га з кадастровим номером 5910136600:18:005:0057, а також реєстрація права комунальної власності на зазначену земельну ділянку порушують право позивачки на виготовлення землевпорядної документації з метою отримання земельної ділянки у власність,
а відтак вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення,
а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 141, 400, 409, 410, 415-419 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу Сумської міської радизалишити без задоволення.
2. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 листопада 2024 року та постанову Сумського апеляційного суду від 14 серпня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара О. В. Ступак В. В. Шипович