27 лютого 2026 року
м. Київ
Справа № 378/647/25
Провадження № 61-15630ск25
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця), інтереси якої представляє адвокат Домітращук Ірина Михайлівна (далі - адвокат),
на постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року
у справі за позовом скаржниці до Комунального закладу «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області (далі - КЗ «ТЦСО») про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та
1. 11 грудня 2025 року адвокат в інтересах скаржниці сформувала системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 37576/0/220-25 від 12 грудня 2025 року), у якій просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення Ставищенського районного суду Київської області від 21 серпня 2025 року.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.
(1) Щодо сплати судового збору
4. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
4.1. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
4.2. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
4.3. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
4.4. За змістом підпунктів 1 і 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» із 1 січня 2025 року становив 3 028,00 грн.
4.5. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
4.6. Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі (пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»).
4.7. У травні 2025 року скаржниця звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати незаконним і скасувати наказ директора КЗ «ТЦСО» від 28 лютого 2025 року № 16 про звільнення скаржниці з посади фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб;
- поновити скаржницю на цій посаді;
- стягнути з КЗ «ТЦСО» на користь скаржниці середній заробіток за час вимушеного прогулу та 30 000,00 грн відшкодування моральної шкоди.
Суд першої інстанції задовольнив позов частково: визнав протиправним і скасував наказ про звільнення скаржниці; поновив її на роботі; стягнув з КЗ «ТЦСО» 137 126,64 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 5 000,00 грн відшкодування моральної шкоди. Апеляційний суд з таким рішенням не погодився: скасував його й ухвалив нове - про відмову у задоволенні позову.
4.8. Скаржниця оскаржила судові рішення в цілому, тобто щодо двох вимог немайнового характеру та двох вимог майнового характеру. Вона звільнена від сплати судового збору за вимогами про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Тому мала сплатити (3 028,00 грн х 0,4 (за немайнову вимогу про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення) + 3 028,00 грн х 0,4 (мінімальна ставка судового збору за подання позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди)) х 200 % х 0,8 = 3 875,84 грн судового збору.
Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101;3237902963; судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 (Касаційний цивільний суд), справа № 378/647/25).
4.9. Скаржниця має надати суду документ про сплату судового збору у встановленому розмірі, а також докази надсилання цього документа іншим учасникам справи, як цього вимагають частини сьома-дев'ята статті 43 ЦПК України (пункт 3 частини четвертої статті 356 ЦПК України).
(2) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги
5. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України).
6. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
7. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі (частина дев'ята статті 43 ЦПК України).
8. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали адвокатові або скаржниці. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржниці.
9. Виконуючи вимоги ухвали, заяву про усунення недоліків скаржниця повинна надіслати суду разом із доказами її надсилання іншим учасникам справи, як цього вимагають частини сьома - дев'ята статті 43 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області про визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
СуддяД. А. Гудима