03 березня 2026 року
м. Київ
справа № 953/10853/24
провадження № 61-2552ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу представника Харківської міської ради - Василенка Ігоря Юрійовича, на рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Стрельников Андрій Сергійович, про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності,
У лютому 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга представника Харківської міської ради - Василенка І. Ю., на рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2026 року.
Касаційна скарга була подана з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки направлена до Верховного Суду через систему «Електронний суд» 27 лютого 2026 року.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, в якому заявник вказує, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки постанову апеляційного суду ним отримано 22 січня 2026 року шляхом доставлення до електронного кабінету. В день отримання копії оскаржуваного судового рішення здійснено певні заходи з реєстрації постанови апеляційного суду, складення доручення та направлення до відповідного виконавця з метою аналізу судового рішення та складення касаційної скарги, що потребує певного часу. Також заявник просить врахувати, що Харківська міська рада здійснює свою діяльність в умовах воєнного стану, а будівля міської ради зруйнована та не використовується за призначенням, працівники апарату переведені на дистанційну форму роботи, а юридичний відділ працює в умовах кадрового дефіциту. З 20 січня 2026 року у місті Харкові щодня відбуваються, зокрема ракетні обстріли, тривалі повітряні тривоги, які займають переважну більшість робочого часу. На переконання заявника, вказані обставини є об'єктивними причинами незначного пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.
Зважаючи на те, що у касаційній скарзі наведено об'єктивні обставини пропуску Харківською міською радою строку на касаційне оскарження судових рішень, який (строк) тривалістю чотири дні з дня отримання постанови апеляційного суду, є незначним і не свідчить про зловживання заявником процесуальними правами, вважаю за можливе його поновити.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У касаційній скарзі міститься клопотання про відстрочення Харківській міській раді сплату судового збору за подання касаційної скарги, оскільки заявник є бюджетною організацією та має змогу сплатити судовий збір лише після надходження відповідних коштів, що потребує певного часу. Тому докази сплати судового збору будуть надані додатково до ухвалення Верховним Судом рішення в справі.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Перелік умов відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є вичерпним.
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
При цьому, Верховний Суд акцентує, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 940/2276/18).
У цьому випадку, заявник є юридичною особою, а предметом спору, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, Харківська міська рада не відноситься до переліку осіб, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір».
За наведених обставин, клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною особою касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Заявник просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, якими визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру.
Проте, враховуючи, що ні касаційна скарга, ні судові рішення першої та апеляційної інстанцій не містять інформації щодо вартості спірної квартири, для визначення ціни позову та відповідно розміру судового збору суду необхідні відомості щодо вартості спірного майна.
При цьому, Верховний Суд враховує зміст касаційної скарги, відповідно до якого, Харківська міська рада заперечує щодо доданого до матеріалів справи звіту про оцінку майна, що на переконання заявника вплинуло на неправильність розрахунку позивачем судового збору під час звернення до суду з вказаним позовом.
За наведених обставин, заявник під час справляння судового збору в цій справі має здійснити його сплату з врахуванням наявного в матеріалах справи звіту про оцінку майна (вказати відповідний розрахунок) або навести іншу оцінку спірної квартири з посиланням на належні докази такої оцінки.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,
Клопотання представника Харківської міської ради - Василенка Ігоря Юрійовича про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити Харківській міській раді строк на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2026 року.
Відмовити у задоволенні клопотання представника Харківської міської ради - Василенка Ігоря Юрійовичапро відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу представника Харківської міської ради - Василенка Ігоря Юрійовича, на рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 20 березня 2026 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Ю. Сакара